Магія чортової дюжини? Акценти глядача на іграх 13 туру УПЛ

Сказати, що тур сподобався – не сказати нічого. Він просто приголомшив. Цікаво, тур із нещасливим номером починався на день із нещасливим числом, коли пройшла більшість його матчів.

А зміщення початку часу ігор цього злощасного дня, через відомі причини, для мене, зокрема, означало необхідність перегляду п'яти поєдинків поспіль у записі – від свистка до свистка (до речі, рекорд сезону). Закінчив опівночі, щоб ви розуміли. Інакше не вмію.

Саме тому, до речі, я беру на себе цю невдячну працю: огляд вражень глядача від усіх матчів туру. Тому що, спостерігаючи за всіма ними повністю, маю на це моральне право. Коли сідав до екрану, думав: чи засну, чи очі на лоба полізуть. Нічого подібного – тур пролетів легко та весело, майже на одному подиху.

Відіграв свою роль ще й синдром прогнозів Юрича. Хто мене знає, той в курсі: якщо ризикну "каркати", то виходить рівно навпаки. Не знаю, хто при цьому тягнув за язика, але минулого разу я обіцяв вам безрадісні перспективи. На щастя, Акела знову схибив.

Чудовий був тур. При тому, що половина ігор завершилася внічию, очки в них втратили усі записні фаворити. Та й футбол виглядав зовсім непогано.

• Ворскла – Дніпро-1 1:1
• Шахтар – Зоря 2:2
• Олександрія – Верес 3:2
• Динамо – Колос 0:0
• Металіст – Кривбас 0:1
• Металіст 1925 – Інгулець 2:1
• Рух – Минай 1:1
• Чорноморець – Львів 2:0

Видовищність. Лише два поєдинки – чверть від загальної кількості – відніс би до середньої категорії дійства: "Динамо" - "Колос" та "Рух" - "Минай". Але другий сорт – не брак, футбольних "виродків" у великій родині УПЛ знову не виявилося. Прошу зауважити, третій тур поспіль – це стає закономірністю. Втім, губу не розкочую і нагадую: це чемпіонат контрастів.

"Шахтар" із "Зорею" явили народу видовище, за якістю одне з найкращих у сезоні. Другим назвав би матч "Ворскла" – "Дніпро-1", третім – гру "Металіста" з "Кривбасом". Це якщо порівнювати, але решта теж була веселою, а "Олександрія" з "Вересом" примудрилися увінчати голами п'ять моментів із семи-восьми спільно створених. Просто свято якесь!

Інтрига. Вам хочеться пісень? Їх є у мене! У всіх без винятку матчах ми залишалися в невіданні щодо результату як мінімум до середини другого тайму.

Коли Єрмаков відкрив рахунок в Одесі на 67-й хвилині, це означало кінець надіям "Львова", єдиний гольовий момент якого так і залишився в першому таймі. Гол Волошина на 73-й хвилині став доленосним у всіх відношеннях: далі забити міг лише той самий "Кривбас" - "Металіст" знітився і загубився.

На 84-й хвилині Мозіль парирував удар Кучеренка, і більше "Інгульець" не мав шансів - "Металіст 1925" тріумфував. Ця ж хвилина стала каменем спотикання для Руху: Бандура відбив удар Романа і фактично відстояв нічию для Минаю. Через три хвилини Волинець врятував від поразки "Колос", впоравшись із загрозою від Сидорчука і остаточно зупинивши "Динамо".

А одразу у трьох іграх все вирішувалося "на стрічкі". На 4-й компенсованій після удару Пихальонка "Ворсклу" від невдачі вберегла лише стійка воріт Різника – лідер втратив очки. Ще через хвилину Мацапура відбив удар Бондаренка, зберігши для "Зорі" нічию з "Шахтарем" - обскубували і цього фаворита.

І нарешті, вишенька на святковому торті: Костишин вирвав для "Олександрії" перемогу над "Вересом" на 7-й (!!!) компенсованій хвилині – безпосередньо перед фінальним свистком. Можна видихнути.

