Аварія на шахті, або Вечір стає томний. Акценти глядача на 19-му турі УПЛ

Відразу вибачусь перед тими, кого, можливо, покоробив заголовок. Ніяких паралелей і асоціацій з реальним життям справжніх шахтарів. Іншими словами, які шахтарі - така і аварія. Але, на мій погляд, саме ця алегорія влучно відобразить те, що трапилося. Причому, аварія відбулася не на рівному місці - до цього йшло весь останній місяць.

Головними подіями туру стали поразки "Шахтаря" і "Зорі", а також я додав би до них перемогу "Дніпра". В цілому тур вийшов досить строкатим і неоднозначним. Але, мабуть, головна його особливість - синхронні невдачі трьох борців за умовну зону Ліги чемпіонів. І, як вважають багато хто, фактичне згортання чемпіонської інтриги.

Так, і на секундочку - в турі не було жодного вилучення! Дрібниця, а приємно. Не знаю кому як, а особисто я віддаю перевагу спостерігати за грою в рівних складах. Так воно якось повноцінніше чи що.

• Динамо - Рух 3:0
• Львів - Шахтар 3:2
• Колос - Зоря 1:0
• Ворскла - Олімпік 3:0
• Десна – Дніпро-1 0:2
• Інгулець - Олександрія 1:0
• Маріуполь - Минай 0:0

Видовищність. Краще за всіх виглядав матч в Чернігові - дюжина небезпечних моментів на двох, три чверті з яких особисто я вважав би гольовими. Наступною назву найбільш результативну гру туру в Харкові - між "Львовом" та "Шахтарем".

Великий рахунок в Полтаві і Києві дещо оманливий - ці поєдинки заслуговують швидше середньої оцінки за шкалою видовищності.

У Ковалівці другий тайм трохи підсолодив пігулку - адже до перерви, крім голу Лисенка, і згадати нічого. У Маріуполі (так-так, ви не помилилися: нарешті-то вони повернулися додому) було лише два-три моменти, гідних згадки, а в Кропивницькому, де все ще господарює "Інгулець", і того менше - два-півтора.

На виході маємо три бали за видовищність з п'яти можливих. І майже до половини матчів туру підійшло б визначення: Похмура Посередня Ліга.

Інтрига. Перший же м'яч, забитий Степанюком на 13-й хвилині, поклав край "олімпійським" надіям, а другий гол "Ворскли" слідом за ним розвіяв їх прах за вітром в середині першого тайму. Всі інші трималися не менше години ігрового часу.

"Рух" практично вбив гол Караваєва, який відкрив рахунок на 59-й хвилині. А через п'ять хвилин Бондаренко мав останній шанс принести перемогу над "Минаєм" "Маріуполю".

Єдиним реальним шансом "Зорі" відігратися була божевільна бісіклета Шахаба на 72-й хвилині. Хоча, розумію, що не всі її зарахують за шанс. Наступна хвилина стала переможною для "Львова": моменти "Шахтаря", що виникали після цього, були гольовими швидше потенційно - аж надто очевидно м'яч йшов повз ворота.

Єдиною можливістю уникнути поразки для "Олександрії" став удар в дотик Новікова, який накрив своїм тілом Малюк на 76-й хвилині. А ось "Десна" останню можливість зрівняти рахунок мала аж в компенсований час - після удару Тотовицького з рикошетом м'яч розминувся з воротами. Другий м'яч "Дніпра" був забитий вже після цього.

Логіка. Найбільш закономірний рахунок був зафіксований в Ковалівці: "Колос" з "Зорею", як на мене, "награв" рівно на 1:0. Перемоги "Динамо" і "Ворскли" сумніву не підлягають, але не великі.

"Інгулець" з "Олександрією" - по грі, типова "нульовка". Тоді як "Маріуполь", на відміну від команди з Петрового, міг розраховувати на мінімальну перемогу в своєму матчі з "Минаєм".

"Десна" і "Дніпро", за великим рахунком, могли б розділити очки. Але чернігівці свої два голи так і не забили. І, нарешті, у Львові ближче до перемоги по грі був "Шахтар", але, я б сказав, зовсім небагато. Напевно, і тут справедливіше виглядала б нічийка.

Суддівство. Найбільш спірний момент, в якому рішення арбітра могло вплинути на результат зустрічі, трапився на 90-й хвилині в Маріуполі. Чи був там пенальті за гру рукою "минайця" Маембе? Думки штатних експертів сайту розійшлися. Дзвінок другу ...

Підтримаю Шебека - він все чітко пояснив. Основний критерій, на мій погляд, відстань і можливість прибрати руку. "М'яч прилетів не з близької відстані, гравець мав достатньо часу для того, щоб зреагувати і прибрати руку, рикошету від свого або чужого не було. Тому це (на думку Шебека і Юстаса) швидше за пенальті, ніж ні".

Таким чином, "Маріуполь" міг отримати законне право на пенальті і вирвати заслужену перемогу. Але "Минай" "відскочив" ...

