Пауза на матчі збірних - найкращий час, щоб Маріуполю змінити тренера. Про що говорити після 10-го туру УПЛ

Жовтнева пауза на матчі збірних - найкращий час, щоб "Маріуполю" змінити тренера

Ми, звичайно ж, можемо в черговий раз захищати маріупольський проект, говорити, що це робота над обкаткою молоді, але, наприклад, "Чорноморець", який знаходиться в схожій ситуації, справляється краще. Можна нарікати, що в одеситів є Гіо або Смирний, але у приазовців з досвідом ігор в УПЛ Мишньов, Топалов, Чоботенко, Стасюк та інші. Так проблема лише в комплектації?

"Маріуполь" практично в кожному матчі видає окремі непогані відрізки, але в цілому виглядає розібрано та розбалансовано. У того ж "Чорноморця", якщо продовжувати з проведенням паралелей, видно структуру і загальну стратегію. У Остапа Маркевича є тільки хитра посмішка під час матчів. Що вона повинна показувати? Наскільки коуч незадоволений своїми гравцями? В такому випадку, у всіх є право з такою ж усмішкою дивитися в обличчя наставнику. Тому що поки у нього не виходить нічого і головне - незрозуміло взагалі, що має виходити.

У приазовського клубу не настільки погано з кадрами, як може здаватися на його місця в таблиці. Але є невміння використовувати свій ресурс. В "Русі" терпіли Івана Федика рік і трохи на старті поточного сезону, після чого зрозуміли, що діла не буде. Босам "Маріуполя" вже також прийшов час сказати собі в обличчя: "Пора". І киньте ви говорити, що результат не важливий. Перемоги в кожному турі не важливі. А ось поразки однозначно дуже серйозно б'ють по психології молодого колективу. Так кого тоді в клубі вирощують? Невдах? Олександр Риженко

Нічию з "Шахтарем" можна вважати "динамівським" реваншем за поразку у Суперкубку-2021

Слова Роберто Де Дзербі про односторонню гру нічого не варті. По-перше, насправді це було не так. По-друге, за словесні уколи суперника очок до турнірної таблиці не нараховують. Для "Шахтаря" це був дуже важливий матч і він його не виграв. Нічия у цій ситуації рівноцінна поразці.

Це практично крапка у боротьбі за звання "зимового чемпіона". Команди УПЛ з третього по шістнадцяте місця настільки слабкі, що відібрати очки у "Динамо" можуть тільки дивом. Про "Шахтар" теж так можна говорити, але команда Де Дзербі все ще перебуває у процесі перебудування. А цей процес завжди таїть загрозу збоїв та провалів через власну непідготовленість.

Більше підстав очікувати, що до кінця першого кола втрат зазнаватиме саме "Шахтар". Але навіть якщо обійдеться без них, то максимум, на що можна розраховувати "гірникам" – відставання на три очки від "Динамо" перед другим колом чемпіонату. І ось тут найцікавіше: у кого, гадаєте, за такої ситуації буде перевага? У Мірчі Луческу, який величезний період кар'єри провів в Україні й досконало знає всі особливості футбольного життя цієї країни, чи у Де Дзербі, для якого це буде перша в житті велика зимова пауза? Італійцеві ще тільки належить познайомитися з довгим і нудним міжсезонням, тоді як Луческу давно вже має вибудувану стратегію підготовки.

Перевага "Динамо" полягає саме у чіткішій стратегії ведення чемпіонату. І не програш "Шахтарю" в очному поєдинку першого кола – стрижень цієї стратегії. Тому навіть нічию можна вважати повноцінним реваншем за поразку в Суперкубку-2021. Де Дзербі ж залишається тільки тішити власне самолюбство виграним трофеєм третього рангу, а також внутрішніми переконаннями про домінантну гру. Ігор Семйон

З "Вересом" розкрилася стара болячка "Олександрії"

До початку десятого туру УПЛ "Олександрія" підходила в статусі однієї з головних сенсацій старту сезону. Влітку команду покинуло занадто багато лідерів, а замість Шарана був призначений Юрій Гура, про якого багато хто навіть не чув. Але всі втрати не позначилися на команді, яка здобула кілька яскравих перемог і вилізла на третє місце. На жаль, у матчі з "Вересом" проявилася їх головна проблема - слабкі навички гри першим номером.

