Відхід Аллахяра сильніше вдарить по Зорі, ніж втрата Кочергіна. Про що говорити після 12 туру УПЛ

Відхід Аллахяра сильніше вдарить по "Зорі", ніж втрата Кочергіна

Знаєте, чим лідер відрізняється від хорошого футболіста? Поки другий грає добре в рядових поєдинок, перший тягне команду в найважчі моменти. Взяти хоча б "Зорю". Кочергін - відмінний гравець, який забив п'ять голів у цьому сезоні. Але він не лідер. А Аллахяр - лідер. 20-річний іранець приніс своєму клубу шість очок у двох останніх поєдинках, і, з огляду на його швидкий від'їзд з України, уболівальникам луганців повинно ставати сумно.

Оренда форварда у "Фенербахче" закінчується вже взимку. Подейкують, що є опція викупу за три - три з половиною мільйони євро. Гроші для "Зорі" величезні, які навряд чи вдасться назбирати/позичити, але ж іранець міг би їх відбити в недалекому майбутньому. Аллахяр крутий не тільки в УПЛ, але і в єврокубках, які можна назвати ринком для продажу молодих і перспективних. Рік тому він забив переможний гол у ворота "Лестера", минулого четверга приніс три очки в битві з "ЦСКА". 20-річний гравець вміє давати результат в складних ситуаціях і в складі луганців просто немає іншого такого футболіста.

До чого ми це? Є ймовірність, що взимку і Кочергін, і Аллахяр підуть з-під опіки Скрипника. І якщо першого зціпивши зуби ще можна буде замінити, то втрата іранця стане дуже серйозним ударом. Знайти іншого такого буде практично нереально. Георгій Грошев

"Дніпро-1" не провалив матч з "Динамо", але досі не виріс з коротких штанців

Погані результати матчів з грандами та прямими конкурентами суперечать декларованим Ігорем Йовічевічем цілям. Напередодні тренер навіть говорив про боротьбу за чемпіонство, але тут ще треба рости для того, аби бути третьою силою. Матч з "Динамо" перетворився для "Дніпра-1" на чергове випробування, яке засвідчило раніше відому істину – команда ще не виросла з коротких штанців.

"Дніпро-1" не провалив гру, але й не зробив чогось того, з чим можна було б претендувати на очки. У першому таймі була рівна боротьба, однак ефективність змін, проведених Луческу у перерві, свідчать, що це радше "Динамо" неправильно налаштувалося, аніж "Дніпро-1" зробив крок уперед. В другому таймі вже все стало на місця. Йовічевіч слушно зауважив, що перший гол трапився після потужного індивідуального спалаху Циганкова. Однак треба оцінювати й той факт, що перед голом "Динамо" грало у трохи інший футбол, ніж до перерви – швидше рухало та розігрувало м'яч, футболісти краще відкривалися на позиціях. Одним словом, до гола все йшло і якби Циганков не забив свій момент, "Динамо" знайшло і реалізувало б інший шанс.

"Дніпро-1" – непогана команда. Це не той випадок, коли потрібно говорити про повну декласацію з боку фаворита. Але навіть для третього місця дніпрянам ще потрібно рости. Ігор Семйон

Чи зуміє хтось перевершити роботу Лавриненка в "Інгульці"?

Майже три тижні "червоно-жовті" з Петрового перебували поза грою. Але на відміну від того ж "Руху", їх не потривожив коронавірус, а тому була надія, що тривала пауза піде їм на користь. До цього "Інгулець" йшов без перемог в чотирьох поєдинках поспіль, а тому мав термінову потребу в набраних очках. З огляду на те, що в суперниках був далеко не найбільш грізний "Металіст 1925", здавалося, що футболісти Лавриненка зможуть виконати головне завдання. Не змогли.

Звичайно, після 0:4 і жахливої ​​серії без перемог, починає здаватися, що єдине правильне рішення - звільнення Сергія Лавриненка. Попри запевнення власника клубу, що скоріше він прибере всіх гравців, ніж коуча, зміна рульового дійсно може дати короткостроковий ефект. Але чи допоможе це врятуватися? Є сумніви. Варто розуміти, що навіть в провальній зустрічі з "1925", "козаки" провели добротний перший тайм, мали свої підходи до штрафної харків'ян, мали свої моменти. Так, реалізувати їх не вийшло, але тут претензії вже не до тренера, а до виконавчої майстерності гравців "Інгульця".

