Козловський маніпулює розмовами про телеправа. Цим він заганяє наш футбол у совок

Цього міжсезоння з таборів "Динамо" та "Шахтаря" не піднімається тема різного телепулу. Перші віднині взагалі залишилися без телеканалів, які б входили у сферу впливу Ріната Ахметова, тому просувати когось конкретно їм немає сенсу. А інтерес "2+2" до футболу рівно такий самий, як і середньостатистичного футбольного вболівальника до фільму "Конан" у 2022 році. Абсолютно жодних сумнівів немає, що трансляції ігор киян у Лізі чемпіонів на "плюсах" лобіювали саме з боку клубу: якби у холдинга Коломойського було бажання показувати "Динамо" ексклюзивно, він би це зробив. А так, хоч би Setanta навіть доплачувала за трансляції, вона не здатна боротися із тим, що на частині окупованих територій її додаток на ТБ просто неможливо встановити, не говорячи вже про інші технічні труднощі.

Проте це інша історія. Наразі ми готуємось до старту нового чемпіонату України й вперше за багато років без єдиного офіційного транслятора. Поки йдуть перемовини між MEGOGO/Setanta Sports та УПЛ, роль рупора "антипулу" на себе взяв президент львівського "Руха" Григорій Козловський.

"Наскільки мені відомо, в УПЛ є 2 пропозиції щодо купівлі телеправ. Megogo запропонував 100 тисяч доларів на рік усім клубам – це приблизно по 4,5 тисячі доларів на кожного. А Setanta запропонувала 1,5 мільйона, з вирахуванням того, що йде на УАФ, це по 60-70 тисяч доларів на клуб.

Я не сприймаю це інакше, як подачку. Вважаю, що клуби мають мати гідність та проявити свою позицію. Якщо наш клуб і буде голосувати за щось, то тільки за телепул безкоштовної трансляції матчів для українців", - цитує Козловського прес-служба "Руха".

Перша ж цитата президента "Руха", і вже маніпуляція. З одного боку, йому настільки потрібно багато грошей, що пропозиції щодо купівлі трансляцій його не влаштовують. Але з іншого - він відмовляється від них та хоче показувати матчі свого клубу безкоштовно.

Фото: ФК "Рух" / Автор невідомий

Складається враження, що Григорій Козловський радше піде проти всіх, аніж щось зробить спільне. Звісно, гроші пропонуються невеликі, але хто вклав у голову президента "жовто-чорних" думку, що права на трансляцію матчів, наприклад, його команди коштують набагато більше?

Зайдемо на ютуб-канал "Руха" і спробуємо там знайти трансляцію будь-якого матчу за 100 тисяч переглядів. Я вам допоможу: там таких немає. Звісно, прямих трансляцій УПЛ на ютуб-каналі львів’ян поки не було, але ніхто вам не дасть гарантій, що елітний двобій між "рухівцями" та "Інгульцем" збере більше. Хто ж тоді на такі події куплятиме рекламу? А хто платитиме за організацію трансляцій?

До речі, про рекламу. Відвідаємо сайт "Руха" та його розділ "Партнери". Навіть без підготовки можна побачити, що 70% усіх спонсорів та партнерів клубу - це компанії, якими володіють Козловський та його друзі. Тож, про заробіток й тут ми не говоримо. Більше на благодійність та дружбу схоже. Чому ж так зачепила Козловського тема медіаправ?

"Я закликаю усі клуби відмовитись від таких пропозицій і безкоштовно віддати права на трансляції національним каналам. Нехай люди дивляться футбол та отримують задоволення. Колись в Англії клуби на 3 роки відмовились від грошей за трансляції і показували футбол безкоштовно, чим підняли інтерес серед вболівальників. Зараз права на трансляцію коштують більше 5 мільярдів за сезон. Думаю, що нам потрібно працювати у цьому напрямку".

