У грі Десни немає байдужості: така команда потрібна нашій лізі. Про що говорити після 17-го туру УПЛ

"Зоря" сильно втомилася, тому для них цінна будь-яка перемога

Після матчу "Зоря" - "Інгулець", у якому колектив Скрипника переміг з мінімальним рахунком, багато хто став критикувати луганців. Так, їхня гра справді залишила сумне враження, а реалізуй Козак стовідсотковий шанс, нас взагалі могла очікувати сенсація. Все це так, але давайте не критикувати нашого бронзового призера. Команда дуже втомилася.

Щороку Скрипник втрачає частину лідерів, замість яких йому дають "light-версії", після чого він змушений їх вбудовувати у свою команду, паралельно даючи результат. Минулого року кінцівку року пролетіли на одному подиху, цього разу стався збій. Основні гравці наїлися, Кочергіна втратили на півдорозі, а Аллахяр не грав проти "Інгульця" через дискваліфікацію. Дуже неприємний набір.

Попереду у "Зорі" два матчі - нічого не значущий проти "Буде-Глімта" і надважливий проти "Динамо" у чемпіонаті. Програвши останній, можна буде ще сильніше відстати від третього місця, але де шукати сили на подвиги - загадка. Георгій Грошев

"Минай" максимально розчарував. Таку команду не хочеться бачити у Прем'єр-лізі

За тиждень гравці закарпатського клубу пройшли шлях від однієї з найвеличніших команд ліги (хоч і крізь призму провалу "Динамо") до абсолютного дна. Інакше назвати поєдинок із "Олександрією" просто не хочеться.

Тут питання не в тому, вболіваєш ти за команду чи ні. У мене щодо "лисиць" взагалі ніяких емоцій немає, бо на їхнє місце (якщо вони все ж таки вилетять) влітку прийдуть інші. Гірші чи кращі - це ми подивимося під час чемпіонату. У цього ж колективу на минулих вихідних ми не побачили ні характеру, ні бажання, ні розуміння, що робити на полі. І якщо гравці, які виходили в неділю на поле, вважають, що це стосується клубу в цілому або їхніх партнерів по команді, то ні: всіх, хто виходив на поле минулого туру, не хочеться бачити в УПЛ. Навіть Селезньова.

Якщо немає бажання грати за найбідніший клуб Прем'єр-ліги, то треба взимку щось міняти у своєму житті. Іти до Першої ліги, катати за більш грошові "Полісся" або "Оболонь". Але не змушувати страждати на всіх, щоб дивитися на такий футбол. Там характер проявляти не потрібно: можна просто грати на своє задоволення без думок про результат, преса про такий футбол майже не пише, матчі здебільшого не показують на ТБ. Але якщо є бажання пограти на більш-менш пристойному рівні, то без характеру нічого не буде. Олександр Риженко

"Шахтарю" терміново потрібен нападник

"Серйозно?", - запитайте ви. Нападник, після того, як команда забила шість голів у матчі УПЛ проти не найпростішого суперника? Так, саме нападник. "Шахтар" у грі проти "Львова" чудово виглядав після перерви, але перший тайм залишив дуже неприємний присмак. "Гірники" не розуміли, як розкрити оборону суперника, а у штрафному не було нападника, який може нав'язати боротьбу або зіграти на випередження. А в таких іграх такий ресурс дуже важливий.

Після гри де Дзербі, крім іншого, визнав, що Педріньо, незважаючи на забитий гол після перерви, "десятка", але ніяк не "дев'ятка". Донеччани можуть використовувати "хибного форварда", але лише тоді, коли є простір. "Львів" цим не забезпечив, тому Педріньо, навіть незважаючи на забитий, провів неідеальний матч. Принаймні поки його не поставили назад у центр поля.

