Дружина Пятова: Після переїзду до Києва нас не любили. Усі донецькі зрозуміють мене після фрази "Понаїхали"

Дружина голкіпера "Шахтаря" Андрія Пятова Юлія розповіла про переїзд із Донецька до Києва.

– Який найскладніший період у кар'єрі Андрія?

– Напевно, коли ми поїхали із Донецька. Це було важко всім, бо була невизначеність – у нас по-своєму, у них по-своєму, немає свого поля, немає стадіону, бази, уболівальників, рідних місць. Їм було дуже тяжко. Але на те вони та професійні спортсмени. Вони повинні були зібратися і всупереч усьому довести, що не має значення – наш стадіон чи не наш стадіон, наше місто чи чуже. Не має значення, вони повинні вийти та відіграти. І вони досі це показують та доводять, вони одні з найкращих.

– Як вашій сім'ї вдалося пережити такий складний період?

– Було тяжко, бо я, як завжди, була вагітна. Це вже третя дитина була. Я була на сьомому чи восьмому місяці вагітності, ми поїхали відпочивати, а додому вже не повернулися. Ми відлетіли, а аеропорт розбомбили за нами. Прилетіли до Запоріжжя, бо летіти вже не було куди. Поїхали до моїх батьків, залишили дітей у них та встигли з'їздити до Донецька. Ми якраз потрапили на 2-3 дні перемир'я, бо у школярів були чи останні дзвінки, чи випускні. Заїхали, забрали якісь речі, які влізли у машину, та за 2 тижні до пологів приїхали до Києва. За тиждень знайшли школу, садок та пологовий будинок.

Перший рік мені було дуже тяжко, я не сприймала Київ взагалі. Мені він не подобався, я дивилася на нього зовсім іншими очима. Нас тут не любили. Як любити, коли тебе не люблять? Мені було важко, бо я була відірвана. Коли твоє життя вже організоване (спортзал, тут у тебе магазин), а тебе виривають із цього звичного життя, ти залишаєшся одна з двома дітьми та одним новонародженим (без няні, без допомоги, у чужому місті та чужій квартирі) – я почувала себе втраченою рік. Потім я зібралася та іншими очима подивилася на Київ. Зараз я закохана у це місто.

– Не любили вас фанати "Динамо" чи всі люди у столиці?

– Не всі люди. Всі донецькі зрозуміють мене після фрази "Понаїхали". Бачать, що донецькі номери – "А, ну зрозуміло, їздити не вміє". Не знаю, чому було таке упереджене ставлення до нас. Це так прикро, бо багато хто приїхав і привіз щось нове до Києва. Донецькі відкрили багато салонів, ресторанів. Багато талантів переїхало. Чого ви, місця вам мало? Всім вистачить, всі добрі та хороші. Зрозуміло, що завжди важко приймати чужих. Менталітет у Донецьку трохи інший, ніж у Києві, бо життя у столиці швидше, енергійніше. А в Донецьку поступове.

Але люди до всього звикають. Мені здається, що зараз ми всі дружно живемо, ніхто нікого не ображає, – сказала Юлія Пятова.