Сергій Лавриненко: Якби програли Минаю, то дорога додому здалася б каторгою

Дебютний сезон в УПЛ складається для петровського "Інгульця" непросто. Довгий час підопічні Сергія Лавриненка ніяк не могли здобути першу перемогу в чемпіонаті, задовольняючись великою кількістю мирних результатів. Але нічия - не поразка, та й формат "Курочка по зернятку", який сформувався мимоволі, аж ніяк не є незадовільним. Особливо якщо врахувати, що у "Інгульця" немає ніякого досвіду виступів на такому високому рівні. Втім, у петровчан є головне - прагнення до вдосконалення, що для молодого колективу дуже важливо. Саме воно вкупі з ігровою дисципліною і бійцівськими якостями дозволяє розраховувати на певні турнірні досягнення.

Після того, як на зміну семиматчевій нічийній серії прийшла перемога над донецьким "Олімпіком", сільська команда напевно відчула, що в еліті все ж можна відбирати і максимум очок.

Продуктивно попрацювавши на зарубіжних зборах, до весняної частини нинішнього сезону "Інгулець" підійшов в хорошому настрої. Зігравши двічі внічию і стільки ж разів поступившись, в минулу суботу команда Лавриненка здобула чергову перемогу. Взяти три очки вдалося в Ужгороді, у поєдинку з непоступливим "Минаєм" - 1:0.

- Якби це було в кінці чемпіонату, то було б удвічі приємно, - сказав Сергій Лавриненко на початку інтерв'ю з кореспондентом UA-Футбол. - А так це всього лише чергова календарна гра, після якої нас чекає ще багато важливих зустрічей. Думаю, що все цікаве ще попереду.

- З моменту попередньої перемоги вашої команди пройшло три з половиною місяці. За цей часовий відрізок відчуття задоволення, як після виграшу у "Миная" більше не відчували?

- У нас були хороші ігри, але такого відчуття, яке було в суботу в Ужгороді, не було. Ми раді тому, що в принциповому матчі з принциповим суперником зуміли досягти перемоги. Дорога на Закарпаття у нашої команди була дуже важка (ми добиралися більше доби), і якби ми отримали негативний результат, то зворотний шлях взагалі здався б каторгою (посміхається). На позитивних же емоціях повертатися додому значно легше.

- Перемога над вчорашніми колегами по першій лізі далася важко?

- Не скажу, що сама гра була для нас дуже складною. Планували, що в перші хвилини будемо агресивно працювати в пресингу і намагатися забити швидкий м'яч. Ми розуміли, що вдома "Минай" грає в досить агресивному ключі, і у цієї команди до поєдинку з нами були хороші матчі і результати. Ось ми і зробили акцент на швидко забитий м'яч. А вже потім грали по рахунку. Не скажу, що "Минай" створив нам так вже й багато проблем. По-моєму, в ствір воріт господарі нам так жодного разу і не пробили. Територіальну перевагу ми їм частково хоч і віддали, однак це було зроблено свідомо - для того, щоб використовувати вільні зони для контратак.

- Особливості гри нинішнього "Миная" вивчали по відео його весняних матчів чи брали за основу зустріч з ним в першому колі чемпіонату?

- Орієнтувалися на весняні ігри закарпатців. Крім поєдинку з "Динамо". Ми розуміли, що ця гра не буде для нас інформативною, адже в ній київська команда максимально домінувала. Усвідомлюючи, що ми не зможемо грати так, як "Динамо", робили розбір по матчах "Миная" з "Олександрією" та "Олімпіком". На цьому відеоматеріалі й аналізували гру суперника.

- У порівнянні з жовтневим поєдинком із закарпатцями склад "Інгульця" зазнав змін. Нинішній став сильнішим?

- Я зараз навскидку і не згадаю, який склад був у нас в тій осінній грі. Сильних змін у "Інгульця" не повинно було бути. А то, що багато футболістів, які брали участь в жовтневій зустрічі, не змогли зіграти в суботу, говорить лише про наші кадрові проблеми. Коваленко і Козак пропускали матч через перебір карток, Лупашко, Павлов і Шуст - через травми. Що стосується футболістів, які поповнили наші ряди в останні місяці, то серед таких воротар Артем Малиш і туніський захисник Алі Бен, який провів за "Інгулець" всього другий матч. А так в цілому обойма основних гравців у нас стабільна, вона особливо не змінювалася. Бувало, що від гри до гри ми могли двох-трьох чоловік замінити. Якщо порівнювати осінній і теперішній "Інгулець", то ми стали трішки досвідченішими. Так було на зимових зборах, де ми відчували себе більш впевнено.

- Судячи з того, що ваша команда зуміла виграти, після тривалої дороги вдалося відновитися?

- Так, в цілому ми відновилися. Але такі зустрічі зазвичай вимагають акценту на іншому - на психології. Його ми і намагалися зробити. Адже в лобових поєдинках найближчих суперників, які є до того ж конкурентами, важливо бути готовим психологічно. Фізичну форму можна натренувати будь-яку, а ось якщо футболіст ментально не готовий виходити на важливі ігри, то вона відходить на другий план.

- У зимову пору "Інгульцю" вдалося підписати угоди з багатьма новачками. Що є головним критерієм при відборі кандидатів?

