Проти Зорі у Динамо спостерігалося емоційне виснаження. Експерти про 18-й тур УПЛ

Відомі українські тренери Ілля Близнюк та Олександр Севідов разом із екс-арбітрів ФІФА Сергієм Шебеком підбивають підсумки останнього у 2021 році туру УПЛ.

"Маріуполь" – "Дніпро-1" 0:3

Ілля Близнюк: До 11-метрового удару була рівна гра. Перший гол плюс вилучення перед перервою Кащука вирішили результат матчу. Ці дві події стали ключовими у поразці азовців. Команди пішли на відпочинок у різних настроях. Перший тайм пройшов без особливих моментів, точилася боротьба за центр поля та за контроль ситуацією. "Маріуполь" грамотно перекрив усі сильні сторони суперника, не давши йому розвернутися. Маючи прийнятну фору як у рахунку, так і на одного гравця, другий тайм пройшов з очевидною перевагою дніпрян, які на класі довели перемогу до логічного завершення. Забили два м'ячі, хоча могли й більше. Один лише Довбик мав два гольові шанси забити. Впевнена перемога "Дніпра-1".

"Інгулець" - "Десна" 2:1

Олександр Севідов: Ігровою та територіальною перевагою володіла "Десна", а матч виграли господарі. "Інгулець" спочатку обрав тактику: щільна та низька гра в обороні, з надією на контратаки, яку застосовував у всіх матчах першого кола. У першому таймі чернігівці мали єдиний момент забити лише за п'ять хвилин до перерви, але Безбородько його не використав. А господарі були близькими забити двічі, але Гопей зіграв не найкращим чином. Все-таки м'яч знайшов сітку воріт "Десни" після стандарту, де захисники пасивно спостерігали, як Поспєлов забиває. Довгоочікуваний, вимучений, але гол. Слід зазначити, що "Десна" підійшла до поєдинку з великими кадровими втратами. Три основні півзахисники Домбровський, Тотовицький та Калітвінцев не вийшли на поле – і це виявилося суттєвою втратою. Особливо двоє останніх, від яких залежить побудова гри, футболісти, котрі вміють класним пасом вивести партнерів на ударну позицію. Щоправда, це не виправдання для команди, яка ставить високі цілі. "Десні" призові місця не світять, виліт не загрожує, можна грати вільно і розкуто. Так гра і проходила, вони домінували, але не намагалися будь-якої ціною виграти. "Інгулець" забивши другий м'яч "з роздягальні", не без помилки та допомоги Болбата, надалі полегшив собі завдання, не даючи розвернутися "сіверянам" біля своїх володінь. "Десна" змогла забити гарний гол престижу. "Інгулець" заслужив вимучену, довгоочікувану, але перемогу. Вирвали її зубами.

"Олександрія" - "Шахтар" 1:2

Ілля Близнюк: Команди видали дуже цікаву гру, яка принесла морально-естетичну насолоду всій футбольній громадськості. Ми побачили напруження, боротьбу на кожній ділянці поля, тактичний та технічний вишкіл футболістів, і, звичайно ж, індивідуальну майстерність. "Олександрія" кинула виклик нашому гранду, гідно виглядала і показала дуже якісну гру. І те, що "Шахтар" по ходу програвав, було закономірно. Але все вирішили заміни у складі "гірників". Соломон і Мораєс, що вийшли, більш досвідчені й майстерні, вирішили підсумок важкого матчу на користь гостей. Вони перевернули гру і принесли перемогу, якби не помилка Цурікова, який у простій ситуації киксанув та скинув м'яч на хід Мораєсу. І тут спрацювало чуття нападника, висунувся вперед, проткнув м'яч повз воротаря і забив. Нелогічний, але гол. У олександрійців також забив Кожушко, який вийшов на заміну. Вийшов парад вдалих замін від обох тренерів. І коли "Шахтар" пропустив, нарешті, ми побачили заведених та по-спортивному злих футболістів. Команда почала грати з агресією, швидко вперед, додали в русі, розлютилися, запресингували та отримали результат. "Шахтар" як завжди, і не тільки в цьому матчі, починає грати не поспішаючи, вальяжно, у підсвідомості сподіваючись, якщо заб'ємо не зараз, то пізніше. А тут потрапили на мотивованого суперника, який змусив прокинутися. Так, "Шахтар" виграв у неймовірно важкому матчі, простіше кажучи, забрав ноги. Потрібно похвалити "Олександрію", що показала гру на пристойному рівні. Одні йдуть на зимову паузу з гордо піднятою головою, інші можуть пишатися гарною грою. Нічия – ось справедливий підсумок такого матчу.

