Матч із Ворсклою нічому не навчив Динамо. Про що говорити після 16 туру УПЛ

Матч із "Ворсклою" нічого не навчив "Динамо"

Якщо проти полтавців у пару турів тому кияни просто провели поганий матч, то з "Мінаєм" гра від типу чемпіонів була просто бездарною. На вашу думку, слово "типу" в попередньому реченні надто різке по відношенню до команди, яка в минулому сезоні ставала найкращою в УПЛ? Ви маєте рацію. Але не стосовно нинішнього сезону. Для тих, хто любить забиратися на вершину і потім все життя насолоджуватися цим успіхом, потрібно було закінчувати кар'єру в липні і потім все життя роздавати інтерв'ю. Це футбол. Тут щосезонно потрібно все доводити від початку.

На початку поточного чемпіонату у "біло-синіх" ще було видно якусь іскру та думку. Нині ж "динамівці" у чемпіонаті просто валять дурня. Здавалося, що нокаут від "Ворскли" мав навчити "динамівців", що не можна не налаштовуватись на ігри внутрішнього чемпіонату. Суперники собі не забивають. Навіщо ви виходите на поле, якщо не граєте? Показати, що ви за тайм можете обіграти "Мінай"? Так його половина професійного українського футболу може обіграти.

Гравці "Динамо" систематично на психологічному рівні стали думати, що вони кращі за інших. Сильніші за інших. Крітіші за інших. Наче наша Прем'єр-ліга – це вершина світу. Питань немає - в УПЛ це поки що все ще так. Але кудись ця крутість випаровується у Лізі чемпіонів.

До речі, щодо "Шахтаря" можна сказати все плюс-мінус те саме. Але сьогодні у контексті "гірників" ми поговоримо про інше. Олександр Риженко

Читайте такожШикарний Дніпро-1, ударна зв'язка Шахтаря. Символічна збірна 16-го туру УПЛ за версією UA-Футбол

Фізична готовність "Шахтаря" викликає питання

Навряд чи хтось залишився задоволеним грою донецького "Шахтаря" проти "Інгульця". Команда виглядала тяжко, грала повільно, створила мало. Так, був звичний для де Дзербі контроль м'яча, але подекуди він був чисто заради контролю, а не для загострення. Одним словом, оцінка гри не буде позитивною.

Найбільше побоювання викликає фізична форма команди. Зараз пік сезону, коли потрібно грати два рази на тиждень. По суті, де Дзербі мав закладати підготовку так, щоб гравці легко бігли саме під завершальні тури УПЛ та ЛЧ. Але поки що цього немає. У середу команду фізично зім'яв “Інтер”, який, до речі, мав дуже важливий і дуже важкий матч проти “Наполі”. Проти "Інгульця" гравці донеччан також втомилися, і це при тому, що володіли м'ячем понад 70 відсотків часу, паралельно з цим не прискорюючись. Це і є пік форми? Сумно.

Загалом "гірники" взяли важливі три очки, які дозволили продовжувати вести гонку з "Динамо" за статус зимового чемпіона. Але часом складається враження, що зимова перерва нікому не завадила б. Ні гравцям, ні тим паче тренеру. Георгій Грошев

У "Дніпра-1" нетипова психологія як середняка УПЛ. Із цього може вийти щось цікаве

"Дніпро-1" забив гол на десятій секунді матчу з "Ворсклою", але продовжував нагнітати біля чужих воріт практично до фінального свистка. Зупинилися дніпряни лише наприкінці поєдинку, коли точно не виникало будь-яких питань про переможця. Це дуже правильна психологія – не просто захищати те, що вже є (швидкий гол, перевага у рахунку), а намагатися отримати щось більше.

Команда наполегливо йшла вперед і невипадково забила п'ять голів. 3,3 xG, понад сімдесят проведених атак, дев'ять ключових передач та безліч награних комбінацій – це дуже солідні показники. Тим більше проти команди, що вважається прямим конкурентом у боротьбі за місце в зоні єврокубків.

