Танцюють усі під дембельський акорд. Акценти глядача на іграх 18 туру УПЛ

"Демобілізація"-2021 службовців футболу з лав УПЛ пройшла, в принципі, на ура. Із шістнадцяти команд не забивала лише одна. Вона ж виявилася єдиною, хто не воював за результат до останнього патрона. Не дивно, що йдеться про головного аутсайдера турніру. А так – танцювали таки всі.

• Олександрія – Шахтар 1:2
• Динамо - Зоря 1:1
• Маріуполь – Дніпро-1 0:3
• Львів – Ворскла 1:1
• Інгулець - Десна 2:1
• Колос - Мінай 2:1
• Верес - Рух 1:1
• Чорноморець – Металіст 1925 2:1

Видовищність. Втішно, що найкращим став центральний матч туру в Києві - до півтора десятка небезпечних моментів біля воріт. У трійку найбільш видовищних включив би також ігри у Львові та Одесі. Взагалі, цікавими була переважна більшість поєдинків останнього туру року – мабуть, хотілося піти у відпустку у гарному настрої.

Навіть два найменш видовищні матчі - у Луцьку та Маріуполі - стали такими лише методом виключення. І той, і другий цілком можна було дивитися, особливо після перерви. Відвертої туги не спостерігав у жодній грі – вперше з початку сезону.

Інтрига. Тільки в Маріуполі реалізований Довбиком пенальті підвів під нею межу вже на 35-й хвилині. Господарі поля не створили жодної загрози воротам "Дніпра-1" у цій зустрічі, а після вилучення Кащука "у роздягальню" взагалі зникли.

А далі починається справжній карнавал інтриги, якого ми також не бачили зі старту чемпіонату.

Ще на 79-й хвилині "Олександрія" могла уникнути поразки в поєдинку з "Шахтарем", але удар Бабогло парирував Трубін. Через три хвилини промах Будківського не дозволив "Десні" зрівняти рахунок у матчі з "Інгульцем". Ще за чотири хвилини в Одесі Кучерук відстояв переможний рахунок, відбивши удар Батюшина.

Вже на другій компенсованій Мацапура врятував "Зорю" від поразки у Києві, зробивши свій останній сейв після удару Циганкова. Тоді ж Амількар міг принести "Ворсклі" перемогу у Львові, але схибив. На наступній хвилині у луцькому тумані Сич вберіг ворота "Руху" від удару Шестакова з "Вереса".

І, нарешті, під саму завісу Волинець впорався зі штрафним ударом М'якушка з "Мінаю", зберігши повноцінні три очки для "Колоса". Воістину, інтриги було – хоч греблю гати.

Логіка. А ось із цим у турі була рідкісна напруга. Як кажуть, ще ніколи Штірліц не був такий близький до провалу. Мабуть, єдиним цілком закономірним назву нічийний рахунок у Львові, який, щоправда, цілком міг бути й більшим.

Тоді як перемога "Дніпра-1" у Маріуполі могла б виглядати і трохи скромнішою у цифрах, а перевага "Інгульця" над "Десною", на мою думку, була майже символічною. Але результати тут все ж таки логічні.

А от "Металіст 1925" в Одесі, "Олександрія" - з "Шахтарем", і особливо - "Минай" у Ковалівці своїх поразок явно не заслужили. Тоді як "Рух", можна сказати, був ближчим до успіху у грі з "Вересом". Ну і "Динамо" очевидно "награло" на перемогу над "Зорею" у пару м'ячів.

І загалом, повторюся, такого фіаско цього сезону логіка ще не знала.

Суддівство. "Дембельський" тур відзначився і тут. У тому сенсі, що ще ніколи мій консультант Юстас не був таким обережним і таким не впевненим у своїх оцінках. Єдиною провиною чому – якість відео, яке нам пропонує вітчизняне ТБ. Хоча почав він бадьоро.

"Маріуполь" – "Дніпро-1". Вилучення Кащука у складі господарів поля на 45+1-й хвилині, при 0:1: "Як на мене - навіть не обговорюється".

"Верес" - "Рух". Пенальті у ворота господарів на 82-й хвилині, з якого Климчук зрівняв рахунок: "Так і не розгледів, за що. Плюс туман. Але дуже сумнівно".

"Львів" – "Ворскла". Попередження Павлюку у складі гостей на 37-й хвилині, за 0:0: "Чому не червона, абсолютно незрозуміло". Там же, не призначений пенальті у ворота гостей на 80-й хвилині за гру рукою Якубу: "З такими повторами – хрін його знає. За динамікою – рука, але точно сказати неможливо".

"Колос" - "Минай". Пенальті у ворота гостей на 88-й хвилині, з якого Мілько зрівняв рахунок: "Повтори - повз. Моя думка - м'яч влучив у груди. Якщо потім - у руку, то можна ставити. Хоча я не побачив. Тур незрозумілий..."

Не збирався чіпати матч "Динамо" - "Зоря", але після традиційного випаду Луческу довелося поставити питання і про "чистий пенальті" на Сидорчуку. Відповідь: "Епізод імені Стерлінга, увійшов у штрафний і зачепився за землю".

Висновок: однозначно інкримінувати можемо лише вилучення гравця "Ворскли" арбітру Козику. Постраждалий - "Львів", який, з урахуванням кадрових проблем полтавців, які б залишалися в меншості більшу частину матчу, цілком міг тут претендувати на ще два очки.