Рівненський суперник запропонував закриту гру, багато боротьби та фолів. Проти такого суперника діяти завжди досить складно, однак претенденту на єврокубки варто навчитися переламувати подібні матчі. За моментами "городяни" перевершили "Верес" (удар Бабогла після стандарту і поперечка Ковальця), але в цілому їх гра залишала бажати кращого. Юрій Гура багато скаржився на стан газону, але навряд чи це може служити основною причиною відсутності виразної позиційної гри. І в таких умовах можна зіграти краще.

Після однієї гри ми не відмовляємося від похвали на адресу "Олександрії", яка на старті сезону по ділу забралася так високо. Однак попереду у них буде чимало матчів проти команд, де треба грати першим номером. І щоб залишатися в єврокубковій зоні, "городянам" потрібно буде показати щось більше, ніж в грі з "Вересом". Георгій Грошев

Дулуба потрібно похвалити за виконану у "Львові" роботу і знову запитати з Йовічевіча про стабільність його команди по ходу гри

Один з найцікавіших матчів в турі зіграли в Тернополі. Так, "Львів" знову попросили покинути свій стадіон заради національної збірної. Що ж там на "Арені Львів" за газон такий, що не витримує навантаження по одному матчу на тиждень і має простоювати без ігор ще плюс один тиждень? Про це поговоримо наступного разу, коли директор стадіону в черговий раз дасть привід про себе нагадати. А вона дасть: щось підказує, що конфлікти ще будуть. Наприклад, перед стартом наступного сезону.

Матч розділився на дві частини: до зіткнення Назаренка з Ільющенковим і після нього. До десятої хвилини дніпряни виглядали шикарно, потім немов стали жаліти голкіпера, а після просто не змогли завестися. Ще й Йовічевіч в кінці гри знову перейшов на схему в три центрбеки, яка не-пра-цю-є в його команді. З "Зорею" провалилися, ледь не осоромилися з "Львовом" - і це з останніх прикладів. Тому що львів'яни в кінці гри могли не тільки зрівнювати, а вигравати навіть 3:1. Але десь підвела реалізація, а десь рівень завершення. І ось тепер питання: чому "Дніпро-1" не може стабільно провести гру на одному рівні? Що заважає? Чому футболісти чують тренера тільки після виходу з роздягальні, а потім починають грати у свій футбол?

З "Львовом" ситуація протилежна. Команда Олега Дулуба з кожною хвилиною все більше відчувала впевненості в собі і додавала, допомогли заміни, допомогли невдалі заміни і від Йовічевіча, тому був шанс зачепитися за очки там, де їх ніхто не очікував. Білорус говорив, що його головне завдання на даному етапі - робота над психологією аутсайдерів. Схоже, поки що виходить непогано. Ви мене ні за що не переконаєте: якби СК грав на максимумі, то ніякий настрій "Львова" на гру не допоміг би йому. Але потрібно віддати належне львів'янам, які відчули момент і стали дотискати свого опонента. Так аутсайдери не роблять. І це вже частина роботи Дулуба. Олександр Риженко

Оборона залишається слабким місцем "Чорноморця"

Програвши в Ковалівці, одесити продовжили свою серію без перемог до шести матчів поспіль. Не найприємніша статистика, особливо з огляду на те, що гра "моряків" далеко не така жахлива, як останні результати. Наприклад, проти "Колоса" команда Мороза створила не менше, а то і більше свого опонента, але проблеми з реалізацією та кураж Фесюна встали на шляху "Чорноморця", залишивши їх без очок. Хоча по духу, це не був програшний матч.

