Революції без кінця. Про що Роберто Де Дзербі слід замислитися під час праці в Шахтарі

Вчора Роберто Де Дзербі став новим головним тренером "Шахтаря". Рінат Ахметов задоволено заявив, що "про цей талант з глибоким аналітичним складом розуму говорить весь світ". Даріо Срна наголошує на любов 41-річного італійця до яскравого футболу і виховання молоді, заявляє, що за стилем він чудово пасує "гірникам". А в Серії А мало не оплакують втрату талановитого тренера, називають відхід "поразкою італійського футболу". У всіх цих словах є логіка, є правда. Втім, на Роберто очікують чимало складних випробувань, і йому є про що замислитися.

Перед прочитанням цієї статті рекомендую ознайомитися зі статтею місячної давнини, в якій йде мова докладніше про цього тренера і його роботу.

Дежа вю

Кар'єра гравця Де Дзербі починалася компліментами, захопленням. В 1996-му році 16-річну зірку академії "Мілана" La Repubblica назвала "маленьким генієм". Фабіо Капелло та Арріго Саккі часто залучали до тренувань, Звонімір Бобан був його другом. Його тренер в академії Мауро Тассотті "пам'ятає ліву ногу", з якою "робив все, що хотів". "Дайте йому м'яч, і він винайде щось. Він розмовляє мовою чемпіонів". Він йшов в оренду у Серію Б зі словами: "Я повернуся і завоюю Мілан". Але він ніколи не повернувся. У Серії А відіграв лише три матчі в кар'єрі.

Так починається й кар'єра тренера. Великою кількістю компліментів. Ще коли він тренував "Фоджу" у Серії С, той самий Тассотті заявляв: "Його ім'я у всіх на вустах. Іноді думають, що такий плеймейкер як він не володіє тактичною виучкою і характером для того, щоб бути тренером, але про нього це невірно. Він вже справжній професіонал". Що на виході? Невдача з "Фоджею" в Плей-офф за вихід у Серію Б, вильоти з Серії А з "Беневенто" та "Палермо" (хоча в цих двох командах він тренував неповний сезон, і там все розвалили ще до нього), не вище восьмого місця в трьох сезонах з "Сассуоло".

Ближче до фінішу кар'єри гравця йому набридло борсатися в нижчих дивізіонах, захотілося трофеїв, Ліги Чемпіонів. Він справді виграв в "Клужі" два Чемпіонати Румунії, грав в ЛЧ. Нині знову поїхав до Східної Європи за трофеями, Лігою. Хоча це ж лише початок тренерської кар'єри. До речі, і в цьому випадку було більше розмов. Він отримав дуже багато компліментів, вважається найкращим молодим тренером Італії, вважає, що вичерпав себе в "Сассуоло". При цьому, за зміни тренерів в більшості італійських грандів він ніде не був серед Топ-кандидатів. Тому й "Шахтар".

Чи не зарано? Чи не запаморочили йому свідомість розмовами та компліментами?

Повернути "Барсу"

Де Дзербі вважають найближчим за стилем до Хосепа Гвардіоли. Сам Пеп заявляє, що часто виносив з перегляду матчів "Сассуоло" щось повчальне для себе. Короткий пас, завзятий терплячий розіграш від оборони, комбінації трьох-чотирьох на носовій хустинці, 58.2 відсотки володіння м'ячем "Сассуоло" у сезоні 2020/21, що майже на три більше, ніж у другої команди Серії А в цьому компоненті - все це перегукується з класичною "Барселоною" та іншими клубами Гвардіоли, перегукується і з "Шахтарем". За стилем цей тренер чудово пасує концепції цього клубу.

Ахметов заявив, що Роберто був кандидатом номер один, два та три на заміну Луїшу Каштру. Говорив про яскравий, атакувальний футбол, який сповідує новий тренер. Відзначав, що його команда володіє м'ячем і домінує проти всіх. Срна заявив, що гра "Сассуоло" та "Шахтаря" одного стилю. Все це правда. Не слід й глузувати над заявою самого тренера про те, що багато знає про "Шахтар" і давно захоплюється його стилем. "Шахтар" - не порожній звук в Європі, його стиль, його бразильська концепція дуже цікаві і викликають інтерес серед європейських тактиків та стратегів.