- Важливо, щоб кандидат був футболістом, здатним скласти конкуренцію на тій позиції, на яку ми його беремо. Або це має бути гравець номер один, виграючи ту саму конкуренцію, або максимально її становити іншому колезі по амплуа. Ніяке відоме прізвище або ж колишні регалії не можуть вплинути на рішення підписати його чи ні. Все залежить суто від професійних якостей кандидата.

- Про кого з тих, що поповнив ряди вашої команди, можна сміливо сказати "Він досить гармонійно влився до складу"?

- На даний момент це вже згаданий мною Алі Бен. Приїхавши на збори до Туреччини, він провів з нами всього тиждень і зіграв два матчі, проте встиг скласти про себе приємне враження. Здавалося, що тунісець знаходиться у нас не тиждень, а набагато більший період часу. Алі Бен швидко влився в наші ігрові побудови, так що навіть не доводилося з ним додатково розмовляти на цю тему. Новачок досить професійно підходить до кожної гри, до кожного тренування. Що стосується інших новобранців, то всі знаходяться в робочому процесі: хтось же прийшов не в своїх оптимальних кондиціях. Думаю, що найближчим часом вони зможуть реалізувати свої кращі якості.

- Коли плануєте використовувати іншого легіонера - голландця Хенноса Асмелаша?

- Його розглядаємо на позицію правого захисника. Він зараз максимально становить конкуренцію для Дениса Балана, грою якого на сьогоднішній день повністю задоволені. Ризикувати і щось міняти з метою експериментів ми не маємо часу. Якщо ж знадобиться, щоб Асмелаш вийшов на поле і взяв участь в грі, він це зробить. Упевнений, він гідно замінить Балана.

- Чи залишилися ще позиції, що вимагають кадрового підсилення?

- Якщо клубний лазарет спорожніє, то у нас на кожній позиції буде по два гравці, які готові конкурувати. На жаль, поки не всі хлопці відновилися. Це стосується Віталія Павлова, Дениса Янакова, Дениса Васіна та Михайла Плохотнюка. Сподіваюся, що вже з цього тижня троє з них стануть працювати в загальній групі.

- Як ставиться до запрошень футболістів з інших країн президент клубу Олександр Поворознюк?

- Він не дивиться в паспорт - ані на національність футболіста, ані на його вік. Головне, щоб гравець виходив на поле, був мотивований в кожному матчі, повністю віддавався грі і гідно захищав кольори "Інгульця".

- Країна зараз переживає економічні проблеми, що серйозним чином позначається і на багатьох клубах. У зв'язку з цим напрошується питання: затримок із зарплатою або боргами перед футболістами в "Інгульці" немає?

- Я працюю в клубі вже п'ятий рік, і можу сказати, що за цей період у нас не було навіть 3-5-денної затримки по заробітній платі! Максимум день-два, не більше. Все виплачується як слід - і зарплата, і належні бонуси, преміальні.

- Ризикну припустити, що фінансова стабільність - один з чинників, завдяки якому можна заманити футболіста в сільську місцевість на Кіровоградщині.

- Це дійсно фактор, який є для нас великим плюсом. Будемо говорити відверто: не кожен футболіст в такому чудовому для розвитку і становлення віці від 20 до 30 років захоче поїхати в село, щоб проводити там найкращий час свого життя. Те, що у нас є всі необхідні умови для роботи професійних спортсменів - це, безумовно чудово. Проте футболісти - такі ж люди, як і всі, і їм теж хочеться вийти куди-небудь в кіно або в кафе попити кави. А у нас, на жаль, цього немає. Зате ми беремо стабільністю. Про це неодноразово говорив Олександр Поворознюк, який робить все для того, щоб команда дійсно грала. Адже якщо немає своєчасної оплати праці, то як можна вимагати від футболіста максимальної самовіддачі в кожному матчі, щоб він в боротьбі не прибирав голову та ноги і стелився у підкатах? Фінансова складова для гравця - важливий фактор. Футболіст виходить на футбольне поле, чим годує свою сім'ю. Хтось йде на завод, а гравець виходить на тренування, потім вирушає на гру. Це його робота.

- Як проводять вільний час футболісти "Інгульця", якщо особливих розваг в селі немає?

- Коли тренування проводяться в одноразовому режимі, то живуть на базі хлопці щоранку займаються в тренажерному залі. Коли інтернет, книги і телебачення набридає, то намагаємося розбавити дозвілля додатковою роботою.

- Який стан справ з новим стадіоном?

- Кожен день, проїжджаючи повз нього, бачимо зміни. Зміни на краще. Зараз будується велика адміністративна будівля, де буде VIP-ложа, роздягальні для команд, суддівські кімнати. На об'єкті дуже багато будматеріалів, навколо завжди велика кількість будівельників. Вони працюють кожен день, наближаючи терміни здачі стадіону в експлуатацію. На жаль, погода останнім часом була несприятливою, тому сподіваємося, що після того, як вона налагодиться, процес піде у подвоєному темпі і до літа будівництво завершиться. На даний момент поле постелено, системи електропідігріву і поливу вже встановлені, освітлювальні щогли поставлені. Ясна річ, що роботи ще багато. Зокрема, необхідно обладнати територію навколо стадіону. Але головне, що є позитивна динаміка, і цей факт вже радує.

Фото - ФК Інгулець, ФК Минай