Національна збірна України
Національна збірна України

Національна збірна України - результати і розклад матчів, турнірна таблиця, новини.

Екстремальний вояж до філіалу Тюрми народів. Мандрівка до Білорусі з UA-Футбол


Молодость моя: пєсні партізан

Екстремальний вояж до філіалу Тюрми народів. Мандрівка до Білорусі з UA-Футбол

Іван Вербицький Автор UA-Футбол

"Тюрмою народів" колись називали Російську імперію, а згодом і СССР. Після розпаду імперії з часом це прізвисько приліпилося до держави, яка нині приперлася в Україну з війною. Волею жереба нам у відборі до Євро-2016 випало зустрітися з державою, яка, будучи впродовж останніх 23-х років незалежною, не відходить від сталінсько-путінських принципів державного устрою понині. Не відходить настільки, що один з друзів у мить, коли фанатський автобус повертався з Білорусі до України і ретельно впродовж тривалого часу оминав величезні ями на тому, що звалося дорогою поруч з містечком Великі мости на Львівщині, видав геніальну фразу: "Краще ями на волі, ніж автобани у тюрмі".

Відразу зазначу, що нинішня "Мандрівка з UA-Футбол" відрізнятиметься від усіх тих, які з'являлися на наших сторінках раніше. Кардинально. Тут майже не буде вражень від зовнішнього вигляду міст і яскравих ілюстрацій, які вище сказане підтверджують. Не буде, бо замилуватися архітектурою білоруської столиці нам банально не дали. Як би ретельно організатори виїзду не враховували усі нюанси. Можу по-доброму позаздрити колезі Костянтинові Довганю. Добираючись на матч легківкою, їхня компанія бодай на Гомель подивилася.

У цьому ж матеріалі зображаємо ту Білорусь, яку побачили ті, хто добирався на матч збірних до Борисова, організованими фанатськими групами. Власне, читач може зануритися в ту країну, яку ми втратили, так і не встигнувши повноцінно її здобути, скинувши взимку нахабного тирана, який хотів зліпити з України поліцейську державу. Державу, в якій люди безправні, а їхня тимчасова свобода залежить від доброї волі псів режиму в погонах і без них.

Але перед тим, як заглибити усіх бажаючих в білоруські реалії, хочемо висловити подяку за сприяння при підготовці цього матеріалу Федерації футболу України. Вирішивши, що другому за рейтингом футбольному інтернет-ресурсові в нашій державі немає місця серед десятків журналістів, які відправилися у прес-тур за кошт ФФУ, відповідальні особи зробили нам послугу. Не змігши відвідати офіційних заходів перед матчем, відчував на собі усі переваги й труднощі, які переживають фанати під час закордонних виїздів.

До Білорусі мені пощастило вирушити в компанії львівських вболівальників, на орендованому ними для цієї поїздки мікроавтобусі "Івеко". Дорога в обидва боки нам коштувала 500 гривень. Шістнадцятеро фанатів, у числі яких був й я, вирушали в подорож зі Львова, ще п'ятеро підсідали у Великих мостах. Їхати довго, тому кожен набирає з собою канапок й розмаїтих - міцних і не дуже - напоїв. Настрій у компанії бойовий, а отже рідина "випарувалася" дуже швидко, тому кількісне підкріплення у Великих мостах виявилося не лише доречним, а й актуальним.

Іншими словами, п'ять годин подорожі українською територією пролетіли на одному диханні. А ось - митниця. Українські прикордонники пропускають наш автобус майже одразу, без зайвих запитань, бажають щасливої дороги. На білоруську митницю в'їжджаємо позад двох автобусів. Симпатична прикордонниця, збираючи паспорти, жартує, мовляв, сповіщення в інтернеті, що українських вболівальників на кордоні масово завертають назад - то байки. Втім, ми ще напередодні домовилися, що істиної мети візиту афішувати не будемо. Скажемо, що подорожуємо й вирішили заїхати до друзів, щоб подивитися на Мінськ. А буде час і квитки - з'їздимо й на футбол.

Зрештою, особливо нас ніхто про мету візиту й не розпитував. Паспорти з проштампованими з дозволом про виїзд імміграційними картками повернули доволі швидко, через годину з невеликим. Здавалося, тепер дорога на Білорусь відкрита. Оскільки їхали ми спершу до Мінська, то кожен почав ділитися туристичними забаганками. Сходимося на думці, що найперше треба глянути на Національну бібліотеку Білорусі, унікальну в своєму роді конструкцію. Хтось мав бажання сфотографуватися поруч з пам'ятником Лєніну, ззовні роздивитися на хокейну "Мінськ-арену". Безперечно, входила у плани й прогулянка центральною площею міста, хоча ті, хто її вже бачив, розповідали, що нічого особливого в ній немає - звичайна, типова для совкових столиць широченна вулиця.

Але час ішов, з автобуса прикордонники виходити не дозволяли і з часом наші думки вже були пов'язані виключно з тим, щоб випростуватися на повен зріст та справити фізіологічні потреби. Вийти з дверей автобуса українцям дозволили години через три загадкового простою. Роботою прикордонники були явно не переобтяжені. Нових автівок не було, а отже вони неспішно обходили територію, поверталися назад до приміщень. На наш автобус уваги не звертали впродовж шести годин. Під загрозою вже була не лише прогулянка Мінськом, а й запланований на другу дня товариський матч проти білоруських фанатів. Ми почали обговорювати варіант з прямим маршрутом на Борисов.