До Лавриненка накопичилися запитання. Місцями він втрачає контроль над командою, яка повністю провалює другий тайм. Це було і в Харкові, і в Полтаві. Є питання і за грою в обороні, і за деякими тактичним нюансам. Так, робота Сергія Дмитровича не ідеальна, але особисто у нас немає стійкої впевненості, що з таким підбором гравців хтось інший замахнеться на дещо більше, ніж боротьба за виживання. Повторимося, на короткий термін ефект буде, але це все тимчасово. Далі буде те ж саме. Георгій Грошев

Футбол "Вереса" не може подобатися. Але він приносить команді результат

Можете вважати мене хейтером "Вереса", але футбол "народного клубу" дивитися дуже важко. Юрій Вірт краще за нас усвідомлює, що нинішнім складом важко боротися на рівних з половиною команд ліги, тому обрав найоптимальніший варіант: бетон ззаду і реалізація одного-двох моментів попереду за одну-дві атаки. Візуально може здатися, що в половині своїх ігор рівняни не заслуговують на перемогу, адже менше проводять часу з м'ячем і менше атакують. Але головна фішка цієї команди - реалізація. Більшість буде битися і нічого не створювати. А вікова команда "Вереса", умовно кажучи, двічі перейде середину поля і двічі заб'є. А потім знову буде сидіти на своїй половині.

"Верес" і "Металіст 1925" - це лід і полум'я нинішньої української Прем'єр-ліги. Обидві команди вийшли минулого літа з ПФЛ, обидві йдуть по турнірній дистанції практично нарівні. Різниця лише в тому, що футбол рівнян для любителів не дивитися гру, а тільки фіксувати підсумковий результат на табло, а от харків'яни - це про драйв і емоцію. До речі, їм закривати першу частину чемпіонату очним матчем. І я дуже сумніваюся, що в тій грі прагматизм Юрія Вірта залишиться без очок. Олександр Риженко

Скрипник класно пристосовується до непростих кадрових умов

Віктор Скрипник - одна з найбільш неоднозначних фігур на тренерській шахівниці УПЛ. Досі незрозуміло, чи варто його залишати на посаді головного тренера "Зорі", або ж звільняти через важкий старт та провал в єврокубках. За останні вісім днів луганці зіграли тричі. Програли 1:6 "Шахтарю" та перемогли двічі, причому одна з вікторій припала на багатостраждальну Лігу Конференцій. І як після таких "гірок" давати однозначну оцінку?

Ми і не будемо, але відзначимо позитивну сторону Скрипника. Він починає адаптуватися. Раніше коуч часто гнув свою лінію, причому за потребою і без неї, проте у двох останніх матчах він відійшов від звичного стилю. "Зоря" грає з одним наконечником атак (Гладкий), з іранцями на флангах, з непрофільним Хомченовським в опорній зоні і прогресуючим Снурніциним на лівому крилі оборони. Так, всі ці рішення не від хорошого життя, а від жахливого кадрового дефіциту, але Скрипник навіть в таких умовах знайшов місце для різкого маневру.

Віктор Анатолійович перейшов на нову схему і придумав нову позицію для деяких гравців, однак, з огляду на коротку лаву запасних і відсутність ротації, в довгу цей трюк працювати не буде. Так, ймовірно, скоро повинні будуть повернутися Кабаєв, Назарина та Вернидуб, що дозволить наставнику вдихнути трохи спокійніше, однак керівництву варто розуміти, що для високих місць в турнірі на дистанції, їм терміново потрібно працювати над складом. Георгій Грошев

"Львів" свідомо робить вибір проти конструктиву

Можна зрозуміти захисну тактику "Львова" проти "Динамо" у попередньому турі. Але не дуже приємно спостерігати за тим, як у лобовому матчі проти прямого конкурента команда Дулуба перш за все думає як би не пропустити. Стартовий склад, гра в першому таймі, початок другого – усе свідчило про небажання "Львова" розкриватися у матчі з "Чорноморцем". Зустрічна гра пішла лише після пропущеного.

