Володимир Шаран: Олександрія вимагає свіжої крові

Про турнірні справи олександрійської команди в специфічних умовах пандемії її голов-ний тренер розповів кореспондентові UA-Футбол.

- Після того, як за підсумками сезону-2018/19 "Олександрія" здобула бронзові нагоро-ди, суперники проти неї завжди налаштовуються по-особливому. У поточному чемпі-онаті відчули це у повній мірі?

- Це дійсно так. Раніше нас сприймали як середнячків Прем’єр-ліги, але після завоювання бронзи та досить непоганого виступу у Лізі Європи проти нас стали налаштовуватись зовсім інакше. Як проти команди, яка бореться за провідні місця і завжди прагне досягати перемог. Так, як ми у свій час налаштовувались проти суперників з нашої футбольної верхівки.

- Нинішній календарний рік для вашої команди, як і для решти суперників по еліті, став справжнім випробуванням. Як гралося в умовах пандемії?

- Дуже хороше питання. Цей календарний рік дійсно став для багатьох клубів випробуванням. Можливо, не всіх зачепив коронавірус, проте в "Олександрії" його підступність відчули досить серйозно. Спочатку ми, як і всі суперники по УПЛ, пропускали матчі через карантин, а потім, після кількох тижнів, наблизилась пора початку чемпіонату. У таких умовах було дуже важко підготувати хлопців до старту в ньому. А перед матчем з "Олімпіком" майже вся команда, окрім трьох гравців, захворіла коронавірусом. Хоча за тиждень до згаданої гри тести показали, що у нас все нормально. Однак за цей час ситуація змінилася, і за день до матчу ми побачили, що хлопці стали вибувати з ладу один за одним. Стало зрозуміло: хвороба підкосила всю нашу команду, яка приїхала до Києва. Включаючи і тренерський штаб. А от ті гравці, які залишились в Олександрії, не захворіли.

Що й казати, дуже важкий був для нас той період. Добре, що під час паузи в чемпіонаті, викликаної іграми нашої збірної, ми впродовж десяти днів знаходились на обсервації. Якраз тоді через хворобу ми хотіли перенести поєдинок із "Інгульцем", та на превеликий жаль, його президент Олександр Поворознюк вчинив інакше, чомусь вважаючи, що цього не потрібно робити. Тож нічого іншого нам не залишалось, як зібратись перед цим матчем і зіграти. Добре, що цей поєдинок, в якому, до речі, непогано зіграли наші молоді хлопці, ми виграли. А потім зіграли матч із "Динамо", в якому був той самий склад. У всіх трьох згаданих поєдинках наша команда відчула на собі всю підступність нового ви-ду захворювання, яке охопило планету. На щастя, потім підопічні поступово набирали кондиції, і решту поєдинків (окрім матчів з "Рухом" та "Зорею") провели непогано. Серед них відзначив би гру із "Колосом", в якій ми повинні були перемагати. Це однозначно. Однак нам трохи не вистачило для того, щоб настрій перед початком другого кола був зовсім інший.

- Виходить, що кадрові проблеми зібгали загальну картину першого кола?

- Саме так. Відомо, що у багатьох командах через пандемію теж були відсутні провідні гравці. А у нашій, повторюсь, вона сталася майже одразу після старту чемпіонату і вивела з ладу майже усіх футболістів. Такого не було у жодної команди.

- У оптимальному складі цієї осені "Олександрія" зіграла лічену кількість матчів. Цей фактор психологічний відбиток наклав?

- Звичайно. Ми зіграли оптимальним складом лише два поєдинки із тринадцяти. Самі розумієте, це дуже мало. Стабільності складу нам не вистачило для того, аби результати були кращими. Зрозуміло, що це позначилось і на стабільності гри. У мене серйозні претензії до підопічних щодо налаштування на матч з "Рухом" та невикористання голевих моментів у грі з "Колосом". Це ті два поєдинки, які, на мій погляд, ми повинні були провести ще краще.

- На відміну від багатьох команд, які незмінно втрачають максимум очок в іграх з грандами, деколи програючи з великим рахунком, "Олександрія" виглядала достойно – у Києві з "Динамо" поступилась з мінімальним рахунком 0:1, а з "Шахтарем" в гостях взагалі розійшлася миром, 1:1.