Про нас згадали, як на вулиці вже світало. Близько сьомої ранку прикордонники почали огляд особистих речей. Ми вишикувалися в два ряди й поки очікували своєї черги, звернули увагу на інформаційний стенд. На ньому увагу привернула синя брошурка з назвою "Памятка беженцу". Поки дует прикордонників зосередився на огляді речей, "література" осіла у наших руках. З неї дізнаємося визначення людей, які можуть називатися біженцями, про те, що люди, які отримують такий статус, можуть розраховувати на одноразову допомогу в розмірі $15 і що проживання на території республіки Білорусь без реєстрації карається адміністративною чи навіть кримінальною відповідальністю. Оскільки брошура двомовна, робимо висновок, що в цьому соціалістичному раю очікують біженців не лише з країн колишнього СССР.

Між тим, двоє прикордонників поставилися до огляду сумок українських уболівальників по-різному. Один вимагав лише розкрити застіжку й обмежувався візуальним контролем, а інший обмацував пальцями усі речі, включаючи шкарпетки й білизну. На щастя, потрапив "під юрисдикцію" того першого.

Отже, не минуло й шести з половиною годин - й ми знову в дорозі. Опинившись на білоруській території, попереду автобуса помічаємо міліцейську машину з мигалками. З таким супроводом проїхали вздовж усього шляху до Мінська. Лише автівки змінювали одна одну при перетині кордонів між областями. Зупиняємося на стоянці ми - паркуються й міліціянти. Під час одного з таких паркувань невільно продовжуємо своє перебування в дорозі ще на зайвих півгодини. Лейтенант у кашкеті, зосередивши всю увагу на запитаннях від українських гостей, не помітив, як захлопнув двері машини з ключами на сидінні. Довелося нашому поводиреві на попутці повертатися на КПП до рідного Дзерджинська. Іншого способу відімкнути двері автівки не було.

Після чергової пригоди домовляємося до Мінська з власної волі більше не зупинятися. Милуємося з вікон краєвидами місцевих лісів, височенними березами, які не дивлячись на свій зріст зберегли стрункість. У невеличких, окутаних осокою річках бачимо білих лебедів. На узбіччях доріг - вражаюча чистота. Самі автошляхи ідеальної якості - ні ямки, ні горбинки. Але ось парадокс: машин на дорогах надзвичайно мало. В основному розминаємося з фурами, вантажівками і спецтранспортом. Легківок надто мало. Здивувало також те, що широченний джип, за кермом якого вочевидь був якийсь чиновник, не ризикнув обганяти міліцейську машину й тривалий час їхав поруч з нашим автобусом.

Та ось нарешті він - Мінськ. На годиннику вже друга, а отже на матч фанатів точно спізнюємося. Зрештою, не сумніваємося: білоруські друзі зрозуміють усе. Дуже радіємо, коли з вікна помічаємо омріяну споруду Національної бібліотеки. "Бодай так, але побачили", - жартуємо. Також привернув увагу потужний центр підготовки спортсменів з сучасного п'ятиборства. На великій території бачимо зокрема штучну водойму і кінний стадіон. З такими умовами для підготовки три нагороди білорусів на останньому чемпіонаті світу з цього виду спорту дивиною не виглядають.

Та ось перед колонами з надписом "Національний ботанічний сад" нарешті звертаємо вправо. Тут - ще один центр спортивної підготовки зі стандартних розмірів футбольним полем зі штучним покриттям, майданчик для гри у пляжний футбол, тенісні корти і величезні споруди, у яких начебто є гімнастичні зали, волейбольний і баскетбольний майданчики.

Перед в'їздом нас зустрічає десяток "омонівців". Інші охороняють територію чи очікують свого часу в двох автобусах. "У вас в странє вайна, а ви - ультрас, - зустрічає нас з вдаваною дружелюбною посмішкою командир цих "орлів". - У нас страна гасціпріімная, но ми любім дісціпліну. Камєр пустих пално, паетому прі малєйшем нарушенії пріменім фізічєскую сілу. А дальше - каму как павєзьот: ат адной суткі до нєскалька лєт. У нас крімінальний кодекс гібкій".

Ми й не сумнівалися. Дякувати білоруським ультрас, що ті, хто грав у футбол, оминули нову процедуру обшуку особистих речей. Тих же, хто прийшов на стадіон вболівати, очікував детальний «шпон». Вболівальник з Івано-Франківська розповів, як "омонівець" відреагував на наліпку на рюкзаку з надписом "Ми бандерівці". "Абліл би тєбя бєнзіном с ног до голови, а патом би паджог", - слова, гідні правоохоронця, але пам'ятаючи про "подвиги" братів за розумом з українського "Беркуту", не сумніваємося, що то не просто жарт.

Про сам матч фанатів довго говорити не варто. Тим паче, що дуже яскраво ілюструє усі ці події відеоролик від Тараса Чучмана.

Зморена дорогою українська команда з львів'янами, харків'янами, франківцями й тернопільським киянином у складі зійшлася на думці, що наш м'яч у ворота господарів був переможним, а суперники забили вісім голів престижу. У білорусів справді сильна команда, у якій виділяється воротар Філ, якого визнавали найкращим голкіпером двох останніх "Єврофанів" у Львові й хавбек "Маттеус". Перший відбив усе, що ми створили, крім дарованого самими суперниками пенальті, а другий був на полі всюдисущим.

Безперечно, після матчу був "третій тайм". Білоруські фанати обрали місцем для нього ресторан "Васількі". Сказали, що він не надто дорогий і кухня там смачна. Стосовно другого сумнівів немає. Може, то футболом апетит так нагнався, але солянку й драники (деруни) з м'ясом під литовське нефільтроване пиво були спожиті з особливим смаком. А ось ціни... Усе це задоволення в переводі на гривні обійшлося мені у приблизно 230 гривень. Погодьтеся, таких цін не зустрінеш навіть в аналогічних закладах у центрі Києва. Зрештою, то не закид мінським друзям. За ту добу перебування на теренах Білорусі зрозуміли, що ціни там справді "кусаються". Натуральна кава на автозаправках коштує 22-25 гривень, літрова "Кока-кола" - не менше 20-ти, 200-грамова плящина горілки "Бульбаш" - від 50-ти гривень, керамічна магнітка з надписом "Мінськ" - 40 тисяч рублів, тобто, понад 50 гривень.

