Герой футбольного дня. Олександр Караваєв

Дивний вибір? Та ні. "Динамо" Мірчі Луческу здобуває результат, однак не вражає грою. Ні з "Шахтарем", ні з АЗ, ні з "Гентом", ні навіть в матчах УПЛ зі "Львовом" та "Десною" гра не радувала око. Наразі триває перебудування і оцінювати роботу нового тренера, крім результату, можна хіба що за прогресом / регресом окремих гравців.

Про Шапаренка і Жерсона Родрігеса трублять зі всіх динамівських куточків. Зріс та змужнів Віталій Буяльський. Владислав Супряга подає надії, що стане забивним нападником. Забарний і Сирота надійно прикривають тили в умовах відсутності Бурди та Попова. Але вчорашній матч по-новому розкрив Олександра Караваєва.

Він не став найліпшим гравцем матчу за оцінками Instat чи SofaScore. Але перебуває десь поруч з лідерами за кількістю ТТД. Правоногий гравець на лівому фланзі оборони зробив майже усе, що в такій ситуації залежало від нього. І не завадила навіть та метушня, котра виникала під час перекладання м'яча з незручної ноги на зручну.

Олександр Караваєв зробив перший гол "Динамо". Саме його соло на лівому фланзі на 9-й хвилині загострило ситуацію і сприяло тому, що м'яч опинився на дальній стійці у ногах самотнього Владислава Супряги. Неважливо, бив Буяльський чи віддавав передачу у напрямку нападника, важливо те, що атака не виникла з нічого.

А пам'ятаєте, які голи за "Шахтар" часто забивав Генріх Мхітарян? Або Алекс Тейшейра? Центральні атакувальні півзахисники частенько відгукувалися на передачі крайніх оборонців, виконані назад від лінії воріт. Це був фірмовий стиль "Шахтаря", а такі атаки робили ЦАПів найкращими бомбардирами УПЛ (ним ставав і Мхітарян, і Тейшейра). Караваєв вчора зробив усе за найточнішими лекалами Мірчі Луческу.

А ще рік тому у кваліфікації Ліги чемпіонів в цій же країні й проти суперника такого ж калібру (віцечемпіона Бельгії) Караваєв жахливо "привозив" на свої ворота пенальті, гол з якого і виявився вирішальним в протистоянні. Не можна говорити, що він сильно прогресував у грі. Але принаймні він вчиться з максимальною користю для команди використовувати свої сильні якості – швидкість та витривалість.

Караваєв не грав би в основному складі в матчі Ліги чемпіонів, якби Мірча Луческу не бачив іскорки в його очах. Він не грав би ніде за "Динамо", як не грає Шабанов і не гратиме Кравець. Навіть попри кадрові проблеми з захисниками, румун знайшов би рішення ким і як замінити бездарного гравця. Караваєва це не стосується.

Йому потрібно навчитися правильно розпоряджатися своїми сильними якостями. Їх небагато як для гравця рівня команди-учасниці Ліги чемпіонів, але вони є. І потребують розвитку.