Слід нагадати і нереалізований пенальті Де Пени на 10-й хвилині в Києві. Ситуація в чомусь схожа, але не повністю. Удар з метра в притиснуту до корпусу руку. Як на мене, 50 на 50. Хоча площу тіла рука збільшувала, але зовсім трохи. Загалом, на розсуд арбітра, хоча підкреслю, що відстань мінімальна.

Другий експерт - Ступар акцентував на тому, що в правилах чітко написано: пенальті призначається тільки за свідому гру рукою, а не за потрапляння м'яча в руку. Особисто я підписався б під цим десять разів. Але тоді виникає природне запитання, як би він пояснив цей пенальті в ворота "Руху"? Адже, якщо ми будемо послідовні, тоді і його не було?

На щастя, в даному випадку на результаті матчу суддівське рішення не позначилося.

Везіння. Напевно, найбільше пощастило "Дніпру". Уже в дебюті поєдинку з "Десною" він міг опинитися в ролі наздоганяючого, але Гуцуляк пробив у стійку воріт гостей. А це була б зовсім інша історія ...

Розкрити оборону "Руху" киянам допомогла безглузда помилка Мисика, після якої Караваєв радісно увігнав його в сітку з близької відстані. Нагадаю: до цього львів'яни трималися близько першої години, і, крім пенальті, у "Динамо був лише відносний шанс Шапаренка. А інші голи були забиті вже в ендшпілі. А інших моментів не було.

Пощастило з другим м'ячем "Ворсклі": Снурніцин відправив його в свої ворота. Але це дрібниці для гри, в якій в "Олімпіка" не було жодного шансу.

Особистості. Мій однозначний фаворит - Чуже, який забив обидва голи "Дніпра" і нагнітав атмосферу біля воріт суперника весь перший тайм, поки сам же і не відкрив рахунок.

Другим назву Соломона, який, як на мене, більшу частину матчу виглядав в "Шахтарі" мало не одним у полі воїном.

Трійку замкне Шина зі "Львова", асистував автору першого забитого м'яча, а потім заробив і реалізував пенальті.

Серед воротарів на висоті виявився Юрчук з "Дніпра" з трьома важливими сейвами (два - при 1:0), що зберіг свої ворота в недоторканності.

Симпатії. І знову найбільше сподобався "Дніпро", нехай і зменшив оберти після перерви. Переконливо і смертоносно виглядала "Ворскла". І, не дивлячись ні на що, викликала симпатії гра "Десни", нарівні з суперником яка подарувала нам найкращий матч туру.

І знову відверту імпотенцію продемонстрував "Олімпік". Нехай з урахуванням більш сильного суперника, але компанію команді Гельзіна склав "Рух". "Минай" же продовжує виглядати зайвим на цьому святі життя вже систематично.

Таблиця. "Динамо" відірвалося від "Шахтаря", а "Зоря" до нього не наблизилася, і ці семиочкові провали кидаються в очі - як писали класики, вечір стає томним.

"Ворскла" і "Колос" додали вогню в "бронзову" гонку за Лігу Європи. Невдачі "Зорі" і "Десни" згуртували всю цю "групу в смугастих купальниках", кожного з учасників якої тепер відділяє від сусіда дистанція в одне очко.

Повільно, але впевнено підтягується догори "Дніпро" - на сьогодні вже міцний середняк, що радує глядача своєю грою. І його перспективи в останніх семи турах поступово набувають все більш привабливі обриси.

Якщо команда Йовічевич летить вгору на всіх парах, то "Інгулець" швидше дереться. Але і його 9-е нині місце - безумовне досягнення працьовитої і наполегливої ​​команди "селян". Чому багато в чому сприяли "Маріуполь", який забуксував на вибоїнах бездоріжжя, та "Олімпік", що котиться по похилій.

Подвиг "Львова" підніс його на вершину трійки аутсайдерів. Ну ладно, на пригірок. "Минай" з "Рухом" сьогодні цілком могли б і помінятися місцями: команда Кобіна має більш блідий вигляд. Кого забув? "Олександрія"? Та то таке: не шалю, никого не трогаю, починяю примус…

Анонси. Вивіска туру - "Шахтар" - "Ворскла". Перевірка амбіцій команди Максимова на тлі смутку і бардаку, я б сказав, команди Палкіна.

Лобовою гру "Маріуполя" з "Інгульцем" - сусідів по таблиці - заважає назвати їх локація. Втім, боротися є за що: подалі від прілого підвального запаху сходів, що ведуть вниз - в засіки першої ліги. За нинішньої щільності результатів, від неї ще не застрахований ніхто з нижньої шістки. Видовища не чекаю: "селяни" постараються, а весняний город їм в поміч.

Ну і, хіба що методом виключення, "Дніпро" - "Львів". На перших нині просто подивитися приємно, а другі, мабуть, покажуть нам: що це було з "Шахтарем" - збіг обставин, чи початок тенденції.

В інших парах простежуються явні фаворити.

А тепер все змовкає і збентежено чекає Франції. Осіннє непорозуміння в Парижі всі пам'ятають. Пропоную не мріяти про крендель небесних, а просто порівняти, як проти чемпіонів світу буде виглядати тепер уже наш основний склад в черговому режимі. Якщо Бог дасть, і він таки-буде схожий на основний ...