Ціни приблизно віденські. Ось лишень рівень життя білорусів з австрійським порівняти складно. Видно то й із зовнішнього вигляду людей, і судячи з того, що у тих же "Васільках" крім нас відвідувачів не було.

Але на вулиці сутеніло, а отже настав час думати про дорогу на Борисов. Наш автобус туди поїхав відразу, щоб відбути регламентованих дев'ять годин простою і вирушити назад до Львова відразу після матчу збірних. Білоруські друзі вишукували варіант з орендою іншого буса, але коли цей варіант відпав, вирішили добиратися на "собаках", тобто, на електричці. Старі львівські фанати раділи, бо хоч у своїй багатій біографії виїздів їздили «на собаках» часто, але було то давно. "Ностальгія розбирає, наче в юні роки повертаємося", - жартують.

Від залізничного вокзалу нас відділяли чотири станції метро. Сівши до вагону, підігрітий спілкуванням фанатський народ почав перегукуватися "Слава Україні - Героям слава" й співати народних пісень, разом з білоруськими друзями виконали "Воинов света". Коли ж пролунали "Хлопці з Бандерштадту" і "Хто не скаче, той москаль", сивочолий дядько, котрий сидів за спиною, процідив: "Бендеравци". Дехто з наших земляків вирішив подискутувати. Відповідь шокувала: "У нас есть свой бацька, у вас – свій, зачєм ви сюда лєзєтє? Зачєм мєшаєтє людям атдихать послє работи?" Аргументи, мовляв, ваші вболівальники приїжджають до нас, ведуть себе так само і всі до них ставляться привітно, не діяли. "Ідітє работайтє", - каже дядько. "Так я ж працюю. Інакше за що б я до вас приїхав?" "На стройку іді, сварщіком", - не втихомирювався старий.

Разом з тим, можна було помітити, що дехто з пасажирів метро, чуючи всі ці пісні, сприймав їх, намагаючись приховати емоції, з усмішкою. По-доброму здивував й дідусь, котрий підійшов до нас перед універсамом "Магілёўскі". "Ребята, вы из Украины? Я только что оттуда. Гостил в Одессе. Вы молодцы. Хочу угостить вас пивом. Очень вкусное, наше", - і просовує літрову пляшку "Жигулівського". Скромно пояснюємо дідусеві, що якраз купуємо пиво і прислухаємося до його поради. "Це залиште собі, сьогодні ввечері футбол подивитеся", - кажемо. Але дідусь наполягав: "Куплю себе еще".

Але поки ми юрбилися, очікуючи тих, хто ще не затарився в універсамі, помітили, як навколо "випадково" почали підходити люди, котрі навіть не приховували, що прислухаються до того, про що йде мова. Їх четверо, чоловіки середніх років. По інший бік вулиці помічаємо кілька груп міліціянтів. А разом з тим й згадуємо, що, заходячи в магазин, дивувалися, чому люди спілкуються між собою пошепки й майже не усміхаються.

Власне, коли людина з рацією підійшла до нас на шляху до перону, де мала зупинитися електричка, ніхто не здивувався. Чоловік сказав нам, що для українських вболівальників виділено два останніх вагони і щоб ми займали виключно їх. Нам сказали, на якому саме місці варто очікувати потяга і навіть не поцікавилися, що квитків у жодного з півсотні вболівальників немає.

Начхати на це було й трьом міліціянтам, які увійшли до нашого вагону, щоб супроводжувати впродовж усього півторагодинного шляху. Помітивши, що фанати починають чіпляти на вікнах українські стяги, правоохоронці трохи стрепенулися, почали переговорюватися з кимось по раціях. А потім це грізне тріо вишикувалося трикутником. Ноги на ширині плеч, руки схрещені, наче у футболістів. які вишикувалися в стінку перед пробиттям штрафного удару, старший за званням - попереду, двоє сержантів, зберігаючи семетрію, розташувались по обидва боки плечей. "Прєдупрєждаєм: нарушеніє правопорядка будет прісєкаться мгновенно. Поєзд будєт астановлен і віновниє понєсут наказаніє. Распівать спіртниє напіткі нєльзя. В вагонє запрєщаєтся пригать, нєльзя нічєво клєіть. Єслі увідім наклєйкі, нікто на футбол нє попадьот".

Та де ви бачили фанатів, які б їхали мовчки? Звісно, трохи спілкувалися. Фанати мінського "Динамо" розповіли, як під час попереднього матчу збірної Білорусі запитали капітана команди Калачова, чому команда й він особисто не підходять до фанатської трибуни. На що почули відповідь: "Завалі є...ло".

А потім усі вболівальники здійнялися на ноги і виконали гімн України. Міліціянти, опустивши голови, вийшли до тамбурів. Білоруські друзі співали славень разом з нами. Трохи згодом вони здивували знанням пісні Ореста Лютого "Ідьот кацап по городу". Пісні лилися рікою. "Розпрягайте, хлопці, коней", "Ой, хмариться, туманиться", "Там, під Львівським замком" (улюблена пісня головного редактора – ред.), "Ніч яка місячна", "Два кольори", "Ой, у лісі, на полянці" - спектр наспівів коливався від розважально-жартівливих до повстанських. Правоохоронці наче й мусили якось реагувати, тому за відсутності того самого старшого один з них знову закликати, щоб його слухали: "Пєть можно. Но нє пригайтє і нє дєрітєсь". Ці слова зустрічаємо овацією і скандуванням "Спокойной ночи".

