Андрій Тотовицький: Хет-трик Шахтарю забути не можна

У кар'єрі 27-річного півзахисника "Десни" Андрія Тотовицького було чимало пам'ятних матчів. У їхньому списку особливе місце напевно займають поєдинки з грандом – донецьким "Шахтарем". І справа не тільки у властивій всім суперникам гірників підвищеній мотивації, а в колишній причетності футболіста до цього клубу. Перебуваючи на контракті в "Шахтарі", Тотовицький виступав на правах оренди в маріупольському "Іллічівці" / "Маріуполі", бельгійському "Кортрейку" і луганській "Зорі". Але незважаючи на цю особливість, йому вдавалося відрізнятися підвищеною мотивацією в іграх з донеччанами. В одній з них, в сезоні-2015/16, футболіст, що грав за "Зорю", зумів відзначитися хет-триком, принісши своїй команді перемогу 3:2. Ось і в зустрічі з "гірниками" в минулий уїк-енд, тепер уже виступаючи в ролі гравця чернігівської "Десни", Андрій Тотовицький був на полі одним з найкращих, за традицією розписавшись у воротах свого колишнього клубу. Його гол допоміг здобути нічию (2:2), перервавши тим самим неприємну для "Десни" традицію регулярно програвати "Шахтарю".

- Після впевненої гри і позитивного результату команда напевно заробила як мінімум на зайвий вихідний? - цікавлюся у Тотовицького.

- Так, тренери нас розбалували – надали чотири вихідних.

- А підвищені преміальні за вдалу гру і результат в матчах з грандами в "Десні" передбачені?

- Це залишається всередині клубу. Таку інформацію ми не виносимо на громадськість.

ПОРУШЕННЯ ТРАДИЦІЙ

- Нічия з чемпіоном головного тренера Десни" Олександра Рябоконя задовольнила?

- Про це, напевно, у нього треба запитати. Але думаю, що так.

- А якщо судити з його настрою в роздягальні після фінального свистка?

- До неї я зайшов після гри пізніше всіх, так як відразу після її закінчення мене покликали на флеш-інтерв'ю для каналу "Футбол". Коли з'явився в роздягальні, в ній вже майже нікого не було.

- Які були післяматчеві емоції хлопців?

- Судячи з того, як складалася гра, по її закінченні ми всі розуміли: десь трохи недотерпіли. Можна ж було в той вечір і перемогти.

- Тим не менш, в недільній нічиїй все ж було позитивне зерно: вперше в історії "Десна" не програла "Шахтарю".

- Дійсно, відібрати очки у донеччан вдалося вперше. До цього, наскільки мені відомо, вісім або дев'ять матчів "Десна" програла. Що й казати, нічия – позитивний момент.

КОЛИ ПОВЕРНУЛОСЯ ПРИЗАБУТЕ ПОЧУТТЯ

- Схоже, що "Шахтар" особисто для вас – особливий подразник?

- Не сказав би. Я налаштовуюся на всі матчі незалежно від суперника. Просто так виходить, що ігри з "Шахтарем" складаються для мене вдало. Але це жодним чином не означає, що з цією командою грати мені легко. Ні. Насправді мені було дуже важко, в неділю в поєдинку з "гірниками" я сильно втомився. Але разом з тим скажу: десь мені трохи щастить.

- Гол у ворота "Шахтаря" комусь особисто присвятили?

- Кожен забитий м'яч присвячую своїй родині і вболівальникам "Десни", які приходять на стадіон і палко нас підтримують.

- До речі, про вболівальників. Як гралося при глядацькій аудиторії, що з'явилася на чернігівському стадіоні після піврічної перерви?

- Це дуже круто! Навіть тих тисячу чоловік, які були на матчі, створили хорошу атмосферу. Адже скільки поєдинків до цього ми грали в повній тиші, взагалі без глядачів! Все це було сумно. На матчі же з "Шахтарем" – інша справа. Присутність уболівальників додає емоцій. Припустимо, коли нам потрібно дотерпіти, вони гаряче підбадьорюють. Це дуже приємно. Радий, що повернулося призабуте нами почуття.

- Хет-трик у ворота "Шахтаря" в вашу бутність гравцем "Зорі" іноді згадуєте?

- Звичайно, згадую. Таке не можна забути. Можна сказати, що в той вечір зірки зійшлися в мою користь. Тим більше, що моя команда тоді перемогла – 3:2.

КРУТИЙ ПЕРІОД В "КОРТРЕЙКУ"

- До речі, ви в курсі, хто до вас був єдиним гравцем, який забив три м'ячі у ворота гірників в чемпіонаті України?

- Так, про це мені ще тоді, в сезоні-2015/16, сказали. Це Олег Ящук, який грав за тернопільську "Ниву".

- Абсолютно вірно! Під час ваших виступів за "Кортрейк" з Ящуком, який нині живе і працює в Бельгії, познайомитися випадково не вдалося?

- Ні, з ним я не знайомий. На жаль, навіть не бачився. Зате з іншим відомим за виступами в нашому футболі гравцем – Сергієм Серебренниковим тісно спілкуємося. А Олег Ящук, наскільки мені відомо, працював в ту пору тренером в одній з юнацьких команд "Андерлехта". Про нього я багато чув – зокрема, від воротаря Томаса Камінські. Він теж з "Андерлехта".

- Зарубіжна кар'єра у вас тривалою не виявилася. З якої причини не затрималися в Бельгії?

