Чорноморець: кандидати на останній рубіж

Воротарська позиція завжди вважалася однією з найважливіших у футболі. І не випадково заведено вважати, що класний голкіпер – це пів команди. Спираючись на це визначення, тренерський штаб одеського "Чорноморця" вирішив сформувати компанію з трьох надійних вартових воріт, на яких можна буде розраховувати не лише у весняній частині нинішнього чемпіонату, а й наступного сезону. Як відомо, до Данила Варакути, який залишився в команді після осіннього етапу сезону-2021/22, додався добре знайомий Роману Григорчуку за попереднім приходом у "Чорноморець" Євген Паст, з яким було відразу ж підписано контракт. Ще трьох воротарів – Владислава Кучерука, який грав минулої осені на правах оренди, та запрошених цієї зими Володимира Кринського та боснійця Філіпа Василя тренери "моряків" перевіряли у справі під час перегляду на першому турецькому зборі. Всі троє з різних причин у команді не затрималися, залишивши її розташування минулого тижня.

Сьогодні, 31.01.2022, після трьох вихідних, що розділяють попередній і майбутній етап підготовки до весняної частини сезону, "Чорноморець" знову вилітає до Туреччини. Відомо, що на вакантне місце ще одного, третього за рахунком, голкіпера запрошено кандидата з українським паспортом. Його ім'я з традиційних причин одеським клубом поки що тримається в секреті, тим самим вносячи інтригу в середовище аж ніяк не маленької армії вболівальників. Вони гадають: хто б це міг бути, новий вартовий воріт "Чорноморця"? Зрозуміло, що визначити серед великої кількості ту єдину кандидатуру, яка покликана стати в один ряд із Пастом та Варакутою, дуже складно. Проте спробуємо піти простим логічним шляхом, як сказав герой Георгія Буркова у легендарній рязанівській картині "Іронія долі, або З легкою парою!". Хто міг би насамперед зацікавити Романа Григорчука для використання на посаді номер один? Зрозуміло, добре знайомий йому із спільної роботи футболіст. Другий варіант – кандидат, у чиїй майстерності сумнівів не виникає. А третій – це вільний агент, який може приїхати з метою перегляду.

У зв'язку з цим згадується період роботи Григорчука у запорізькому "Металурзі" (було це в сезоні-2009/10), де його підопічними були Володимир Жук, Дмитро Безотосний та Максим Коваль. Перший з них провів під керівництвом цього тренера лише один матч – дебютний після його призначення – у Львові з "Карпатами". В інших іграх Жук, як згодом і Безотосний, значилися в запасі. Роль основного воротаря була довірена зовсім ще юному Ковалю, який по-доброму вразив своїм ставленням до роботи і прогресом. Що цікаво: його дебют в еліті українського футболу відбувся за місяць із невеликим до 17-річчя! Хлопець додавав від гри до гри, і виглядав настільки впевнено, що одразу звернув на себе увагу з боку київського "Динамо". Через вісім місяців Максим Коваль опинився у столиці України, будучи внесеним до складу динамівців у першому ж матчі – проти "Севастополя". Талановитий воротар довго чекав свого часу, адже на той час у динамівській команді наднадійною грою у "рамці" вирізнявся Олександр Шовковський. Лише у сезоні-2013/14 Коваль відіграв більшу частину матчів чемпіонату. Але потім у київській кар'єрі молодого вартового воріт все пішло не так гладко, як йому хотілося б. Будучи підписаним "Динамо" на тривалий термін, то він опинявся в оренді, то знову повертався до київського клубу. Данський "Оденсе", іспанський "Депортіво" з Ла-Коруньї та саудівський "Аль-Фатех" – у цих командах Максим Коваль встиг сповна скуштувати легіонерського хліба за останні шість з лишком років. Можна не сумніватися, що добряче поколесивши у світі, вихованець запорізького футболу напевно мріє про повернення на батьківщину. Тим більше, що 29 років для воротаря – золота пора: у цьому віці відшліфовано майстерність, накопичено багатий досвід. Варіант возз'єднання з Романом Григорчуком, який повірив у нього та тим самим сприяв його швидкому зростанню в кар'єрі, здається цілком оптимальним.