Та нарешті Борисов. На пероні нас зустрічає десяток місцевих правоохоронців, котрі закликають вишикуватися в колону і трохи зачекати, поки відійдуть білоруські вболівальники. На контакт міліціянти йдуть, а ми награно засипаємо їх компліментами: "Ось нам би таких міліціонерів". "Невже ви й хабарів не берете?", - лунає запитання. Звичайно, ні. Більше того, один з правоохоронців починає жалітися на українських колег. Мовляв, між ними, міліціонерами, існує негласне правило - не чіпати в інших країнах "своїх". "Прієзжаєм в Россію, показиваєм корочку і отпускают. А ваші обнаглєлі до такой сцєпєні, что бєрут с нас взяткі на равнє со всємі. На ніх нікакіє правіла нє вліяют".

Вже й не знаємо, чи то пишатися нашими правоохоронцями, чи ще більше їх засуджувати. Та на підході до "Борисов-Арени" звичайні працівники "міліцыі" передають українських фанатів у руки "омонівцям". Про себе радію, що за мить до того вперше повідомив, що журналіст і, показавши посвідчення, випросився, щоб вийти з колони і піти в сектор преси. А хлопцям було невесело. Декому дебелі бугаї в чорній омонівській формі підставляли до тіла пістолети, спілкувалися грубо, а потім влаштували "детальний шмон". Обшукували українських фанатів дуже довго. Вже спостерігаючи з ложі преси, помітив, що український стяг з вишиванкою по боках і надписом "Нікополь", який висів у нашому вагоні, з'явився на секторі близько 20-ї хвилини.

Пізніше хлопці підтвердять: саме тоді їх запустили. Не всіх. Одного з львів'ян, з котрим їхали в одному автобусі, затримали на вході. Чоловіка арештували й усі спроби після матчу його звільнити були марними. Двоє наших хлопців, зайшовши з цією метою до райвідділка, побачили розстелені на столі "вєщдоки". Питання про звільнення мало розглядатися вранці, на суді. Зателефонувавши білоруським друзям і отримавши запевнення, що українського побратима вони не покинуть, вирішили їхати додому. А вже по дорозі дізналися від мінчан про "виписані" для львів'янина п'ять діб арешту.

Найцікавіше те, що в ложу преси на "Борисов-Арену" журналіста UA-Футбол запустили без найменших перевірок. І то за умови, що за спиною був величезний наплічник, у якому вмістилися ноутбук, фотокамера, переодяг на п'ять днів роз'їздів й мокра футбольна форма з брудними бутсами. Відверте недопрацювання. Особливо на фоні обуреної фізіономії, яка перелякано вибігла у порожню засклену кабінку віп-ложі над місцями для преси і, дивлячись на сектор фанатів збірної Білорусі, які співають хіта про російського царя, щось емоційно передавала у рацію.

До слова, "Борисов-Арена" для цієї країни - щось таке ж контрастно-вражаюче, як дороги чи інші спортивні об'єкти. Побудований у парковій зоні, між височенними соснами стадіон вражає вже самою зовнішньою формою у вигляді літаючої тарілки. У середині арена вражає комфортністю для перегляду футбольних матчів з будь-яких точок. Зокрема - з ложі преси, де ідеально, не як на деяких наших євроаренах, розраховані розміри між сидінням і столом, висота між рядами і ширина проходів. Прес-центр - просторий, з великим залом для прес-конференцій і чималою кількістю робочих місць. За площею борисівський прес-центр з тих аналогів, які доводилося бачити, поступається лише своєму співбратові на варшавському стадіоні "Народови".

...Розмовляючи з майором борисівського райвідділку міліції, наші хлопці ніби між іншим згадали про шість з половиною годин простою на митниці. "Я знаю. Решался вопрос - пускать вас ілі нєт", - звучить відповідь. Білоруські міліціянти зробили усе, щоб обмежити час перебування українських гостей до мінімуму. З чим це пов'язано - сказати складно. Найправдоподібнішою виглядає версія, згідно якої надмірна увага до наших персон зумовлена проведенням у день матчу відбору до Євро-2016 в Мінську саміту за участю керівників країн СНГ.

Втім, білоруські фанати запевняють, що великою кліткою їхня країна є постійно, незалежно від того, що в ній проводиться. Вже потім, доїжджаючи по ямах до Великих мостів, наш вболівальник з прізвиськом Солдат, спілкуючись з мінським другом, пожартував: "Тому не кажіть, що все у вас так погано". Втім, кожен з нас розумів, що жоден комфорт волі не замінить. Чимало з тих, хто побував у Білорусі вперше, запевнювали, що з власної волі туди більше не поїдуть. Не поїдуть до країни Бацьки. Але не до людей, які там живуть і які подарували нам ту саму братську розтяжку. Вона приїхала в Україну саме на нашому автобусі. До слова, білоруську й українську митниці ми по дорозі назад оминули за якихось півгодини...

P.S. У суботу стало відомо, що нашого товариша, заарештованого білоруською владою, завдяки втручанню українських дипломатів було звільнено й матч, у якому в неділю в місті Лева зіграють Україна та Македонія, він подивиться як вільна людина у вільній країні.

