Антигерой футбольного дня. Владислав Супряга

Взагалі ми звикли списувати слабку гру 19-20-річних хлопців на молодість. Типу, зелені ще, досвідом обділені. Деякі хитруни так добре користувалися цією відмазкою, що примудрилися протриматися в "молодих і перспективних" до 25-ти.

Чесно, дуже не хочеться, щоб в такому ключі пішла кар'єра Влада Супряги. Він непоганий хлопець, може забивати голи, робити різницю. І саме тому важливо сказати прямо зараз: на жаль, він грає препаскудно.

Вчорашня гра проти "Ференцвароша" нічого не відкрила і не змінила - все це ми бачили у виконанні Супряги і раніше. Він взагалі не мав гольових моментів (0 ударів по воротах), не обіграв жодного опонента (при всього одній спробі за 90 хвилин), взагалі не віддавав передач на загострення, не відбирав і не перехоплював м'ячі.

Знаєте, центрфорварда можна грати по-різному. Не кожному дано створювати моменти самотужки, як це робили Тьєррі Анрі, Роналдо або Шевченко в кращі роки. Є й інший типаж: форварди-кілери, які чигають на будь-яку помилку суперників. Якщо як слід прокачати цей навик, можна забивати море голів - Піппо Індзагі збрехати не дасть.

Трапляються також форварди-трудяги, чия доля - скидки, боротьба, гра на команду. Наприклад, Олів'є Жиру став чемпіоном світу і відіграв всі матчі на турнірі в основі, але так жодного разу і не вдарив в створ воріт. Нарешті, є центральні нападники, які грають так широко, що їх роль по факту куди більша, ніж просто наконечника атак. Яскравий приклад - Роберто Фірміно, однаково корисний що в комбінуванні, що в пресингу, що в чужій штрафній.

Футбол не стоїть на місці - він розвивається, мутує, тренери і гравці запозичують щось один від одного, це нормально. Але те, що вчора робив Супряга - це не футбол взагалі. Він не загрожував воротам, не досяг успіху в пресингу, а в тих випадках, коли м'яч до нього потрапляв під час контратак, різко уповільнювався і пасував поперек-назад. Разючий контраст в порівнянні з націленим на подачі де Пеною або Циганковим, котрий постійно шукав партнера для стіночки попереду.

"Динамо" біжить - це не жарт, а ціла філософія. Поки "Динамо" біжить - воно перемагає. Супряга ж, незважаючи на відмінні швидкісні дані, гальмує гру, не пропонуючи натомість взагалі нічого.

І якби ж то це була разова акція, але ні. Проти "Ювентуса" була та сама картина - один удар за весь матч (в небеса), нуль обводок, нуль відборів, нуль передач на загострення і лише один перехоплення. Вийшов - і розчинився.

У чемпіонаті Влад теж не вирішив жодного матчу. Якщо і забивав, то тільки на останніх хвилинах, коли все вже вирішили інші - де Пена, Буяльський, Жерсон. Все, чим він поки запам'ятався в УПЛ - втрачені шанси та вічно незадоволена фізіономія, обурення після чергової невдачі.

Ні, так далі не піде. Через якийсь час "Динамо" отримає 30 млн євро за участь в Лізі чемпіонів, і якщо до того часу Супряга нічого не покаже, він отримає конкурента. При його нинішньому рівні гри це означає запас і подальшу оренду назад в "Дніпро-1". Це раніше агенти могли крутити-вертіти "Болоньєю", показуючи їй нарізки голів Влада в ворота "Карпат" і "Львова". Після ЛЧ це вже не спрацює. ЛЧ завжди розставляє все по місцях.

Пора б Супрязі це зрозуміти і кінчати ходити з скривдженою міною, як дитина. Або він почне битися на полі, або нічого з нього не вийде. Це вже очевидно.