Символічна збірна 23-го туру УПЛ за версією UA-Футбол

UA-Футбол визначає найкращих гравців 23-го туру та формує з них символічну збірну. Цього разу до нашої команди потрапили по два представники від "Львова", "Колосу", "Динамо", "Олександрії" та "Руху", а також гравець "Дніпра-1". Очолить цю команду тренер, який навесні поставив на потік сенсаційні результати

Ільющенков – Тейлор, Петров, Попов, Мисик - Довгий, Ковалец, Де Пена, Костишин - Шастал, Борячук

Голкіпер

Олександр Ільющенков ("Львів"). В другому матчі поспіль "Львів" зберігає свої ворота на замку. Якщо в грі з "Минаєм" роль голкіпера була незначною, то у протистоянні з "Десною" Олександр отримує почесний приз найбільш корисного гравця. Головна його заслуга – відбитий пенальті від Олексія Гуцуляка. Не кожен кіпер наважиться реагувати по удару, а не вгадувати. Ільющенков поклався на власні рефлекси і не прогадав.

Оборона

Лукас Тейлор ("Дніпро-1"). Навесні саме цей гравець претендує на почесне звання найкращого правого захисника УПЛ. Витривалість, працездатні, наполегливість разом з якісною роботою з м’ячем роблять його грізною зброєю на правому фланзі "Дніпра-1". У грі з "Минаєм" Лукас, щоправда, майже не хвилювався за оборону, адже суперник нічого не запропонував у відповідь. З іншого боку саме його активність змусила закарпатців притискатись до власних воріт.

Кирило Петров ("Колос"). 60-та хвилина матчу "Колос" - "Ворскла". Ковалівці ведуть 1:0, але полтавцям вдається хороша атака – після діагонального пасу Кане вривається у штрафний майданчик і віддає простріл на дальню стійку на вільного Степанюка. Якби м’яч пройшов, тому залишалося б лише підставити ногу. Але Кирило реагує і перехоплює пас. Вже після цього "Колос" розвинув свою перевагу. Зрозуміло, що ми не за одну дію беремо Петрова в збірну – він як завжди діяв холоднокровно та надійно, зупинивши в підсумку полтавську атаку на чолі з лідером бомбардирської гонки Кулачем.

Денис Попов ("Динамо"). Звісно, атака "Інгульця" - це не те мірило, за яким можна визначити силу Дениса як захисника. Але навіть в такому матчі була помітна харизма та енергетика молодого гравця. Він мав одну з ключових ролей під час стандартних положень. І коли відкрив рахунок Забарний, і коли закріпив перевагу Бєсєдін, поруч був Попов. Зрештою, він і сам відзначився, поклавши крапку в ефектному розгромі. Звісно, після подачі кутового. Але що цікаво, до цього корнера призвів його потужний удар здалеку, який парирував голкіпер.

Мар’ян Мисик ("Рух"). Боротьба в зоні вильоту в цьому сезоні навдивовижу запекла. Кожен бал на вагу золота. Якщо ви не пропускаєте, то принаймні не програєте. "Рух" закрив свої ворота для "Маріуполя" і в підсумку святкував важливу перемогу. Мар’ян Мисик при цьому надійно діяв на лівому фланзі, де йому часто доводилось протистояти лідеру азовців Дмитру Мишньову. До того ж Мар’ян активно ходив вперед і записав на свій рахунок результативну передачу під час третього голу.

Півзахист

Олексій Довгий ("Львів"). Мало кому в УПЛ вдається бити "Десну" її ж зброєю – за рахунок швидких контратак. Але щоб їх проводити, потрібно відбирати м’яч в центрі поля. Довгий саме цим весь матч і займався. Чернігівці володіли незначною територіально перевагою, але ініціатива була саме на боці господарів. І Олексій був в центрі уваги.

Кирило Ковалець ("Олександрія"). Один з головних творців перемоги над екс-чемпіоном. Як ніхто інший в складі команди Володимира Шарана вміє знаходити простір в штрафному майданчику. При цьому він завжди готовий обіграти опонента, щоб отримати ситуативну перевагу. За рахунок дій Кирила "Олександрія" створила не один небезпечний момент біля воріт "Шахтаря", саме за його безпосередньої участі відбувся другий гол, який фактично визначив долю усього поєдинку.

Денис Костишин ("Колос"). Значення першого голу у протистоянні ковалівців з "Ворсклою" важко переоцінити. Якщо до цього гра була приблизно рівно, то повівши в рахунку, господарі отримали вільний простір і добили суперника. Саме Костишин-молодший, який постійно був на виду, став автором першого результативного удару в грі – класно прийняв та класно пробив.

Карлос Де Пена ("Динамо"). В протоколі матчу проти "Інгульця" на рахунку Де Пени значиться лише один асист – він виконав подачу на Забарного, коли той відкрив рахунок. Але це не відображає впливу Карлоса на всю гру – він роздавав передачі "цукерочки" на партнерів, а ще міг забити сам, як Сидорчук у грі з "Зорею" - ударом зльоту після подачі кутового, але голкіпер петровського команди справився.

Атака

Дмитро Шастал ("Олександрія"). За словами головного тренера олександрійців Володимира Шарана, Дмитро провів, можливо, свій найкращий матч у кар’єрі. Він постійно нагнітав ситуація біля штрафного майданчика "Шахтаря", мав кілька нагод, одну з яких таки реалізував.

Андрій Борячук ("Рух"). Колись найгрізнішому форварду академії "Шахтаря" знадобилось лише півгодини, щоб перевернути все з ніг на голову у поєдинку з "Маріуполем". Він заробив пенальті (хоч і не правомірний), він забив другий гол, замкнувши подачу, він віддав передгольовий пас під час третього взяття воріт. Тобто Борячук нагадав, що не даремно йому видавали стільки авансів. Залишилось поставити таку гру на потік.

Тренер

Анатолій Безсмертний ("Львів"). Коли на старті другої частини чемпіонату "Львів" змінив тренера, здавалось, що команда приречена на виліт. Адже вкрай непросто прийти в команду посеред сезону і врятувати її від вильоту. Але Анатолій Безсмертний присоромив скептиків серією найнесподіваніших результатів. Під його керівництвом "Львів" набрав вже 12 очок в семи матчах. І якщо перемога над "Шахтарем" виглядала випадковістю, то успіх у протистоянні з "Десною" вже більше схожий на закономірність. Підстав зупинятись у "Львова" немає – тренер вселив у гравців впевненість у власних силах, вони нарешті отримують задоволення від своєї гри.