Тренер тренерів, але не дорослих гравців. Патрік ван Леувен у Зорі – початок юнацького проекту?

У вівторок Патрік Ван Леувен був оголошений новим головним тренером "Зорі". 52-річний фахівець повертається до України, де в 2006-2013 роках працював в структурі "Шахтаря". Повертається у невідомість, яка огортає весь український футбол. Команда вже поїхала на збори, але її склад не опублікували, попри обіцянки. Проте нідерландець вирішив ризикнути. На що можна очікувати від нього?

Не міг відмовитися

Насамперед, слід радіти приїзду будь-якого іноземця до України в такий час. Ще й з Західної Європи. Хоча сам Патрік не здивував. Адже останні шість років він провів в країні, яка чудово знає про війну та ракетні обстріли. На запитання європейських ЗМІ він відповідав, що всі ці роки в Ізраїлі почувався чудово і спав як немовля. Навіть після звільнення з тель-авівського "Маккабі" у жовтні він залишився в країні до літа.

"Були періоди, коли часто лунали сирени, коли я бачив і чув, як ракети літають над головами. Але я бачив і дії систем ПРО. А люди просто продовжують жити своїм життям".

Власне, він не приховував, що хотів залишитися працювати головним тренером або спортивним директором в Ізраїлі. Але ним цікавилися лише середняки. Він дуже багато працював в академіях. П'ять років її головою у тому ж таки "Маккабі". Але на дорослому рівні натренував лише 51 матч. Тож від пропозиції "Зорі", ще й трирічного контракту, він не міг відмовитися.

A aгент наставника Вадим Шаблій i не міг сподіватися знайти кращу роботу для свого клієнта.

Курс на молодь та дисципліну

"Маккабі" - клуб номер один в Ізраїлі за трофеями та популярністю. Місцевий "Реал", "Ювентус", "Баварія". Тиск на нього завжди величезний, преса та вболівальники висять на плечах. Невпевнена перемога – невдача, нічия – провал. Там слід бути дипломатом, плисти між хвилями, зберігати спокій, не зриватися. У "Зорі" все значно спокійніше, простіше, лінійніше.

Можливо, тут він також сподівається застосувати свій головний скілл. Не секрет, що бюджет луганчан безпосередньо залежить від успіхів у Єврокубках, більше того – від виходу до групового турніру. Така гра занадто ризикована, і її можна змінити вихованням та продажем молоді. Причому зрозуміло, що в умовах війни виховувати потрібно передусім місцеву, українську. В "Маккабі" Патрік також виховував місцеву. Хоча й не лише.

У вівторок відбулася, мабуть, найбільша сенсація в історії Чемпіонатів Європи U-19. У фінал турніру, перегравши Францію, пробилася збірна Ізраїлю. З 20-ти гравців у її заявці вісім виховувалися у ван Леувена. Також того ж дня "Маккабі" продав бельгійському "Зульте-Варегему" 19-річного танзанійського гравця зі своєї академії за 350 тисяч євро плюс 30 відсотків від майбутнього продажу. І це також праця голландця.

Чотири роки тому "Маккабі" потрапив під дамоклів меч Фінансового Фейр-Плей, був змушений суттєво скоротити трансферний бюджет та покладатися на академію. Тоді успіхи ван Леувена були помітні особливо чітко. Чемпіонат 2019/20 був виграний скелетом з вихованців клубу, деякими з них - Дором Перецем, Йонатаном Коеном - начебто цікавилося й київське "Динамо".

Ван Леувен не просто сім років працював у "Шахтарі". А саме тоді, коли "Зоря" активно співпрацювала з ним, набирала молодих гравців у нього в оренду. Одним з головних завдань Патріка тоді і була турбота про орендованих. Зокрема, вже практично викинутого Руслана Малиновського він повернув назад. Тож луганчани з голландцем давно знайомі.

Найважливішим своїм принципом він вважає жорстку дисципліну, і поступатися не готовий. Він також хоче тримати руку на пульсі абсолютно всього в клубі, змушувати всі його команди працювати та грати за одними і тими ж чіткими принципами. Він детально готується тактично, готує відео, статистику, залучає аналітиків. А також психологів. Він написав цифрову книгу про побудову Академії "Шахтаря" з відео та діаграмами.

Він сам заявляє, що тренує не лише гравців, але й дитячих та юнацьких тренерів, і скаутів, і аналітиків.

Антипод Скрипника

Втім, запитань щодо призначення залишається достатньо. Насамперед, за стилем він мало не протилежний Віктору Скрипнику. Ван Леувен насамперед бажає поставити оборону, грати в жорсткий футбол. З перших 11-ти матчів постійної каденції в "Маккабі" на внутрішній арені він виграв десять, причому шість з них - з рахунком 1:0.

