Спадкоємці Миколенка, нова версія Коваленка. Згадуємо сезон орендованих гравців

Український сезон пішов на заслужений відпочинок. Попереду на нас очікує спекотне літо, багато трансферних чуток і офіційних переходів. Крім цього, гравці двох грандів повернуться в клуби після закінчень орендних угод, в надії довести, що за рік вони зросли і змужніли, і тепер заслуговують на місце в основній команді.

Переглянувши практично всі матчі минулої кампанії, ми уважно стежили за орендованим футболістами і тепер готові поділитися з вами враженнями. Давайте згадаємо, хто і чим запам'ятався після цього непростого сезону, а також зробимо невеликий прогноз, хто готовий до того, щоб увірватися в основу одного з українських грандів.

Потенційні наступники Миколенко

Всі і так знають, що Віталій Миколенко - один з двох головних активів київського "Динамо". Він, на пару з Циганковим, вже влітку може бути проданий в європейський клуб за непогані гроші. У сезоні 2020/21 Віталій трохи застопорився в розвитку, але вдалий виступ на Євро може допомогти таки відправитися на підвищення. Претенденти на роль нового лівого захисника вже є.

Якби існував приз, який мав би назву "Найкращий орендований футболіст", то ми б, ймовірно, вручили його Владиславу Дубінчаку. Лівий фулбек вже не в перший рік ходить по орендах, що, з огляду на його 22-річний вік, крок логічний, і в останньому сезоні він зміг себе показати у всій красі. За "Дніпро-1" Влад відіграв 22 матчі в УПЛ, віддавши в них три гольові передачі. Фізичного здоров'я Дубінчаку вистачає, щоб встигати скрізь - активно грати в атаці, паралельно з цим не провалюючись в обороні.

Дубінчак був першим відразу двох наставників протягом усього сезону - Михайленко бачив в ньому латераля при схемі з трьома центральними захисниками, а Йовічевіч ставив лівим фулбек в більш класичній побудові. Гра Влада - це не просто пробіжися по флангу і навесь. Він часто вривався на швидкості в штрафну, чим часом нагадував Миколенка або Ісмаїлі. На собі Дубінчак часто заробляв фоли, а в грі проти "Маріуполя" саме на ньому сфолив Чоботенко, що і призвело до пенальті. Крім цього, у 22-річного захисника непоганий дриблінг, що дозволяє йому часто проходити суперника при грі 1 в 1.

Контракт Дубінчака з київським клубом дійсний до літа 2022, а значить у Влада два шляхи - в "Динамо" чи з нього. Все вирішуватимуть літні збори, на які фулбек повинен відправитися з основною командою. А далі справа за ним і за Мірчею Михайловичем. Румунський наставник в цьому сезоні довів, що з молоддю працювати вміє, але багато чого буде залежати і від самого футболіста. Потенціалу для наступного кроку у Дубінчака вистачає. Але доведеться працювати. Дуже багато.

Другий кандидат на підміну/заміну Миколенко - Роман Вантух. Конкурент Дубінчака, який провів класний сезон в "Олександрії". На рахунку фулбека один гол і дві гольові передачі в 17-ти іграх УПЛ. Варто також відзначити, що, на відміну від Дубінчака, Вантух може грати не тільки в якості захисника, але і бути вінгером на лівому крилі. У подібній ролі його використовував Володимир Шаран.

Протягом двох останніх років Вантух йшов в оренди в два клуби, набираючись досвіду. Минулий сезон - найкращий в його кар'єрі, на що, ймовірно, звернув увагу і Мірча Луческу. Припустимо, що шанс у Романа на літніх зборах буде, але там доведеться викластися на сто відсотків (а то і більше), з огляду на конкуренцію за місце на лівому фланзі.

Чи потрібен Де Дзербі "Коваленко 2.0"?

Якщо серед гравців "Динамо" на обкладинку журналу "Орендовані" ми помістили Дубінчака, то в "Шахтарі" варто виділити Артема Бондаренко. Воно й не дивно, адже сам факт того, що гравець, який знаходиться в оренді в "Маріуполі" сподобався Андрію Шевченку, говорить багато про що. Зараз він в розширеній заявці збірної і готується до Євро.