фото - автора

Слідкуйте за нами:


Оцініть цей матеріал:
Поділитися з друзями:

Загрузка...
Авторизуйтесь на сайте, для того чтобы голосовать.
Коментарі (91)
Увійдіть, щоб залишати коментарі. Увійти
Lion Killer (Львів)
Ну якщо автор "явно не знающий как люди там живут." Звідси логічно отримуємо висновок, що ви знаєте, як там люди живуть. Чому ж ви не напишете і не просвітите нас????
Автор вам висловив (порівняно з вами наче Арістотель) свої враження щодо Білорусі. Вам може сподобатся, може не сподобатися, але писати щось типу "статья революционера с кастрюлей на голове" це низько, безтактно з вашої сторони.
Вибачайте, але вигладає на пост набридливого бурчуна-школяра, якому би тільки понити і понарікати.
Ответить
+8
-8
Злой 2000 (Харьков)
Вы пишите про вату в голове,а у остальных что?
Ответить
0
0
Беовульф (Одесса)
[quote datetime=" 14.10.2014 09:47 " author="Іван Вербицький (Київ)"] " Як це смішно: раби обурюються, що їх поневолення називається не дисципліною, а перебуванням у великій тюрмі. Розумію кожного з таких. З ностальгічними муками боротися важко. Як шкода, що Віктор Федорович не зміг завершити розпочате!" [/quote]Не надо про Януковича. О мертвых либо хорошо, либо ничего. :)
А вата у нас переведется через два поколения. На Донбассе - через четыре. Надо терпеть, что делать? :))
Ответить
+1
-1
Беовульф (Одесса)
[quote datetime=" 14.10.2014 19:57 " author="Павлов Паша (Ахтырка)"] " а вы думаете вы свободный человек? попробуйте отстоять точку зрения, отличную от линии нынешней власти. свобода слова?- даже на этом сайте банят тех, кто излагает точку зрения, которая идет не угодна модератору... ))) Самый покорный раб- это тот, кто уверен, что он свободен..." [/quote]Типичное выражение типичного раба. :)
Ответить
0
-1
Павлов Паша (Ахтырка)
)))))
Ответить
0
-2
Беовульф (Одесса)
[quote datetime=" 14.10.2014" author="Павлов Паша (Ахтырка)"] " а вы думаете вы свободный человек? попробуйте отстоять точку зрения, отличную от линии нынешней власти. свобода слова?- даже на этом сайте банят тех, кто излагает точку зрения, которая идет не угодна модератору... ))) Самый покорный раб- это тот, кто уверен, что он свободен..." [/quote]
Ответить
0
0
Дніпро sity (Дніпропетровськ )
[quote datetime=" 14.10.2014 09:43 " author="Іван Вербицький (Київ)"] " Ватні раби на марші" [/quote]точнее не скажешь:)
Интересно - где в каком подвале сидят вот эти донецкие писаки если у них в городе идет война?
Вывод один: сбежали или в паРашу или к во всем виноватым "бандеровцам".
Ответить
+2
-3
moderator

Stuntriding (Киев)
14.10.2014 09:40
Заблоковані п. 4.8
(повторно) ShataNsa (Одесса)
14.10.2014 10:56
Заблокований п. 4.1
Ответить
0
-2
Іван Вербицький (Київ)
Як це смішно: раби обурюються, що їх поневолення називається не дисципліною, а перебуванням у великій тюрмі. Розумію кожного з таких. З ностальгічними муками боротися важко. Як шкода, що Віктор Федорович не зміг завершити розпочате!
Ответить
+3
-5
Іван Вербицький (Київ)
Ватні раби на марші
Ответить
+5
-2
Павлов Паша (Ахтырка)
а вы думаете вы свободный человек? попробуйте отстоять точку зрения, отличную от линии нынешней власти. свобода слова?- даже на этом сайте банят тех, кто излагает точку зрения, которая идет не угодна модератору... ))) Самый покорный раб- это тот, кто уверен, что он свободен...
Ответить
+2
-1
Stuntriding (Киев)
[quote datetime=" 13.10.2014 22:18 " author="basque (Донецк, Вост.Украина)"] " ребята, дуйте в Подвал, не мешайте обсуждать творчество Ивана ;)" [/quote] Попрошу уточнять.......не творчество, а воображение больной фантазии! Ну и провокации во всех эпистолярных *произведениях*.
Ответить
+2
-1
Stuntriding (Киев)
Модер. Ты уж определись! Как можно не писать о политике, не выражать негатив в сторону автора, если название статьи и весь текст к этому толкает?!?
Тогда всех забань , не угодных, и будете общаться с провокатором данной статьи! Так обгадить Беларусь...........скинул другу ссылку, живёт в Белоруссии, *ПРИВЕТ* автору писанины ОГРОМНЫЙ!!! Бедного автора обидели. Как не писанина от него, так везде обижают, везде ему не нравится, везде совок. Так сидел бы дома, а не понаехал в Киев!!!
Ответить
+4
-4
moderator

Stuntriding (Киев)
14.10.2014 00:00
Попередаження п. 4.8
мы за динамо (киев)
13.10.2014 21:36
Joyce (Donetsk)

13.10.2014 22:10
Заблоковані п. 4.10 (повторно)