- В цих матчах була відповідна налаштованість. Такі висновки можу зробити на підставі висновків, які зробив під час відпустки. Хлопці після єврокубків намагаються налаштовуватись на всі поєдинки, однак проти грандів роблять це по-особливому. Нам це помітно, і мені особисто теж. Хотілося б, щоб наша команда налаштовувалась на всі поєдинки так само, як на "Динамо" та "Шахтар". До речі, якби у грі з динамівцями у нас був оптимальніший склад, то могли б досягти позитивного результату. А що стосується зустрічі із "Шахтарем", то її, безперечно, можна занести в актив. В ній ми могли як програти, так і виграти. Адже моменти біля воріт гірників ми теж створювали.

- Окрім нічиєї із гірниками ваша команда здобула ще одне очко у гостях, зігравши у Ковалівці з "Колосом" з тим же рахунком 1:1. Чи не занадто мало для виїзних поєдинків?

- Повністю згоден: дуже мало. Та ми над цим працюємо, вселяючи у свідомість гравців. Перед грою у Ковалівці, а потім у роздягальні під час перерви у досить жорсткій формі мною було сказано, що варто набагато продуктивніше грати в гостях. Я зауважив футболістам, що мені все одно, де ми проводимо матч – вдома чи на виїзді, адже потрібно грати лише на перемогу. У нинішньому сезоні так склалося, що домашні поєдинки, які проводяться без глядачів, ми граємо краще, ніж на виїзді. От і виходить, що психологічний синдром виїзних матчів позначається на нашій команді. Та якщо повернутись до поєдинку із "Колосом", то він показав, що ми можемо виглядати впевнено – так, як наче граємо в себе вдома. За винятком заключних п’ятнадцяти хвилин першого тайму, після пропущеного м’яча від Селезньова. Зовсім не такий футбол у виконанні своєї команди я хотів бачити! Маю на увазі у плані єдиноборств, гри "один в один" та жорсткості. Та у другому таймі ми побачили вже зовсім іншу картину. Хочеться, щоб саме так – із завзяттям та самовіддачею, як у Ковалівці, "Олександрія" грала на виїзді навесні наступного року. Адже за календарем в гостях ми маємо зіграти вісім матчів, а вдома лише п’ять.

- У розіграші Кубка України ваша команда зуміла пробитись до чвертьфіналу, де суперником буде "Дніпро-1". Кубковою ходою "Олександрії" задоволені?

- Загалом – так. Мені дуже сподобалося, як підопічні грали проти "Інгульця" та "Миная". А ще другий тайм матчу чемпіонату із "Десною". Це були поєдинки, які хочеться бачити!

- У ході першого кола вам довелося використати чималу кількість гравців з найближчого резерву. Є такі, хто неабияк порадував ?

- Ми дійсно задіяли восени багато футболістів – майже три десятки. Хтось у більшій мірі, хтось у меншій. Найбільше мені сподобались хлопці, які грали проти того ж "Інгульця". Для більшості з них це був перший матч у Прем’єр-лізі. Це, зокрема, стосується Микити Дудки, на якого ми покладаємо надії та маємо наміри продовжити контракт. Завжди вірив я і у перспективного Сашка Мельника, який є центральним захисником. Ще у минулому чемпіонаті він грав проти "Десни", яку ми перемогли 3:1. Крім них, є у нас перспективна молодь, яка теж радує. У цих молодих хлопцях, які з нашою командою U-21 виступають непогано, посідаючи третю сходинку у таблиці, я бачу майбутнє "Олександрії".

- Чи задоволені грою єдиного у складі легіонера – латвійця Каспарса Дубри?

- Не можу сказати, що задоволений. Втім, як і не можу сказати, що Дубра сам задоволений своєю грою. Та на це є об’єктивні причини: ми надто довго вели розмови з латвійським легіонером. Багато що залежало як від нього, так і від агентів. Його перехід затягнувся, і було видно, що Дубра функціонально не готовий. Хлопець практично не тренувався, та й збився з ритму. Хоча Каспарс відноситься до такої категорії гравців, котрі якщо знаходяться в тонусі, то досить швидко набирають кондиції. Тож ми надіємось на досвід Дубри.

- Він залишається в команді?

- Так, звичайно.

- Чи є футболісти, яких вболівальники "Олександрії" у весняній частині чемпіонату у складі "городян" не побачать?

- Таких п’ятеро. Це стосується Дмитра Рудика, який був у нас третім воротарем і не приймав участі у цьому чемпіонаті. Під час пандемії він захворів і у цей час ми змушені були використовувати іншого голкіпера – В’ячеслава Борисенка із дубля. Закінчились контракти у Максима Задераки, Василя Грицука та Олексія Довгого, і за погодженням із президентом клубу Сергієм Кузьменком було вирішено їх не продовжувати. Залишить команду також і Денис Безбородько. Хоча у нього угода ще на півроку, ми домовились, що будемо її розривати.

