Елементарно, Ватсон! Акценти глядача на іграх 29 туру УПЛ

Я так часто чув про те, що нинішній сезон – найцікавіший в історії УПЛ, що іноді мимоволі і сам починав цим перейматися. Як писали класики, кому і кобила наречена. Головне, щоб біла сукня, квіти та музика грала. Тобто інтриги у нас – хоч ложкою мішай, а як саме інтригують і на якому рівні гри – другорядне.

Зізнаюся, передостанній тур чемпіонату неабияк протверезив. Бо, як виявилося, тут, щоб дізнатися, чим серце заспокоїться, і до бабки не треба ходити. Тому що виграли всі ті, кому було більше треба. За винятком випадків, коли одна з команд явно перевершувала іншу у класі. Нормальна така інтрига на фінішній прямій.

• Шахтар – Дніпро-1 3:0
• Олександрія – Зоря 0:2
• Динамо – Верес 3:0
• Ворскла – Колос 2:0
• Металіст 1925 – Кривбас 0:2
• Металіст – Минай 1:2
• Чорноморець – Рух 1:3
• Львів – Інгулець 0:2

Видовищність. На мій погляд, ненудно виглядали три чверті матчів. За кількістю гольових моментів до середнього рівня відніс би лише матч "Металіст 1925" – "Кривбас". І, безумовно, найгіршою стала гра у Львові, де крім двох голів, забитих зі стандартів, було ще по півмоменту у кожного із суперників.

З погляду глядабельності, найзмістовнішим названо центральний поєдинок туру, в якому визначився чемпіон. Після нього наголосив би на зустрічі в Одесі. Інші виглядали цілком стерпно для того, щоб поставити їм свій глядацький залік.

Інтрига. Раніше за всіх розібралася з "Олександрією" "Зоря": гру можна було закривати після того, як Булеца подвоїв рахунок у середині першого тайму.

Незабаром після перерви досяг свого "Інгулець", коли Ковальов відкрив рахунок з пенальті у Львові: фактично справа була зроблена, залишався лише контрольний постріл. Вважаю, що і Сікану достатньо було подвоїти перевагу на 55-й хвилині, щоб, як говорили в моїй фанатській юності, повидло потекло.

В Одесі межу підвів Климчук, встановивши остаточний рахунок на 64-й хвилині: відіграти у "Руху" два м'ячі в час, що залишився, вже не було можливим.

Феліпе започаткував успіх "Ворскли", та й кінець домаганням "Колоса" на 75-й хвилині. А ще на 81-й Рязанцев міг врятувати нічию для "Металіста", але кіпер "Минаю" Бандура та його вірна подруга штанга нейтралізували обидва удари.

"Верес", напевно, таки добив невдалий пенальті у виконанні Шестакова на 88-й хвилині. І замість того, щоб зрівняти рахунок, він одразу пропустив від "Динамо" другий гол. І вже у компенсований час подібний же пасаж стався з "Металістом 1925": Дмитренко у ворота не влучив, після чого "Кривбас" ще встиг забити вдруге. Абсолютно логічно, що найдовше інтрига протрималася саме тут – у цій парі обидва приблизно однаково потребували результату.

Логіка. Цілком закономірним є рахунок матчу в Полтаві, де "Ворскла" "награла" на два м'ячі переваги над "Колосом".

На мою думку та за підрахунками моментів, надто переконливі цифри табло намалювались на користь "Шахтаря", "Зорі", "Динамо" та "Кривбасу" - їх перемоги незаперечні, але рахунок цілком міг би бути меншим. "Минай", скажімо так, був ближчим до перемоги, ніж "Металіст". Але не більше.

"Львів" з "Інгульцем", по-хорошому, мали скачати нульову нічию. А ось "Чорноморець", виходячи з пропорції гольових шансів, ніяк не заслуговував на поразку від "Руху".

Суддівство. У такому турі воно навряд чи могло щось зіпсувати, проте ми знайшли епізод, що вплинув на результат гри. У Львові на 52-й хвилині було призначено пенальті у ворота господарів поля за контакт Мишенка з Козаком за рахунку 0:0.

Коментар мого консультанта Юстаса: "Якби він упав відразу після виставленої ноги, можна було б про щось говорити. А так пенальті придуманий, за легкий поштовх руками зараз не ставлять".

Резонансу не було: момент загубився серед багатобарвності шести поєдинків, що транслюються одночасно. До того ж, він стався у найменш цікавому матчі, а 11-метровий пробивався у ворота команди, що вже вилетіла. Ну, стусанули разок того, хто вже впав… Але для "Інгульця" це були дуже важливі очки. А з гри в нього нічого не виходило.

Рефері: Кривушкін.

Везіння. Фортуна роздухарилася не на жарт: без її участі пройшли лише дві зустрічі із восьми. Але серйозний внесок у результат гри вона зробила лише двічі. Дрібне везіння "Олександрії" та "Дніпра-1", а також регулярніше - "Колоса" та "Вереса" щастя всім перерахованим командам не принесли.

Інша справа для "Минаю", який від втрати двох очок наприкінці після повторного удару Рязанцева врятувала лише стійка воріт.