Ответить
0
-1
Stuntriding (Киев)
Уже банили, за мои высказывания, в сторону аФтора сего писания. Можете снова банить, но повторюсь.......журналист он ни какой , обычный писака!!! У него ..."у вільній країні"...это война, смерть и нищета народа, это норма. А Беларусь тюрьма? Бред с больной фантазией!!!
Ответить
+5
-5
Joyce (Donetsk)
А чем плох Ляшко? :)
Ответить
+1
-4
basque (Донецк, Вост.Украина)
ребята, дуйте в Подвал, не мешайте обсуждать творчество Ивана ;)
Ответить
+1
-1
мы за динамо (киев)
Я не голосував на виборах за Порошенка, не збираюсь голосувати за БПП.
Ответить
+3
-2
moderator
Joyce (Donetsk)
13.10.2014 21:10
Попередження п. 4.10
Ответить
0
-3
moderator
Шановні форумчани, переконливе прохання припинити офф-топ !
Ответить
+1
-1
Joyce (Donetsk)
Уважаемый модератор!
Ну Вы же понимаете, что человек откровенно провоцирует...
Ответить
+3
-1
мы за динамо (киев)
Для того щоб було хорошо потрібно діяти, не тільки книжки читати та футбол дивитись. Як в Києві так і в Донецьку. Мені ніколи не доводилось чути нарікання на Київ від львів"ян чи одеситів. Вони самостійно без няньки налагоджують своє життя. І тільки з Донбасу постійно лунали закиди та невдоволення до Києва. Причому на диво з усіх щабелів соціальної драбини. Тому до оцінки реального стану справ це не має ніякого відношення. Це лише переконання, менталітет. Не варто переоцінювати вплив на власне життя Порошенка і в цілому уряд, навіть з усіма негативами які нині їм притаманні. Тільки власними руками можна створити собі як добробут так і біду. Мені здається Вам не варто думати про Дніпропетровськ чи Білорусію. Всетаки Донецьк це Ваше місто.
Ответить
+3
-5
Joyce (Donetsk)
Советы своим детям давайте!
Ответить
+2
0
Joyce (Donetsk)
Речь идет не о правительстве, а об олигархах!
Вначале надо внимательно читать, а потом уже комментировать!
И желательно ознакомится не только с последними постами, но и с теми, чтобы представлены значительно раньше, а так поэтому и живем, что слышим звон, а не знаем, где он...
Ответить
+2
0
Joyce (Donetsk)
К сказанному выше:
http://zn.ua/VYBORY2014/blok-poroshenko-bez-boya-s...
Ответить
+1
-2
moderator


Не вратарь ( Нюрнберг )
13.10.2014 01:47
Заблокований п. 4.2
Ответить
+1
-4
Не вратарь ( Нюрнберг )
Афтар жжёт,ржу не могу!!!Ну,то ясно,что у него пиндостан,самая свободная страна!!!Даже про Фергюсон можно промолчать,вся их свобода и правда заканчивается на удалении 2 улиц от центра города... Хотя конечно,судя по блокировкам и предупреждениям на ветке,Украина вторая по свободе слова,после епархии чёрной обезьянки!!!Когда Бог хочет наказать человека,он лишает его разума... Коллективное помешательство-это уже не от Бога,а от рогатого...
Ответить
+5
-9
Joyce (Donetsk)
А зачем было хамить, ерничать, иронизировать в адрес Кандагара?
Он же Вас никоим образом не зацепил, не так ли?
Ответить
+1
0
Цап-царап (Харків)
Где же там хамство?..
А в остальном - всё в тон...
Здесь не зацепил:
http://www.ua-football.com/forum/discussions/64968...
А потом он обратился, в чужого:
http://www.ua-football.com/forum/discussions/64986...
(чтобы разобраться, надо изучить всё)...
Ответить
0
0
Joyce (Donetsk)
Как у вас все сложно:)
Вы бы там и решали свои задачи:))
0
0
Цап-царап (Харків)
Мы там и "решаем"...

