Маріуполь - Минай 0:0. Маркевич домінував, але Кобін вистояв

Обидві команди, а особливо їх тренери виходили на матч під серйозним тиском очікувань. "Маріуполь" нарешті повернувся на рідний стадіон. Власне, постійні роз’їзди по країні були одним з головних виправдань поганих результатів (серія з восьми матчів без перемог, з яких сім – поразки), що позбавили азовців статусу претендентів на путівку до Ліги Європи. Тож Остап Маркевич мусив доводити, що він здатен давати результат.

За великим рахунком те саме стосується й Василя Кобіна. Хоча його команда після перерви має одну перемогу, але та – над "Олімпіком", що сам провалюється в 2021-му. Більше того, вже в дорозі до "Маріуполя" закарпатців наздогнали чутки про те, що тренера можуть попросити, що на березі Азовського моря не будуть здобуті залікові бали.

Певною мірою обом командам пощастило, що до гри вони підійшли з мінімальними втратами, що залишало наставникам простір для маневру. Травмованого Сікана в складі "Маріуполя" прогнозовано замінив Кулаков, але й Бондаренко був у складі, який діяв на позиції центрального атакуючого хавбека. Мишньов залишився на позиції вісімки, тоді як Танковський закривав опорну зону. На флангах атаки вийшли Кащук та Очеретько (тиждень тому в Ковалівці грали Топалов та Горбунов). Цікаво, що в резерві залишились обидва флангових захисники, які перейшли до "Маріуполя" зі складу "Миная", а саме Стасюк та Меліченко. Справа діяв Кірюханцев, зліва – Драмбаєв. Пара центрбеків звична – Чоботенко та Биков, за спинами яких цього разу грав Гальчук.

У Василя Кобіна було більше несподіванок. Передбачалось, що "Минай" знову зіграє з трьома центрбеками, але в основі вийшло лише два – Лопирьонок та Матіч. Маємбе та Малепе закривали фланги оборони. Досвідчений Ткачук залишився в резерві, тож в центрі поля діяв трикутник Хахльов, Петрусенко та Сніжко. Незвичним був вибір для атаки – ні Мілевському, ні Шиндеру місця в основі не знайшлось. В центрі діяв Рустам Ахмедзаде, з глибини поля йому мали допомагати Нурієв та Кожанов.

Гру значно активніше розпочав "Маріуполь". Якщо трохи неточний удар Мишньова в стилі Сидорчука все ж стався після стандартного положення і був наслідком награної комбінації, то простріл від Бондаренка та удар з кута воротарського від Очеретька були ознакою домінування господарів. "Минаю" пощастило, що удар в Івана був точно у голкіпера закарпатців Поповича.

Але ситуація не отримала продовження. "Минай" після цього налагодив гру в обороні і поступово перевів гру до центру поля, а згодом і взагалі затиснув "Маріуполь" на його половині. Інша справа, що креативної думки підопічним Кобіна явно не вистачало. Банальні подачі з флангів і безліч стандартів, під час яких не пішли навіси у Хахльова, ставали легкою здобиччю захисників "Маріуполя". Зрештою, єдиний свій небезпечний момент "Минай" створив завдяки контратаці по правому флангу, коли до атаки підключився Маємбе і бив з меж штрафного майданчика, але влучив у сітку з зовнішнього боку воріт.

В останній третині першого тайму "Маріуполь" повернув собі ініціативу і втратив дійсно реальний шанс відкрити рахунок. Авторами епізоду стали два найдосвідченіших гравці команди – Танковський віддав розрізну передачу на Мишньова, який розташувався між двох захисників і таким чином вийшов на побачення з голкіпером "Миная". Дмитро і пробив непогано, але Попович свою команду врятував, відбивши м’яч ногою.

Вже в перерві Остап Маркевич провів першу заміну, випустивши замість Кащука Топалова. Згодом тренер "Маріуполя" змінив іншого вінгера – Очеретька на Горбунова, випустив Мампасі замість травмованого Бикова в центр захисту, а також освіжив фланг оборони за рахунок Стасюка, який замінив Драмбаєва. Василь Кобін відреагував лише в середині тайму, коли кинув в бій Шиндера та Пиняшка замість Ахмедзаде та Кожанова.

Якщо в першому таймі "Минаю" вдавалось не досить тривалий період заволодіти територією, то в другому "Маріуполь" м’яч супернику віддавав значно рідше. Хоча перша умовна небезпека виникла після дій підопічних Кобіна – Кожанов віддав пас на лінію штрафного Нурієву, а новоспечений збірник Азербайджану поспішив з рішенням і пробив значно вище воріт. Відповідь "Маріуполя" була майже миттєвою, щоправда, не без допомоги суперника, який обрізався в центрі поля. Кулаков класно скинув м’яч на хід Бондаренку, який вийшов на побачення з Поповичем, але пробив повз стійку.

Сплеск відбувся в районі 65-ї хвилини і став ледь не єдиною розрадою маріупольським вболівальникам, що зібрались на реконструйованому стадіоні. "Маріуполь" візуально виглядав активнішим, але комбінування між центральним колом та штрафним майданчиком суперником зазвичай закінчувались або втратою, або неточною передачею на загострення. Лише на 85-й Андрій Кулаков отримав час і простір, щоб завдати удару з кута штрафного майданчика – підвело виконання або ж багатостраждальний газон, стан якого був далеким від ідеального.

Кульмінація могла статись на останніх хвилинах, коли після вкидання ауту і скидки від когось з азовців м’яч влучив у руку Маємбе у воротарському майданчику. Рикошету там не було, м’яч летів довго, рука захисника була притиснутою до корпусу, але арбітр Анатолій Абдула вирішив, що на пенальті епізод не тягне. А було б ефектно, якби підсумок гри як і в першому колі вирішив пенальті.

Останні хвилини взагалі пожвавили в цілому нудну гру – після епізоду з рукою Пиняшко завдав першого удару в рамку воріт "Маріуполя", азовці проводять швидку атаку з прострілом, який прийняв Кулаков, але не зміг завдати удару по воротах. Малепе перехоплює і рветься до воріт, віддає на Пиняшка, який не зумів знайти передачею партнера. Бодай щось на радість глядачам.