Як ви думаєте, цитату вище сказав Ігор Суркіс під час ворожнечі із "Футболами" чи Григорій Козловський? Важко сказати однозначно, правда? Тож, можемо констатувати, що обидва власники футбольних клубів УПЛ просто пересмикують своїми заявами про безкоштовний футбол так, як їм зручно.

З останньої цитати вже стає зрозумілим. Президента "Руха" зачіпає, що десь за телеправа отримують більше грошей, аніж в Україні. Цікаво, чому так відбувається?

Відвідуваність - це прямий показник інтересу до футболу. Отож, у сезоні-2021/22 на домашні ігри "Руха" прийшло 32 816 глядачів. Ні, не в середньому. І ні, це не мінімальна відвідуваність. Всього. За вісім матчів. Лише на гру проти "Динамо" на трибунах зібралося близько 15 тисяч, але тут питання: на "Рух" прийшли чи на "Динамо"? Чи то "Арена Львів" розташована незручно, чи то все ще наслідки постковіду - незрозуміло. При цьому варто відзначити, що маркетингова складова "Руха" працює на десятку за п’ятибальною шкалою - це не іронія, а констатація факту. Але ключовим у футболі є результат, у даному випадку відвідуваність. І який він?

Взагалі-то навіть у Британії від початку заснування Прем’єр-ліги телеправа продавали за сотні мільйонів фунтів, а про безкоштовні трансляції й мови бути не може. Можливо, Козловський мав на увазі кубок країни, який відкрито показує BBC донині, але точно не АПЛ, права на яку у компанії точно немає. Не показує не лише тому, що це дорого, а й через рейтинги. Порівнювати український футбол із англійським некоректно, тому просто поглянемо на рейтинги нашого спортивного ТБ та інших.

Фото: UA-Футбол / Автор - Анатолій Спиця

На сайті Нацради з питань телебачення та радіомовлення через пошук знайдемо останній рейтинг телеканалів у ОТТ-сервісах. На жаль, він не дуже свіжий (третій квартал 2019), але все ж показовий: у липні, серпні та вересні проходять матчі єврокубків, клуби б’ються за груповий етап Ліги чемпіонів або вже грають у ньому, матчі збірної та взагалі футбол прокидається після сплячки, що зазвичай дає сплеск. Так от, рейтинг спортивних каналів ("Футболи", Setanta тощо) в середньому склав 0,02. Навіть М1 та, прости Господи, NewsOne люди дивилися більше. Пан Козловський все ще думає, що національні канали зацікавлені у трансляції української Прем’єр-ліги? Не національної збірної, а більш локальної УПЛ. Турніру, де потрібно не лише виділяти слот у програмі під футбол, а й займатися продакшном.

Інформація про "більше 5 мільярдів" це також чиста маніпуляція. Навіть не за таку суму, а трішки менше у фунтах стерлінгах були продані права на англійську Прем’єр-лігу всередині країни на три роки. І це ще не на всі матчі, адже суботні ігри кожного туру, які розпочинаються о 17:00, у Англії досі заборонено показувати через побоювання, що вболівальники перестануть ходити на стадіони.

Щось президентам клубів у майбутньому було легше маніпулювати, можна лишень спробувати порівняти наш чемпіонат із польським чи румунським, але й там продаж прав вже поставлений на потік. Наприклад, поляки десять років тому продали свої телеправа за 28 млн євро на сезон, а вже цього літа ця сума збільшилася до 63. Румунська ліга зараз отримує (сторінка 91) 28 млн євро за один сезон. І це у лігах, повторюся, де справа із трансляціями вже поставлена на потік - ми ж досі вештаємось по колу.

"Тепер, коли каналу "Футбол" не стало, ми побачили справжній рівень українського футболу, а відтак, дізнались його справжню ринкову вартість. У нас є команди, які не мають ні власної тренувальної бази, ні футбольної школи", - говорить у новому інтерв’ю Козловський і протирічить самому себе.