- По-перше, в "Кортрейк" я перейшов на правах оренди – а це велика різниця. А по-друге, обставини тоді склалися не найкращим чином – була купа проблем з документами, що залишило на душі неприємний осад. З цього приводу я сильно засмутився. Аж надто важко мені тоді все давалося. Але ці чинники не торкалися футболу безпосередньо. Якщо говорити про футбольні справи, то в "Кортрейку" все було круто. Я з приємними емоціями згадую той період. Гра мені вдавалася, в Бельгії забив м'ячів шість. Керівництво "Кортрейка" пропонувало продовжити термін моєї оренди, але я готовий був залишитися лише в тому випадку, якщо мене викуплять у "Шахтаря". Однак донецький клуб на той момент мене не продавав. Трохи пізніше, до речі, у мене був варіант перейти з "Кортрейка" у французьку Лігу 1 – в "Страсбург". Він якраз тоді вийшов з Ліги 2, вигравши в свій перший сезон Кубок країни. Але і цьому клубу не вдалося з донеччанами домовитися. Французам це пояснили тим, що в "Шахтарі" на мене розраховують.

СТАТИ СВОЇМ В "ДЕСНІ"

- Як давно ви перестали належати "Шахтарю" юридично?

- Коли перейшов в "Десну". Це мені розв'язало руки. Тепер в кар'єрі все залежить тільки від мене.

- Не шкодуєте, що ваша кар'єра в "Шахтарі" через велику кількість іноземних гравців в середній лінії і атаці не склалася?

- Важке питання. Не знаю... Чи є сенс шкодувати про те, що було раніше? Хоча в "Шахтарі" мені важко було закріпитися, так як в команді виступали кваліфіковані легіонери. Конкурувати з такими футболістами як Тайсон і Марлос, до того ж, на піку своєї кар'єри, було дуже складно.

- З'явившись в "Десні" на початку цього року, відразу стали своїм?

- У нас немає великої кількості легіонерів (в основному складі "Десни" грає лише естонець Йоонас Тамм – прим. В.К), в основному всі українці. Цей фактор дозволяє бути більш згуртованим колективом, так що ніяких проблем у мене в ньому не було. З багатьма хлопцями перетиналися колись в "Шахтарі", та й у молодіжній збірній разом грали.

ЗАГАРТОВАНІ "ВОЛЬФСБУРГОМ"

- Як вважаєте, чого не вистачило вашій команді для позитивного результату в матчі Ліги Європи з німецьким "Вольфсбургом"?

- На мій погляд, дуже сильно вплинуло вилучення Тамма. Десь не вистачило нам холоднокровності і, можливо, досвіду.

- Не дивлячись на поразку, якісь позитивні моменти дебют "Десни" в єврокубку в пам'яті залишив?

- Звісно! У грі з "Вольфсбургом", який вважається за рівнем вище середняка чемпіонату Німеччини, ми виглядали вельми гідно. Вважаю, що "Десна" показала хороший футбол. Можливо, не в усьому матчі, але в певних відрізках ми були гарні і як мінімум на один гол награли. Через кілька днів після матчу німецькі "Kicker" і "Bild" писали, що "Десна" програла гідно.

- Чим запам'яталася поїздка до Німеччини?

- У цій країні я раніше бував з "Шахтарем", коли їздили на матчі з "Гоффенгаймом" і "Айнтрахтом". У мене Німеччина не викликала якогось подиву. Тим більше, що з "Вольфсбургом" ми грали без глядачів, до того ж, на маленькому стадіоні.

- Як відреагували в команді на виклик в збірну України Юхима Коноплі?

- Все сталося спонтанно, і ми його навіть не бачили. У матчі з "Шахтарем" він не брав участі, а про виклик до національної команди Коноплі було написано перед ним. З цією подією Юхима привітали в загальнокомандному чаті, побажавши йому удачі.

- А ви про потрапляння в головну команду країни вже замислювалися?

- Виступ за збірну є величезною честю для будь-якого футболіста, і я – не виняток. Якщо моя гра дозволить отримати виклик в національну команду – безумовно, буду цьому дуже радий.

РІДКІСНА ПРІЗВИЩЕ З ПОЛЬСЬКИМ КОРІННЯМ

- До Чернігова перебралися разом з сім'єю?

- Ні. Моя сім'я поки живе в Києві. Близько трьох місяців тому у нас народилася дитина, тому вирішили, що дружина з дітьми залишиться в столиці. При першій нагоді я до них навідуюся – благо, від Чернігова до Києва всього півтори години їзди. Роблю це не так часто, а лише коли випадає вихідний. А так намагаюся не розпорошуватися на дорогу. У Чернігові ж живу на клубній базі.

- Як проводите чотири вихідних?

- В даний момент перебуваю в Києві. З огляду на те, що у мене двоє дітей, то є чим зайнятися. Допомагаю дружині по догляду за ними.

- Чи знаєте ви походження свого прізвища?

- Ні. Відомо лише, що воно має польське коріння, так як закінчується на "третій.

- Відомо, що давним-давно в Луцькому повіті було таке село – Тотовичі. Можливо, звідти і йде ваш рід.

- Так, добре знаю це село – я ж з Рівненської області. Воно нині називається Тутовичі і знаходиться в тому ж Сарненському районі, звідки я родом. Про походження прізвища не замислювався, хоча знаю, що воно – рідкісне.

Фото - ФК "Десна", UA-Футбол!