Гімн боягузтва, пандемія помилок і унікальний дубль. Акценти глядача на іграх 21-го туру УПЛ

Девізом туру цілком могло б стати назва пісні групи "Аліса" - "Компроміс не для нас". Жодної нічиєї в семи матчах. А придивившись уважніше, ми побачимо, що всі ці перемоги були здобуті якщо не номінальними, то фактичними господарями поля (бо "Шахтар" і "Колос" свої виїзні поєдинки провели вдома).

Втім, для "Шахтаря" це будь-якої ролі не грало. Його ігри з "Маріуполем" давно перетворилися в справжню профанацію офіційного матчу. Не в образу вболівальникам обох команд. Вважаю, що винна в цьому УПЛ, яка визнає можливим оренду цілої команди гравців одним клубом в іншого. Таким чином, ми маємо в лізі реальний фарм-клуб.

Тому в сьогоднішньому огляді я свідомо виводжу цей "поєдинок" за рамки туру, і ми будемо розглядати його як би поза конкурсом.

• Динамо – Дніпро-1 2:0
• Маріуполь - Шахтар 0:3
• Зоря - Інгулець 2:0
• Десна - Олександрія 4:1
• Ворскла - Львів 2:1
• Олімпік - Колос 1:2
• Рух - Минай 2:0

Видовищність. Однозначно найкращим, в цьому плані, назву матч в Чернігові, який не відпускав глядача протягом усього ігрового часу і увібрав в себе чортову дюжину небезпечних для воріт моментів, більшість з яких було з категорії гольових.

До слова, своєрідний дубль "Десни", чиї гравці двічі забили п'ятою, я б назвав унікальним. Тому що мені складно пригадати подібне за ті 45 років, що дивлюся футбол. А вам?

Наступною за видовищністю у мене буде гра в Ковалівці. Правда, тут команди довго розігрівались - перші півгодини мінусуємо, та й "Олімпік" відпрацював на видовище відсотків так десять від загальної суми в десяток епізодів. Заліково глядабельним став поєдинок "Зорі" з "Інгульцем": приблизно стільки ж, але при цьому не більше половини з них реально гольових.

У Полтаві і у Львові ми побачили дійство середнього штибу. Але якщо "Ворскла" зі "Львовом" розподілили свої шанси приблизно порівну між собою і рівномірно по часу матчу, то "Рух" з "Минаєм", вхолосту відбігавши до перерви, видали насичений подіями другий тайм.

Найменш видовищним, на жаль, видався центральний поєдинок туру: "Динамо" - "Дніпро". Крім двох голів, забитих після закінчення години гри, плюс єдиний шанс команди, що програла, вже в кінцівці, ловити тут було нічого. На жаль, замість очікуваного святкового концерту пролунав черговий гімн боягузливому прагматизму.

"Обидві команди демонструють видовищний футбол. Тільки б не розчарували ... ", - писав я минулого разу. І як у воду дивився. Повірте, пересічному глядачеві глибоко перпендикулярно, чому так грали, і хто саме поставив такий тон. А тепер можете розповідати, як автор не розбирається в футболі. Ваше право. Але вони йому і ні до чого, глядачеві - ваші мудрі пізнання.

Матч споріднених душ, що залишився за кадром, чисто формально міг би, на мій погляд, претендувати на друге місце за видовищністю в турі. Тільки тут на зазначені 10% награв уже "Маріуполь".

Інтрига. Ті, хто грали поза нашого конкурсу, як і годиться, розібралися з нею раніше за всіх. Гол Мораеса опустив завісу на 35-й хвилині: дві хвилини по тому Соломон подвоїв рахунок, і т.д.

У більшості матчів все вирішувалося незабаром після перерви. Гол Кулача в Полтаві на 50-й хвилині і 2:0 вже не залишали реальних шансів "Львову" відігратись. Подальший хід подій це підтвердив, не дивлячись на м'яч престижу.

На наступній хвилині Юрченко відкрив рахунок в Запоріжжі, і "Зоря" не відпустила "Інгулець", поки не забила другий гол, після чого серце і заспокоїлося.

Ще через три хвилини Тотовицький вивів вперед "Десну", і час, що залишився, перетворилося в бенефіс господарів поля в Чернігові: у "Олександрії" моментів вже не було.

А ще через хвилину - на 58-й - Миколенко реалізував перший шанс на обидві команди в Дніпрі. У сукупності з вилученням Довбика це стало для дніпрян сигналом відбою.

І лише в двох випадках інтрига не здавалася воістину довго. Крапку у Львові поставив гол з "точки" Кондракова, який подвоїв рахунок на користь "Руху" на 83-й хвилині - "Минай" скрутився лише після цього. А Мілько приніс перемогу "Колосу" над "Олімпіком" ще чотирма хвилинами пізніше.

Логіка. Найбільш логічний підсумок був підведений в нашому "майже найкращому", але опального матчі. "Шахтар", як на мене, "награв" рівно на 3:0.

Такого ж рахунку в свою користь, виходячи зі співвідношення гольових можливостей, заслуговував і "Колос". Як на мене, "Інгулець" в грі з "Зорею" був гідний голу престижу. Такі ж 2:1 цілком могли бути зафіксовані і в Чернігові, але "Десна" реалізувала більше половини своїх шансів. І, нарешті, перевага "Руху" над "Минаєм" була швидше мінімальною.

Вважаю (на підставі підрахованого), що "Львів" "награв" на результативну нічию, і перемога "Ворскли" виглядає менш закономірною. І так, для "Динамо" з "Дніпром" досить логічною виглядала б "нулівка". Просто одні забили два з двох, а другі ... Мовчи, печаль, мовчи. Природно, вболівальники киян з цим не погодяться, але це їх право. А моє - тут.

