Хто сказав керівництву Львова, що їх команда повинна бути вище 15 місця? Про що говорити після 7-го туру УПЛ

Звільнення Костишина не врятувало "Колос" від смутку. Клубу потрібні глобальні зміни

Багаторічний тренер "Колоса" Руслан Костишин покинув команду після ряду невтішних результатів. Багатьом почало здаватися, що тепер ковалівці зроблять крок вперед, а зміна тренера допоможе змінити багаторічний курс. Але замість цього все залишилося на своєму місці, адже керівництво зробило ставку на помічника Руслана Володимировича - Сергія Кузнєцова. У тренерського штабу було два тижні для перезавантаження сумного колективу, але на ділі змінилося небагато.

Помилки "Колоса" в обороні залишилися на своєму місці, в позиційних атаках клуб не сильно додав, намагаючись взяти суперника спочатку сумбуром, потім звичайним навалом. Нічого дивного в тому, що це не спрацювало немає. Весь сезон воно не працювало, так чому все повинно було змінитися за пару тижнів при старому підході? І навіть гол-красень Лисенка, з забігом Ренана і п'ятою Костишина, нічого не змінює.

Чесно кажучи, нам було б куди цікавіше подивитися на "Колос" з повністю новим тренером, а не екс-помічником колишнього коуча. Ковалівці застоялись на одному місці і футболістам дуже потрібні свіжі ідеї і свіжий підхід до справи. Адже поки що Сергій Кузнєцов більше схожий на тренера, який чекає на підказки від Костишина, не знаючи, як самому впоратися з непростим станом справ. Георгій Грошев

Схема в три центральних не виглядає робочою для "Десни"

Олександр Рябоконь проти полтавців вирішив зіграти в три центрбеки і з Картушовим плюс Болбатом на флангах. Зізнаймося, експеримент пахнув валідолом. Не знаю, скільки часу "Десна" тренувалася під цю тактику, але вона у виконанні команди виглядала дуже сиро. По-перше, провалювалися фланги, куди не встигали повертатися якраз Єгор з Сергієм. За тільки два пропущених потрібно дякувати "Ворсклі", яка, схоже, не вміє стабільно грати не те, що 90, а хоча б 45 хвилин. По-друге, центр оборони навіть кількісно, ​​схоже, не врятувати. Якість кількістю компенсуєш тільки якщо ти з нижньої частини таблиці. Ось там - всі, хто нижче сьомого місця - поголівно грають в дев'ять захисників і пишаються цим.

Але з іншого боку потрібно віддати належне "сівереням" за характер. Ми його в нинішньому сезоні ще не відзначали, списуючи все на удачу, проте колись потрібно все-таки подивитися правді в очі. "Маріуполю", "Інгульцю" і "Дніпру-1" переможні м'ячі забивали після 80+, з "Ворсклою" витягли матч з 0:2. Така воля підкуповує і гідна поваги. Олександр Риженко

"Маріуполь" вперше показав зуби

Останні пів року ми тільки те й робили, що повторювали про головну проблему "Маріуполя" - відсутність стрижня, характеру, бажання перемогти. Навіть в останньому турі перед міжнародною паузою, перебуваючи на останньому місці, колектив Маркевича-молодшого не вийшов налаштованим на "Інгулець", програвши їм вщент з рахунком 0:3. Здавалося, що це кінець для тренера. Але він залишився і в грі з "Колосом", разом з командою, вчепився за свій останній шанс.

"Маріуполь" варто похвалити за дві речі. По-перше, за класний початок зустрічі, коли вони не посипалися після втрати чергового гравця і змогли забити двічі, не реалізувавши рівно стільки ж. Після цього "Колос" серйозно тиснув, але команда вперше в сезоні показала, що у неї є амбіції і вони можуть боротися за перемогу. І заслужено її відстояли, забивши в кінці третій гол.

Одна перемога - ніщо на тлі всього сезону, але вона показала важливу річ. У футболістів "Маріуполя" є гордість і характер, якого так не вистачало раніше. Якщо вони не витратили весь запас мужності в одному поєдинку, то навіть без підсилення, на яке чекає головний тренер, зможуть почати рух вгору. Ресурси у команди, попри думку багатьох, залишаються непоганими. Георгій Грошев

"Чорноморець" погано захищається, але він цікавіший за інших

Традиційну ігрову філософію українських аутсайдерів можна описати наступним чином: боротись до останнього, щоб не пропустити. "Чорноморець" в цьому плані суттєво відрізняється. У грі з "Минаєм" - таким самим претендентом на виліт як і одесити – команда Юрія Мороза діяла розкуто і сміливо на половині поля суперника. Не боялась обігрувати один в один, шукала нестандартні ходи. Якби не Данило Кучер, на перерву команди б йшли за відчутної переваги гостей.