По-перше, ми дійсно без "Футболів" побачили реальну ринкову вартість УПЛ, про що прямим текстом ще у 2020-му говорив директор каналів Олександр Денисов. Те, що реальність президента "Руха" не влаштовує, абсолютно його проблеми. Але що цікаво, "Рух" й сам зайшов в УПЛ без власної Академії, та й орендує стадіон, на якому збирає, щоправда, лише три тисячі з 34-х можливих.

"Все тільки починається. Рим теж не за один день будували", - це теж цитата Козловського.

Але вже по відношенню до його футбольного клубу. То чому ж його футбольний клуб має будуватись не за один день, а 5 мільярдів мають впасти на його голову вже зараз?

У коментарях зараз, безперечно, почнуть розповідати, що час зараз такий, що і футбол повинен бути безкоштовним. Безперечно, це час дуже складний, пауза через ковід навіть поруч не стоїть. Дехто з нас дійсно переживає найскладніші періоди у своєму житті: можливо, залишився без житла або втратив когось із близьких. Але історії про складні часи ми чуємо щороку: після коронавірусу не було роботи, перед війною не на часі, зараз війна, після нашої перемоги всі зусилля йтимуть на відбудову. Чи не пора нам просто встати та переступити через цей бар’єр разом? Тому що так, як було раніше, вже не буде. Як би хто не намагався хапатися за минуле.

Фото: UA-Футбол / Автор - Анатолій Спиця

Футбольні вболівальники часто використовують фразу, що проблеми в нашому спорті через олігархів. Це безперечно так, але ми плутаємо причину та наслідки. Головний аргумент для Ахметова, Суркіса чи Козловського: я можу собі це дозволити. Можу створити три футбольні канали і скупити майже весь український футбол; можу віддати телевізійні права медіагрупі, яка взагалі не зацікавлена у спорті; можу просто теревенити, що мене це не влаштовує, як було свого часу із м’ячами Select, спонсором ПФЛ, якими відмовився грати "Рух", бо це "літаючі презервативи". Власники українських футбольних клубів можуть увійти в історію та нарешті покласти край непотрібним розмовам про єдиний телепул, який у серйозній країні навіть не має підніматись. Але замість цього Козловський, Суркіс, Геллер, Береза (ви ж є єдиним важелем впливу у клубі, Юрію Миколайовичу, правда?) та іншим немає часу думати про майбутнє: для них суперечки тут і зараз набагато цікавіші та дають більше адреналіну. До того ж, умовні 50 мільйонів у 2030-му можна не отримати, тому будувати щось, задумуючись про історичний контент, немає сенсу.

Для тих, хто вважає, що умовно 300 гривень на місяць - це дорого. Звичайно, є верстви населення, яким це дорого. Є ті, хто й ста гривень ніколи не віддасть, вже виріс у професійного інтернет-пірата та цим пишається. Ми платимо за все: кіно, музика, речі, кафе, пиво під матч або бій, а при розмові про футбол знову повертаємось на совкові лекала, як тоді було безкоштовно. Ця категорія людей зазвичай вказує на Захід: мовляв, подивіться, скільки там заробляють, ось там можна вводити платні трансляції. А чи задумувались ви хоча б раз, скільки там доводиться платити за футбол? Не обтяжуйте себе: ось вам посилання, щоб ви переконались самі. А якщо вам лінь відкрити, то я підкажу: близько 1500 гривень коштує місячна підписка на усі спортивні канали у Великій Британії: із єврокубками, АПЛ та іншим спортом. У п’ять разів більше, аніж найдорожчий тариф в Україні. Місячна підписка та вартість прав - питання взаємопов’язані. Усім було б набагато легше, якби кожен із шістнадцяти клубів УПЛ провів роботу зі своїми вболівальниками та пояснив їм, що 39, 109 або 199 гривень платити потрібно: це копійка, яка йде у модернізацію інфраструктури в тому числі для самих вболівальників. Але замість цього ми чуємо розмови про 5 мільярдів та безкоштовний футбол.