Він прийшов і привів за собою весну. Акценти глядача на іграх 20-го туру УПЛ

Тур сподобався. У ньому було достатньо футболу, для того щоб захопитися цією грою. І, думається, що початок квітня та зелень газонів, що радує око, зіграли в цьому далеко не останню роль. Але, на секундочку, майже половина другого кола пройшла в малопридатних для футболу умовах. В інтересах збірної і провідних клубів, які якось поганенько розпорядилися цим благом.

Але ось ми відспівали свої покійні надії в єврокубках, а деякі з нас вже поховали і шанси збірної на участь в Кубку світу, і повернулися в рідні пенати. Не знаю, як ви, а я відчув цю крапельку бальзаму на ниючі рани. 20-й для УПЛ, сьомий в цьому році, і перший по-справжньому весняний тур викликав у пам'яті слова з пісні Віктора Цоя "Апрель".

А он придет и приведет за собой весну.
И развеет серых туч войска…

• Олександрія - Динамо 1:2
• Ворскла - Шахтар 0:2
• Рух - Зоря 0:2
• Десна - Олімпік 2:0
• Минай - Колос 0:0
• Дніпро-1 - Львів 5:1
• Маріуполь - Інгулець 4:3

Видовищність. На мій смак (а точніше, за моїми спостереженнями і підрахунками) найяскравіше виглядав матч в Полтаві. Правда, перш за все, за рахунок першого тайму, що увібрав в себе до 70% цієї яскравості. Зовсім трохи поступився поєдинок в Олександрії, де ключові і найбільш видовищні епізоди були розподілені рівномірніше, і тому багато хто вважав би його.

Лише після цих ігор згадаю про результативні дійства в Харкові (де на цей раз господарем був "Маріуполь") і Дніпрі. І, за загальною кількістю небезпечних моментів біля воріт, на одну дошку з ними поставлю львівський матч. Він програв їм лише в ступені їх гостроти і в реалізації.

Прийнятно виглядала гра в Чернігові, а перший тайм - так навіть цілком добротно. І навіть найменш глядабельний поєдинок в Ужгороді (де як і раніше господарює "Минай") не було остаточно втраченим для глядача: бачив я в цьому сезоні чимало матчів і гірших.

Інтрига. Думаю, перший же гол "Дніпра" ще на 19-й хвилині виніс вирок "Львову", а вилучення Ернеста "в роздягальню" лише підкреслило його неминучість. Руйнівники чемпіона виглядали жалюгідною пародією на самих себе в минулому турі.

"Зорі", щоб вирішити питання, знадобилася година часу. По її закінченню Громов, оформивши ефектний дубль, фактично поховав шанси "Руху" на очки. Двома хвилинами пізніше в Полтаві цей трюк повторив Мораес: після другого м'яча "Шахтаря" "Ворсклі" не було чого ловити. "Десна" впоралася з "Олімпіком" ще сім хвилин по тому, коли рахунок подвоїв Безбородько.

Ймовірно, потрібно зарахувати "Минаю" як гольовий шанс удар Угочукву - він міг обернутися поразкою для "Колоса" на 82-й хвилині. Родрігес приніс перемогу "Динамо" в Олександрії на 90-й. І, якщо ми зарахуємо момент Коваленка в компенсований час, коли Кудрик не дозволив "Інгульцю" зрівняти рахунок у грі з "Маріуполем", то вийде, що найдовше інтрига прожила тут.

Логіка. Найбільш закономірною, з точки зору співвідношення гольових можливостей, стала нічия "Миная" з "Колосом", які віддали один одному в вотчину по одному з таймів. Єдине, ця нічия цілком могла б стати результативною.

З оглядкою на два гідних моменти "Олександрії" проти вчетверо більшого їх числа у "Динамо", вважаю, що тут логічніше виглядала б "суха" перемога киян. А ось "Ворскла", навпаки, на свій гол з "Шахтарем" "награла". Перевагу "Десни" над "Олімпіком" точніше відтворив би мінімальний переможний рахунок.

"Дніпро", який реалізував п'ять своїх шансів з семи, за чисто арифметичною логікою, міг задовольнятися більш скромними 2:0 з "Львовом". "Маріуполь" був візуально ближче до перемоги, ніж "Інгулець", але по моментам випередив його недостатньо переконливо. Втім, ні в одному з цих матчів результат не береться під сумнів.

А ось "Рух", виходячи з тих же критеріїв, ніяк не заслуговував поразку від "Зорі", а вже тим більше в два м'ячі. Але Громов чудово розпорядився своїми шансами, тоді як львів'яни їх розтринькали.

Суддівство. Рубрикою, як зазвичай, завідує мій приятель-арбітр Юстас. Ніхто не зобов'язаний з ним погоджуватися, але він висловлює свою особисту думку практикуючого рефері по кожному з найбільш спірних важливих епізодів туру.

"Десна" - "Олімпік". 69-я хвилина, другий гол чернігівців, забитий після можливого фолу Безбородько. Згоден з суддею, фолу не було. Погладив по щічці, а той зобразив смертні муки. Парадокс: якщо б свиснув, ніхто б не пискнув.

"Рух" - "Зоря". 3-тя хвилина, не призначений пенальті у ворота львів'ян, після фолу Зеца на Кабаєві. За динамікою здається, що гра в м'яч. Але він зіграв в ногу: з четвертого повтору видно пенальті. Тобто, "Зоря" могла повести в рахунку на п'ять хвилин раніше.