Але головна проблема одеситів не в атаці, а в обороні. За десять зіграних матчів "Чорноморець" пропустив 24 голи, йдучи за цим показником на другому місці в УПЛ (більше тільки у "Маріуполя"). У грі з "Колосом" обидва пропущених потрапляли під категорію "необов'язкові", але спочатку дурний винос Вантуха, а після - колективна помилка Дубка та Михайленка коштували одеситам очок. Справа, враховуючи вік гравців, молода, але поки Юрій Мороз не владає проблему ззаду, на серйозний стрибок чекати не варто.

Голи в чужі ворота все одно прийдуть, але якщо в обороні продовжить панувати хаос, то всі зусилля атаки будуть марні. І постійні провали, постійні два і більше пропущених, виправдати однією молодістю не вийде. Георгій Грошев

Легіонери "Ворскли" здатні робити різницю

"Інгулець" у матчі з "Ворсклою" моментами показував цікавий футбол. На певних відрізках здавалося, що грали між собою рівні за силою команди. "Інгулець" й іншим статусним суперникам ("Динамо", "Шахтарю", "Десні", "Зорі") давав бій, але зробити крок від потенціалу до конкретних дивідендів щоразу не вдається.

Немає гравців, які здатні робити різницю. У "Ворскли" такими гравцями є легіонери, які в Полтаві перебувають вже точно не для кількості. Дубль Олів'є Тілля, гол + пас від Рангеля, пристойна гра у центрі поля Пуцліна – і результат зроблено. Звісно, не можна не відзначати продуктивну та якісну гру Степанюка і Пердути, але без легіонерів не було б такого вбивчого завершення атак.

Це тема не одного матчу, а першої декади чемпіонату. Лукас Рангель, який перейшов до "Ворскли" з її кривдника у єврокубках, наразі перебуває серед лідерів турніру за усередненим показником виграних єдиноборств за матч (12). Олів'є Тілль – лідер за системою "гол+пас" після десяти турів. Позитивні футбольні характеристики Якубу та Кане давно вже відомі вболівальникам полтавської "Ворскли". Залишилося дочекатись дебюту Венсана Тілля (молодший брат Олів'є), щоб констатувати твердо – після "Динамо" та "Шахтаря" саме у "Ворскли" зараз найкращі легіонери в УПЛ. Ігор Семйон

Фаворит спокійно виграв матч в Запоріжжі. І це дуже гірко

Ви не подумайте, що я зараз вирішив відкрито зізнатися в антипатії до "Зорі". Справа в іншому. Перемога луганців абсолютно заслужена. Частково можна навіть сказати, що здобута вона в економ-режимі.

А тепер слідкуйте за руками: "Зоря" впевнено розбирається в цьому сезоні з "Десною", "Дніпром-1", менш впевнено, але в цілому заслужено з "Ворсклою", програвши в стартовому турі, коли ще була розібрана на шматки, "Олександрії". Але, думаю, якби суперники зіграли зараз, то підопічним Юрія Гури нічого не світило. Про що це говорить? Про те, що третє місце "чорно-білих котів" в минулому сезоні і, можливо, буде в нинішньому - цілком справедливе.

Інше питання, коли ми проектуємо ці результати на єврокубки, то приходиш у відчай. Ви уявляєте, якби ці "Дніпро-1", "Ворскла" або "Десна" вийшли в групу Ліги конференцій, що б там було з ними? Ми хейтили луганців за "сливи" якимось середнякам європейського футболу, але виявляється, що за спиною у команди Віктора Скрипника така ж прірва. Про яке повернення місця в групі Ліги чемпіонів ми тоді говоримо? Якби не "Динамо" і "Шахтар", ми б уже йшли десь тридцятими.

Два наших гранди відірвані від решти реальності українського футболу - це вже не новина. Але "Зоря", схоже, знайшла прошарок між цими і тими. Для самих луганців це, в цілому, непогано. Для українського футболу в контексті участі в єврокубках інших команд - дуже неприємно. Олександр Риженко