І дуже швидко, а головне – дуже легко "Львів" забив у відповідь. Потім створив ще кілька нагод. Тож виникає слушне запитання: чому команда не хоче, якщо може? Навіть проти "Динамо" були моменти наприкінці поєдинку, коли львів'яни припинили думати про глухий захист. З таким свідомим відходом від конструктиву "Львів" буде вічно у ролі того, хто наздоганяє.

Захисна тактика має право на життя, але чи не варто відходити від неї хоча б в матчах проти рівних собі? Приклад "Миная" красномовний: з новим тренером закарпатський колектив став діяти швидше та агресивніше, що одразу розвіяло безнадію та прикувало до команди більше уваги. Ігор Семйон

Навіть "Минай" виглядає цікавіше за "Рух". Чи не означає це, що у Львові щось роблять не так?

Цей аргумент ми поки не будемо розкривати максимально і пресингувати білоруського головного тренера разом з менеджментом клубу. Так, Леонід Кучук працює перші пів року після повернення, а ми пам'ятаємо, який ривок у другому півріччі зробив, наприклад, Ігор Йовічевіч з "Дніпром-1". Так, в попередньому турі не зіграли ряд провідних гравців через ковід. Але все одно деякі рішення наставника в голові не вкладаються: чому саме зараз були випущені в старті де Розаріо і Альваренга, які до цього в кращому випадку виходили на поле лише з лавки, а перший за "Рух" взагалі дебютував? Був же "живий" Кондраков на лавці. Чому в команді постійна ротація складу? Або це перехідний прапор, яке змушений нести кожен тренер "жовто-чорних"? І головне - чому команда грає в кожному турі так, немов передматчеву установку їм проводять охоронці Григорія Козловського з катаною в руках?

"Минай" однозначно одна з найслабших команд нинішнього чемпіонату - ви це вже чули тисячу разів. Але це не завадило Ігорю Леонову донести до своїх підопічних, що він хоче бачити і як. І вони прислухаються. У "Руху" ж ми бачимо божевільну метушню з однозначно одним бажанням: простіше зіграти ззаду, а попереду як піде. У підсумку виходить, що при нинішньому тренерському штабі весь футбол команди побудований на фразі "як піде".

І так. Тим, хто не вважає "Рух" аутсайдером УПЛ. Відрив від зони вильоту всього п'ять очок. Від перехідних матчів - чотири. Чи впевнені ви, що "Рух", швидше наздожене "Верес" з "Десною" та "Металістом 1925", ніж не звалиться донизу? Я, наприклад, ні. Олександр Риженко

Проговоримо знову: "Колосу" необхідні глобальні зміни

Два останні матчі ковалівської команди лише підтвердили нашу тезу півторамісячної давнини. "Колосу" необхідні серйозні зміни. Після відходу Руслана Костишина з поста головного тренера, керівництво понадіялося, що Сергій Кузнєцов стане своїм Хансі Фліком, який з першого помічника перетвориться в ідеального рульового. Футболісти під рукою дійсно непогані, яких цілком ще можна було оживити. Але, на жаль, ця історія зовсім про інше.

Особисто ми не стежили за тренуваннями і роботою 41-літнього білоруса поза футбольним полем, але виходячи з побаченого у двох останніх іграх, стає ясно одне - у нього не виходить. Ні з "Дніпром-1", ні з "Зорею" в грі ковалівців не було чіткої ідеї, не було зрозуміло, внаслідок чого вони мають намір перемогти. Немає ні командної гри, ні бажання, немає ні-чо-го. Але ж за все це повинен відповідати головний тренер.

Ми не ставимо хрест на тренерській кар'єрі Сергія Кузнєцова, але поки виникає відчуття, що "Колосу" потрібен новий наставник. З новим підходом. З новим стилем гри. Шаран, Хацкевич, Григорчук, Ковалець та далі за списком. Вільних коучів на українському ринку чимало, а з огляду на амбіції "Колоса", багато хто з перерахованих вище цілком може дати своє добро очолити колектив з київської області. Але зараз все залежить від керівництва даної команди - як скоро вони зрозуміють необхідність змін? Георгій Грошев