Тепер ще й ямаєць. Легіонери, що стали єдиними в УПЛ

Розповідаємо про тих, хто, не зважаючи на результати, стовідсотково закарбував своє ім’я в історії українського чемпіонату. Все вирішив незвичний для наших країв паспорт.

На відміну від "Шахтаря" "Динамо" не продемонструвало високий рівень активності на трансферному ринку і обмежилося кількома новачками. Якщо вболівальницьке ком’юніті добре знайоме з Владиславом Кабаєвим, могло чути про Джастіна Лонвейка, то Кахім Перріс став повною несподіванкою. На папері нападник є непоганим підсиленням — універсал, акліматизувався в Європі, у минулому сезоні відзначився 12 голами і 3 асистами у складі словенського "Копера". В неділю Перріс дебютував в УПЛ, вийшовши на заміну у грі з «Минаєм».

Хоча тут прихильники "біло-синіх", ймовірно, посміхнуться — не так давно клуб запросив Еріка Раміреса із Словаччини, де футбол на подібному щаблі розвитку (що прикметно, ліги — сусідні в таблиці коефіцієнтів). Теж, здавалося б, перспективний гравець, теж забивний — щоправда, цього ми сповна так і не побачили в реаліях УПЛ.

Невідомо, як себе покаже Перріс, проте у нього з Раміресом наявна спільна риса — він також є першим у Прем’єр-лізі. Ерік — громадянин Венесуели, Кахім є уродженцем Ямайки — представників відповідних країн у нас раніше не було. Надихнувшись цим фактом, ми вирішили розповісти про решту унікальних іноземців — як склалася їхня доля і чого вони добилися.

Насер Ас-Саухі (Кувейт)
Клуб: "Динамо" (сезон 1994/95; 1 матч)

Зірочка відтягнутого нападника засяяла у кваліфікації ЧС-1995 U-20, чим привабила скаутів "Динамо". До того ж рекомендацію дав Валерій Васильович Лобановський — Метр якраз працював у Кувейті, заклав фундамент системи розвитку тамтешньої молоді і чудово знав про існування Ас-Саухі.

Нападник підійшов за характеристиками, однак не врегулював фінансові питання. По-перше, "Ас-Тадамон", клуб Насера, вимагав за оренду півмільйона доларів, по-друге, сам хлопець наполягав на п’ятикімнатній квартирі в центрі міста. Нічогенькі апетити, але не варті таких зусиль — футболіст взяв участь проти "Миколаєва", перейшов до "Динамо"-2 і згодом поїхав додому.

Константінос Макрідіс (Кіпр)
Клуб: "Металург" Донецьк (сезон 2008/09, 2012-2015 рр.; 113 матчів/8 голів/15 асистів)

Побутує небезпідставна думка, що легіонерам потрібен час для адаптації у наших широтах. Константінос Макрідіс — не той випадок: кіпріот не просто одразу забронював місце у старті, а в 5 дебютних турах УПЛ приніс перемогу над "Чорноморцем" та оформив 3 асисти.

Після того, як влітку 2009-го "МетаДон" ганебно попрощався з Лігою Європи (неочікувану підніжку поставила "Аустрія"), Макрідіс повернувся на батьківщину. Втім, у 2012-му знову постав у формі "металургів", порадувавши звично добротним перформансом — зрештою, не без його допомоги команда трималася в топі чемпіонату і гарантувала європейську прописку.

Що не відняти у Макрідіса, то це характер. І тут немає нічого дивного — на певному етапі кар’єри центральний півзахисник носив капітанську пов’язку своєї збірної. Шкода, що у 2015-му ідилія завершилася — по-перше, сплив трирічний контракт, по-друге, "Металург" через усім відомі причини наблизився до неминучого краху.