"Верес" - "Рух" 1:1

Олександр Севідов: Команди люблять грати від оборони на контратаках Коли зустрічаються два суперники оборонного плану, хто атакуватиме першим? Ми побачили більше метушні, боротьби, простий футбол, типовий для "Вереса". Ні про яку красу в таких матчах не може бути мови, на першому місці результат, і кожне придбане очко для них золоте. Перший тайм практично був без моментів, єдиний, і то спонтанний, створив "Рух": м'яч влучив у поперечину. Другий тайм пройшов трохи веселіше, команди обмінялися голами, "Верес" міг і виграти, за рахунку 1:0 мав чудовий момент, і забий другий м'яч, гра б закрилася. Не забили у чужі, та отримали у свої. Багато коментувати нічого, гра вийшла бойовою, може не видовищною в комбінаційному плані, команди не хотіли поступатися, тим більше програвати, на полі була рівність, тому нічийний результат відповідає тому, що показали опоненти.

"Львів" - "Ворскла" 1:1

Олександр Севідов: Гра пройшла, немов на гойдалках, де будь-яка команда могла як перемогти, так і програти. "Львів" сподобався своїм у хорошому сенсі футбольним нахабством. Вони хотіли скористатися кадровими проблемами "Ворскли", тим більше на самому початку матчу пішов із поля Пердута. У полтавців зараз біда: є обойма, а далі замінити нікому. Доводиться залучати юнаків із U-19. Львів'яни більше домінували, гостріше атакували, більше створювали гольові моменти. Чого тільки вартий упущений шанс у першому таймі, коли Зозуля з трьох метрів пробив у воротаря. Нестача майстерності? Мабуть. І у другому таймі "Львів" нагнітав, атакував, але пропустив. Перший удар у рамку полтавців закінчився голом. Потім гості відійшли повністю назад, граючи на утримання рахунку, але господарі своєю настирливістю змусили "Ворсклу" капітулювати. Бажання та агресія принесли свої плоди. Ременяк, який вийшов на заміну, в черговій атаці зрівняв рахунок. У пропущеному м'ячі можна пред'явити претензії воротареві Ткаченку, який проґавив удар у ближній, "воротній" кут. Господарі мали ще моменти, щоби вирвати перемогу, але не вистачило удачі. Гра "Львова" подобається, може, не настільки технічні футболісти, але цей недолік покривають самовіддачею та дисципліною. Лвів'яни були ближчими до перемоги, і при тому з домінуючою перевагою, як за грою, так і за моментами. Очко для них як втрата, а для полтавців придбання.

"Чорноморець" - "Металіст 1925" 2:1

Олександр Севідов: Два швидкі голи, поклали шлях до перемоги одеситів. Харків'яни ще не встигли вийти із роздягальні, а вже 0:2. А ось другий гол зіграв злий жарт із "Чорноморцем", попилили ще 10-15 хвилин і заспокоїлися, думаючи, що за рахунок майстерності зможуть утримати результат та довести матч до перемоги. Але поки що майстерності як такої ще мало. Є запал, бажання, є швидкість, немає досвіду. І "М1925" у першому таймі та у другому створив кілька гольових моментів, але воротар господарів Кучерук грав бездоганно протягом усього матчу. Він багато рятував, і його сміливо можна назвати найкращим у складі одеситів. Тяжка перемога "Чорноморця", де результат стояв на першому місці. Їм перемога потрібна була як повітря, щоб зі спокійною душею та гарним настроєм піти у відпустку. І у них це вийшло! "М1925" зазнає ігрової кризи, і поки не наведуть лад в обороні, вийти з піку буде складно. Неприпустимо грати так у Прем'єр-лізі. При першому голі, що ми побачили? Авагімян з м'ячем біля самої бровки, набирає хід і обходить, як стійки, трьох гравців захисту, які дозволяють йому проникнути до штрафного майданчика із завершальним ударом. Ні підстраховки, ні вміння зіграти у відборі один на один. У команди немає тактичної схеми, вся гра побудована на контролі м'яча, а при втраті, при переході з атаки в оборону, настає катастрофа. Немає чітких побудов, як команда обороняється, немає щільності між лініями, немає підстраховки і немає ігрової дисципліни. Коли Кравченко забивав другий гол, один гравець позаду нього зупинився, не намагаючись завадити вдарити, інший перед ним також вимкнувся з боротьби. У результаті навколо одесита утворився великий простір, і Кравченко забив безперешкодно гол-красень. Команда розпластана по всьому полю, ніякої компактності, ні з горизонталі, ні з вертикалі. Потрібно навести лад у побудові ліній, та танцювати від грубки, тобто від оборони. Так, були у "М1925" шанси зіграти внічию, але елементарні помилки захисту все перекреслили. Добре, що на початку чемпіонату набрали очки, але з такою грою після паузи буде складно утриматися в еліті.

