Шахтар знову ожив. Принаймні, на один тайм. Про що говорити після 20 туру УПЛ

"Динамо" здобуло чергову чемпіонську перемогу

Невелике спостереження - з кожним туром УПЛ кількість уболівальників "Динамо", які продовжують ненавидіти Мірчу Луческу, стрімко зменшується. Так, хейтерів все ще вистачає, але навіть вони починають визнавати значимість румунського фахівця. Нехай поки пошепки, але вже прогрес.

Як ви вважаєте, чи зуміла б команда Михайличенка або Хацкевича вирвати перемогу над вчорашньою "Олександрією"? Нам здається, що ні. Гра так і закінчилася б 1:1, а після неї тільки й було б розмов про нереалізовані моменти, рішення суддів і тд. А команда Луческу три очки змогла взяти. І в цьому головна відмінність нинішнього "Динамо" від "Динамо" минулих років.

Луческу продовжує доводити, що він не тільки відмінний тренер, у чому навряд чи хтось сумнівався. Мірча Михайлович знову показав, що вміє правильно мотивувати своїх гравців, виводячи їх при цьому на новий рівень. Жерсон вчора вийшов в потрібний момент, додав в агресії і став головним героєм матчу (а то і всього туру). А ще рік тому на ньому поставили хрест, відправивши подалі в Туреччину. Ще рік тому над Караваєвим знущалися, а тепер говорять про класну гру за збірну і клуб. І це ми не згадуємо про Шапаренка, Забарного, Бущана та інших.

Підсумуємо. У неділю "Динамо" вирвало перемогу, як заведено називати в футболі, в чемпіонському стилі. Втрать столиця два очка, молоді гравці могли почати нервувати, Луческу - говорити про суддівство, а УПЛ знову б відвідала інтрига. Але цього, на жаль для будь-якого нейтрального глядача, поки що не передбачається. "Динамо" мчить до свого чемпіонства, і бачачи бажання, зарядженість команди, а також деякі перформанси головного конкурента, навряд чи хтось буде говорити про вселенську несправедливість. Георгій Грошев

"Шахтар" ожив. Принаймні, на один тайм

"Ворскла" чомусь не змогла налаштуватися на чемпіона України. Очікування від цього матчу були дуже високі в першу чергу, якщо згадувати поєдинок першого кола, коли у полтавчан навіть були перспективи виграти зустріч. Але на цей раз у підопічних Юрія Максимова чомусь не було видно класичної для них в останні роки зарядженості на боротьбу за кожен м'яч, на те, щоб віддати все на кожній ділянці поля і здобути перемогу за будь-яку ціну.

У першому таймі "гірники" виглядали дуже переконливо. Ці 45 хвилин нагадали ту команду, яка чотири рази поспіль вигравала чемпіонат України, а Жуніор Мораес не пробачав помилок суперників на своїй половині. Однак донеччан вистачило тільки на половину гри. Далі чомусь вирішили пограти другим номером. Коли таке було, щоб "оранжево-чорні" в УПЛ віддавали м'яч супернику?

Втім, навіть тайм наштовхує на позитив, тому що в попередніх матчах 2021-го навіть 45 якісних хвилин від чемпіона ми не бачили. Не виключено, що зараз просто все збіглося: втрати 'Ворскли' через травми, прозріння Мораеса у свій день народження. А може бути, це казкове перевтілення команди після трансферу Тайсона в дубль. Хотілося б вірити в останнє. Тому що вже влітку або восени "гірникам" грати в єврокубках. А з тим футболом, який був в лютому-березні, є ризик дуже швидко вилетіти. Олександр Риженко

"Дніпро-1" продовжує дивувати, але найважливіший відрізок сезону - попереду

У 20-му турі команда Ігоря Йовічевіча здобула чергову переконливу перемогу і тепер навіть найбільш прискіпливі скептики не зможуть сперечатися з тим фактом, що клуб одужує. Обіграти "Львів" вийшло не без долі везіння, адже по-іншому голи Чуже та Ігнатенка назвати складно, але саме дніпряни контролювали хід матчу і максимум на що міг розраховувати суперник - утримати нульову нічию.

Попереду на клуб чекатимуть нові рубежі і нові перешкоди. Попереду - найважливіша частина сезону для дніпрян, під час якої і потрібно підтверджувати свої амбіції, свою силу. До кінця чемпіонату "Дніпро-1" проведе шість матчів, в трьох з яких буде вважатися андердогом - проти "Динамо", "Шахтаря" та "Зорі". Та й в грі проти "Колоса" легкої прогулянки не передбачається. І якщо дніпряни в цих чотирьох поєдинках не покажуть чогось суттєвого і програють кожен з них, тоді ми знову переведемо команду Йовічевіча в розряд середняків, для якої слова про боротьбу за бронзу - мрія, яка не підкріплена ділом.

Перше випробування пройде вже на наступних вихідних - гра проти "Динамо". Йовічевіч точно не зможе задіяти на поле Дубінчака і Булеца, що істотно ускладнить завдання хорватському наставнику, але у 2021-му році "Дніпро-1" доводив, що може показувати цікавий футбол проти непоганих середняків ("Десна", "Ворскла"). Тепер потрібно буде довести, що формула наставника може працювати і проти лідера чемпіонату. Георгій Грошев

"Зоря" – одна з небагатьох команд УПЛ, що здатна перемагати на класі

Росла-росла – й так і недоросла "Зоря" до того, аби втрутитися в розподіл місць у топ-2. Торік не вистачило одного гола у ворота "Десни", цьогоріч ключовим, схоже, виявився провалений другий тайм домашнього поєдинку з "Динамо". Але попри ці невдачі, "Зоря" все ж має аргументи для того, аби називатися третьою силою чемпіонату.

