Не випускати з уваги, або Діаманти з гною. Акценти глядача на іграх 10-го туру УПЛ

На мій погляд, тур став одним з найгірших в сезоні. Почнемо з того, що більше половини команд не зуміли в ньому забити м'яч. Середня результативність склала 1,5 голу за матч - найнижчий показник в сезоні. Без голів завершилися відразу дві гри. Прочитав десь, що 0:0 для УПЛ норма. Неправда, до сих пір у нас було два таких рахунки в 71 матчі.

Так закінчилося і хвалене Класичне, яке в минулі роки мало сенс обговорювати окремо. Почали якось за здоров'я, і навіть згадалася безсмертна фраза Попандопуло: "Такий діамант - в такому гної!". Але поступово благополучно перейшли у посередність, і до ваших післяматчевих коментарів більше підійшов би девіз: а діаманти-то - з гною!

• Динамо - Шахтар 0:0
• Ворскла - Інгулець 3:0
• Зоря - Десна 2:0
• Львів - Дніпро-1 0:1
• Верес - Олександрія 0:0
• Металіст 1925 - Минай 1:0
• Маріуполь - Рух 0:2
• Колос - Чорноморець 2:1

Видовищність. Як на мене, то по-справжньому бадьоро виглядали лише два поєдинки з восьми. Причому, спочатку я б назвав матч в Тернополі, де "Львів" приймав "Дніпро-1". А відразу за ним - головна гра першого кола в Києві. Ну, і з деякою натяжкою, додам сюди поєдинок у Полтаві.

Найбільш сумне видовище нам вже звично явили в Луцьку, де "Верес" намагався грати з "Олександрією". В принципі, печалька панувала і в Маріуполі. У Запоріжжі, Ковалівці і Харкові я б назвав футбол стерпним. Не забудемо, що все пізнається в порівнянні.

Інтрига. У Маріуполі її вбив перший гол "Руху", забитий Таллесом ще в середині першого тайму. 12 хвилин потому рахунок подвоїться, а у господарів поля буде лише один напівшанс в кінцівці зустрічі.

Посеред другого тайму голкіпер "Колоса" Фесюн відбив удар Авагімяна, позбавивши одеситів останньої можливості уникнути поразки в Ковалівці. На пару хвилин пізніше в Запоріжжі Громов, забивши другий м'яч "Зорі", похоронив надії "Десни".

У більшості матчів інтрига трималася пристойний термін. У Полтаві лише другий гол "Ворскли", забитий Тіллем на 77-й хвилині, заспокоїв "Інгулець". У Львові, думаю, потрібно врахувати епізод на 90-й хвилині, коли Ернест не встиг до м'яча в безпосередній близькості від воріт "Дніпра-1": рахунок реально міг зрівнятися.

А в трьох іграх все могло змінитися в компенсований час. Забійний постріл олександрійця Ковальця з близької відстані влучив у поперечину воріт "Вереса". А ще пізніше Кулієв з "Миная" міг забити м'яч у відповідь в Харкові, а Караваєву довелося парирувати удар Забарного по своїм, що ледь не принесло перемогу "Шахтарю".

Тобто, інтрига в турі була на рівні. Потрібно було лише додивитися футбол до кінця. Чому не завжди сприяло його якість.

Логіка. Закономірним є і, я б сказав, навіть справедливий був рахунок в двох головних поєдинках туру. "Зоря" "награла" акурат на два "сухих" голи у ворота "Десни". І "Динамо" з "Шахтарем" були цілком гідні нічиєї, хіба що, все-таки результативної.

"Рух" і "Ворскла" були сильнішими "Маріуполя" і "Інгульця" відповідно, але не настільки, як нам кажуть про це фінальні цифри на табло.

У Луцьку я б все-таки ризикнув віддати мінімальну перевагу над "Вересом" "Олександрії". Тоді як перемоги "Металіста 1925" і "Дніпра-1" цілком могли не відбутися - "Минай" і "Львів" навряд чи заслуговували своїх поразок. Ну і зовсім не "награв" на свою перемогу "Колос". Команда з Одеси виглядала навіть гострішою.

Суддівство. В цьому відношенні тур був настільки позбавлений предмета для розмови, що я навіть дав нашому консультанту Юстасу вихідний. Правда, він, за власною ініціативою, намагався було угледіти пенальті в ворота того ж "Колоса" на 86-й хвилині, але робив це якось мляво і неохоче: "Ну, там йшла подача, і на дальній штанзі когось завалили ".

Коли ж я попросив конкретизувати, він взяв самовідвід. Хоч і стверджував, що рефері Козик "гнав всю гру "Динамо-2" за Можайськ". Чого давненько не спостерігалося в матчах цієї команди. В цілому ж, повторюся, тур вийшов тут прісним. І це повинно нас радувати. З іншого боку, і воно підкреслило загальну непоказну картину.

Везіння. А ось Фортуна розбурхався не на жарт!

"Динамо" могло повести в рахунку вже на 9-й хвилині, коли де Пена пробив у стійку воріт "Шахтаря". І спробуйте забрати після цього цукерку у пташенят гнізда Луческу ...

"Колосу", безумовно, пощастило відкрити рахунок на 15-й хвилині, після зручного відскоку м'яча від Кадірі до Лисенка. Удача точно була неприхильна до команди Мороза в цей день.

"Металісту 1925" фартануло на 86-й хвилині, коли зрівняти рахунок для "Миная" Кобаку завадила штанга.

Про перекладину від Ковальця під завісу ми вже згадували. Дико пощастило "Вересу" у поєдинку з "Олександрією".