Проблема в тому, що "Барселони" Гвардіоли вже немає, немає і того "Шахтаря". Для успішної гри в такому стилі потрібний, по-перше, постійний рух, а по-друге - гравці центру поля з чудовим баченням і вмінням грати вертикально, як проривами з м'ячем, так і перш за все передачами. У "Барси" немає Хаві та Іньєсти, немає й бажання рухатися. У Гвардіоли є геніальний Кевін Де Брейне, у "Сассуоло" є Мануель Локателлі. У "Шахтаря" немає ані Фернандіньо, ані Жадсона, ані навіть Фреда. У Мораєса, Марлоса, Тайсона не було бажання рухатися, у Тараса Степаненка не було можливості.

Революція кадрів та принципів

Де Дзербі доведеться перебудовувати принципи конструювання атаки "Шахтаря". Для позбавлення від повільного безцільного володіння м'ячем йому потрібно позбутися ветеранів у складі, або змусити їх працювати. Йому потрібен такий гравець як Локателлі, один з найкращих у Серії А з просування м'яча вперед плюс відмінний у відборі. Також вкрай важливий гравець в його схемі - центрфорвард. Франческо Капуто та Джакомо Распадорі рухаються на всьому фронту атаки, на флангах, в глибині, нерідко йдуть грати в підіграванні. Вони не бомбардири, а важливі гвинтики в машині. В "Шахтарі" таких немає.

Степаненко не здатний конструювати. Мораєс не здатний виконувати такий обсяг роботи. Взагалі важко зрозуміти, на що вони здатні, з огляду на важку травму другого і хронічні проблеми з коліном першого. Тому практично все залежатиме від трансферів. Також дуже важливі гравці в схемі Де Дзербі - флангові захисники. Вони не мчать одразу вперед, а спочатку допомагають центральним захисникам виходити з-під пресингу і лише потім різко переходять в атаку. Дуже виснажливо. Тому найбільшу ротацію Роберто проводив на флангах оборони, з двома рівноцінними гравцями.

Чи вдасться йому змусити атакувальних Додо та Корнієнка спочатку допомогти розіграти в обороні? Де потужна заміна для них? Чи підходить Матвієнко в якості лівого захисника для схеми Де Дзербі (навряд чи)? Лава запасних "Сассуоло" була однією з найбільших і найзбалансованіших у лізі, однією з найбільш наближених за рівнем до стартового складу. Чи здатний "Шахтар" забезпечити йому таку? В заявці на останній матч його каденції залишилися лише четверо гравців, які були в перший день в 2018-ому. Чи дозволить йому "Шахтар" таку кадрову революцію?

У непрості періоди для "Сассуоло", коли нічого не виходило, коли вдавалося здобути лише одну перемогу у дев'яти, десяти матчах, він часто збивався на банальне володіння м'ячем, банальні закидання в штрафний проти міцного "автобуса", втрачав різкість коротких перепасувань (не бажаючи відмовлятися від них), що позбавляло гостроти в атаці і призводило до фатальних обрізок в обороні. Симптоми нинішньої хвороби "Шахтаря" точно такі ж самі. Також команди Де Дзербі традиційно страждають від листопада до березня. А це ж час найважливіших матчів УПЛ та Єврокубків!

Між двома кланами

Велике питання викликають й відносини Де Дзербі з колективом. "Він дуже відкритий, добрий, але на полі ви побачите іншого Роберто - людину, яка триматиме під тиском всю команду. Де Дзербі любить працювати з ранку до вечора". Срна, що лобіював кандидатуру цього тренера, за час гри в Серії А чимало дізнався про нього. Роберто справді полюбляє працювати в шаленому темпі, здійснювати великий тиск на своїх гравців, вимагати від них. Такого тренера у "Шахтаря" не було п'ять років. До цього Мірча Луческу приводив молодь і вимагав від неї, виховував її.

Виглядає добре для "Шахтаря"? Не факт. Де Дзербі безсумнівно любить і вміє працювати з молоддю, вміє розкривати гравців, звільняти в них сили, про які навіть самі не підозрювали. В цьому він дуже схожий на свого головного суперника в УПЛ. Проблема в тому, що в донецькому клубі зараз забагато ветеранів, сенаторів, яким така накрутка не сподобається. Новий тренер ніколи не працював з зірками, ніколи не тренував у Єврокубках. Він може кинутися з шаблею наголо, тобто з високими вимогами до гравців, і частина сприйме це не дуже дружньо.