"Олександрія" - "Динамо". 35-я хвилина, пенальті в ворота олександрійців. Переглянув багато разів. Рука в природному положенні. Витягнув з-за спини - так. А шо, це заборонено, як нам торочать два коментатора? Як би ви не обурювалися, пан борзописець, але класичні 50 на 50. Тим більш без кіно він його відразу не поставив.

(Поясню про "борзописця ". По-дилетантськи намагався сперечатися з консультантом, оперуючи тим, що рука Мірошниченка сама знайшла м'яч. Мої постійні читачі пам'ятають цю фішку автора. На жаль, відповідно до сучасних рекомендацій арбітрам, не це є першорядним при визначенні гри рукою).

64-я хвилина, скасований через офсайд у Буяльського гол Караваєва. Якщо він був поза грою, то тут сперечатися нема з чим. Але лінія, яку показали, жахливої ​​якості. Я нічого по ній не побачив. Якось так.

Везіння. Саме пощастило "Минаю": вже на 11-й хвилині він міг програвати, але удар Лисенка припав в стійку воріт. Віднесемо на рахунок везіння і "зжований" Борячуком очевидно гольовий момент біля воріт "Зорі" на початку другого тайму - так "Рух" міг зрівняти рахунок.

Ще на 8-й хвилині Паньків перевів м'яч у поперечину після удару Караваєва. Так відкрити рахунок в Олександрії могло дуже навіть "Динамо". "Шахтар" неодноразово міг зробити це раніше в грі з "Ворсклою", однак удари Соломона і Патріка відбила штанга.

Найбільше Фортуна погралася в Дніпрі. На 58-й хвилині господарі поля повели тут 2:0, і до цього, крім забитих м'ячів, не мали жодного якісного моменту. При цьому першого голу не було б без фактичного удару по своїм воротам від Махмутовіча, який підправив Чуже. А другого - без Романчука, який підвернувся під удар Ігнатенка. Так може, "Дніпро" - везунчик туру? Ну а перекладина від Хобленка, при 4:1, то вже таке.

Особистості. Для мене, без варіантів, найяскравіша постать туру - маріуполець Бондаренко, крім свого хет-трику ще й заробив другий пенальті. Наступним назвав би Патріка з "Шахтаря", третім - Піхальонка з "Дніпра".

Далі слідує ціла група товаришів, що запам'яталися приблизно однаково: Мораес ("Шахтар"), Громов і Кабаєв ("Зоря"), Дубінчак і Чуже ( "Дніпро"), Балан і Коваленко ( "Інгулець"). Виходить ціла топ-десятка особистостей туру. Ще раз пояснюю: мій критерій - участь гравця в найбільш видовищних епізодах матчу.

Втім, по зрілому роздуму, сюди ж міг би додати також і Буяльського ("Динамо") з Тотовицьким ( "Десна"). Але ж "за кадром" залишаються ще і Караваєв, Соломон, Нурієв ... Велика кількість цих прізвищ зайвий раз підтверджує футбольну змістовність минулого туру.

Впевнено називаю найяскравішим кіпером туру олександрійця Паньківа з його шістьма сейвами, що запам’ятались. У трійку включив би Васіля ("Зоря") та Трубіна ("Шахтар").

Симпатії. "Динамо", "Шахтар" і "Дніпро" - в такому порядку - явили нам найбільше гри в футбол в минулому турі, на мій погляд, як завжди підкріплений підрахунками.

Відверто слабкою ланкою показав себе лише "Львів". І справа тут навіть не в п'яти пропущених голах, а в єдиному гольовому шансі за матч, яким став пенальті. Серед інших безутішно виглядав "Олімпік".

Таблиця. Відзначимо втрати очок "Ворсклою" і "Колосом" в боротьбі за Європу. Але якщо першій протистояв борець за чемпіонство, то другому - головний на сьогодні кандидат на виліт (на превеликий жаль, швидше через нефутбольні причин).

"Дніпро" вже за п'ять очок від цієї заповітної шістки. Сходження триває, але чи вистачить кисню?

Очко, що видряпав "Минай", дозволяє йому поки утримуватися, зависнувши над прірвою, зачепившись за скельний карниз.

Анонси. Формально центральним матчем 21-го туру повинен вважатися поєдинок "Десни" з "Олександрією". І він дійсно може стати для нас цікавим. А може і не стати - якщо команди віддадуть перевагу легкій версії антифутболу, що в УПЛ не рідкість.

З набагато більшим інтересом очікується зустріч "Динамо" і "Дніпра". Дві прогресуючі з новими тренерами команди, одна з яких лідирує, а інша на всіх парах мчить вгору. Причому обидві демонструють видовищний футбол. Тільки б не розчарували ...

"Маріуполь" - "Шахтар". Без коментарів.

Це все були суботні гри. У недільних же парах або бачаться явні фаворити, або невеликий інтерес до вивіски.

Здавалося б, повинне привернути увагу "лобове" зіткнення "Руху" з "Минаєм". У разі перемоги львів'ян тут вони обходять конкурента, опускаючи його на останнє місце, що загрожує поверненням до першої ліги. Але життя показує, що зустрічі вихідців звідти і на рівні УПЛ виглядають з виразним містечковим присмаком: максимум боротьби і мінімум моментів. Хотілося б помилитися хоча б цього разу.

А якщо в цілому, то особисто для мене тур підсолодив гіркоту пігулок, виписаних нам докторами з ФІФА і УЄФА після клубних фіаско і невдач збірної. Але, бачте, якщо ми не ліга заради ліги, і претендуємо на щось більше, ніж український футбол понад усе, то тут мені неминуче приходить на пам'ять і закінчення приспіву тієї самої пісні з репертуару групи "Кіно".

… А когда мы все посмотрим в глаза его,
На нас из глаз его посмотрит тоска.