0
0
Joyce (Donetsk)
Сомневаюсь - я строго придерживаюсь правил нормативной лексики: модератор выработал условный рефлекс, превратив меня в собаку Павлова:)
Ответить
+2
0
Цап-царап (Харків)
К тому же не хамлю тем, кто не хамит мне...
Не оскорбляет моих родственников, клуб и страну...
Остальное, по поводу крепких выражений, во 2-м
послании к Фессалоникийцам Гл.2 Ст.8...
Ответить
+1
-3
Joyce (Donetsk)
Кстати, со временем понимаешь, что только Притчи и Экклесиаст - учебники жизни (как по мне:)
+1
0
Цап-царап (Харків)
Да, истории с картинками:
http://scontent-a-vie.xx.fbcdn.net/hphotos-xfa1/v/...
Это для детей...
0
0
Alex51 (Kiev)
Примечательно, что сами белорусы здесь в комментах не фигурируют, у них в тырнете полный аллес, все под контролем, нототакэ
а вот что на наших граждан местные полисмены зубами щелкают, как будто мы их драники поели - абидно
Ответить
+1
-4
Витас (Минск)
А что тут отписывать, смешно читать про полный аллес в интернете, путаете может с кем, с Китаем или С.Кореей :-) Вчера словаки без проблем доехали сами, ребят не ужели не понятно, что Вы были под прицелом только из-за того, что происходит теперь у Вас. И нашему Лупунтику перед выборами не нужно это. Жалко, что с фанатами Шахтера будет тот же кортеж.
Ответить
+6
0
kandagar80 (артемовск)
Если Беларусь филиал то где основной офис тюрьмы народов?
Ответить
+6
-1
Цап-царап (Харків)
Устроится собрался?..
Ответить
0
-3
kandagar80 (артемовск)
да я трудоустроен.а что так тон поменял?не послал и то хорошо
+4
-1
Joyce (Donetsk)
Я так до сих пор и не понял, что есть цап-царап...
Если это Женшина, то Женщина - всегда права!
Ну а если мужчина, то можно и послать.
Главное, вначале уточнить гендерную принадлежность:)
+3
-1
kandagar80 (артемовск)
скоро ответ получишь
+1
-1
moderator
Anatoly Grey (Lviv)
12.10.2014 17:52
заблокований п.4.8
Ответить
+3
-7
moderator
basque (Донецк, Вост.Украина)
12.10.2014 17:17
попередження п.4.8
Ответить
+2
-7
real_in (Кузнецовск)
Был в Беларуси на ЧМ по хоккею. Ущемления свобод не увидел, цены были выше чем наши (но это в мае, а теперь у нас всё подорожало почти в 2 раза). Короче автору полный незачёт за заказуху пропаганду!!!
Ответить
+9
-4
moderator
Шановні форумчани, припиняйте політичний оффтоп!!!
Ответить
+2
-2
basque (Донецк, Вост.Украина)
Вы на заголовок вашего аполитичного редактора посмотрите
Ответить
+9
-3
Joyce (Donetsk)
Да, поддерживаю!
Более аполитичного заголовка в истории портала еще не было.
Впрочем, мы все - вне политики:)
Мы любим футбол:)
+3
-2
basque (Донецк, Вост.Украина)
особенно забавно, что апологет украинизации допускает ошибку уже в заголовке, написав русское слово украинскими буквами "філіал" вместо філії ;)
Конечно несознательные граждане типа дончан применяют и руссифицированный термин, но им простительно :)
+7
-2
vazil (СДонецк-Харьков)
Интересно было бы узнать, где в Белоруссии нет свободы?) Да, дома не разрушают, всякому быдло оружие не раздают, касается и майдана. Правоохранительные органы работают, в отличие от наших. Коррупции в сотни раз меньше. Та Белоруссия больше даже для беженцев сделала, чем наша страна, это вообще офигеть можно, Лукашенко выдал закон и зеленый свет дал брать с Донецкой и Луганской областей на работу и предоставлять жилье, оформление упрощенное и бесплатное, узнавал для работы надо было, минтруд Белоруссии устроил только с Луганской области 2000 семей и жилье дал, лично звонил. А что сделала Украина, хотя бы для наших украинских людей с зоны АТО? Поэтому статья автора, ура-патриотический честно вброс, особенно про цены)
Ответить
+11
-7
Joyce (Donetsk)
Спасибо за "направление мысли, а главное, ног": надо серьезно подумать, куда все-таки бежать - в Днепр или Беларусь, но оставаться в Донецке бессмысленно, т.к. гражданство РФ мне и нафик не надо, но и быть вечно подозреваемым в собственной стране - бред 33х-37х. Короче, чушь несусветная! Дожились не просто до абсурда, а до свинско-ублюдочного маразма. Спасибо украинским олигархам за наших гребанных президентов, за продажную раду, за шлюх-депутатов! Будь они прокляты!
Ответить
+3
-2
vazil (СДонецк-Харьков)
Согласен
+4
-2
Руслан Володимирович (Чернігівська область)
Згоден 100% особливо про нашу владу у нас односельчанин загинув чи можливо зник безвісти в зоні АТО і пішов туди "добровольно принудітельно" так уже пройшов тиждень і нікому немає діла всі обіцяють щось зробити і ніхто нічого куди вже не звертались одні обіцянки
Ответить
+3
0
Пiвоборонець (Харкiв)
Действительно, стиль материала не очень понравился, первое пришло в голову "в чужой монастырь". Не очень этично гадко отзываться о любой стране, где ты побывал, да и провоцировать местных - зачем было, это не добавило вистов в отношении простых белорусов к Украине. Мы должны вызывать у них зависть своим поведением, менталитетом, а не брезгливость.
Ответить
+10
-4
basque (Донецк, Вост.Украина)
а что ты ждал от Ивочкина? Мне как всегда хватило одного заголовка и тратить время на чтение... разве что картинки посмотреть
Ответить
+9
-5
Joyce (Donetsk)
Хорошо сказано!
А главное, умнО:)
Ответить
+2
0
moderator

Революция Сознания
12.10.2014 11:15
попередження п.4.10

Joyce (Donetsk)
12.10.2014 11:48
попередження п.4.10
Ответить
+2
-6
Joyce (Donetsk)
А самое главное: я никогда не встречал тупых ублюдков в Беларуси - скромные и красивые люди. И многие, что меня удивило, с уважением относятся к своему Президенту.
А теперь: такое было когда-либо в Украине?
Так что автору - огромный незачет...
NB! Еще в Беларуси не хватало гражданской войны!
Воевать за клавой легче, чем идти в бой, будучи в танке или БМП...
Ответить
+8
-8
Дніпро sity (Дніпропетровськ )
Ивану Вербицкому за материал спасибо.
Рабам не видящим далее своей "копанки" этого не объяснить.
Ответить
+10
-9
MU 0710 (Харьков)
zeny (Запорожье)

12.10.2014 10:37


100%..хорошо сказал..свободолюбие путают со вседозволенностью...ёпт..))
Ответить
+4
-8
донтист (днепропетровск)
Ну Вы ребята даете!Ну не фанаты у нас,а просто сплошная невинность.Во всей Европе существует предел,за который переступать не дозволенно.Полиция будет мочить похлеще,чем в Белоруссии.И те,кто попадал под "раздачу"-подтвердит.Поэтому,давайте не тупить,а признаемся:Не все,но некоторые "выпендревались",а как всегда-под расчет попали все.Давайте будем учиться правильной демократии и достойному поведению на стадионах,улицах,транспорте.
Ответить
+8
-4
moderator
kandagar80 (артемовск)
12.10.2014 08:00
Попередження п 4.8
Ответить
+4
-5
kandagar80 (артемовск)
Жека из Донецка получил предупреждение от модератора .Вопрос.
Чем действия модератора отличаются от милиционеров в Белоруси
Ответить
+6
-9
Joyce (Donetsk)
А недавно заблокировали Шахтер 2012 только за упоминание о батальонах, хотя я очень долго на эту тему распространялся, но... ссылаясь исключительно на Авакова:)
Так что нам, донецким-не-ополченцам (не-боевикам, не-террористам), придется пройти еще не один раз "чистилище", чтобы нам простили наши "донецкие" грехи.
По сути, отношение Запада к Украине и остальным республикам остается таким же.
Вот поэтому многие и не хотят жить в условиях дискомфорта и предпочитают ряды ополченцев, т.к. на них никто не будет косо смотреть и никого не будут модерировать, где ни попадя.
В любом случае выбор каждый должен сделать самостоятельно:)
Ответить
+4
-1
мы за динамо (киев)
Досить дивні міркування, стосовно ополченців і не тільки.Тому навіть більше погоджусь з модератором. Якось так по Вашому: якщо жінка або підліток то я Вам поспівчуваю . Хоча майданівська пацанва обходилась без співчуттів. І жінок під час ментівського штурму майдану вигати за межі не вдалось. Ми свого не віддаємо.Тому живемо у себе і не збираємось нікуди.Про дискомфорти по Донецьки відверто посмішили. Анекдот в тему- " подсудімий Гогія, за что ви зарезалі соседа? А пачєму он песком кідался." Як би я жив у Донецьку то я б подумав як зробити так щоб апалченци пішли шукати собі місце для існування. Але зрадник всюди зрадник. Навіть в Рассєі. Незабутній професор Преображенський таки правий- разруха вона в головах.
+3
-7
Joyce (Donetsk)
И какя связь между Вашим опусом и моим комментарием? :)
Вам хорошо в Киеве?
Ну и славно!
А Майдан здесь при чем?
Может быть, мне еще сюда труды Хайдеггера приплести?
А еще лучше - "Феноменологию" Гуссерля?