Принагідно не можу не висловити здивування. Мав рацію чи не правий рефері в Луцьку - це одне питання, а післяматчеве інтерв'ю Вірта - зовсім інше. Як у принципі можна про щось запитувати в ефірі дискваліфікованого тренера, який, як ні в чому не бувало, коментує суддівство саме цієї гри?

Нам ніби продемонстрували сміховинність його покарання. Чувака вигнали за тиск на суддів, а тут він знову говорить про їхню кваліфікацію. Мимоволі згадується Зозуля, не встигнувши відбути свого дисквалу, який радісно проводжав стусанами арбітра з поля. І, до слова, відсидів потім за це суто символічний термін.

Везіння. Найфартовішою виявилася та сама "Ворскла". На 57-й хвилині, при 0:0, стійка її воріт взяла на себе удар Брікнера. А через півгодини, за 1:1, після неймовірного ляпсусу Ткаченка, Шина з близької відстані влучив знову-таки в штангу. Словом, Полтаву у цьому турі оберігали і Феміда, і Фортуна.

Нітрохи не применшуючи ролі Мораеса і цінності цього голу - як для його автора, так і для "Шахтаря", слід зазначити, що і він став можливим лише завдяки рідкісній і невимушеній помилці Цурікова, що махнув ногою повз м'яч.

Пощастило також "Вересу", який міг програвати ще на 25-й хвилині, коли Климчук пробив у перекладину, а натомість пізніше Рівне повело в рахунку.

Ну і пенальті в одеську браму не було б без явного щастя для "Металіста 1925": він став результатом нещасного випадку. Втім, на результаті поєдинку це не позначилося.

Особистості. На мою думку, найяскравішою особистістю туру став голкіпер "Зорі" Мацапура з п'ятьма-шістьма яскравими сейвами. Загалом у цьому турі, як говорили раніше в Одесі, воротарів у нас було. Другим назвав би Кучерука, котрий захищав ворота тієї ж Одеси. А крім нього – Волинця з "Колоса" та Когута з "Вереса".

З польових гравців мені найбільше запам'ятався дніпрянин Піхальонок. За ним підуть кияни Буяльський та Циганков. Досить попилили на газоні, щоб залишитися в пам'яті також: М'якушко з "Минаю", Довбик з "Дніпра-1", Шапаренко та Гармаш із "Динамо".

Симпатії. З усією очевидністю, найбільше потішили глядача в атаці кияни. Жерці результату в цій рубриці, як кажуть у народі, йдуть лісом – йдеться про гру, а не про вміння використати свої шанси. Другим назву "Дніпро-1". Третім – мабуть, "Львів". Заслуговують на згадку також "Ворскла", "Минай" та обидві команди, які грали в Одесі.

Розчарувань як ніколи мало. Безумовно, насамперед це буде незвично беззубий "Маріуполь". Ну а "Верес" навіть не те щоб розчарував - це була його звичайна гра: по чайній ложці тричі на день. Бувало й гірше.

Таблиця. Зимувати в лідерах йде "Шахтар", у чому не так заслуга його, як сенсаційно непоступливої в Києві "Зорі". Віддамо належне і "Олександрії" в поєдинку з лідером. Обидва ці матчі приємно здивували. Стимулювання суперників конкурента ніхто не скасовував?

"Дніпро-1" відстає від "Динамо" майже на стільки ж, на скільки випереджає "Зорю", і це створює ілюзію того, що вся боротьба за найвищі місця ще попереду. Та й "Ворскла" тримає ту саму "Зорю" у полі зору. Що ж, це краще, ніж уже взимку практично отримати відповіді на основні запитання.

Санаторно-курортна група знову зменшилася до чотирьох команд. Веселіше за інших тут виглядає нині "Олександрія", найсумніше - "Десна", та й "Колос" недалеко пішов. "Верес" як "Верес" - він продовжує служити своєрідним лакмусовим папірцем нашого чемпіонату. Папірець такий собі, але своє місце команда займає абсолютно заслужено.

"Металіст 1925" після серії невдач, що затяглася, пішов на смичку з нижньою шісткою. І тепер він також не застрахований від вильоту.

Не забудемо і про перенесений матч "Руху" з "Інгульцем". У разі перемоги першого середина таблиці зростеться з її нижньою частиною. Нічия або перемога другого віддалить від конкурентів двох головних аутсайдерів - "Минай" та "Маріуполь".

Останній побіжний погляд на таблицю: начебто всі на своїх місцях. Тільки хотілося б, щоб "Олександрія" була ближче до верхньої п'ятірки - їй-богу, заслужила.

Замість анонсів. Яка оманлива природа УПЛ! Нагадаю, що я вам тут писав тиждень тому.

"… Якось не віриться в команду Скрипника, що плететься на зимову перерву ледь не на автопілоті - особливо, коли Києву треба. Так само як абсолютно неможливою бачиться втрата очок "Шахтарем" в Олександрії - особливо після фіаско з цим же суперником у першому колі". І тут такі два щиглі по авторському носі!

"Швидше за звичкою покладаю надії на матч "Чорноморець" – "Металіст 1925" – апатія харків'ян може пригасити полум'я глядабельності гри". Аж жодного разу!

"Нічого особливого не чекаю від пар калібру: "Верес" - "Рух" і "Колос" - "Минай". Ну, якщо за великим рахунком, то доводиться визнати, що прорахувався і тут. Решта як інше, але ж я перерахував велику частина ігор туру.

Це був дембельський акорд нашого футбольного року, що минає. Зняв погони та петлиці, і вже встиг напиться – демобілізація...