Шумський повернув Львів з того світу. Про що говорити після десятого туру УПЛ

"Руху" потрібно звести ротацію до мінімуму

Десять турів - це не такий великий період в національному чемпіонаті, як може здатися. Зрозуміло, залишає свій слід епоха коронавірусу, але все одно дивує, що новачок УПЛ не може стабілізувати склад. Лише двоє з усіх використаних Іваном Федиком брали участь у кожній грі - Юрій Климчук та Ростислав Русин. Але навіть вони по ходу двох і п'яти відповідно зустрічей залишали поле ще до фінального свистка.

Крім відомих проблем з нападом (а менше "Руху" в поточному сезоні забиває тільки "Львів", але - що дивно - це йому не заважає йти вище в таблиці), у "жовто-чорних" простежуються труднощі з ігровим тонусом футболістів. Постійна ротація однозначно не призводить ні до чого хорошого. Що шукає Іван Федик? І чи відповів він у цих пертурбаціях хоч на якесь питання для себе? Олександр Риженко

Шумський повернув "Львів" з того світу і повинен продовжувати працювати з ним

Головна сенсація туру - перемога "Львова" над "Десною", який, завдяки своєму подвигу, а саме таке пафосне слово підходить найбільше, зміг покинути зону вильоту. Віталій Шумський за три матчі встиг зробити більше, ніж його попередник Цецадзе за 12, витягнувши львівський клуб з того світу і повернувши у боротьбу за виживання.

Чи заслужив він залишитися тренером на постійній основі, позбувшись приставки "в.о."? Давайте поміркуємо.

Перше - з'явився результат. Дві перемоги в трьох матчах при новому тренері - показники гідні, якщо не сказати більше. Причому, "леви" обіграли не кого-небудь, а "Ворсклу" та "Десну" - команди, які до матчу з "синьо-золотими" йшли на третьому місці.

Що з якістю гри? Вона також покращилося, або, якщо говорити точніше, тактика стала зрозумілішою. Новий тренер не будує з себе геніального стратега від світу футболу, а вимагає від своїх підопічних простих речей - надійність в обороні і реалізація своїх нечисленних моментів. Ніякого високого пресингу тощо, нинішній "Львів" - це про інше. Вірять в Шумського і самі футболісти, адже по-іншому їх старання і рівень самовіддачі пояснити складно.

Звичайно, ейфорія від зміни тренера скоро закінчиться, і після цього ми зможемо дізнатися, який в реальності рівень Шумського як наставника, а не кризового менеджера, але поки констатуємо: Віталій Іванович заслужив продовжувати працювати з львів'янами. Судячи з його інтерв'ю, він не звик ловити зірок з неба, а просто намагається чесно виконувати свою роботу. Нам залишається тільки за цим спостерігати. Георгій Грошев

"Динамо" витрачає рівно стільки зусиль, скільки потрібно для лідерства в УПЛ

Кияни провалили матч з "Шахтарем" перед міжнародною паузою, тому пішли розмови про талант Луческу, а також справедливість нинішнього першого рядка "біло-синіх". Але вже після десятого туру вдалося наростити перевагу над головним конкурентом ще на два бали, довівши загальну перевагу до трьох очок.

Зрозуміло, це не Шотландія, де вже зараз "Рейнджерс" везе "Селтіку" одинадцять очок. Але це хоча б якийсь заділ, тому що, наприклад, в минулому сезоні кияни на даному етапі сезону вже відставали на десять балів.

Перемоги киян у поточному чемпіонаті не завжди переконливі. Програвали по ходу гри "Дніпру-1", "Олександрія" сама розкисла після провального дебюту, непоганий опір чинили обидва львівських колективи. Але нинішніх зусиль вистачає, щоб поки бути номером один в УПЛ.

Чи стане "Динамо" чемпіоном? Ще рано відповідати. Але той факт, що тренерський штаб вдало знаходить баланс між чемпіонатом і єврокубками повинен радувати. Нехай в лізі чемпіонів поки мало що виходить, зате в чемпіонаті є лідерство і оптимізм. Олександр Риженко

Василь Кобін проявляє себе як хороший мотиватор

Серед багатьох уболівальників фрази на кшталт "щоб очі горіли" зазвичай мають негативний відтінок. У нас це сприймається як банальне виправдання низької майстерності. І часто це дійсно так, але є одне але. Футбол - це все одно про емоції. Це гра, де жага перемоги, вміння отримати насолоду від самого процесу в результаті схиляє шальки терезів в протистоянні суперників рівних за класом.

