Герой футбольного дня. Віктор Коваленко

Віталій Кварцяний колись називав Ісса Ндоє найліпшим голкіпером у світі. Мірча Луческу говорив, що Луїс Адріано – кращий за Куна Агуеро форвард. А Олександр Поворознюк переконує, що сильнішого за Лавриненка тренера в Україні немає. Кожна жаба хвалить своє болото, і дивуватися цьому не варто.

Віктор Коваленко з'явився на горизонті "Шахтаря" при Мірчі Луческу. Румунський тренер довгий час називав Віктора найбільшою надією українського футболу. Під час каденції Паулу Фонсеки Коваленко став трохи частіше з'являтися на полі й продовжував отримувати компліменти. Тепер уже "як чудовий, прекрасний, вдумливий" футболіст. І навіть коли інтерес до Коваленка приписували "Ромі" – ніхто не здивувався. Римлян очолив давній знайомий "Шахтар" Паулу Фонсека, тож прив'язка імені Коваленка до римської команди цілком могла бути частиною широкомасштабної піар-кампанії талановитого гравця з нереалізованим потенціалом.

Нереалізований він і досі. Але інтерес до Коваленка з боку "Аталанти" – це уже не піар, не чутки й не спекуляційні агентські ігри. Принаймні, про нього пишуть різні незалежні одне від одного джерела, стверджуючи, що контракт уже погоджений і перехід відбудеться якщо не в січні, то в липні наступного року.

Чи варто "Шахтарю" відпускати Коваленка? Питання, мабуть, варто задавати по-іншому: чи здатен донецький клуб нині втримати цього футболіста у своїх рядах? Адже за шість місяців спливає термін угоди й щоб не залишитися біля розбитого корита, відпускати потрібно уже в січні. Чи потрібен "Аталанті" такий гравець? Також непросте запитання. Була б воля Гасперіні, то він грав би увесь сезон лише одинадцятьма гравцями. Але так не буде, тому розширення обойми – цілком природний процес для команди з серйозними завданнями. А східноєвропейський ринок "Аталантою" розвіданий уже вельми добре. І третє запитання, на яке, мабуть, найлегше відповісти саме зараз: чи потрібно Коваленку змінювати команду? Так. Не тому, що "Шахтар" – погане для прогресу середовище, а тому, що Віктор просто не може знайти себе. Травми, конкуренція, психологічна скутість – ряд стримувальних факторів можна подолати лише радикальними змінами. Такими як перехід до іншої команди.

Залишившись, навряд чи Коваленко стане для "Шахтаря" більш ніж посереднім гравцем. Не факт, що й в Європі вдасться дорости хоча б до рівня Руслана Маліновського. Але спробувати потрібно. І зараз для цього найсприятливіший час.