"Під час локдауна він щодня дзвонив нам, надсилав відео. Він почав говорити зі мною про "Лаціо" за два місяці до матчу, я не зрозумів навіщо, і він пояснив, що потрібно завжди бути готовим". Опорник Педро Об'янг захоплювався таким підходом наставника до роботи. Чи готові до нього донеччани? І, врешті-решт, вперше за 17 років їх тренуватиме людина, яка не знає португальської. Так, в "Сассуоло" та "Беневенто" він керував інтернаціоналом від французів та африканців до румунів, сербів, турків, словаків, греків. Але бразильців і там, і там було лише двоє, і вони давно грають у Європі.

Як він впорається з двома великими кланами та їхнім впливом - бразильським та українським?

Революція мислення

Також викликає питання саме мислення тренера. "Сассуоло" - скромний клуб практично без турнірних цілей. Головна мета проекту - грати в яскравий футбол і виховувати гравців. Там відкрито звільняли тренера за те, що грав в захисний футбол, хоча результати були добрі. Ось і в "Шахтарі" першою стратегічною метою він назвав побудувати команду згідно з своїм баченням футболу, грати яскраво. "А потім, звісно, хочемо перемагати, оскільки це також має значення". Йому доведеться зрозуміти, що перш за все потрібно перемагати, а потім грати, що український гранд не може без трофеїв.

Ще в Італії Роберто говорив про пристрасть до футболу, про людські відносини, що важливіші за результат. Про те, що "нам було весело і ми перемогли". Якщо він хоче досягти успіху в команді, яка ставить за мету взяти всі трофеї в Україні і вийти до 1/8 фіналу Ліги Чемпіонів, йому потрібно буде дещо скоригувати пріоритети. Йому доведеться почути слова Ахметова про те, що у команди немає інших амбіцій, крім чемпіонських. В "Сассуоло" за три роки він видав лише дві серії з чотирьох перемог поспіль плюс одну з трьох. В "Шахтарі" йому доведеться навчитися штампувати серії.

Він говорив, що хоче обирати, в якому стилі програвати грандам своєї ліги. Мислення кусючої скромної команди. Тепер йому доведеться хотіти брати будь-які перемоги, в будь-якому стилі. Як бере гранд своєї ліги.

Проти грандів він також грає яскраво, володіє м'ячем. 63-70 відсотків володіння у матчах проти "Інтера", "Роми", "Ювентуса", "Аталанти". Всі вони підходили до матчу проти "Сассуоло" з великим напруженням, залишали дуже багато сил. Багато пропускали. За останній рік були 3:3 і 2:2 і проти "Ювентуса", і проти "Роми", 3:4 проти "Інтера". Але в підсумку "нероверді" примудрялися випускати результат через власні дурниці в атаці і в обороні. Підсумки - вісім очок у сезоні 2020/21 проти команд Топ-5 Серії А. Стільки ж - у новачка "Спеції", а у "Верони" - взагалі десять.

Відкритий мікрофон

Де Дзербі - дуже відкритий, прямий, чесний. Він говорить правду прямо в очі. Прямо і навіть з роздратуванням заявляє, коли його команда грає погано, навіть коли результат є. Говорить гравцям, на що вони здатні. Вони часто не вірять йому, як у Неаполі, коли коронавірус і травми вибили півскладу (виграли, 2:0). "Я був змушений зупинитися і пояснити, що справді вірю в них, а не просто струсонув повітря". Навіть про суддів: "Мені дозволено говорити, що мені не подобаються деякі гравці, тож можна говорити і про суддів. Мені не подобається Массіміліано Ірраті".

Чи збереже він таку ж щирість в УПЛ? Чи не заразиться атмосферою, де дуже часто приховують, заперечують правду, ховають голову в пісок, шукають відмазки? Чи залишиться прямим, і як це вплине на атмосферу в клубі і навколо нього? Чи зміниться, і як це вплине на його характер, на стан його душі? Чи не згадає про "Фоджу", з якої пішов за пару днів до початку сезону через суперечку про трансфери, про "Сассуоло", з якого йде, зокрема, з тієї ж самої причини?

Одне зрозуміло - на Де Дзербі очікує титанічна праця.

Фото - Getty Images, Zimbio.com, ФК "Шахтар"