У матчі "Минай"- "Дніпро - 1" був фаворит - гостьова команда, незважаючи на відсутність тренера і кілька втрат через коронавірус. Кадровий підбір дніпрян на порядок вищий - вихованці Академії "Динамо" і "Шахтаря", легіонери, гравці різних збірних. "Минай" зараз може відповісти лише запрошенням таких досвідчених гравців, як Кожанов, Ткачук, Шиндер і ноунеймів. Тому за логікою перемога мала бути за "Дніпром-1".

Але натхнення закарпатців нівелювало номінальну перевагу гостей. І це не був той випадок, коли за весь матч червоною ниткою проходить "боротьба на кожному клаптику поля і вичікування чужої помилки". Навпаки - "Минай" грав розкуто, сміливо і цим відверто здивував "Дніпро-1". А хто головний творець командного настрою? Правильно - тренер.

Василь Кобін заслуговує того, щоб відзначити його роботу з підопічними. "Минай" не розвалився після швидкого пропущеного голу і зумів постати в іншому образі після в цілому невдалого першого тайму. Як наслідок, цей поєдинок дійсно виглядав як продукт вищого дивізіону. Олександр Сапожніков

"Ворскла" показала прекрасний футбол проти "Колоса". Для третьої команди ліги - це хороший результат

Продовжую дотримуватися тієї точки зору, про яку вже говорив раніше. "Ворсклі" під силу боротися за більше, ніж місце в груповому етапі Ліги Європи. Це непросто, але потенціал команди і тренерського штабу разом із психологічною стійкістю можуть це довести. До того ж, можливості включитися в боротьбу дарують конкуренти, адже "Динамо" більше половини другого кола грати на виїзді, а "Шахтар" неясно, коли закінчить перебудову.

Здавалося б - чіпляйся з такими млявими грандами за місце в головному турнірі всього життя.

Однак, мабуть, знову не зараз. Немає стабільності. Полтавці видали чудовий футбол проти "Колоса", але перед цим їх вистачило тільки на тайм із "Зорею", а також провалилися зі "Львовом". До кінця року у "Ворскли" ще три матчі. Це три фінали. Не тільки в боротьбі за те, щоб стрибнути вище голови, але і хоча б наростити відрив від конкурентів у боротьбі за третю сходинку. Навесні кожен бал буде дуже важливий. Олександр Риженко

"Шахтарю" не можна втрачати очки до кінця першого кола

Якщо вірити статистиці, в більшості випадків, команда, яка на зимову сплячку йде в якості лідера, навесні свою перевагу не упускає і завойовує золото чемпіонату. Востаннє зламати систему вдалося "Динамо" в 2016-му, яке поступалося "Шахтарю" за підсумками першого кола, але після столична команда скористалася невдачами суперника, ставши чемпіоном. У цьому сезоні все йде до того, що кияни підуть на перерву в якості лідера.

"Гірники", втративши очки в матчі з "Олександрією", дозволили головному опоненту відірватися на три пункти, які не так просто буде відіграти за час, що залишився до перерви. "Шахтарю" залишилося зіграти три рази, і Каштру потрібно дуже постаратися, щоб його команда очок більше не втрачала. З одного боку, можна сказати, що їм грати проти не найсильніших команд ("Інгулець", "Минай" та "Дніпро-1"), але в цьому сезоні чинний чемпіон вміє дивувати. А частіше, навіть розчаровувати.

Гру з "Олександрією" донецький клуб також не запише себе до активу, і справа тут не у втраченій перемозі, а скоріше в невмінні грати проти команд з більш-менш грамотною обороною. У "Шахтаря" зараз багато ігрових проблем, а розклад не дозволяє навіть думати про перепочинок. Попереду - вояж до Німеччини, де потрібно брати реванш за розгром у Києві 0:6. От тільки чи здатні теперішні "гірники" на це? Георгій Грошев