Скрипник змінював тактичні схеми, ставив гравців на нові, незвичні для них позиції. Для ван Леувена схема 4-3-3 священна. Причому на флангах атаки він взагалі віддає перевагу застарілому варіанту - праворуч вінгер з сильною правою ногою, а ліворуч - з лівою. У центрі атаки грає типова "дев'ятка", у центрі поля та на флангах оборони насамперед захищаються, а в атаку йдуть неохоче.

"Маккабі" ван Леувена був передбачуваною командою з великими труднощами у позиційній атаці. Забивав часто ударами головою, побивши 11-річний рекорд. Тренера критикували за пізні та хибні заміни. При цьому, щоправда, команда відзначалася витривалістю та потужно проводила кінцівки. Але і це на початку сезону 2021/22 втратила. Скотившись до відстані одного очка над зоною вильоту.

Загалом після потужного початку каденції та повернення у боротьбу за чемпіонський титул вона втратила темп. У чемпіонському плей-офф виграла лише чотири матчі з десяти, на початку нового сезону програла чотири з семи. До неї доволі швидко пристосувалися. Особливо складно їй було під час матчів посеред тижня. Єврокубків або місцевих Кубків. Перед ними було втрачено чимало очок.

Почалися розмови про конфлікти і з керівництвом, і з гравцями. Про замкнутість тренера, відсутність комунікації з підопічними. Про "втрату роздягальні". Втім, "втрата роздягальні" - улюблене кліше в Ізраїлі, коли потрібно звинуватити тренера та відмазати гравців.

Кубковий тренер

Ван Леувен – мабуть, кубковий тренер. Як тимчасовий влітку 2020-го він впевнено взяв Суперкубок Ізраїлю. Влітку 2021-го виграв Кубок Ізраїлю та вийшов до групового турніру Ліги Конференцій. В самій групі восени встиг набрати сім очок в трьох матчах, зокрема – здобути найбільшу гостьову перемогу в історії клубу (5:0 над фінським ХІКом). Між двома поразками у лізі, які звільнили його.

Українські вболівальники пам'ятають і його хоробру гру проти "Шахтаря" в 1/16 фіналу Ліги Європи сезону 2020/21. В обох матчах (0:2 і 0:1) "Маккабі" завдав більше ударів по воротах, виглядав дуже пристойно і заслужив на кращі результати.

Разом з тим, з найбільшим бюджетом у лізі, за відвертої переваги в бюджеті та досвіді над "Сутьєською", "Шахтарем" з Караганди, "Спартаком" з Трнави, ХІКом, "Алашкертом" в "Маккабі" чекали на більше. Так, у лізі голландець може виправдатися втратою лідерів влітку 2021-го та пізнім та невдалим приходом зміни. Але ж і в "Зорі" на тлі війни та бажання продавати доведеться звикати до постійної втрати лідерів, до плинності кадрів.

У "Фейєноорді", де працював шість років в Академії, в "Шахтарі", в "Кайраті", в "Маккабі" на юнацькі команди витрачали багато. В останньому річний бюджет Академії становив 7-8 мільйонів євро, що більше, ніж бюджет 11-ти з 14-ти дорослих команд Суперліги Ізраїлю. Тож можна було перехоплювати таланти у інших. У "Зорі" такого не буде. Не факт, що навіть буде постійне зручне місце для базування.

В Ізраїлі його вважають жорстким, навіть зарозумілим. Консерватором та диктатором. Він консервативний навіть у розподілі номерів гравців. Все як колись. Другий номер – правий захисник, третій та четвертий – центральні, сьомий – правий вінгер тощо. "Я люблю правила. Я маю ясне бачення шляху, і всі повинні йти ним. І в Східній Європі це легше втілити в життя, оскільки там інший менталітет, більше ієрархії".

Занадто високий чи низький?

Орі Узан, екс-тренер в академії "Маккабі", вважає: "Ван Леувен - контроль-фрік. Дуже жорсткий. Він менеджер дуже високого рівня і здатний багато зробити для юнаків. Але я впевнений, що він не тренер. Його стиль не для дорослої команди, його футбол банальний, застарілий". Питання в тому, на що від нього очікує "Зоря". Чи має вона ресурси і бажання вгризтися в юнацький проект? Чи прощатимуть пробуксування першої команди?

Його амбіції, плани, обсяг праці з юнаками можуть виявитися завеликими для нинішньої "Зорі" та нинішньої УПЛ, які намагаються лише вижити. З іншого боку, його рівень як головного тренера дорослої команди може виявитися занадто низьким.