Принаймні, луганці – одні з небагатьох, хто здатен перемагати в УПЛ на класі. Раніше були биті "Львів" та "Минай", а в останньому турі – "Рух". Цього разу команда Федика, на відміну від нещодавнього матчу з "Динамо", глухо не закривалася в обороні й створила біля воріт суперника достатньо моментів для гола. Але не забила через брак майстерності. А у свої пропустила двічі з п'яти ударів у ствір.

Причому, голи "Зорі" були саме з категорії класних. Спершу Громов вистрілив дальнім ударом, а потім забив після зразкової комбінації, прикрасою якої стала передача п'ятою Юрченка на Кабаєва. Все було виконано дуже точно й тонко. Тоді як у складі "Руху" Борячук на дальній стійці в метрі від воріт не влучав по м'ячу.

Клас є клас. І не варто применшувати ціну цього фактору немічністю суперника. "Рух" – останній, але за грою не такий безнадійний, як "Минай". А з цією командою у 20-у турі не зміг впоратися "Колос", який нещодавно перемагав "Зорю". Ігор Семйон

За матчами проти суперників типу "Минай" не варто оцінювати готовність представників УПЛ до єврокубків

"На класі ми вигравати не можемо. Класу немає. Нам важко даються ігри першим номером", - сказав Руслан Костишин після поєдинку в Ужгороді. Дійсно, дивлячись на муки ковалівців у другому таймі, виникало слушне запитання: а кого ж від УПЛ делегувати у Європу з четвертої-п'ятої позицій? "Ворскла" недалеко втекла, "Десна" теж нестабільна, "Олександрія" – це переважно про "бий-біжи". Слова щодо відсутності класу стосуються не лише "Колоса", а майже всіх претендентів на єврокубки, окрім першої трійки.

Всі команди, що зіграють від України в Лізі конференцій та Лізі Європи, будуть поза посівом на пізніх стадіях кваліфікації та у низьких кошиках групового етапу (якщо проб'ються туди). Це означає, що вже вони будуть у ролі "минаїв" та "рухів". Тобто, клас потрібно буде демонструвати їхнім суперникам. А українські повпреди намагатимуться скористатися своїми козирями – бійцівськими якостями, супермотивацією, непоступливістю. Згадаймо, як торік у кваліфікації ЛЄ виглядав "Колос" – пройшов більш іменитий "Аріс" та ледь не вибив "Рієку", яка в підсумку опинилася у груповому етапі. Ще раніше в групі ЛЄ "Сент-Етьєну" та "Генту" створювала проблеми "Олександрія", вона ж гідно боролася з тоді сильним БАТЕ у кваліфікації. І на контрасті згадаймо протистояння "Ворскли" з "Жиліною", або уже покійного донецького "Металурга" з "Кукесом", в яких ставили на перемоги українських команд з позиції сили.

У єврокубках наявність бійцівських якостей компенсує відсутність класу. Принаймні, цього повинно бути досить, аби наші "Колос" / "Ворскла" / "Олександрія" / "Десна" не були посміховиськом. Ігор Семйон

Рябоконю час провести бесіду з Безбородьком

Обговорювати перемогу "Десни" в грі проти "Олімпіка" особливого сенсу немає. Донецький клуб вже не виглядає настільки приречено, як місяць тому, але поточного рівня все ще не вистачає, щоб створити проблеми чернігівському клубу. І це з урахуванням того, що Олександр Рябоконь втратив свою головну зброю - Пилип Будківський пропустить найближчий місяць через травму. Його обов'язки були делеговані Денису Безбородьку. Саме про 20-й номер "сіверян" і піде мова нижче.

З одного боку, Безбородько впорався на п'ятірку, ідеально замінивши Будківського. При першому взятті воріт саме Денис віддав гольову на Тотовицького, а в другому таймі вже сам точно пробив після прострілу Картушова. І начебто все добре, і начебто говорити більше нічого. Але Безбородько встиг відзначитися іншим - він грубо відштовхнув рукою Векляка, який заважав йому забігти в штрафну і через кілька секунд м'яч опинився у воротах "Олімпіка". Суддя гол зарахував, хоч зафіксуй він порушення, як нам здається, він вчинив би правильно. Досить спірна ситуація, яка повинна проглядатися варом.

На Дениса подібне затемнення находить не вперше. У матчі проти "Динамо", коли "Десна" вела 1:0, він вийшов на останні 15 хвилин і примудрився залишити "сіверян" вдесятьох - перемогу вони не втримали. У минулому турі Рябоконь випустив нападника, щоб він врятував "Десну" від поразки, але за підсумком той сфолив біля штрафного на ді Франко - після цього стандарту чернігівський клуб пропустив вдруге, віддавши "Дніпру-1" три очки. Перед тим, як тренер "Десни" знову вирішить випустити Безбородька в наступному матчі, йому варто провести з гравцем пояснювальну бесіду. Агресія на полі - це добре, але потрібно відчувати тонку грань, яка відділяє спортивну злість від невиправданої грубості. Якщо Безбородько цього не зрозуміє, то продовжить регулярно підводити свою команду. Георгій Грошев

Фото - ФК "Динамо", СК "Дніпро-1", ФК "Рух", ФК "Десна"