Несподівана Десна, проблема Зорі, Олімпік оживає. Експерти про 22-му турі УПЛ

Колишній тренер "Металурга", "Говерли", "Карпат", "Металіста" і "Маріуполя" Олександр Севідов разом з екс-суддею ФІФА Сергієм Шебеком підводять підсумки 22-го туру чемпіонату України, в якому фактично визначилася доля чемпіонства, але при цьому загострилася боротьба за бронзу і виживання.

"Львів" - "Олександрія" 3:1

Сергій Шебек: В таких матчах на перший план виходить мотивація, характер і бажання перемогти. Всі ці якості були видні тільки в однієї команди - "Львів". А ось "Олександрія" постала колективом, якому вже нічого не треба. Але ж грати ще чотири матчі! Два тури тому проти "Динамо" ми бачили боєздатну і непоступливу команду, яка незважаючи на поразку заслужила похвалу.

Заради Кубка Володимир Шаран пішов не перестановки в складі, надавши найближчому резерву проявити себе. Але як показали події, ні резерву, ні ресурсу за рахунок чого можна посилити гру у тренера немає. Олександрійці забили першими за рахунок хорошої флангової атаки. Ця осмислена атака так і залишилася єдиною яскравою плямою в їх пасивній грі.

"Львів" почав поєдинок активно, провівши 15-хвилинний відрізок з акцентом на атаку. Потім гра вирівнялася, проходила без моментів, але господарі пропустили, правда, незабаром були винагороджені удачею. Саме другий гол, коли воротар сам собі закинув м'яч у ворота, це і є удача. У другому таймі львів'яни ведучи вже в рахунку, правильно використовували тактику гри від оборони в контратаках. Вони не створили нічого серйозного, але один хороший контрвипад закінчився третім голом. Після цього потрібно було без проблем довести матч до логічного завершення, з чим вони і впоралися. "Львів" свої раціональні атаки, яких було не багато, конвертували в забиті м'ячі, чим і заслужили перемогу.

"Минай" - "Десна" 3:1

Сергій Шебек: Хороший матч "Миная", в якому йому і удача супроводжувала. Закарпатці правильно вибрали тактику: спочатку налагодити все чітко в обороні, а потім думати про атаку. "Десна" була дуже інертною, розвивала атаки дуже повільно і беззубо, чим спростила завдання для господарів. Чернігівці і попереду нічого не налагодили, і ззаду зіграли просто бездарно.

Перша ж атака "Миная" через фланг з прострілом завершилася незграбними діями захисника Тамма, що призвело до пенальті. Потім через 16 хвилин все повторилося. Друга атака через фланг з прострілом і отримуйте дубль від Нурієва. Більше "Минай нічого не створив, але й "Десна" була не схожа на себе. У цій ситуації головне для закарпатців потрібно було піти на перерву з різницею в два м'ячі, щоб отримати психологічну перевагу на другу половину матчу. І у господарів це вийшло.

На початку другого тайму, третій підхід до володінь гостей завершився третім голом. І знову великі питання до захисту, коли група гравців спокійно спостерігала і без опору супроводжувала індивідуальний прохід Пиняшка, який і поставив красивим ударом в "дев'ятку" крапку в перемозі "Миная". І лише після цього "Десна" почала грати активно, додала в русі, але було вже пізно. Зуміли скоротити рахунок, стрепенулися, але закарпатці грали по рахунку, знову наситивши оборону, і зумівши довести матч до заслуженої і не випадкової перемоги. Команда показала характер, ігрову дисципліну, що і стало запорукою їхнього успіху. А "Десна" без двох провідних гравців півзахисту Тотовицького і Калитвинцева, які ведуть гру, виявилася бідною сиротою і потонула в беззубій грі на полі.

"Шахтар" - "Динамо" 0:1

Олександр Севідов: Напевно, це найбільш нудна і не цікава гра за останній час між командами. Якщо говорити про "Шахтар", то команда просто стоїть, майже не рухаючись на полі. Все робить повільно, монотонно без командних швидкостей. За весь матч не створили жодного гольового моменту, доводиться зараховувати до таких удар Соломона вище на початку. А найнеприємніше, що у гравців відчувалася байдужість до самої гри і боротьби на полі.

"Динамо" був на руку такий повільний темп, вони, як і передбачалося, грали від насиченої оборони, з переходом в контратаки. Чому навчив Луческу команду, так це тактично грамотно оборонятися, терпіти і чекати свого шансу. "Шахтар" перші 15 хвилин володів "повільною" перевагою, яка з кожною хвилиною танула і незабаром остаточно розчинилася.

"Гірники" не прийшли в себе аж до кінця матчу. Ми бачимо, що у команди величезні проблеми, не тільки на футбольному полі, але і всередині колективу. У "Шахтаря" зараз немає лідера на полі. Є непогані футболісти, Тете, Соломон, але вони не лідери, не можуть вести за собою команду, як це було з Тайсоном, Марлосом та Ісмаїлі. Стратегічно зрозуміти "Динамо" можна, їх завдання було не програти, і вони від цього відштовхували. А ось "Шахтарю" потрібно була тільки перемога. Але, що вони запропонували? Нічого. Кияни, також нічого за гру не створили, жодного моменту, але вичавили в одній з атак пенальті.

Команди грали без азарту, нічого не показали, але динамівцям вистачило майстерності, щоб на напівспущених шинах довести поєдинок до потрібного підсумку. Тому все закономірно. "Динамо" заслужений чемпіон, а "Шахтарю" потрібна глибока чистка та глобальна перебудова.