Логіка. Абсолютно закономірним є рахунок поєдинку "Чорноморця" з "Львовом" - залізобетонні 2:0. "Кривбас" точно "награв" на свою перевагу в один м'яч, але ще точніше її відобразили б цифри 2:1. "Металіст 1925", скажімо так, був ближчим до перемоги, ніж "Інгульець" до нічиєї в цьому матчі.

А ось гра "Олександрії" з "Вересом" була більше схожа якраз на нічию. Тоді як "Дніпро-1", "Динамо" та "Рух" цілком могли (якщо не мали) вигравати, а "Шахтар" - так навіть і в пару м'ячів. Цього разу логіки у футболі справді було небагато. Але, як то кажуть, найчастіше футбол цікавий саме цим.

Суддівство. Резонанс і пересуди викликав, давши справжній привід для них, лише один з поєдинків. Центральний матч туру, він найкращий, відзначився і з цього боку.

Підкреслю, що на пильну увагу тут заслуговували не два, як трубять всюди, а три епізоди.

13 хвилина. Гол Бондаренко – 1:0 на користь "Шахтаря". На зв'язку Юстас: "Там можливо "поза грою", але чітких повторів не було". Від себе додам, що особисто я мінімальний офсайд начебто навіть побачив, але погоджуся з тим, що без ВАР встежити за ним було б складно.

52 хвилина. Не зарахований гол Бондаренка, за 1:2 на користь "Зорі". Юстас: "Гол скасовано невірно. Бондаренко був у правильному становищі". Однак, якщо в першому випадку "поза грою" було, тоді другий його просто компенсував: бог дав - бог узяв. Точніше богиня. Я про Феміду, а ви про кого подумали?

55 хвилина. Не зарахований гол Степаненка, при тому ж рахунку. Юстас: "Явного "поза грою" немає". Неявне міг би підтвердити чи спростувати ВАР, але на жаль… А без нього у таких випадках рекомендовано офсайд не фіксувати.

Таким чином, за версією Юстаса (що не співпадає з офіційною, причому категорично), на виході ми маємо дві помилки пані Грушко та одну можливу помилку пані Стрілецької. А пані Монзуль тут ніби не при справах. Судді справді позбавили "Шахтар" перемоги, хай і не обов'язково у два м'ячі.

Везіння. Розгулялася нині Фортуна, доклавши свою руку до написання сюжету у більшості матчів туру.

На 25-й хвилині гри з "Кривбасом" Танковський "вистрілив" у перекладину його воріт: "Металіст" міг відкрити рахунок, і тоді ми з вами побачили б зовсім інше кіно.

На 67-й хвилині Таллес вразив хрестовину воріт "Минаю" - вже через чотири хвилини після того, як рахунок зрівнявся, "Рух" знову міг вийти вперед.

На 87-й – у стійку воріт "Зорі" пробиває Тейлор. "Шахтареві" ще й не щастило цього дня, адже міг-таки вирвати перемогу.

А найщасливішим став "Металіст 1925". Він міг програвати вже на 10-й хвилині, але Марусич зблизька влучив м'ячем у штангу. А вже за 1:1, на 57-й - Ковальов штрафним ударом вразив поперечину воріт харків'ян. Для коуча "Інгульця" Лавриненка ця невдача стала воістину фатальною: після поразки йому дали відставку.

Найчастіше Удача втручалася у розвиток подій у поєдинку за участю лідера. На 27-й хвилині, при 0:1 на користь "Дніпра-1", його захисник Сарапій зрізав м'яч у перекладину власних воріт. Вже за чотири хвилини пішла алаверда від Довбика, який пробив у верхню штангу воріт "Ворскли". Ну а стійку її воріт, яка врятувала полтавців від поразки під завісу після удару Пихальонка, ви пам'ятаєте.

Воістину, фестиваль Фортуни.

