Як Юрій Максимов ... проспав весь матч на тренерській лаві

Багато з них на довгі роки залишаються в пам'яті, викликаючи ностальгічну усмішку або сміх. Але іноді буває, що про підґрунтя тієї чи іншої історії її головні дійові особи навіть не здогадуються. Саме так сталося з нинішнім головним тренером полтавської "Ворскли" Юрієм Максимовим під час перебування його рульовим іншої команди еліти - донецького "Металурга".

Про смішний епізод, що стався з ним трохи менше восьми років тому, розповів його колишній асистент Геннадій Жилкін, з яким вони протягом багатьох років разом працювали в столичній "Оболоні", криворізькому "Кривбасі", тому ж донецькому "Металурзі" і саранській "Мордовії ".

- Це сталося в сезоні-2012/13, після того, як пішовши з "Кривбасу" Максимов і його помічники з нашого тренерського штабу вже працювали в донецькому "Металурзі", - розповідає він. - Нам треба було грати в Кривому Розі і я помітив, як головний тренер не на жарт розхвилювався. Причому, чим менше часу залишалося до матчу, тим хвилювання це посилювалося. Свого максимуму воно стало досягати по дорозі до Кривого Рогу. По приїзду на місце, я підійшов до лікаря клубу і кажу: "Доктор, треба щось робити, а то Максимова вже неабияк колотить". У ескулапа "Металурга" я взяв три таблетки, їх-то під час передматчевої розминки команди непомітно і підсипав в капучино, який мій колега дуже любить. Благо, через густу пінку додаткового вмісту в стаканчику видно не було. Снодійне незабаром стало діяти, щойно Юрій Максимов сів на тренерську лавку. Після цього він, можна сказати, всю гру на ній і проспав. Лише коли на четвертій компенсованій до другого тайму хвилині в наші ворота "поставили" пенальті, він прийшов до тями. Вставши з лави, запитав: "Як зіграли?". Я відповідаю: "1:1". Кивнувши головою, він повільно побрів в роздягальню.

Фото Дмитра Білоненка після того матчу