Особливо це вражає на тлі стерильності матчів "Дніпра-1" проти рівних собі та грандів у першому колі. Тоді стабільно не вдавалися поєдинки проти сильних суперників, а проти аутсайдерів "Дніпро-1" часто припиняв грати лише встановивши перевагу на табло. За матчем з "Ворсклою" видно, як прогресує тренер, а разом із ним і команда. Прогрес не тільки у плані ігрового малюнка, а й у контексті психології. Якщо все йтиме так далі, то на фінішній прямій у нас не буде інтриги щодо третього місця. Ігор Семйон

"Чорноморець" іноді шкода. Принаймні через гру в завершенні

Гру "Чорноморець" - "Десна" вийшло подивитися з трибун, де склалося враження, що одеситам не пощастило. Сильно. Звісно, ​​після повторного перегляду матчу емоції трохи встаканилися, але однаково є почуття, що “Чорноморець” міг брати очки. Але це гра на завершення.

Ще в першому таймі ми збилися під час підрахунку класних підходів до штрафного майданчика суперника з боку одеситів. Десь їм не вистачало останнього пасу, десь удару, десь банального везіння. Ви скажете – справа молода, буває. Можливо, але це можна застосувати після першого, другого, п'ятого туру. Але це вже 16-й і можна було вже подорослішати, навчитися вичавлювати набагато більше зі своїх епізодів.

Чесно, “Чорноморець” буває шкода через невдачу (або постійні невдачі) в атаці. З іншого боку, подивишся на їхню гру в обороні, й усі ці почуття починають пропадати. Георгій Грошев

Хороший результат останніх матчів "Колоса" ще не гарантує йому вихід із кризи

За останні три матчі "Колос" здобув сім очок. Це більше, ніж за попередні десять (!) турів разом узятих. Але такий прогрес у результатах не означає, що ковалівці вже остаточно вийшли із кризи. Нині результат здобувається не завдяки, а всупереч обставинам.

Матч із "Вересом" був максимально нудним і невиразним. Можна говорити, що "Колос" переміг рівнян його ж зброєю - просто терпів, не ризикував і дочекався помилки суперника. Про якесь домінування чи хоча б обриси змістовної гри в атаці і мови бути не може. Один гольовий момент за всю гру, всього чотири удари у площину воріт, 1,35 xG. "Колос" награв на дуже тоненьку перемогу.

Те саме було проти "Десни", а проти "Минаю" у матчі перенесеного третього туру вдалося в такому ж стилі вирвати нічию на останніх секундах. Є результат, але немає гри, а оптимізм виникає, коли все навпаки – коли є гра, а десь не вдається отримувати результат. З іншого боку, з чогось треба починати і можливо – це ті перші кроки в напрямку від прірви. Хорошим знаком є ​​і те, що "Колос" нарешті отримав головного тренера.

Ярослав Вишняк – не іменитий фахівець, але він відчуває та знає цей колектив. Це важливо. Ігор Семйон

У “Маріуполі” говорять про несправедливість та суддів, але справа не тільки в них

"Маріуполь" програв. Знову. Для команди Маркевича-молодшого це вже 13-те фіаско у 16 ​​турах УПЛ, яке закріпило їх у статусі головного невдахи сезону. Чи закінчиться колись криза? Складне питання, бо поки що “приазовці” далеко не завжди беруть очки навіть із прямими конкурентами. Але керівництво, зважаючи на все, такий курс влаштовує.

Після матчу віце-президент “приазовців” говорив про вбивство духу гри та про незарахований гол Мампассі. Погодитись можна, рішення арбітра зрозуміти та пробачити вийде не у кожного. Але хіба річ тільки в цьому? Хіба арбітр винен у пропущеному голі у другому таймі чи тому, що моментів “приазовці” після перерви майже не створили? Керівництво вірить, що для команди головна гра, а результат на других, третіх, десятих ролях. Повторимо вже всоте - це не так. Без перемог молодь не виховати. І чим раніше це зможуть зрозуміти, тим краще. Георгій Грошев