Футбол де Дзербі для багатьох, зокрема й для нас, залишається загадкою. Але є всім зрозуміла річ – для такого стилю потрібний нападник. Фізично міцний. Траоре був добрим вибором, але, на жаль, побачимо його в ділі не дуже скоро. А тому "гірникам" терміново потрібно шукати його заміну, бо Фернандо прогресує, але, по-перше, може травмуватися, а по-друге, сильний на просторі. Його в УПЛ не так багато. Георгій Грошев

У грі "Десни" немає байдужості. Така команда потрібна нашій лізі

Гравцям "Десни" за матч проти "Маріуполя" можна висувати чимало претензій. По-перше, що з грою в обороні, чому там досі прохідний двір? По-друге, чому так часто проблеми у захисті привозять гравці атаки (цього разу пенальті на свої ворота заробив Безбородько)? По-третє, хто сказав Пилипові Будківському, що він пенальтист? І ще багато іншого.

Але це складові ігрового процесу, звичайні проблеми команди, яка намагається грати у футбол. Для сьогоднішньої "Десни" головне інше – головне, що відсутня байдужість, що немає флегматичності та незацікавленості на тлі тих новин, які долинають із клубу.

Проти "Маріуполя" команда носилася полем усі дев'яносто хвилин. Навіть коли програвала 0:2, знайшла сили не тільки відігратися, але й вийти вперед, претендуючи на перемогу. Добре відчув ситуацію і головний тренер, який зробив подвійну заміну в середині другого тайму, а вже за дві хвилини ці гравці організували гол.

Однозначно, така команда потрібна українському чемпіонату. Тому всіма фібрами душі слід вболівати за те, щоб розмови про фінансові проблеми клубу так і залишалися розмовами. Ігор Семйон

"Ворсклі" знову не вистачає стабільності на дистанції через кадровий голод

Полтавці здорово стартували минулого сезону, однак у підсумку не змогли витримати гонку не лише з "Динамо" або "Шахтарем", а й із "Зорею". Зрештою, потрапляння до Ліги конференцій стало для Юрія Максимова та його команди великим подарунком. Зараз ситуація повторюється практично точно, тому ми можемо відкрити підсумки ледь не будь-якого туру минулого сезону і ретранслювати їх сюди.

Наприклад, про кадровий голод колективу. Причому, якщо раніше це було пов'язано із короткою лавкою запасних, то зараз тренерський штаб робить її такою вручну: відсіяли Есеолу, Вакулу і Бондаренка просто через те, що їм не довіряє Максимов. Може, це і правильно, коли ти відразу показуєш, що конкретно цьому наставнику немає сенсу щось доводити, але з іншого боку - у разі кадрової кризи, яка у "Ворскли" трапляється досить часто, по суті, нема кому виходити на поле. До того ж, приклад Пешича, як на мене, показав: навіть мертві футболісти за невеликої ігрової практики та довірі можуть стати хорошими футболістами ротації. А хіба вище перерахована трійка до таких не могла відноситись?

Наразі знову вся надія, що взимку вдасться зберегти всіх лідерів плюс підписати одного-двох виконавців уже одразу під основу. Іноді це виходить дуже непогано, але не частіше ніж раз на сезон. А враховуючи, що відпускають або втрачають полтавці не менш стабільно, питання з обоймою все ще залишається відкритим. Олександр Риженко

Дулуб прокачав "Львів", але немає гарантій, що його не звільнять за перших же труднощів

В українському футболі не так багато незмінних. Їх, наприклад, набагато менше, ніж у підручнику з фізики для 7-го чи 8-го класів. Але все ж таки в УПЛ є кілька речей, які не змінюються ніколи. Одна з них називається просто - "Зміна тренера у футбольному клубі "Львів". Ще недавно ми всі вихваляли Безсмертного, записували "левів" у потенційні середняки нового сезону, але ось початок кампанії, поразки та одразу "до побачення". А ще недавно Анатолій Петрович урятував команду від вильоту.

З Олегом Дулубом ця історія може повторитись. Команда програла "Шахтарю", і наче хвалити після такого - нісенітниця, але все-таки перший тайм був непоганий. Навіть не так, перший тайм був осмисленим. Так, сумні 5-4-1 з грою на відбій, але ж команда приїхала в гості до гранду. Дулуб грамотно вивчив де Дзербі, і у першому таймі, незважаючи на нічийний рахунок, переграв італійського опонента, що вже непогано. Другий тайм вийшов жахливим, але за такі 45 хвилин білоруського коуча хвалити можна.