А що тоді говорити про "Чорноморець", який програв із різницею у два голи? Перший удар у штангу воріт "Руха" мав місце наприкінці першого тайму при 0:2. Але свій обов'язок Демченку удача повернула уже через п'ять хвилин Кузику: після його удару м'яч влучив у штангу, від неї – у спину Паньківу, а потім за лінію воріт. Однак це були лише невинні квіточки.

62-а хвилина – Фортуна розплачується вже особисто з Паньківим: після удару Брагару у штангу, від якої м'яч ледь не покотився за ту саму лінію, він вважав за краще стати здобиччю воротаря. Через дві хвилини дика помилка одесита Салюка конвертується у гольовий пас супернику. І, нарешті, на 75-й хвилині Авагімян пробиває, вгадайте куди? У штангу, панове, у штангу…

Як писали ті самі класики, з таким щастям – і на свободі!

Особистості. Найяскравішою фігурою туру, на мою думку, показав себе новоспечений чемпіон України Зубков. Другим назвав би полтавця Степанюка. Третім – Климчука з Руху (якому, втім, не було рівних в ефективності, але це вже зовсім інша історія).

Також заслуговують на обов'язкову згадку: Русин ("Зоря"), Твердохліб ("Минай"), Волошин і Караваєв ("Динамо"), Козак ("Інгульець") і Скляр ("Ворскла").

З воротарем була напруга. Полтавця Ісенка з його двома-трьома важливими сейвами виокремлю швидше методом виключення.

Симпатії. "Шахтар" справді відіграв по-чемпіонськи і найбільше потішив публіку своєю грою в атаці (нагадаю: автору завжди до смаку саме ті команди, які частіше й гостріше шукають шляхи до воріт). А після нього більше за інших сподобалося "Динамо". У трійку симпатій туру досить парадоксально для себе включу "Минай". Задовольнили глядача також "Ворскла", "Чорноморець" та "Рух".

"Львів" вкотре наголосив, що він тут уже ніби поза конкурсом: півмоменту за матч. Сумно виглядали потуги "Металіста 1925". І цього разу у трійці моїх антипатій буде "Верес" - коли погано, тоді погано, а із сильними суперниками у команди з Рівного саме так виходить.

Таблиця. Чемпіона визначено. "Шахтар" можна привітати з тим, що він, як і раніше, сильніший за всіх в Україні. УПЛ слід поспівчувати у зв'язку з тим, що навіть у такому складі, який багато хто поспішив викреслити з фаворитів на початку сезону, він фінішує з солідним відривом.

Срібна інтрига, вона ж за кваліфайн Ліги чемпіонів. На мою думку, зараз тут шанси "Зорі" вищі, і цим я Америки не відкрию. З іншого боку, а чи так манить цей журавель у небі? У змагальному плані все зрозуміло, але як там із економікою? Ніколи не був сильним у цих питаннях, бо зациклений на грі.

Остання путівка до Європи. Навскидку здається, що "Олександрія" цілком може догратися. Але, боюся, такої радості вона вам не принесе. Бо її нічия з "Рухом" більш ніж реальна, а тоді конкуренти зможуть її тільки наздогнати, але не перегнати. Тому що в особистих зустрічах перевага за нею, а в перемогу "Ворскли" над "Шахтарем" просто не вірю.

Виліт у перехідні плей-офф. "Минай" та "Колос", мабуть, можуть видихнути. "Чорноморець" теоретично може сюди опуститися, але для цього потрібні успіхи одразу трьох конкурентів у паралельних матчах плюс ганебний провал у своїй грі зі свіжим "трупом" УПЛ.

Залишаються чотири явні претенденти на дві путівки вниз. Якщо не заглиблюватися в прорахунки всіх можливих варіантів, то ясно, що найгірше становище "Вереса", якому може виявитися недостатньо навіть перемоги у "лобовому" поєдинку. Мені здається, дуже близький до фіаско "Металіст 1925", якому завершуватиме сезон зустріччю з "Динамо" Шовковського.

Все це, зрозуміло, авторські балачки. Останній тур, у будь-якому разі, байдужими нас не залишить.

Анонси. Особисто я для перегляду у прямій трансляції обрав для себе матч "Дніпро-1" – "Кривбас". За фактом обом командам є за що боротися – це раз. Вернидуб чіплятиметься за найменшу нагоду грати в Європі – це два. Обласне дербі ніхто не скасовував – це три. У першому колі виграв "Кривбас" – це чотири. На мою думку, вистачить і цього.

Першою в записі планую дивитися гру "Руху" з "Олександрією". І тут обидві команди вмотивовані. Якщо Ротань розбазарить усе, нажите непосильною працею команди Гури, і залишиться без Європи, то це буде номер! З іншого боку, нічиєї може не вистачити "Руху", щоб уникнути перехідних плей-офф. Загалом, цікаво.

Ну і замикає мою трійку пріоритетів останнього туру поєдинок "Вереса" з "Інгульцем". У команди Вірта немає варіантів, окрім перемоги, щоб сподіватися на краще. Команду Ковальця нічия також може не врятувати. Щоправда, у неї поул-позишн у цих тарганячих перегонах, а значить – можливість вичікувати, визираючи з автобуса.

В інших зустрічах туру, на мій погляд, результати досить передбачувані. Елементарно, Холмсе?