Герой футбольного дня. Олександр Бабич

"Народ не обманеш" – політично-соціальне гасло нині як ніколи актуальне в площині футболу. Згадка про Олександра Бабича в контексті його можливої співпраці з луганською "Зорею" викликає бурхливу реакцію вболівальників. Реакція ця переважно негативна. Попри той факт, що Бабич уже понад п'ять років працює з не останніми командами УПЛ (з 2014-го по 2017-го він працював у "Чорноморці" без диплому PRO, але суті це не змінює), бодай якимось авторитетом серед вболівальників він похизуватися не може.

На це є одразу кілька причин. Мабуть, найголовніша з них – безликість команд, очолюваних Олександром Бабичем. Якщо у "Чорноморці" ще можна було знайти бодай якісь ознаки присутності тренерської думки, то "Маріуполь" за три роки співпраці з Бабичем так і не обзавівся унікальним малюнком гри. Квінтесенцію роботи Олександра Олександровича в "Маріуполі" мабуть можна вважати його фінальний матч проти "Колоса" в плей-офф за право зіграти у Лізі Європи: дебютанту, представнику села й водночас команді з гіршою комплектацією Бабич програв практично без шансів (хай не вводить в оману рахунок 0:1). "Колос" пресингував, осмислено виходив з власної половини поля від захисту до атаки, задіював фланги, демонстрував награні комбінації й яку-не-яку різноманітність. У "Маріуполя" ж гра, за великим рахунком, звелася до традиційного "бий-біжи".

Згадаймо, що перед тим "Маріуполь" кілька разів програвав "Дніпру-1", який і не пустив його до чемпіонської шістки – команді також без досвіду. У Лізі Європи за два роки "Маріуполь" з боями пройшов лише одного суперника, в протистоянні з яким насправді вважався фаворитом ("Юргорден"). Звичайнісіньким же середнякам "Бордо" та АЗ команда Бабича програвала в одні ворота. Нічия з нідерландцями в домашньому поєдинку, здобута суто на грі від глухої оборони, вважалася манною небесною.

Тому лише скептичну посмішку викликали прощальні слова Бабича щодо "Маріуполя". "Як казав вожак зграї – це було славне полювання", - хоча здобичі ніхто з тих, хто слідкує за українським футболом, так і не побачив.

Якщо забути про "Маріуполь", у якого щопівроку змінювався склад, то вітриною роботи Бабича буде "Чорноморець", з яким вдалося заскочити до чемпіонської шістки в сезоні 2016/17. Хоча тоді за мірками сучасної УПЛ у одеситів був вельми непоганий склад – Євген Боровик, Давид Хочолава, Олександр Андрієвський, Олег Данченко, Владислав Кабаєв, Владислав Калитвинцев, Дмитро Коркішко, Сергій Люлька, Євген Смирний, Микита Татарков, Максим Третьяков, Олексій Хобленко, тож говорити про сенсаційний здобуток треба з обережністю. Хоча вже в самій шістці, попри перемоги над "Шахтарем" та "Зорею", "Чорноморець" фінішував за спинами не лише грандів, а й скромних "Олександрії" з "Олімпіком".

Нарешті, не пасує стиль скиглення Олександра Бабича до "Зорі" з прізвиськом "мужики". Пам'ятаєте матч, коли "Маріуполь" програв київському "Динамо" через пропущений на останніх секундах гол від Вербича, а арбітр не призначив пенальті у ворота команди Бабича через гру рукою Чоботенка? На арбітраж скаржився саме Бабич. Неякісним суддівством Бабич часто виправдовував свої поразки (зокрема, від "Динамо", "Дніпра-1", "Колоса" тощо) і мовчав, коли арбітри помилялися на користь його команди. У "Зорі" трохи інший стиль – це команда, яка не скаржиться, а терпить, бореться.

В порівняні з тим, що ми бачили у виконанні команд Олександра Бабича, сьогоднішня гра луганської "Зорі" – це вища матерія. З такою грою можна було б спробувати поборотися за вихід з групи Ліги Європи, але відхід Скрипника та прихід на його місце Олександра Бабича на папері відкидає луганців на кілька кроків назад. Як буде на футбольному полі? Новий сезон уже незабаром.

І його "Зоря" розпочне з Олександром Бабичем, не сумнівайтеся.