Питання в іншому - а чи зможе керівництво "Львова" дати Дулубу шанс до кінця збудувати команду? Адже він прийшов в один із головних аутсайдерів, а зараз має вже плюс шість від зони вильоту. Для когось це хороший результат, але "синьо-золоті" - клуб особливий, а тому ми не здивуємось, якщо Дулуба звільнять уже взимку, вважаючи, що 12-13 місце – це провал. Хоча нам цього не хотілося б. Георгій Грошев

Чотири очки у двох останніх турах "Руху" поки що ні про що не говорять

Леонід Кучук, схоже, під кінець року нарешті зрозумів, що довіряти тим, хто грав за минулого тренерського штабу, немає сенсу. Тому став активніше залучати молодих: Роман, Сапуга, Руніч, Дідик, Сич – ласкаво просимо у великий футбол. Дехто з них грав і за Федика, але зараз однозначно процес йде активніше. І, знаєте, залучення їх у першу команду "Руху" не заважає: чіплялися, як могли, із "Шахтарем", обіграли "Металіст 1925", звели внічию матч із "Ворсклою". Але.

Ніхто з перерахованих суперників не показав якийсь толковий футбол у своєму виконанні. Наприклад, футболісти "Шахтаря" ще до виходу на поле на гру УПЛ у себе в голові створюють собі якісь проблеми, які потім через силу намагаються вирішити. "Металіст 1925", на жаль, але зараз у принципі не суперник через спад. Ну, а про "Ворсклу" ми писали трохи вище. До того ж, граючи в більшості, львів'яни просто гадки не мали, в якому боці ворота і як до них доставляти м'яч.

"Рух" віддалився від зони вильоту, що вже непогано. Раніше я писав, що це команда із групи аутсайдерів. Зараз про цю тезу можна потроху забувати: квартет найгірших уже на відстані шести-семи очок. Однак з далекосяжними висновками поки не варто поспішати. По-перше, я чекаю, коли на шляху буде суперник, який зможе створити проблеми не лише самому собі, а й львів'янам. По-друге, у молодих рано чи пізно настане спад, що призведе до кількох неприємних осічок на рівному місці. До того ж, якість футболу "чорно-жовтих" разом із створенням поки що також накульгують. Можливо, за зиму вдасться поправити і цей компонент, тоді вже не буде сенсу оглядатися назад. Олександр Риженко

"Колосу" досі щастить

Одного разу – це випадковість, двічі – закономірність, а тричі – це вже тенденція. "Колос" виграв три з останніх чотирьох матчів, ще один поєдинок цієї серії звів у нічию. Такого продуктивного відрізка у ковалівців цього сезону ще не було.

Проте досі залишається чимало питань щодо гри. Що проти "Десни", що проти "Вереса", що проти "Металіста 1925" у 17-му турі ковалівці діяли пасивно, напрацювавши на мінімальні значення "очікуваних голів". Гола у ворота "Вереса" не було б без помилки Солдата, а гола у ворота "Металіста 1925" - без щасливого збігу обставин. Тому Ярослав Вишняк має дякувати долі за такий прорив, хоча фактор тренера також зіграв свою роль.

Вишняк організував команду, звів до мінімуму ризики при захисній роботі, почав більше довіряти новачкам. Проте все це тягне максимум на нульові нічиї, а "Колосу" вдається вигравати. Підозрюю, що вдасться виграти і в останньому турі цього календарного року (у суперниках буде слабкий "Минай"), але це не вирішить усіх проблем. Тільки загладить та приховає їх. Взимку доведеться добряче попрацювати над грою в атаці, над здатністю команди створювати моменти, а не лише чекати на помилку чи вдалий випадок. Адже постійно щастити не буде. Ігор Семйон