Але незважаючи на вісім голів у 21-й грі сезону, не сказати, що Бондаренко залишив по себі лише позитивні емоції. Не бракувало й негативу. Головна проблема 20-річного півзахисника - нестабільність, яка в цілому була властива всьому "Маріуполю". Після одного якісного матчу, Артем міг провести два-три сірих, потім знову видати феєрію, і провалитися через тиждень. Його виклик в збірну - величезний аванс, але саме поруч з найкращими футболістами країни він може набратися того самого досвіду, який допоможе йому вийти на новий рівень.

Головне питання - чи отримає "Коваленко 2.0" (а Артема часто порівнюють з іншим відомим українським півзахисником) місце в "Шахтарі" в наступному сезоні? Питання складне. Поки ми не знаємо, що конкретно буде будувати в Україні італієць Де Дзербі. В "Сассуоло" його базова схема 4-2-3-1, де Бондаренко цілком міг стати в нагоді на позиції "десятки", проте це залежить від декількох факторів. Перший - ставлення нового тренера "гірників" з бразильцями. Якщо ж італієць продовжить робити ставку на південно-американський вектор, то Артем знову відправиться в оренду. Також положення Артема дуже залежить від вхідних трансферів, адже якщо буде куплений умовний Стефано Сенсі, то це на час закриє Бондаренку шлях в "Шахтарі".

Артем Бондаренко - лучший игрок команды в марте! https://t.co/IyJhytqgL3 pic.twitter.com/9L6296QjZc

— ⚓ MARIUPOLFC (@mariupolfc) April 15, 2021

З усього вищесказаного, з огляду на молодий вік і незрозумілий стан речей в "Шахтарі", нам здається, що Бондаренко ще сезон проведе в оренді. На збори, можливо, Де Дзербі йому відправить запрошення, але щоб заслужити на щось більше, доведеться дуже серйозно попрацювати влітку. Поки незрозуміло, чи готовий Бондаренко до цього.

Чи є заміна Мораесу?

Головна проблема віце-чемпіона України на найближче трансферне вікно - пошук нового нападника. При всій повазі до травмованого Мораеса та здорового Дентіньо, їх вік вже не дозволяє робити ставку на них, як на головну бойову одиницю. В'юнник ж ще занадто юний, а тому він, як нам здається, якраз таки і відправиться в оренду. Або ж буде використовуватися на 15-20 хвилин в не найважливіших матчах. Але форвард потрібен незабаром і може варто пошукати його в "Маріуполі" та інших клубах? Є три можливих кандидата.

Два з них грають в "Маріуполі" - Данило Сікан і Андрій Кулаков. Від першого чекають і вимагають вже давно. Статус чемпіона світу, нехай і молодіжного мундіалю, зобов'язує, але в сезоні 2020/21 закріпитися в "Шахтарі" він не зумів, після чого відправився під крило Маркевича-молодшого. Варто визнати, що за рік Данило додав - забив перші голи, роздавав гольові передачі і в моменти, коли був здоровий, вважався основним форвардом "приазовців". Чи вистачить цього, щоб стати першим номером у "Шахтарі"? Ні, але в якості підміни основного нападника Сікан точно може стати в нагоді. Тому, як нам здається, він залишиться з "гірниками".

Про Кулакова цього не скажеш. Андрій відіграв більше хвилин, ніж Данило, а також зробив більше результативних дій (3+4 проти 4+2), але в моменти, коли Сікан міг грати, залишався на лавці запасних. Вкрай ймовірно, що 22-річного страйкера очікує ще рік в оренді. І, що цілком можливо, знову на берегах Азовського моря.

Ну і нарешті, найзагадковіша персона - Ларрі Кайоде. Форвард з першого дня не знайшов спільної мови з Луїшем Каштру, через що протягом двох років грав в Туреччині. Час там він провів з користю, набивши непогану статистику - 69 матчів, 21 гол, десять гольових передач. Питання лише в тому, що буде далі. Відповідь - все залежить від Де Дзербі. Головна перевага Кайоде - швидкість і ривки, завдяки чому він добре впишеться в команду з контратакувальним стилем. Роберто же великий фанат позиційної гри, а тому навряд чи буде робити ставку на Кайоде. Контракт Ларрі дійсний ще два роки, але з огляду на 28-річний вік, шлях може бути один - продаж.