"Ворскла" - "Зоря" 4:2

Олександр Севідов: Швидкий гол завжди визначає стратегію матчу, але сила команди, що програє, визначається в тому, чи зможе вона після пропущеного м'яча знайти в собі ресурси, щоб переломити хід поєдинку на свою користь. На жаль, це не про "Зорю". Гра у них абсолютно не вийшла, і можна вважати її провальною. Особливо сильно оголилися проблеми луганців в центрі оборони.

"Ворскла", забивши гол, відразу ж перейшла на улюблену свою гру на контратаках. До того ж гравці "Зорі" припускались грубих помилок, втрачаючи м'яч, а іноді просто дарували його супернику, після чого їм забивали голи. Крім чотирьох м'ячів, гості могли пропустити і більше. "Ворскла", провівши відмінний перший тайм, зуміла без проблем довести матч до перемоги.

"Зоря" прагне знову бути учасником Ліги Європи, але те, що ми побачили в Полтаві, розчаровує - підопічні Скрипника не мають права так грати. Також видно велику проблему лави запасних. Якщо її немає, то який сенс виходити в єврокубки. Така ж проблема з запасом і у "Ворскли". На жаль, не тільки у них, але і в більшості команд еліти. Немає рівноцінних замін і команди гаснуть, програючи важливі матчі.

"Інгулець" - "Рух" 0:0

Олександр Севідов: На початку матчу "Рух" показав більш активну і продуктивну гру, заробив пенальті, правда, не забив, чим створив для себе надалі якийсь психологічний дискомфорт. Краще, коли в таких випадках забиваєш, надалі можеш грати з позиції сили, змушуючи нервувати і поспішати суперника. Вони відкриваються і у тебе з'являються шанси на розвиток успіху. Але це так, філософські міркування. Раз не забили, значить, полегшили господарям завдання на нічию.

Рахунок відповідає статусу гри, хоча "Рух" був ближчим до перемоги. У грі команд було багато браку, непотрібних передач в боротьбу, спостерігалася суєта на тлі браку майстерності. Суперники використовують різний стиль: "Рух" - це контроль м'яча, "Інгулець" діє на контратаках. Для них це нормальний футбол, який приносить результат. В даному випадку для петрівців 0:0 як здобуток, для львів'ян втрата.

"Маріуполь" - "Олімпік" 1:1

Сергій Шебек: Азовці грали до забитого м'яча, а це всього п'ять хвилин, після чого команду немов підмінили. Почали програвати боротьбу, територію, віддали ініціативу, і лише в кінці тайму створили гольовий момент, але Мишньов з вигідної позиції головою пробив вище. А що робили інші 40 хвилин? Правда, потрібно відзначити відмінну комбінацію, коли маріупольці забили гол. Пішов відмінний розрізний пас, який відсік всю оборону, Топалов вдало на швидкості відкрився за спинами захисників, прострілив в один дотик, і Кулакову потрібно було тільки не промахнутися. Все вийшло здорово.

Але потім "олімпійці" взяли м'яч під контроль, перегравали господарів, і створили два моменти, щоб забити. Особливо відмінний момент мав Таллес, але погано розпорядився м'ячем, пробивши з 12 метрів по центру в руки воротарю. Це був гольовий момент.

Другий тайм не змінив диспропорцію сил. "Олімпік" все так же нагнітав, мав перевагу, як і в першому таймі, створив два гольові моменти, але знову підвела реалізація. Як бачимо, команда потихеньку налагоджує гру, знає, як атакувати і що потрібно робити. З'явилася осмисленість в діях групи атаки. Ще б поліпшить реалізацію, і очок було б більше.

В цілому, гра нічийна. "Олімпік" заслужив цей результат, який виглядає для них як ковток свіжого повітря після восьми поразок. Але з огляду на те, як складалися події, "Маріуполь" повинен бути більше задоволений нічиєю.

"Колос" - "Дніпро-1" 1:1

Олександр Севідов: Абсолютна рівна гра з рівними можливостями. "Колос" мав велику мотивацію, потрібна була перемога, щоб продовжувати боротися за місце в Лізі Європи. У свою чергу у "Дніпра-1" хороший підбір футболістів, і в наступному сезоні команда ставитиме завдання потрапити в єврокубки. На початку першого тайму дніпряни були більш активними, переважно контролювали м'яч, але десь до 20-й хвилині "Колос" вирівняв ситуацію, перевів гру ближче до володінь суперника, внаслідок чого зумів першим відкрити рахунок. У відповідь на це гості знову додали, відновили рівновагу в рахунку, пішовши на перерву в спокійному стані.

Другий тайм не змінив розклад сил на полі. Обидві команди хотіли перемогти, показали змістовний і хороший футбол, і робили це все на швидкісних атаках. Протягом гри створили достатньо моментів, може не стовідсоткових, але гострих і перспективних.

Вийшла цікава і жива гра. Нічийний результат закономірний. Обидві команди заслужили перемогу, але також жодна з них не заслуговувала на поразку. Потрібно відзначити, що "Дніпро-1" грав без Довбика, поміняв тактику, граючи в більш комбінаційний футбол замість силового, довгими передачами верхом вперед з подальшою боротьбою нападника. Виходили з оборони за рахунок короткого і середнього пасу, новизна у грі була помітна.