Символічна збірна 31-го туру УПЛ за версією UA-Футбол

В кінці чемпіонату команди УПЛ стали показувати несподівано високу результативність (19 голів в п'яти матчах 31-го туру), причому багато голів забивають команди, які ще не вирішили свої завдання на сезон. "Динамо" обіграло "Зорю" в одному з вирішальних протистоянь всього турніру - 3:1, хоча кияни пропустили першими. "Олександрія" за схожим сценарієм переграла "Десну" (знову 3:1), чернігівці втратили всі шанси на друге місце. Найрезультативніший матч відбувся у Львові, "Олімпік" забив п'ять голів "синьо-золотим левам", хоча вже й не зможе піднятися вище дев'ятого місця. "Шахтар" напіврезервом досить скромно впорався з напіврезервом "Колоса" (2:0).

Георгій Бущан ("Динамо" Київ).

Після провального початку зустрічі на НСК "Олімпійський" Бущан знайшов в собі сили і став одним з головних героїв протистояння з "Зорею". З найнебезпечнішими ударами Юрченка, Луньова і Громова справлявся голкіпер "Динамо", часом здавалося, що тиск луганців прорве оборону киян, але Бущан не допустив жодної помилки і вистояв.

Маркіньос Сіпріано ("Шахтар" Донецьк).

Після матчу з "Колосом" Сіпріано сказав: "До забитого гола поговорив з Маркосом Антоніо і з Тайсоном, сказав їм: хлопці, давайте, потрібна контратака, і все повинно вийти". Так воно і вийшло. Гол Сіпріано дозволив "Шахтарю" грати більш спокійно і холоднокровно, а для самого бразильця цей перший за донеччан гол, який, безсумнівно, допоможе йому освоїтися в команді.

Орест Лебеденко ("Олімпік" Донецьк).

Дуже хороший матч провів захисник донеччан, лише в дебюті позначалася деяка нервозність, як і у всієї команди. Але одним з перших прийшов до тями Лебеденко, саме після двох його вивірених передач Дегтярьов і Шахаб забили по голу і вивели "Олімпік" вперед.

Олександр Мельник (ФК "Олександрія").

За необхідності і по можливості Шаран все частіше довіряє молоді і, як виявляється, не дарма. 20-річний Мельник із задоволенням скористався своїм шансом, провів гру з "Десною" на гідному, високому рівні. В обороні без помилок, ще й в атаках був помітний Олександр, наприклад, на 17-й хвилині пробивав Мельник, трохи вище цілі пролетів м'яч.

Євген Банада (ФК "Олександрія").

Один з найбільш стабільних гравців олександрійців, який в опорній зоні відчуває себе як риба у воді, а також дуже корисний в атаках, особливо при боротьбі на "другому поверсі". Банада на досвіді "перекушував" кілька потенційно небезпечних атак "Десни", часто знищував атаки суперника в зародку, а при кожному стандартному положенні Євген перебував у штрафному суперника і ніс особливу загрозу воротам сіверян.

Сергій Сидорчук ("Динамо" Київ).

Саме такої гри і чекали від Сидорчука вболівальники, як від лідера "Динамо" і гравця, здатного вплинути на партнерів, завести їх. Може не так і безнадійна ця команда? Сидорчук вміло закрив середину поля, виграв абсолютну більшість єдиноборств і забив важливий гол.

Віталій Буяльський ("Динамо" Київ).

А свій м'яч Сидорчук забив після пасу Буяльського. Власне, дві гольові передачі з перервою в одну хвилину зробив Буяльський і завдяки цим зусиллям "Динамо" перевернуло гру на свою користь. Віталій міг забивати і свій гол, були моменти, але захисники з ним діяли вже більш щільно, з жодним іншим футболістом луганці не грали так жорстко, часто порушуючи правила.

В'ячеслав Чурко (ФК "Маріуполь").

Вихід на заміну Чурка став вирішальним у грі з "Ворсклою", досвідчений хавбек істотно додав в агресивності маріупольців. В'ячеслав холоднокровно реалізував пенальті, знову ж додав впевненості своїм партнерам і подарував надію здобути необхідний результат. Так воно і сталося.

Тайсон ("Шахтар" Донецьк).

Може бути на тлі молоді, а може за рахунок своєї майстерності Тайсон здавався на поле таким собі чарівником, який керував грою "Шахтаря", як диригент оркестром. В "Колосі" також грало багато молодих гравців, їм довелося протистояти Тайсону на межі своїх можливостей. Втім, бразилець все ще залишався лідером "Шахтаря" при виході на заміни Марлоса, Патріка, Мораеса і Матвієнка. Як і в більшості матчів "гірників" в останні роки.

Віктор Циганков ("Динамо" Київ).

Безумовно, Циганков кращий гравець матчу проти "Зорі", а також всього 31-го туру. Два м'ячі на рахунку Віктора, несхожі ці голи, та й взагалі - Циганков діяв не стандартно, захисники не могли встежити за хавбеком, який постійно відкривався під партнерів, сміливо йшов в обіграш, пробивав по воротах і своїм прикладом показав за рахунок чого можна обіграти прямого конкурента за срібло.

Шахаб Зейхеді ("Олімпік" Донецьк).

Три чудових м'ячі забив іранський форвард, перший удар вийшов особливо красивим, мабуть, саме він і зламав опір львів'ян. За рахунку 2:1 "олімпійці" діяли більш зібрано і продовжували наступати. Шахаб виявився загостренним наконечником атак донеччан і показав відмінне взаєморозуміння з партнерами, два наступних його м'ячі результат хороших командних дій.

Олексій Михайличенко ("Динамо" Київ).

Багато хто не вірив, але Михайличенко зробив це. Попереду ще "Колос", звичайно, розслаблятися рано, але в головному матчі наставник киян переміг, показавши, що його "Динамо" краще "Зорі" Скрипника, а значить гідно представляти Україну в Лізі Чемпіонів. На початку зустрічі все пішло не за планом Михайличенка, однак потім тренер вплинув на гру наскільки це було можливо, і достойно склав цей іспит.