А ось "Дніпру-1" везло систематично, і він по праву може вважатися фаворитом Фортуни в турі. Відкривши рахунок у неочевидному епізоді в дебюті матчу, гості могли отримати гол у відповідь на 63-й хвилині - Кожокару перевів м'яч у поперечину, на 81-й - Ернест пробив в стійку, і на 90-й - він же трохи не встиг до м'яча.

Чим фарт не жартує, коли футбол спить.

Особистості. На мій смак і за моїми скромними підрахунками, найяскравішою постаттю туру став дніпрянин Довбик, який частіше за інших миготів перед нами на екрані в ключових і найбільш видовищних фрагментах гри. Другим назвав би полтавця Тілля, третім - Климчука з "Руху".

Найбільша кількість залікових воротарських сейвів нарахував у львів'янина Ільющенкова, який пропустив божевільний гол Довбика. У Різника з "Ворскли" їх трохи менше, але він при цьому залишився "сухим".

Також особисто мені в турі запам'яталися особливо полтавці Степанюк і Рангель, і, мабуть, Булеца з "Зорі". Відсутність в цьому списку учасників Класичного як би підкреслить "гнойову" природу наших діамантів. Ну чесно: навіть Патрік - і той, швидше за методом виключення.

Симпатії. Найбільш привабливу атакуючу гру, на мою думку і бачення, показав той, кому це потрібно було найбільше - "Шахтар". Тут говорять не про результат і не про голи - про системність дій, що радують око глядача. Прагматиків просять не турбуватися, і не стрясати повітря даремно.

У трійку включив би "Дніпро-1" і "Зорю". Після чого неодмінно додав би до них "Львів". І лише потім - "Динамо" і "Ворсклу". Я так бачу.

Сама блякла команда туру в атаці - "Маріуполь". Наступною назву "Десну", а замкне трійку "Верес". Сумна компанія.

Таблиця. Позаду третина чемпіонату. Це вже серйозний шматок сезону, і чисто візуально наша турнірна таблиця виглядає красиво. В тому сенсі, що жодна з команд не зуміла випередити переслідувачів більш ніж на три очки. Відстань витягнутої руки - тобто, довжиною в одну перемогу. Нікого не залишили поза увагою.

Звертаємо увагу, що такий максимальний відрив ми спостерігаємо між лідером і другим місцем; потім - в середині таблиці, між сьомим і восьмим; і нарешті, між одинадцятим і дванадцятим. Чи можна говорити про те, що всі ролі вже розписані? На мій погляд, багато в чому - так. Як мінімум, чітко намітилися тенденції.

У цій першій третині "Динамо" було очевидно переконливішим і стабільнішим, ніж "Шахтар". Що нічого ще не вирішує, саме по собі, але не дає останньому шансів хоч трохи розслабитися. А наздоганяти, як відомо, неприємно - чим довше, тим гірше.

Звичайно, два очки між "Шахтарем" і третім місцем - лише тимчасове непорозуміння. На жаль. У групі борців за "бронзу" і відбір Ліги Європи все вище ростуть акції "Зорі", яка ще до зими може обставити "Ворсклу". І падають - "Десни". Мабуть, нині вона, як і "Дніпро-1" з "Олександрією", на своєму місці.

Я б сказав, що сьомим місцем і обмежуються межі справжньої вищої ліги українського футболу. Все, що нижче - не відповідає її рівню. Наступна четвірка команд рівнем нижче середнього займає свої позиції, що називається, по ранжиру: хто на що вчився.

І нарешті, нижня п'ятірка. Тут теж все чітко. Спочатку йде тріо випадкових попутників УПЛ під керівництвом навіжених (кожен по-своєму) господарів, яке заслужено очолює "Інгулець". Тим не менш, у його президента вистачає розуму довіряти своєму коучу, а не "лахмітити" тренерське крісло почім завгодно.

Поки виглядає справедливим, щоб умовні "Львів" з "Минаєм" спробували щастя в перехідних іграх. Також як і обидва наших фарм-клуби в цілому закономірно замикають таблицю: молоді (особливо в Маріуполі) важко витримувати конкуренцію з повноцінними клубами. А їх виліт, мабуть, став би благом для УПЛ.

Втім, поки про них є кому подбати ... А ви маєте право посміятися над невдалим "аналітиком", дивлячись на очкову щільність миттєвих результатів.

Анонси. В афіші 11-го туру кидається в очі пара "Шахтар" - "Зоря". Скажу відверто: я не чекаю від неї чудес. Хіба що чомусь круто зробить цю помилку фаворит. Сама по собі команда Скрипника здатною на подвиги, як на мене, не виглядає. І все ж моя надія на інтригу помре вже під час перегляду матчу.

Цікава вивіска у "Олександрії" з "Ворсклою". Ці дві команди, крім пересічних турнірних інтересів, здатні подарувати нам захоплюючу гру. Якщо у них вийде.

Виключно з міркувань таблиці, третім рекомендував би поєдинок "Інгульця" з "Рухом". Чого-чого, а видовища від них очікувати складно. Але для любителів боротьби за результат саме те. Дивись, і іскри полетять ...

А в цілому, на жаль, відчуття деградації УПЛ як еліти українського футболу поки лише посилюється. І після наших гучних провалів в єврокубках ми вже маємо адекватні їм процеси у внутрішньому чемпіонаті. Я підкреслю це "вже": мова йде саме про останні два сезони, коли ми повернули в зворотну сторону.

Раніше ковтком свіжого повітря для нас була збірна. Зараз же очікування її матчів стало якимось безрадісним чи що. Ледь віриться навіть не в позитивний результат - в те, що гра подарує глядачеві відпочинок, як це було ще відносно зовсім недавно. Як казав великий комбінатор: сумно, дівиці ...