Герой футбольного дня. Мірча Луческу

Хорошого тренера від поганого відрізняє маса речей, але, напевно, головний фактор - це вміння перемагати суперника, який сильніший за тебе.

Звичайно, ми ще не забули, як скаржився на низький рівень динамівців Олександр Хацкевич, і як Олексій Михайличенко пояснював чергову поразку травмами, суддями або, прости господи, бразильцями в складі суперника. Забути таку ганьбу нелегко. Цікаво, вони хоч розуміли, що їх роль в провалах значніша за будь-яку з відмазок?

Втім, неважливо. У будь-якому випадку, обидва "фахівці" більше не керують командою, і "Динамо" на старті сезону обіграло спершу "Шахтар" в Суперкубку, а тепер ось "АЗ" в Лізі чемпіонів.

Дивлячись на те, як беззубо голландці перекочували м'яч з флангу на фланг, могло здатися, що пройшли кияни зовсім дворового суперника, але це далеко не так. У минулому сезоні Алкмаар набрав однакову кількість очок з "Аяксом" в Ередівізі, двічі обігравши того по ходу чемпіонату - 1:0 і 2:0. Ще крупніше команда Арне Слота била ПСВ - 4:0. Вейндал, Боаду, Ідріссі та Стенгс заслужили таку пресу, що їх сватали в кращі клуби Європи. Хлопців навіть підписав Міно Райола, а він чує наживу за тисячу миль.

Але Мірча Луческу так побудував гру "Динамо", що перший шанс у голландців виник на останній хвилині основного часу при рахунку 2:0 на користь Києва.

Так, вийшло неяскраво. Перший тайм так і поготів з категорії "забути, якомога швидше". Але румунський ветеран приїхав не феєрії влаштовувати, а вчити перемагати команду, яка до цього програвала всі важливі матчі, які тільки можна. Психологія - штука тонка, а у молодих хлопців і поготів. Тому Луческу на старті сезону присідав на лавку тільки з "Олімпіком". Проти серйозніших суперників він весь час біля бровки - підказує, підбадьорює, вчить.

І його наука не проходить безслідно. Відсутності вчорашніх лідерів Циганкова та Вербича наче й не помітили. Микола Шапаренко, якого ще пару місяців назад списували всі, кому не лінь, став найкращим гравцем матчу за версією Instat з 349 балами. У хавбека 83% успішних ТТД і 86% точності передач. Простіше кажучи, через нього йшла вся гра на тих відрізках, коли "Динамо" володіло м'ячем. У іншого вчорашнього "вигнанця" Владислава Супряги 3 вдалі обводки при 4 спробах. 18-річний центрбек Забарний закінчив матч з браком лише 8% - це найкращий результат серед усіх в команді.

Могли ми розраховувати на таке при попередніх тренерах "Динамо"? Відповідь очевидна. Ми б не отримали ні прогресу окремих футболістів, ні високої командної дисципліни, ні покращення гри після перерви. Видно ж було, як тряслися коліна у гравців в першому таймі, але після слів Луческу на поле повернулося зовсім інше "Динамо", вже не залишило супернику шансу.

Це називається рівень, клас. У Луческу він незрівнянно вище, ніж у будь-кого з попередніх тренерів "Динамо" аж до Юрія Сьоміна. Фанати можуть далі не сприймати румуна через його бекграунд, але з акціями та вимогами відставки їм краще зав'язувати. Виглядають смішно.

Якщо начистоту, у цього "Динамо" нічого немає. У команді зібрано частково молодь, частково легіонерів середньої руки. Нібито кращий виконавець киян Віктор Циганков в помині не потрібен нікому на Заході. Але сильна і грамотна робота Луческу веде цю команду в Лігу чемпіонів, змушуючи з нею рахуватися - можливо, вперше після від'їзду Ярмоленка. Фантастика, чесно кажучи. Звідки тільки сили у Мірчі в 75 років.