Фабіу Емануел Морейра Сілва (Кабо-Верде)
Клуб: "Металург" Запоріжжя (сезон 2010/11; 14 матчів/1 гол)

Якби "Динамо" таки підписало Зе Луїша, про якого багато говорили, то Фабіу не потрапив би до нашого списку. Втім, сторони не домовилися, тож кабо-вердинський півзахисник, якого у 2010-му занесло до запорізького "Металурга", поки що залишається єдиним в УПЛ.

Є вихованцем лісабонського "Спортинга", був задіяний у молодіжці "Бенфіки", проте не знадобився у Португалії, після чого скитався другорядними чемпіонатами. Спочатку переглядався криворізьким "Кривбасом" і вже потім відправився до Запоріжжя. Про що, мабуть, пожалкував — у кампанії 2010/11 "Металург" фінішував останнім у турнірній таблиці.

Пеле (Гвінея-Бісау)
Клуб: "Арсенал" (сезон 2012/13; 7 матчів)

Жуділсон Мамаду Тункара Гоміш, або просто Пеле, міг приміряти футболку "Динамо", але в підсумку був представлений у київському "Арсеналі". Тут треба поаплодувати агентам хавбека, які привезли у наші краї гравця самого "Мілану" і під цим соусом ледь не пропихнули до стану "біло-синіх".

Персонально Пеле — звичайна посередність, зате люди, які його оточують — на вагу золота: африканець все життя бігає по орендах, втім, примудряється зачепитися за топовий клуб. Так було з "Міланом", так тепер з "Монако", у складі якого гвінеєць провів аж 613 хвилин.

Даррен О’Ді (Ірландія)
Клуб: "Металург" Донецьк (сезон 2013/14; 18 матчів/2 голи/1 асист)

Даррен О’Ді не ігнорувався Джованні Траппатоні і за його тренерства був наближеним до збірної Ірландії. Доволі комічно, що виконавець, приїзд якого викликав інтерес у наших ЗМІ (нехай і короткочасний), начисто програв конкуренцію Василю Приймі та В’ячеславу Чечеру.

Коли ж розпочалася війна, центральний захисник покинув УПЛ без тіні сумнівів — дарма, що за контрактом мав відпрацювати ще два роки. З іншого боку, тут не було за ким побиватися — це підтвердили нестабільні виступи в Чемпіоншипі, Індії і шотландських середняках.

Мутарі Амаду (Ніґер)
Клуб: "Металург" Донецьк (сезон 2013/14; 6 матчів/1 асист)

Амаду поповнив ряди донеччан у лютому 2014-го і всіляко розкручувався Сергієм Ташуєвим, який бачив у африканцеві майбутнє команди. Отримав 170 хвилин ігрового часу, віддав асист у зустрічі з "Зорею", після чого хвостиком за Ташуєвим перебрався до махачкалінського "Анжі".

Еріксон Дансо (Аруба)
Клуб: "Сталь" Кам’янське (сезон 2016/17; 10 матчів)

Ерік Дансо народився в Амстердамі, виховувався у системі "Аякса" та "Утрехта", проте зробив вибір на користь Аруби — маленької острівної країни в Карибському морі. Життя здорово покидало атакувального півзахисника — якщо не середняками типу "Еммена", то підвальними клубами Іспанії, Сирії і Норвегії.

В Україну приїхав завдяки Якобу Галлу, якому зі свого боку довірилася "Сталь" із Кам’янського. Втім, союз був нетривалим — як тільки Галла у січні 2017-го виставили за двері, Дансо зібрав пожитки і здимів.

Гаетан Міссі-Мезу (Габон)
Клуб: "Арсенал" (сезон 2018/19; 9 матчів/1 гол/2 асисти)

У 2018-му "Арсенал" здійснив більше 30 трансферів — кияни брали всіх підряд, тож не дивно, що там опинився навіть такий персонаж, як Гаетан Міссі-Мезу. Центральний нападник затримався на півроку, засмутив донецький "Олімпік" та виклався проти одеського "Чорноморця". Влітку покинув "канонірів", встиг змінити ряд клубів провінційного ґатунку, сьогодні грає у третьому дивізіоні Франції.

