Колос – Інгулець 0:0. Видовище не для слабких духом

У шостому турі у Ковалівці відбувся з'їзд нещодавніх невдах. Не варто на нас ображатись, ми не вкладаємо нічого злого в дане слово, проте що "Колос", що "Інгулець" зуміли відзначитися тиждень тому. Причому зробити це зі знаком мінус. А як інакше описати той факт, що обидва клуби синхронно програли, при цьому закінчуючи матч у більшості? І одна справа "Інгулець", який мав "плюс одного" всього хвилин 20, та й грав проти злої "Ворскли". Буває. "Колос" же вирушив у Києві до "Металіста 1925" як лідер УПЛ і 70 хвилин грав у більшості, при цьому і пропустив двічі, і не забив жодного разу. І це велика невдача.

Благо сьогодні колектив Вишняка мав шанс все виправити. По-перше, вони грали вдома, а це для "біло-чорних" одразу плюс сто очок до впевненості. У трьох іграх на рідній арені в рамках цієї кампанії "Колос" набрав дев'ять балів, не пропустивши жодного голу. Солідно. Але свою відповідь підготував і "Інгулець". Колектив Лавриненка програв тричі у п'яти іграх, проте всі фіаско сталися у рамках домашніх зустрічей. А от на "чужбині" все цікавіше – дві нічиї. Як ви розумієте, одна із серій команд сьогодні була приречена на смерть. А ось яка – наперед було сказати непросто.

Знаєте таке почуття, коли дивитеся класний футбольний матч, від якого важко відірватися? Матч цікавий настільки, що складно зробити ковток чаю, а відлучитися на дві хвилини в туалет так само неможливо, як обіграти в шахи комп'ютер на складному рівні. Так от, сьогоднішня гра була трохи про інше. А точніше, про протилежне. Що казати, якщо перший удар у бік чужих воріт команди завдали на 24-й хвилині. Показово, чи не так? А ми ще лаємо "Дніпро-1" за нічию у грі з "Вадуцем".

Повернімося до матчу. За перший тайм глядачі спостерігали лише три удари, причому небезпечним вийшов лише один. "Колос" поступово розкочував суперника на лівому фланзі, після чого таки спорудив класний навіс у чужий штрафний майданчик. Сфера чітко приземлилася на голову Безбородька, проте Денис продовжив своє гольове мовчання, не зумівши переграти воротаря. Чому "Колос" та "Інгулець" були настільки скупими? Все просто, вони не проходили у футбольній школі позиційні атаки. Що першим, що другим простіше грати проти явного фаворита, коли можна спокійно вишикуватися за лінією м'яча, а в атаці розраховувати на кілька швидких випадів. Однак, коли дві такі команди виходять одночасно на поле, то це схоже на протистояння каменя та каменя. Повільно та майже без рухів.

Після перерви Сергій Лавриненко зміцнив атаку, випустивши профільного форварда Сітала. За хвилину йому вдалося взяти участь у першому цікавому моменті своєї команди - Артем пробивав після подачі з кута поля. Волинець, як і колега по амплуа до перерви, зіграв надійно. На цьому, в принципі, можна закінчувати. Команди на двох так і не вигадали нічого цікавого попереду, справедливо розкотивши нульову нічию. Коментатор цього дійства був у чомусь правий, сказавши, що такий рахунок читався ще з хвилини 15-ї. Багатьом може здасться, що обидва клуби зіграли у свою силу, а тому лаяти їх особливо нема за що, хоча, поклавши руку на серце, ні одна з команд не дуже намагалася вирвати перемогу. Футболісти просто робили певний набір механічних дій, який до цього встигли відпрацювати на тренуваннях. Звідси й нуль голів. На жаль...

VBET ліга. 6-й тур
7 жовтня, Ковалівка, стадіон "Колос"
Колос - Інгулець 0:0
Колос: Євген Волинець, Євген Смирний (Кіріл Попов 66), Павло Оріховський, Вадим Мілько, Олександр Чорноморець, Євген Новак, Денис Безбородько (Володимир Лисенко 79), Олексій Зозуля, Сергій Чоботенко, Сергій Мякушко, Сергій Болбат (Олег Ільїн 66)
Інгулець: Данило Кучер, Євген Запорожець, Володимир Одарюк (Максим Марусич 77), Олександр Кучеренко, Сергій Ченбай, Владислав Р. Сидоренко, Віталій Павлов, Артем Смоляков (Данило Кравчук 70), Дмитро Нагієв (Артем Сітало 46), Тарас Саків, Андрій Кухарук (Владислав Клименко, 77)
Попередження: Олександр Чорноморець 44, Павло Оріховський 66, Олексій Зозуля 67, Володимир Лисенко 81 – Сергій Ченбай 57, Тарас Саків 67, Андрій Кухарук 74