Сергій Булеца розчарував, Гео Цітаішвілі невчасно травмувався

Після того як молодіжна збірна України перемогла на чемпіонаті світу, ми всі були впевнені, що отримали покоління, яке буде розривати європейські чемпіонати протягом багатьох років. Поки все йде важко. Є позитивні приклади, на кшталт Різника і Попова, які зараз грають в основі клубів УПЛ, проте негативних персонажів куди більше. Поговоримо про двох з них, яких в минулому сезоні "Динамо" відправило в оренду.

Сергій Булеца був одним з героїв переможного мундіалю. Саме його гол в півфіналі турніру допоміг команді Петракова вибити потужну збірну Італії. Тоді здавалося, що Булеца відразу отримає свій шанс в "Динамо", але він на один рік, разом з Владом Супрягою, був відправлений в "Дніпро-1". Минулого літа на зборах Луческу Сергій здивувати не зумів і вдруге вирушив у космічну столицю України. І розчарував.

Більшу частину кампанії молодий півзахисник провів у якості гравця запасу, вийшовши в основі лише в 38 відсотків ігор. Варто відзначити, що в кінці сезону він зміг таки пробитися в старт (не в останню чергу через травми інших гравців), але не можна сказати, що він сильно виділявся на тлі Когута або Назаренка. Не кажучи вже про лідерів, на зразок Чуже та Піхальонка.

Знаючи конкуренцію на його позиції (-ях) в "Динамо", малоймовірно, що йому варто на щось розраховувати в столиці. А враховуючи, що Йовічевічу Сергій також не особливо потрібен, то все стає зовсім сумно. Як нам здається, Булеці доведеться йти по старому шляху - оренда. Хто знає, в якому напрямку цей шлях його заведе. Можна припустити, що в умовній "Ворсклі", яка потрапила в єврокубки, не маючи великого арсеналу гравців, Булеца міг би стати в нагоді.

Зовсім інший сезон, але зі схожим результатом, пережив Гео Цітаішвілі. Ще один герой чемпіонату світу минулий кампанію в плюс собі не запише. У першій її половині він був третім на підхваті в "Динамо", після чого взимку його вирішили відправити в "Ворсклу", в якості підмоги Юрію Максимову, який вів боротьбу за потрапляння в єврокубки. Почав Гео непогано. У схемі "біло-зелених" йому знайшли місце на фланзі латералем, де він тричі виходив у старті і навіть відзначився красивим голом, проте після його знайшла травма. Підсумок - виліт до кінця сезону і дострокове закінчення оренди. Завіса.

Ситуація з Георгієм зараз не зовсім зрозуміла. Шанс у "Динамо" він може отримати лише в разі, якщо один з конкурентів на правому фланзі покине клуб. Тобто, Цітаішвілі потрібно всім серцем підтримувати на Євро Циганкова, щоб той таки покинув столицю. Або ж сподіватися, що чемпіон України вирішить продати Караваєва. В інших випадках, навряд чи він буде отримувати багато ігрового часу від Мірчі Луческу. А може він просто не рівня киян?

Коротко про інших

Тепер одним рядком згадаємо інших орендованих гравців, яким, при всій повазі, багато букв присвячувати сенсу немає. Проблема більшості в тому, що вони довгі роки поневіряються по різним клубам, але довести свою готовність грати за гранд вони не зуміли. У цей список можна вписати Кірюханцева, Топалова, Танковського, Ігнатенка, Шабанова, Смирного, Бондаренка, Соля або Русина. Кожен з них в цілому непоганий футболіст, але навряд чи вони зможуть зачепитися за місце в "Шахтарі" або "Динамо".

Також є вкрай дивні персонажі, які якимось дивом потрапили в загін грандів. Взяти тих же Беніто та Каргбо, які в цілому не були пасажирами в "Олімпіку", але навряд чи їм щось світить в "Динамо". А ось середняки УПЛ - зовсім інша справа.

Інший тип орендованих - "поки що зелені". 18-річний Очеретько провів класний сезон в "Маріуполі", але через величезну конкуренцію на позиції вінгера в "Шахтарі", ні на що серйозне розраховувати поки не може. Ключове слово - "поки". У такому віці він ще здатний підкорити своєю грою багатьох, якщо продовжить прогресувати.

Подібне можна сказати і про 23-річного Микиту Кравченка, який весь сезон відповідав за праву бровку в "Колосі". Сам факт того, що він основний футболіст команди, яка потрапила в єврокубки - сигнал хороший, але поки ще рано говорити про щось більше. Сезончик в оренді точно не буде зайвим.