- Другий рік поспіль кращим футболістом "Олександрії" визнається Кирило Ковалець. Схоже, це той випадок, коли футболіст знайшов свою команду.

- Так, дійсно. Я дуже вдячний Кирилові за роботу. Ми з ним постійно спілкуємось, і я завжди вірю в нього. Радий, що кілька років тому домовились із президентом клубу, щоб Ковалець поповнив ряди "Олександрії". Такого гравця давно не вистачало нашій команді. Хотілося б мати ще одного або двох таких гравців – тоді ми могли б говорити за інші результати щодо гри в атаці.

- Батько Кирила, Сергій Ковалець, з яким ви грали разом впродовж багатьох сезонів у київському "Динамо", "Дніпрі" та "Карпатах", справами сина у вас цікавиться?

- Не сказав би, що часто, проте ми спілкуємось. І не лише про Кирила, говоримо й про інші справи. З Ковальцем-старшим ми дійсно знайомі багато років, тож відверто поговорити є про що. А поки що у нього і своїх справ вистачає. Він – молодець, у "Чорноморці" працює досить непогано. Відтак че-каємо на повернення одеської команди у Прем’єр-лігу.

- Відомо, що цієї зими "Олександрія" бере курс на омолодження складу. Чим викликане це рішення?

- Передусім тим, що нам хочеться мати кращі результати. На даному етапі бачимо, що немає стабільності гри та прогресу. Після участі у єврокубках "Олександрія" підняла планку трохи високо як для нашої команди, і на якомусь етапі зупинилась. Тому хочеться свіжої крові. Однак це не означає, що ми зараз же візьмемося за омолодження. Адже я не сказав би, що "Олександрія" нинішнього зразка є віковою командою. Із ветеранів лише воротареві Юрію Паньківу 36 років, а Павлу Пашаєву скоро виповниться 33. Всі інші, хто залишається в команді, мають менше тридцяти. Тож відразу взяти і сказати, що ми будемо вдаватись до омолодження, не можу. Нам потрібно завершити сезон-2020/21, а вже потім дивитись, що буде далі і які рішення прийматиме президент клубу. Ми з ним розмовляли на цю тему, і він сказав, що потрібно залучати гравців із нашого молодіжного складу. З ним я повністю згоден. Проглядаючи матчі за участю резервістів, я бачу, хто з них з часом може допомогти клубу.

- Кандидатами на вакантні місця стануть гравці з найближчого резерву?

- Виходить, що так. На тренувальні збори ми плануємо взяти чотирьох хлопців із молодіжного складу. Однак цілком ймовірно, що може бути підсилення і ззовні. У цьому питанні багато що залежить від фінансових можливостей, і у такий непростий час це слід враховувати. Ми добре розуміємо, що не все так просто.

- Як проведе "Олександрія" зимову підготовку до весняної частини чемпіонату?

- Плануємо зібратися після відпустки 9 січня. З цього дня працюватимемо в Олександрії, в першу чергу роблячи акцент на фізичну підготовку. Не знаємо, які будуть погодні умови на той час, однак навіть незважаючи на це, маємо можливість працювати на штучному полі. Перший етап підготовки триватиме до 18 січня, а після двох вихідних команда планує вирушити із Запоріжжя до Туреччини. Там з 21 січня до 11 лютого проходитимуть два тренувальних збори – спочатку в Аланії, а потім в Белеку. На першому з них заплановано чотири спаринги, переважно з болгарськими і однією маке-донською командами. А на другому зіграємо три або чотири контрольних матчі, в одному з яких нашим спаринг-партнером буде казахстанський "Кайрат". Підтвердження від цього клубу вже маємо.

- Наскільки відомо, у період відпустки ви вирушаєте на рідну Львівщину. У цьому році традиції не змінювали?

- Ні. Попервах у дружини було бажання поїхати кудись у теплі краї на море. Однак я був налаштова-ний тільки на курорт Східницю, де у готелі "Київська Русь" відпочиваємо щозими вже дев’ять років поспіль! Не став винятком і нинішній рік. Відпочили сім’єю дуже добре: багато гуляли, дихали цілющим гірським повітрям, пили мінеральну воду. Лише у понеділок повернулися до Олександрії.