Віденські замальовки. Ностальгія за бабиним літом

З київської сльоти під віденське сонце. Навіть при тих самих +8-10 градусах погода в австрійській столиці набагато м'якша, ніж в головному місті України. Тим самим, делегації з футболістів, журналістів, вболівальників та офіційних осіб вдалося бодай на дві доби вдихнути атмосферу бабиного літа, яке цьогоріч у нас так і не настало. У Відні ж крони більшості дерев ще навіть не пожовкли, а лише трохи побагряніли. Дуже показово також, що навколо Віденської державної опери досі не прибрані триметрові пальми в горшиках.

Потепліло й на душі наставника команди київського "Динамо" Олега Блохіна. Принаймні, таке враження склалося після відвідання передматчевої прес-конференції. На неї Олег Володимирович спершу прийшов, як зазвичай, напруженим і на його прохання перші запитання було запропоновано поставити місцевим журналістам. Це щоб потім продовжити спілкування з українськими "акулами пера без перекладача". Та після кількох запитань про Драґовіча, згадок про зустрічі "Динамо" і "Рапіда" у 1986-му, періоду виступів Блохіна за "Форвертс" зі Штаєра наставник гостей трохи розм'як і вже сам запропонував перекладачу давати переклад його розмови з українськими ЗМІ. Постійний тиск, який все частіше переходить в цькування, здається, серйозно надокучив Блохіну.

Між тим, помітного ажіотажу навколо нинішньої зустрічі зовні не було. На тій же прес-конференції за участю Блохіна і Шовковського взяли участь лише чотири австрійських журналісти. Показово також, що у випуску провідної австрійської газети "Ostereich" за середу про зустріч "Рапіда" і "Динамо" не було ані найменшої згадки. Щоправда, у четверговій газеті під це протистояння відведена ціла сторінка. Журналісти видання сповіщають, що зустріч на "Ернст Гаппелі" мають відвідати 35 тисяч глядачів.

У своїх оцінках майбутнього поєдинку австрійські журналісти обережні і вважають «Динамо» краще вкомплектованим. Та вболівальників це не лякає. Прогулюючись старовинним районом Відня з однойменною назвою уночі, наша компанія мала цікаву розмову з продавцем ковбасок у придорожньому кафе. Дізнавшись, що ми з Києва і приїхали на футбол, цей дуже ґречний дядечко трохи завівся і показав, що "Рапід" зробить з "Динамо", непристойним жестом з допомогою рук і тазу. «Не ображайтеся, але я очікую, що наші завтра виграють, - каже. – Вболіваю за "Рапід" з дитячих років, живу біля їхньої домашньої арени "Ганнапі", де команда грає матчі чемпіонату Австрії. Нам дуже потрібна ця перемога». Це не була ні агресія, ні ненависть, а прояв емоцій. Через лічені хвилини, коли ми розрахувалися, дядько вже показував нам дорогу на Райнерштрассе – центральну вулицю Відня.

Стосовно динамівців, то видимої нервозності в їхній поведінці під час протокольних 15-ти хвилин відкритого тренування за добу до матчу видно не було. У ці четверть години команда розділилася на три компанії «за інтересами» і грала в квадрат. Перше коло можна назвати балкансько-бразильським. Окрім трьох футболістів балканського походження включно із Драґовічем туди входили новоспечений помічник Блохіна Сергій Федоров, бразильці Дуду і Даніло Сілва, а також португалець Міґел Велозу. Перепасовувалися гравці з настроєм, постійно підколювали один одного. Тон тим емоціям задавали двоє хорватів – Вукоєвіч і Віда. Всі разом бурхливо відреагували на успішну спробу Даніло прокинути м’яч між ніг Велозу.

З іншого боку свій квадрат розігрувала група українських футболістів. Там був свій герой. Коли Євген Хачеріді віртуозними фінтами накрутив Сергія Реброва, то гучне захоплення висловив не лише молодий тренер, а й решта очевидців. Хачеріді на те скромно усміхнувся. Загалом українці перепасовувалися доволі мляво. До того моменту, доки капітан Олег Гусєв після чергової швидкої втрати не вигукнув: «Так, ребята, собрались!»

Поміж «балкано-бразильцями» та українцями в найбільш азартному квадраті зібралися франкомовні гравці в купі з Ленсом. Футболісти намагалися вразити один одного пластичністю, акробатикою, нестандартністю ходів і від цього заводилися, дуже емоційно реагуючи на кожен вчинок партнера. Найспокійнішим у цій компанії виглядав Дьємерсі Мбокані, найемоційнішим, поряд з Лукманом Аруною і Жермейном Ленсом, як то не дивно – зовні спокійний Юнес Беланда.

Дехто з очевидців почав шукати в розподілі на квадрати якийсь підтекст. Хтозна. Хочеться вірити, що всі ці люди через добу постануть на «Ернст Гаппелі» єдиним колективом, спроможним здобути першу в поточному груповому турнірі Ліги Європи перемогу.

***
фото - Іван Вербицький