Важке Динамо, не той футбол Шахтаря і спад Колоса. Експерти про десятий тур УПЛ

Колишній тренер "Металурга", "Говерли", "Карпат", "Металіста" і "Маріуполя" Олександр Севідов, а також колишній арбітр ФІФА Сергій Шебек діляться своїми враженнями від поєдинків десятого туру чемпіонату України, в якому київське "Динамо" знову наростило перевагу над "Шахтарем".

"Рух" - "Маріуполь" 0:0

Сергій Шебек: Маючи великі кадрові проблеми, азовці приїхали до Львова з однією метою - не програти. І мети своєї досягли. Хоча були дуже близькі до поразки. По грі "Рух" міг домогтися першої перемоги, але, на жаль, самі винні, упустили. Грали першим номером, володіли повною перевагою протягом усього матчу, створили багато моментів, але не вистачило одного - забитого голу.

У першому таймі господарі провели велику кількість гострих атак, завершуючи їх ударами, багато які з них були небезпечними. Голкіпер Кудрик, найкращий у складі гостей, не раз виручав команду. У нього була лише одна помилка - після кутового удару він невдало зіграв на виході, що могло обернутися неприємністю. Це був гольовий шанс для господарів. Щоправда, Кондраков примудрився не влучити з 5 метрів у порожні ворота. Було багато небезпечних пострілів, як з гри, так і зі штрафних ударів, але м'яч вперто не хотів влітати у ворота. Так і пройшла перша 45-хвилинка при тотальному домінуванні підопічних Федика. "Маріуполь" за цей час нічого не створив, зосередивши всі сили на обороні іноді боязко висуваючись в атаку.

Другий тайм практично нічого не змінив у співвідношенні сил на полі. "Рух" провів в атаках, але не знав, як правильно розпорядитися перевагою, а "Маріуполь", трохи пожвавішавши, грав на все тих же рідкісних контрвипадах. Так і докотилися до фінального акорду матчу. Азовці вимучили нічию і залишилися нею раді, в їх-то становищі. А ось гравцям "Руху" потрібно засмучуватися, що не зуміли, бо не вистачає майстерності виграти у знекровленого суперника.

"Інгулець" - "Динамо" 0:2

Олександр Севідов: Гра була тягучою, за низького темпу не було інтенсивності, і це виглядало не дуже. Очікував від "Динамо" більшого, видно, що багато гравців в силу різних обставин випали з ігрового ритму, тому були важкими. При всій повазі до "Інгульця", кияни дозволили петрівцям грати на рівних. І це напередодні поєдинку з "Барселоною" викликає побоювання. Може наставник знає особливий рецепт і у команди з'явиться легкість, якої в Кропивницькому не було.

Звичайно, важке поле не надавало різкості в грі, але це не відмовка. Так, динамівці володіли незначною перевагою, але не беззаперечною. У свою чергу петрівці також практично нічого не створили, два забиті голи з "поза грою" не беремо до уваги. Запам'яталася тільки одна хороша комбінація через фланг на 61-й хвилині, з подачею на Січінаву, який у стрибку класно пробив головою в кут, але Бущан виручив. Зараз, та й в попередніх матчах "Інгульцю" даються дуже важко моменти. І проти "Динамо" у господарів в атаці нічого не виходило, зате кияни свої моменти реалізували. Щоправда, "Інгулець"" дефіцит моментів намагається компенсувати організованою грою і перш за все в обороні. Після втрати м'яча вони в кількості дев'яти гравців (тільки нападник залишався попереду) швидко відкочувалися за лінію м'яча, створюючи щільність рядів перед своїм штрафним майданчиком.

З виходом Вербіча, який замінив не помітного Супряга, в атаці у "Динамо" стало веселіше. Словенець відразу протягом хвилини створив два небезпечних моменти, які могли завершитися забитими м'ячами. Молоде дарування багато працює, непогано відкривається, але немає найголовнішого - моментів.

Багато говорити про цю гру нічого. Така робоча, стандартна, але заслужена перемога "Динамо". Не можна назвати її простою, тому що була важка і в'язка гра. Це той випадок, коли більш висока майстерність гравців киян зіграла вирішальну роль в поєдинку. В цьому плані динамівці перевершують "Інгулець", але не в тактиці, не в самовідданості, в цих компонентах господарі не поступилися більш іменитому опоненту. Думаю, підопічним Лавриненка нема за що соромитися. Вони зробили все, що могли.

"Шахтар" - "Олександрія" 1:1

Олександр Севідов: Рівна гра, звідси і логічний нічийний результат. В якійсь мірі на хід розвитку матчу вплинуло вилучення в складі "гірників" Мораеса, таким чином команда позбулася активної гри попереду. Гольових моментів що біля воріт однієї, що й іншої команд практично не було. Тільки по одному на двох і то в другому таймі - коли Гречишкін вибив м'яч, перебуваючи на стрічці воріт, після несильного удару, і Третьяков влучив в поперечину.

Звичайно, на грі донеччан позначається відсутність Марлоса, Тайсона і Ісмаїлі, яких, на мою думку, поки ніхто не може замінити. "Шахтар" показує не той футбол, до якого ми звикли: тотальну перевагу, легкість, швидкісні атаки. Зараз команда дуже важко створює моменти, гра виглядає непереконливо, і відразу помітні проблеми.