"Динамо" - "Зоря" 1:1

Олександр Севідов: Аллахяр передав привіт "Динамо" на честь свого відходу з клубу І в пропущеному м'ячі є великі претензії до захисту, особливо до пари центральних. У штрафному майданчику, по центру, утворилася величезна дірка, порожнеча, де гравець прийняв м'яч стоячи спиною до воріт, подумав, розвернувся і забив. Не дозволено гравцям збірної, хоч і молодим – а молодість це швидкість і різкість – давати стільки часу супернику розпоряджатися моментом. Кількість захисників є, а якості відбору на п'ятачку немає. Ніхто не встиг закрити цей пролом. В принципі, "Динамо" контролювало гру, за винятком відрізка на початку другого тайму, команда розслабилася та одразу ж пропустила. У ці 10 хвилин проглядалася розхлябаність, і як наслідок втрата м'яча на рівному місці. Щоправда, потім знову заволоділи ініціативою, почавши планомірно розгойдувати "Зорю". Луганці за рахунок грамотної організації гри, щільно і низько оборонялися, діючи на контратаках зуміли гідно відстояти нічию. За такою схемою вони грали проти "Буде/Глімт", це ж і застосували з "Динамо". І спрацювало. Зміна вектора тактичного плану виходить від того, хто у Скрипника залишився в наявності. Контролювати м'яч, як минулого чемпіонату, вже не виходить, пресингувати довго на половині суперника також не виходить, тому вони грають ритмічно. Все робиться на короткий проміжок часу. "Динамо" перегравало суперника, створили достатню кількість моментів, щоб забити гол, але бездоганно грав Мацапура. Потрібно відзначити його прогрес, він виріс на очах, швидко додає у майстерності, добре діє як на лінії воріт, так і на виході. Ми пам'ятаємо як на початку, він припускався простих помилок. Як здалося, у "Динамо" спостерігається емоційне виснаження, вони біжать, намагаються, але немає тієї легкості, швидкості, з якої розпочинали чемпіонат. Тому зимова пауза їм потрібна, як повітря. 1:1 на користь "Шахтаря". Для "Динамо" негативний результат, а "Зорі" це плюс.

"Колос" - "Минай" 2:1

Сергій Шебек: Якщо після гри запитати, хто з команд аутсайдер, а хто середняк у таблиці, то відповісти буде дуже складно. "Колос" до зустрічі з "Минаєм" здобув три перемоги, але вони були настільки убогими, що важко назвати їх заслуженими. Це той випадок, коли є результат і абсолютно немає гри. Все на випадковості, на Фарті, чи елементарних помилках суперника. І в останньому матчі перед перервою ми не побачили, щось привабливе та нове. Знову пощастило вирвати незаслужену перемогу. Все йшло до того, що закарпатці могли виграти першу гру на виїзді, і це не було б сенсацією. Перша серйозна атака закінчилася голом. Здорово розіграли комбінацію, і Вишневський гарним ударом розписався у воротах ковалівців. Протягом решти 75 хвилин грамотно оборонялися, роблячи випади в контратаках, а "Колос" мучився, не знаючи як розкрити насичену оборону гостей. У першому таймі вони мали два небезпечні моменти, щоправда, вхолосту. "Минай" ні в чому не поступався господарям, гідно відповідав, напружував, де заводив був Мякушко. Він помітно освіжив гру, вміло розганяв атаки, і був найкращим гравцем команди. А за дві хвилини до кінця матчу випадковість повернулася обличчям до "Колоса". Спочатку отримали винагороду у вигляді незрозумілого пенальті, а потім заробили неочевидний штрафний удар, коли арбітр повівся на падіння Каріоки. Після останньої гри з "Олександрією" наставник "Минаю" Леонов, мабуть, незадоволений діями воротаря Кучера, який припустився двох помилок, довірив місце Пенькову, але знову... Недарма зазначав, що у команди проблеми з воротарями. Подача зі штрафного, м'яч опускається у точці площі воріт, кіпер повинен грати на виході, але стоїть на лінії, дивлячись, як суперник забиває. Це воротарський м'яч і воротарська помилка. За сірої та невиразної гри "Колос" здобуває четверту перемогу поспіль. А "Минай", який заслужив не менше, ніж нічию, їде з бубликом у кишені.