Особистості. Їх не побачив лише у зустрічі "Руху" з "Минаєм". Загалом до мене на олівець потрапило аж вісімнадцять виконавців головних ролей.

Найяскравішою фігурою туру, безумовно, став Мудрик – дев'ять участей у головних епізодах, включаючи обидва голи "Шахтаря". Другим буде ще один із героїв сезону – Довбик: шість таких випадків, включаючи участь у забитому м'ячі "Дніпра-1". Трійку замкне киянин Буяльський – п'ять залікових фрагментів гри.

Крім них, гідні також згадки тут: Пихальонок ("Дніпро-1"), Дебелко ("Кривбас"), Караваєв ("Динамо"), Габелок ("Металіст 1925"), Бабогло ("Олександрія"), та Кірюханцев (" Зоря").

Однозначний лідер туру серед воротарів – Мацапура із "Зорі" із сімома заліковими сейвами. Стільки ж нарахував у Волинця з "Колоса", проте їхній загальний рівень важливості значно нижчий. Має сенс згадати також Костика ("Металіст"), Різника ("Ворскла"), Валефа ("Дніпро-1") та Сарнавського ("Кривбас").

Гра після відбою. Через повітряну тривогу майже на півтори години пізніше розпочали гру "Ворскла" з "Дніпром-1", і більш ніж на півтори – "Олександрія" з "Вересом". Не можу стверджувати, що це позначилося на якійсь із команд, а тим більше на якості дійства.

Дніпряни піддалися цьому випробуванню вчетверте в сезоні, зрівнявшись з "Рухом", що лідирує тут. Всі інші пізнали це "задоволення" втретє. "Зоря" залишається єдиною, кого тривоги все ще оминають.

Симпатії. Поза всілякими сумнівами, найбільше футболу в цьому багатому на гру турі подарував нам "Шахтар". Після нього мені приблизно однаково зайшла гра "Дніпра-1", "Кривбасу" та "Чорноморця". Досить хороші були "Зоря", обидва "Металіста", "Ворскла" та "Рух". Можливо, хтось сміятиметься, але знайшлося місце у цьому списку і для "Динамо", причому далеко не останнє. А взагалі, десять команд із шістнадцяти, які не давали глядачеві нудьгувати – це рекорд рекордів.

Відверто вкрав мій час хіба що "Колос": футболом там не пахло, якщо ви розумієте, про що я. Та й "Львів" розчарував пристойно, дуже слабенько виглядав після перерви.

Таблиця. "Олександрія" наздогнала "Зорю" у "бронзовій" гонці, і обидві тепер випереджають "Динамо" на одну перемогу.

Важливу перемогу здобув "Металіст 1925" – вона дозволила йому віддалитися від "зони вильоту". Про "Кривбас" сказав би те саме, але він все ще досягаємо знизу. Втечу з горезвісної зони здійснив "Чорноморець" - чи наздоженуть і повернуть?

Зазначаємо, що тепер у ній живуть "Львів" і "Інгульець", що вперше опустився на саме дно, чий президент, мабуть, судить про тренерську роботу тупо за результатом. Незважаючи на очки, відібрані у лідерів, нефарт і не аутсайдерський футбол, який демонструвала команда Лавриненка.

Анонси. Нас чекає справді унікальний тур із серії: навмисне не придумаєш. Судіть самі.

• "Дніпро-1" - "Шахтар": перша команда у таблиці проти другої.
• "Зоря" – "Олександрія": третя команда проти четвертої.
• "Верес" - "Динамо": шоста проти п'ятої
• "Інгульець" - "Львів": остання проти передостанньої.

В інших парах, за винятком "Минаю" з "Металістом", фактично теж зустрічаються близькі сусіди за турнірною таблицею.

Я написав це. Чого ж більше? Що я ще можу сказати? Залишається лише побажати, щоб ціна результату не витіснила з поля сам футбол. Не кажучи вже про те, що після такого магічного туру душа потребує продовження банкету. Подивимося, чи буде воно, і за чий рахунок.