Мікаель Дуелунд (Данія)
Клуб: "Динамо" (2018-н.ч.; 26 матчів/3 голи/1 асист)

Атакувальний півзахисник досі перебуває на балансі "Динамо", однак востаннє з’явився у "біло-синіх" кольорах ще у вересні 2021-го. Данцю катастрофічно не пощастило — майже увесь період, проведений у столиці України, хлопець лікувався від травм. Скромна статистика і постійне очікування втомило Мірчу Луческу — як підсумок, Дуелунд другий сезон виступає у "Неймегені". За іронією долі, досить успішно — 9 результативних дій у 28 поєдинках.

Йохана Оскар Мкомола (Танзанія)
Клуб: "Інгулець" (сезон 2020/21; 13 матчів)

Вперше про Мкомолу дізналися в контексті "Ворскли" — центрфорвард зарекомендував себе в молодіжці полтавців (14 поєдинків, 4 м’ячі). У 2020-му танзанієць був орендований ще першоліговим "Інгульцем" (долучився до розгрому кременчуцького "Кременя"), проте з переходом на вищий рівень не зумів відзначитися ефективними діями. До початку повномасштабної війни майбутнє африканця пов’язувалося з "Минаєм", зараз він є вільним агентом.

Терсіус Малепе (ПАР)
Клуб: "Минай" (сезон 2020/21; 15 матчів)

Терсіус Малепе побував на Олімпійських іграх в Ріо-де-Жанейро та Токіо, носив капітанську пов’язку на переможному для України ЧС-2019 U-20 і загалом мав хороший бекґраунд у себе на батьківщині. А от у "Минаї" в опорника не пішло — запам’ятався метушливістю, слабкою позиційною грою і червоною карткою, отриманою проти "Інгульця".

Шеммі Маємбе (Замбія)
Клуб: "Минай" (сезон 2020/21; 22 матчі)

Шеммі зіграв більше, ніж його вищеописаний партнер по "Минаю", і також не вразив. Перш ніж вигулькнути у Закарпатті, замбійський фулбек був на перегляді в "Маріуполі" — не здивуємося, що після цього "азовці" перехрестилися і подякували Богу. Справа в тому, що Маємбе катастрофічно не вистачало конструктивності і бачення поля — апогеєм його "професіоналізму" став "привезений" пенальті проти "Дніпра-1". Таких кадрів нам тут точно не треба.

Ерік Рамірес (Венесуела)
Клуб: "Динамо" (2021-н.ч.; 7 матчів/1 гол/1 асист)

Ерік Рамірес купувався для створення глибини, але зіграв дуже мало (279 хвилин). У січні 2022-го Луческу не взяв центрфорварда на підготовчий збір — поповзли слухи, що румунський спеціаліст банально махнув рукою. Причина — відсутність Раміреса через постійні перельоти до табору збірної (якраз тривав відбір на ЧС-2022) і ставка на інших виконавців атакувального плану.

З початком широкомасштабної війни венесуелець провів кінцівку сезону в хіхонському "Спортингу", а нині знаходиться у братиславському "Словані". До травми набрав непоганий хід (3 голи та 1 результативна передача в 14 матчах), причому заніс до активу шикарне взяття воріт у кваліфікації Ліги конференцій.

Яніс Амаш (Алжир)
Клуб: "Дніпро-1" (2022-н.ч.; 2 матчі/1 гол/1 асист)

Новоспечений новачок "Дніпра-1" лише почав писати свою сторінку перебування в українській Прем’єр-лізі. Складно передбачити, настільки успішною вона буде, однак поки що лівий захисник подобається. Відчувається, що Амаш може робити різницю — у зустрічі з "Вересом" алжирець і забив, і віддав результативний пас. Так тримати.

Як бачимо, більша частина гравців не надто добре показала себе в УПЛ. Хоча це, мабуть, не має ніякого відношення до їхнього походження — ну, вибачте, такої вже якості у нас були футболісти.