Олександрійці нав'язали гірникам свою улюблену гру: контактну з силовими єдиноборствами. "Шахтар" вплутався в цю боротьбу, і це для гостей виявилося бонусом. Закономірний рахунок, і нічия при рівних можливостях, тому що ніхто не награв на перемогу в цьому поєдинку. А мінімальна кількість створених моментів, як для "Шахтаря", насторожує. "Олександрія" сподобалася своїм характером, напористістю, ми побачили фрагментами ту стару і бойову команду.

"Минай" - "Дніпро-1" 3:2

Олександр Севідов: Поки це найкраща гра "Миная", а точніше другий тайм у виконанні закарпатців. І будемо сподіватися, не остання. У першому таймі була значна перевагу за гостями - вони володіли територією, контролювали гру. Вони повели в рахунку, і забий Цуріков (як він примудрився не влучити в порожні ворота), то напевно дніпряни поїхали б з Ужгорода з перемогою. Але перед перервою самі собі привезли пенальті, і цей гол став для них фатальним. У моменті з пенальті у штрафному майданчику було вісім гравців, але панував якийсь оборонний хаос, ніхто нікого не тримав, і ніхто не атакував суперника, який володіє м'ячем.

У другому таймі все перевернулося. "Минай" з перших хвилин почав створювати момент за моментом. Додайте сюди ще вилучення Хобленка, що зіграло важливу роль у поразці. "Дніпро-1" не знайшов в собі сили, щоб перебудуватися, посипалися і виглядали інертно. А в обороні ми побачили катастрофу! І це граючи проти "Миная", не з найсильнішим підбором гравців! Господарі просто розмазали свого суперника протягом 45-и хвилин. Дніпряни грали з великим браком, неорганізовано, але при цьому огризались і мали два хороших моменти забити. Гості намагалися, виправити ситуацію, але було вже пізно. Команда Кобіна зловив свою гру, кураж, і стало зрозуміло, що свого вона вже не упустить. Заслужена і впевнена перемога "Миная".

"Десна" - "Львів" 0:1

Сергій Шебек: "Львів" продовжує приємно дивувати, і це стає нормою. З приходом нового наставника ось уже в третьому поєдинку показують непогану виучку і добротну організацію гри в обороні. Навели порядок в захисті, і гра будується на контратаках. А головне - у команди з'явився характер, і це якість, від якої можна ліпити команду. Всі гравці пластуються, б'ються, віддають всі сили на полі. Що говорити, якщо навіть бразилець Сабіно почав грати в підкатах. Самовіддача і характер - ось що протиставили львів'яни "Десні" і це принесло перемогу.

Матч команди розпочали активно, протягом перших п'яти хвилин обмінялися гострими атаками. "Львів" навіть показав нове в своїй грі - високий пресинг, і це моментами виглядало вдало, адже гості змушували суперника помилятися біля своїх володінь. Але показавши активність в 15-хвилинному відрізку, "Львів" відкотився назад і почав чатувати свій шанс, якого і дочекався. Знову ж таки, за рахунок боротьби за м'яч, який вони видряпали в центрі поля, Сабіно зробив чудовий пас на хід Грисьо, і він завершив атаку голом.

А що "Десна"? Так, володіли незначною перевагою, але нічого серйозного не створили. Можна згадати ще за рівного рахунку індивідуальний прохід Хльобаса з проникненням в штрафний майданчик. Але це був одиничний випадок.

У другій половині чернігівці створювали постійний тиск, багато атакували, багато було подач з флангів, але захист діяв злагоджено і незліченна кількість кросів чітко перехоплювалась і знімалась. "Львів" рідко переходив в контратаки, в основному піклуючись про руйнування, тому шансів забити другий м'яч більше не було.

"Сіверяни" ж з трьох гольових моментів не змогли вичавити бодай один м'яч, щоб завершити матч нічийним результатом. Мирова була б справедливим підсумком поєдинку. У Будківського було два прекрасних моменти відзначитися. У першому на 60-й хвилині після подачі з флангу бив головою під поперечину, але Костик зіграв відмінно. Той же Будківський на 88-й хвилині з 5 метрів пробив вище воріт, позбавивши команду останнього шансу, зачепитися за нічию. Запоров забійний момент.

"Львів" вистояв і заслужив перемогу, яку не можна назвати випадковою. Видно якісний прогрес. Команда розкрилася і перевтілилась. Десь їм щастить, але вони її заслужили.

"Ворскла" - "Колос" 3:0

Олександр Севідов: Рахунок говорить сам за себе - хто ж був найсильнішим на поле. Ковалівці програли за всіма статтями. "Колос" грав тільки 10-12 хвилин у другому таймі, але цього було мало, для того щоб відібрати очки у нинішній "Ворскли". Полтавці виглядали свіжішими, легшими, агресивнішими і підбір футболістів у них особливо в атаці вищий класом. Футболісти можуть обіграти один в один, зіграти нестандартно, а у гравців "Колоса" поки крім проявів характеру, на жаль, ми нічого не бачили. І як тільки їм попадається така ж команда з характером, то потрібно проявляти майстерність, якої насправді-то й немає.

"Ворскла" зараз зіграна команда і її просто так голими руками і наскоком не візьмеш. Гості хотіли побудувати гру на тиску з закиданнями м'яча вперед, але це не пройшло, і ми не побачили саме осмисленого і комбінаційного футболу з їх боку. Є команди, яким пауза пішла на користь, а є такі, які трохи розгубили ігровий тонус. Саме "Колос" виглядав дуже непереконливим суперником. Тому - заслужена перемога полтавців.