Арендарук: Маріуполь - це команда Шаблія. В Україні всі молоді гравці в основному його

Екс-гравець "Шахтаря" Денис Арендарук розповів, як агент Вадим Шаблій вплинув на його кар'єру.

- Я завершив кар'єру, адже мені зробили так, що я не можу продовжувати ігрову кар'єру на професійному рівні в будь-якій команді. Тому, в принципі, я і опинився в Польщі.

- А в чому ж була суть конфлікту?

- Коли я був в "Маріуполі", завдяки кільком людям, не міг грати. Мені вже головний тренер Бабич говорив, що я гравець збірної України, у мене все відмінно, але ігровий час він мені не може дати.

Я знаю, чому Бабич мені не давав ігрового часу в "Маріуполі": тому що "Маріуполь" - це команда однієї людини, агента, який колись був у мене. Я зараз говорю про Вадима Шаблія.

У мене з ним не дуже приємна ситуація вийшла. Я, в принципі, міг сам перейти в той же "Маріуполь". Перейшов на одних умовах, які мені вибивав агент, а він мені сказав давати якийсь відсоток йому. Я відповів, що є якісь обов'язки. Якби він мені підняв зарплату, дав якісь умови, то це одне. Я не проти. Але, так як він нічого не зробив...

І в результаті у нас з ним пішли якісь проблеми, і після цього вся ситуація почалася. Я розумію, яка це футбольна фігура в нашій державі. Та й в Європі він вже кудись рухається, але знаючи те, як він працює... В Україні всі молоді футболісти - це його гравці в основному.

Навіть при мені в "Маріуполі" була ситуація. У мене був товариш під першою командою, ми з ним жили разом на базі. Він не міг додзвонитися до Шаблія чотири дні. Каже мені: "Ден, зроби що-небудь, будь ласка". Я дзвоню і кажу: "Вадь, набери людину, він не може до тебе додзвонитися". Вадим відповідає: "Добре", і знову не дзвонить йому тиждень.

Шаблій - така людина, якщо ти заграв, то він для тебе щось зробить, тому що він розуміє, що на цьому заробить.

Якщо є якісь важкі моменти в кар'єрі, то він просто відвертається.

- Приклад?

- З "Маріуполем" дуже дивний момент був. Ми були на зборах і вирішувалося питання - продовжити оренду чи ні. Мені прийшла одна зарплата і наступав якраз місяць відпочинку. Я подзвонив Шаблію і сказав, що хочу свою сім'ю на відпочинок відвезти. Після цього місяця, грубо кажучи, починається сезон.

Вадим сказав, що подзвонить в "Шахтар" і запитає їх, як буде з зарплатою - тому що вони з "Маріуполем" платили наполовину. Пізніше передзвонив і сказав, що мені після відпустки все виплатять. Після неї я приїжджаю, а мені так нічого і не виплатили.

- У "Маріуполі" не вийшло. Що ти робив далі?

- Після "Маріуполя" я перейшов в "Рух" і пішов туди не дуже хорошим способом. Мене туди просто відправили. Поставили перед фактом: або ти в "Шахтарі" рік бігаєш по колу і не отримуєш свою зарплату, або йдеш в "Рух" на меншу зарплату. Я поїхав в "Рух".

Я дуже вдячний Володимиру Лапицькому, це людина з великої літери, він знайшов в собі сили і розповів мені всю правду, як я там опинився, чому не грав в "Русі".

Коли це зі мною відбувалося, у мене пішла відраза - напевно, ще не до футболу, а до керівництва клубу, хто це робив зі мною. Після того, як у мене закінчилася оренда в "Русі", від "Шахтаря" теж ще мені вставляли кілька палиць.

- Яких саме?

- Я розірвав контракт з "Шахтарем" і поїхав на перегляд в певні клуби, але виявилося, що мене не хотіли брати ані в УПЛ, ані в першу лігу. Я готовий був піти навіть до другої ліги, щоб тільки грати, а мені кажуть, що не можуть мене підписати.

Були тренери, які хотіли мене бачити у себе, але просто не могли мене заявити. Я тоді не міг зрозуміти, чому так.

Пізніше, вже завдяки допомозі і зв'язкам своїх людей, я дізнався інформацію, чому так сталося. Багато що завдяки Лапицькому. В Україні я рік залишався без футболу і розумів, що для мене все закрито.

Просто жив, думав, що буде далі, а потім мені запропонували кілька варіантів за кордоном. Були пропозиції з Росії та Угорщини, але вирішив поїхати в Польщу.

- Послухай, "Пяст" всього роком раніше був чемпіоном Польщі. Крутий варіант.

- Так, я дуже хотів перезавантажитися, знайти в собі сили, проте було чимало нюансів. Зокрема, карантин. Довелося повертатися на батьківщину. І тут знову спливло те, що Вадим Шаблій закрив мені дорогу в будь-який професійний український клуб, можна так сказати.

Не тільки він один, звичайно - там ще керівництво "Шахтаря" непогано постаралося. Прикро, що, наскільки я розумію, президент Рінат Леонідович Ахметов цього всього точно не знає. Хотілося б свого часу розповісти повністю всю ситуацію. Всьому свій час, я сто відсотків колись все висловлю.

- Востаннє про тебе чули, коли в сезоні 2019/20 ти грав за "Рубікон" ще серед любителів. Був сенс взагалі бутси надягати заради такого рівня?

- Коли я був в Рубіконі, це як раз був той момент, коли взагалі все навколо валилося, мене не брали ані в другу лігу, ані в першу, взагалі нікуди. Завдяки Вадиму Шаблію, у мене виникли ще й фінансові проблеми, так, як мені "Маріуполь" не виплатив зарплату за два місяці.

Тоді все було напружено в житті. Я просто поїхав жити до Києва з другом. Там була одна команда, яка грала навіть не на аматори, а на Кубок Києва, ми поїхали туди просто пограти. Намагалися повернути почуття до футболу.