Суддівство. Комедію суддівських помилок в минулому турі ми сміливо можемо назвати пандемією, так як вони мали місце в більшості ігор туру. Такого в цьому році ще не було. Цікаво, що, незважаючи на цей достаток, цього разу думка мого консультанта Юстас дивним чином збігалася з оцінками штатних експертів сайту на всі сто.

Тому я просто перерахую виявлені ними ляпсуси і констатую їхню соціальну значимість для результату матчу.

"Ворскла" - "Львів". На 14-й хвилині, крім призначеного пенальті у ворота "Ворскли" (який не був реалізований - Різник врятував полтавців від голу), слід було б вилучити Якубу, який навмисне грав не в м'яч. Таким чином, львів'яни не отримали чисельну перевагу, якою володіли б майже всю гру.

А на 47-й хвилині, коли Кане відкрив рахунок і вивів вперед Полтаву, не був зафіксований активний офсайд у Кулача. Тобто, цей гол не мав бути зарахований. Тобто, "Львів" двічі постраждав від серйозних помилок, які вплинули як на хід, так і на результат поєдинку.

"Рух" - "Минай". У разі, коли забивався другий м'яч львів'ян, пенальті потрібно було перебивати: до удару Кондракова в штрафну вбігли гравці обох команд. Нагадаю, що до цього у "Миная" ще зберігалися шанси на нічию.

"Олімпік" - "Колос". На 51-й хвилині, при 1:0, не був призначений пенальті в ворота "олімпійців" за фол Лебеденка на Ільїні. Тобто, рахунок міг зрівнятися на чверть години раніше.

А на 62-й хвилині НЕ отримав друге заслужене попередження Золотов, за фол на Беніто. Тобто останню третину матчу "Колос" повинен був догравати в меншості, а це могло кардинально змінити ситуацію на користь його суперника.

"Маріуполь" - "Шахтар". При тому, що в результаті цієї зустрічі не було сумнівів ще до її початку, але справедливості заради. На 78-й хвилині, при 0:2, не перебивався пенальті Мораеса (аналогічний випадок був у Львові). А шість хвилин по тому не був призначений 11-метровий у ворота "Шахтаря" за гру рукою Фернандо. На результаті обидві помилки ніяк не позначилося б.

Везіння. Фортуна відзначилася в обидві сторони в найбільш видовищному матчі туру. "Олександрія" могла відкрити рахунок ще на 6-й хвилині, але удар Сітала прийшовся в поперечину. А через п'ять хвилин Безбородько відповів йому, пробивши в стійку воріт Паньківа. Так що перший гол "Десни" був відкладений майже на двадцять хвилин. Таке ...

Після закінчення гри так само необразливо виглядає і штанга від Кабаєва в Запоріжжі, на 14-й хвилині, при 0:0. А тим паче така ж невдача Тете - на 66-й, при 2:0 на користь "Шахтаря".

Особистості. Найбільш помітною фігурою туру для мене став кіпер "Олімпіка" Кичак з його п'ятьма-сімома (!) пристойними сейвами. Ніхто з колег по воротарському цеху тут поруч не стоїть.

З польових більше всіх вразив Костишин-молодший з "Колоса". Не менш сильний був Соломон - але в матчі, що нагадував тренування з підвищеною відповідальністю. У трійку же включив би Тотовицького з "Десни" і Кане з "Ворскли". Мораес виглядав не гірше, але ... ви в курсі. Ну, ще на близькому до цього рівні запам'ятався чернігівець Гуцуляк.

Симпатії. Залишаючи "Шахтар" в дужках, моїм глядацьким фаворитом туру став "Колос", як найбільш ефектно атакуюча команда. Наступною однозначно буде "Десна", а за нею - так само впевнено "Зоря".

Головне розчарування туру - звичайно ж, "Дніпро". Наступив собі на горло і вразив своєю безпорадністю в атаці. Як і раніше малоцікавий "Олімпік", незважаючи на його уявну конкурентність в цьому турі: крім голу і згадати нічого. Про бідний "Маріуполь" не замовлю і слова.

Таблиця. Всі фаворити здобули синхронні перемоги, і, таким чином, сім очок тепер відокремлюють не тільки перше місце від другого і друге від третього, але і верхню шістку від нижньої вісімки. А за п'ять турів до фінішу це - дистанція величезного розміру.

Єдиний рух в таблиці відбувся завдяки однойменній команді. Перемога "Руху" дозволила йому залишити дно і залишити позаду "Львів" і "Минай". Що не дивує, так як обидві ці команди, з різних причин, представляються менш благополучними. Правда, у "Львова", в порівнянні з конкурентами, ще є гра в запасі.

Анонси. "Шахтар" - "Динамо". Потрібно ще щось говорити?

Другою парою, за очікуваннями від гри, є "Ворскла з "Зорею". Команда Максимова не особливо вражає навесні, але амбіції при ній. Тому і цікаво, що вона зможе протиставити бадьоро крокуючій команді Скрипника.

Третім виділю матч "Колос" - "Дніпро-1". І дуже сподіваюся, що вже в ньому не почую пріснопам'ятного гімну боягузтва. Можуть же обидва, коли хочуть. "Десна" та "Олександрія" на виїзді грають з аутсайдерами. Ще два дуети являють собою "групу в смугастих купальниках", що красиво пливе в нижній половині турнірної таблиці і поки ще тримається на поверхні.

21-й тур в цілому залишив дуже суперечливі почуття. Мені навіть важко оцінити його за п'ятибальною системою. Але з урахуванням примари "Маріуполя" і похмурого "Дніпра", а також повної передбачуваності результатів, напевно, це буде ближче до трійки з плюсом, ніж до четвірки з мінусом. Або все-таки на тверду трієчку?