Нинішній "номер один" "Чорноморця" - Данило Варакута

Якщо говорити про кандидата, чия майстерність не викликає сумнівів, то цілком можливо, що Роман Григорчук може звернути свій погляд на інших голкіперів, які пройшли солідну школу у провідних клубах країни. Благо, таких вистачає – як у нашому чемпіонаті, так і за кордоном. Взяти, наприклад, трохи призабутого Артура Рудька, який виступає нині у кіпрському Пафосі. У чемпіонаті цієї країни вихованець столичної динамівської школи з'явився напередодні сезону-2019/20, і з того часу почалося його "пафосне" життя. За два з половиною роки, проведені на Кіпрі, у Рудька все складалося вдало. Українець радував кіпрських уболівальників впевненою та надійною грою, за що не раз визнавався найкращим у різноманітних опитуваннях – як за підсумками туру, так і за місяцями. Він навіть був удостоєний престижного призу "Золота рукавичка". Наскільки відомо, угода Артура Рудька та "Пафосу" спливає влітку поточного року, і якщо цієї зими кіпріоти не виручать за нашого воротаря гроші, то лише через п'ять місяців він отримає статус вільного агента.

На сайті Transfermarkt нинішня трансферна вартість Рудька обчислюється в 600 тисяч у.о., і ця сума не виглядає такою вже непідйомною. Подейкують, що інтерес до голкіпера "Пафосу" виявляє формуючий потужний склад "під УПЛ" харківський "Металіст". Так це чи ні – покаже час. Хоча якщо судити з розмаху селекційної роботи, яку проводить тренерський штаб "Чорноморця" цієї зими з благословення нових інвесторів, отримати Артура Рудька у свої ряди не так складно. Якщо аналізувати ситуацію гіпотетично, то для 29-річного воротаря варіант із командою Романа Григорчука виглядає навіть краще. Взяти хоча б суто турнірний фактор: у разі переходу до "Чорноморця" Рудько отримає можливість найближчі чотири місяці провести в українській футбольній еліті, а не у Першій лізі. Важливим фактором є і особливий магнетизм Одеси, з якою згодом охоче пов'язують себе багато запрошених з інших міст футболістів.

Уболівальники "Чорноморця" давно мріють про те, щоб у їхній улюбленій команді було якнайбільше представництво місцевих вихованців – як Одеси, так і Одеської області. Як приклади називається багато воротарів, які в різні роки захищали кольори "моряків" – Георгій Городенко, Олексій Нефедов, Іван Жекю, Анатолій Чистов, Вадим Винокуров-Деонас, Віталій Руденко...

До цього переліку входить також і Євген Паст, якого без жодних вагань запросив із "Дніпра-1" Роман Григорчук. Цей голкіпер добре знайомий йому з колишньої спільної роботи у "Чорноморці" у першій половині минулого десятиліття. Якщо як оптимальний варіант для комплектування воротарської позиції вибирати серед уродженців Одещини, то в компанію до Паста та Варакути напрошується Заурі Махарадзе. Голкіпер, що народився в Балті, у свої 28 років також має певний досвід, який накопичувався під час виступів у донецькому "Олімпіку". З цим колективом він пройшов усі етапи – від занять у клубній футбольній школі до виступів в УПЛ. Надійність Махарадзе на останньому рубежі "олімпійців" протягом кількох сезонів не могла залишитися непоміченою більш солідними клубами. У розпал 2018 року голкіпера було запрошено до складу луганської "Зорі", в якій на той час працював Юрій Вернидуб. Контракт було підписано на три роки, проте весь термін у цій команді Заурі не провів. Останні пів року футболіст, який встиг взяти грузинське громадянство і пограти за національну збірну цієї країни, провів у житомирському "Поліссі", що прагне в УПЛ. Проте цієї зими альянс Махарадзе та першолігового клубу розпався, після чого футболіст змушений підтримувати форму зі старим знайомим тренером воротарів у Києві. Де в підсумку виявиться футболіст, який отримав статус вільного агента – покаже час.