З іншого боку, якраз надійності в обороні "Чорноморцю" не вистачає. Голи у свої ворота моряки отримали на рівному місці – необов’язковий пенальті та невдалий пас перед своїм штрафним майданчиком. Так, з такою грою біля власних воріт максимумом одеситів буде не потрапляння у зону вильоту. Але ж ми ж пам’ятаємо, як укомплектована команда. Іншою стороною медалі обраного стилю буде швидший прогрес молодих динамівців з групи атаки.

Показовим прикладом є Георгій Цитаїшвілі, який весь матч брав ініціативу на себе та постійно працював з м’ячем. Вже в районі 70-ї хвилини він рухався дуже важко. Але Юрій Мороз його не зняв, а залишив грати до фінального свистка, чого б ніколи не було в "Динамо" чи в інших клубах з більш серйозними завданнями, ніж у "Чорноморця". І в період 86-88-ї хвилини Цитаїшвілі ледь не зробив різницю – спочатку небезпечно бив після зміщення з флангу, а потім влучив у стійку після виходу один на один.

Тому для нейтральних вболівальників "Чорноморець" з його юнацьким запалом та авантюризмом принаймні зараз буде значно цікавішим, ніж інші команди у нижній частині турнірної таблиці. А якщо ще й вдасться вирівняти баланс між атакою та захистом, то й результати можуть піти вгору. Сергій Швець

У "Шахтаря" з'явилася цікава альтернатива Додо

У сьомому турі "гірники" провели непростий матч проти "Дніпра-1", здобувши перемогу з рахунком 2:0. Гарна і якісна гра чергувалася з повільними відрізками, однак якщо судити в цілому, то віце-чемпіон провів гідний матч проти гідного суперника, справедливо забравши весь куш. Окремо варто відзначити гру Юхима Коноплі, який вимушено підміняв дискваліфікованого Додо.

В останні кілька років правий фланг оборони "Шахтаря" був одним з найслабших місць. Після відходу Срни довго не могли знайти його наступника, а після цього почав запалювати Додо. З альтернативою бразильця справи йшли тугувато, але зараз в арсеналі де Дзербі з'явився цікавий рудоволосий кадр. Конопля не без гріха відіграв з "Дніпром-1", але все одно запам'ятався активністю і непоганим останнім пасом, який у нього вже зараз не гірше, ніж у бразильського конкурента. Крім цього, Конопля у відмінній фізичній формі, що дозволяє йому закривати бровку протягом усіх 90-та хвилин.

Ми розуміємо, що по двох іграх, які Юхим провів в цьому сезоні, робити глобальні висновки безглуздо, але варто відзначити, що в жодній із зустрічей він не провалився і не випадав. До рівня основного футболіста "Шахтаря" молодому чемпіону світу ще пахати, пахати і пахати, але вже зараз за правий фланг не так боязно, як було до цього. Головне, щоб де Дзербі розумів, що для розкриття потенціалу гравця йому необхідні ігрові хвилини. Інакше нічого не буде. Георгій Грошев

Хто сказав керівництву "Львова", що їх команда повинна бути вище 15 місця?

Цікава ситуація. Львів'яни без особливої ​​комплектації складу вдаються до ротації головних тренерів в надії, що це врятує їх від вильоту. Схоже, запросити нового наставника набагато дешевше, ніж кількох сильних гравців. Тому доводиться вичавлювати всі соки з тих, хто є зараз. Анатолій Безсмертний в кінці минулого сезону створив справжнє Диво світу, затягнувши команду аж на восьму сходинку. Кого для підсилення складу і закріплення результату запросили влітку відразу під основу? Тільки Політила. При цьому, на старті поточного чемпіонату ще й втратили Ренана, який був якщо не лідером, але дуже важливою бойовою одиницею. Мінус Сабіно і Міхобі. Тобто, за фактом, клуб за літо більше втратив, ніж придбав.

Я не був присутній на переговорах між Безсмертним і його босами у "Львові", але щось підказує, що не таку комплектацію наставник просив під новий сезон. Тому його відхід був справою часу. Повернення Дулуба до Львова (хоч і в інший клуб) - сильний крок. Але це така авантюра для наставника, в якій можна тільки програти. Так само як і "Львів" ходить тільки навколо того дня, коли покине УПЛ. Принаймні, на даному етапі розвитку це виглядає саме так. Олександр Риженко