Миодраг Джудович: Говорили, что мы – проходящая команда

судячи з вчорашнього матчу - Чорногорія взагалі не команда 0 футболу, тупо катеначи без всякого футбольного сенсу, а ваша перемога, це зовсім не ваша заслуга.

Да проходящая команда, просто у нас языком всякий любит почесать, а как до дела доходит, так и... эх...

Після цієї ГАНЬБИ зайвий раз переконався у правильному ВЛАСНОМУ погляді на кандидатури щодо посади головного тренера збірної! Я непохитний немов скеля - кандидат №1 це Яковенко. Й лише на крайній випадок: №2 Маркевич, №3 Заваров! Такі мої ДОСИТЬ ДАВНІ ТА СТАЛІ пріоритети ось вже як понад 3 роки! Й мені начхати на цькування Павла Олександровича Яковенка від якогось відсотку натовпу та низки ЗМІ (особливо отетерілого від ненависті до цього видатного тренера видання "Український футбол")! Бо ще років зо 10 тому вважав його, та й вважаю досі, й буду вважати, найкращим, найсучаснішим, найактуальнішим учнем великого Лобановського! Учня, що долучився до становлення великої маси гравців, перефразовуючи класиків, "від Алієва до Безуса"! За всі роки праці у молодіжки його увагою було охоплено, лишень вдумайтесь, понад 500 гравців різних поколінь молодіжки (тих, хто за віком міг в ній грати)! З його екс-підлеглих РІЗНИХ ПОКОЛІНЬ молодіжки можна сформувати ЦІЛКОМ БОЕЗДАТНУ, КОНКУРЕНТНОЗДАТНУ, СИЛЬНУ, НАЦІОНАЛЬНУ ЗБІРНУ! Й НАЙГОЛОВНІШЕ: Максималіст по життю, для якого перемога понад усе, Павло Олександрович Яковенко ПОЗАЯК, НЕОДМІННО, ЗАВЖДИ, БУДЕ АВТОРИТЕТОМ ДЛЯ ЦИХ ГРАВЦІВ! Бо він як ніхто інший, з різних наших збірних тренерів, розкривав по максимуму потенціал гравців. І це в умовах постійного цейтноту, ганебному цькуванні преси, тиску владних посадовців (навіть були конфлікти із Суркісом!), купі перепон від клубів, висмикуванні ключових гравців тренерами націоналки, й безлічі інших факторів! Й завжди за керування Павла Олександровича наша молодіжка боролася за вихід з груп відбору, ніколи не було такого, як у випадку із націоналкою! Завжди у підлеглих Яковенка я бачив НЕРВ ГРИ! А у націоналки я почасти бачу неспроможність до ігрового настрою, до жаги перемог, відсутність чіткої стратегії та тактики, набридлої до нестями імпровізації (що свідчить про слабкість тренера)! Мене зараз дехто зацькує, але мені вже байдуже, бо мрія про прихильність долі до Яковенка, до визнання його авторитету, та довіру до нього як сучасного тренера вищого гатунку не зникне в мені ніколи!

Заварова он читал. Заваров сейчас с Коньковым бухают до утра. Чего по пьяни не сморозят.

и написать нечего

Ви і є проходяща команда, але не для Баля і Ко

уже и интуристы в открытую говорят, что у нас проблема с тренером