NB! Кстати, зрадники в Киеве сидят под крышей Порошенко!!!

+5
-2
v v (Вилейка)
Украину..извиняюсь клавиша запала..
Ответить
+2
0
v v (Вилейка)
Прочитал взгляд со стороны..Было интересно..Где-то согласен,где-то нет..В принципе сколько людей-столько мнений..Заострю внимание на некоторых высказываниях..То что прочитав надпись Мы-бандеровцы мусор не полез обниматься вполне логично..Странно если бы вы думали.что будет иначе..Также он не обрадовался бы и надписи у москаля Мы-власовцы,поверьте..Для белорусов Бандера и Власов на одной лестнице стоят..Как кто-то тут написал такой прием еще не самый худший,зная нашу милицию..Простые обыватели морщатся от любых фанатов,наших,ваших-им до лампочки..Идет шум и им это не нравится..Думаю у вас также..Писать последний диктатор и т.д. и т.п. тоже лишнее..Это мы слышим уже 20 лет..кому то нравится Лукашенко кому то нет..всем не угодишь никогда..Главное..У нас нет войны..Думаю адекватные люди со мной согласятся-это очень важно в свете последних событий..Спорить и доказывать дальше на тему что есть свобода можно не продолжать..У нас не гибнут люди и это главное..все..Да и небольшое отступление.Вы написали мол сюда не охота возвращаться..На днях мой друг ездил в украину(в Ровенскую обл.) за резиной.(она у вас дешевле)На мой вопрос как там?Пожал плечами и сказал примерно тоже.Больше ехать туда неохота..Более подробно рассказал..На таможне вынули всю душу..А почему регистратор??Что снимать приехал??Ножик в бардачке??Холодное оружие,зачем??Кого резать??маленький??Ну и что?и т.д. и т.п..на рынке торговался с мужиком за какую-то фигню.И сказал Ну скинь хоть пару рублей..На что услышал Сказал бы гривны-скинул..А рубли пусть тебе москали скидывают..На вопрос друга А ничего что у нас в Беларуси деньги тоже рубль называются?Мужик отвернулся и ничего не ответил..Вообщем подвел он итог..В душу не насрали-но больше не поеду...С уважением..
Ответить
+10
-6
Павлов Паша (Ахтырка)
Вы правы- у каждого своя точка зрения, от себя лично могу сказать - бывал кучу раз в Беларуси- если не смотреть стеререотипами, а глазами простого обывателя- я реально не знаю, что может не понравиться. В Минске, Гомеле, Речице, Мяделе, Молодечно живет родня - никто не жалуется на жизнь, или на отсутствие свободы. Кстати, автор, наверное плохо осведомлен о том, что Минск был полностью разрушен во время войны, и поэтому, конечно, отстраивался по стандартам 50 -х годов. Да, возможно, выглядит не совсем так как хочется автору, (как он пишет по совковому) но в отличие от Киева, автомобилисту в Минске почти не реально попасть в пробку.
Ответить
+5
-2
Революция Сознания
Абсолютно с Вами согласен! Особенно меня зацепили последние слова автора- "у вільній країні". Вы знаете, не дай Бог никому такой "вільної", где гибнут люди, которые думают что воюют за Украину, а на самом деле участвуют в войне олигархов, которые устраивают им "зелёные коридоры"; где страну с Огромным потенциалом превратили в Ирак (специально посмотрел в Википедии ВВП на душу населения); где вместо того чтоб уничтожать коррупцию и устранять проблемы с зарплатами и пенсиями, впаривают людям нац. идеи. И ещё, автор, самое худшее и унизительное - это тыкать пальцем на других и говорить как у них плохо а у нас хорошо. Это черта хохлов а не украинцев.
Ответить
+7
-12
Joyce (Donetsk)
Да ладно, уважаемый!
Такого "добра" везде хватает, но поверь - очень многие украинцы относятся к Беларуси и ее гражданам с должным уважением.
А кто там у вас - хороший, а кто - плохой, хотелось бы, чтобы этот вопрос решил исключительно народ Беларуси, а не потусторонние силы...
Главное, чтобы "батя" ваш не был вором и хамом, а думал о своих гражданах!
Ответить
+3
-3
Joyce (Donetsk)
Кстати, если в том же Марселе, Берлине или Лондоне кучка фанов начнет "выходить" за "пределы установленных правил", с ними уж точно никто сегодня церемониться не станет - сразу в участок. А то, что "полиция" в Беларуси еще способна предупреждать, делает ей честь, т.к. в последние годы донецкие менты старались зацепить по любому поводу, порождая в среде горожан тотальную ненависть к правохранительной системе! Да и вряд ли в Беларуси отправили на тот свет столько людей, сколько в Украине за годы правления Кучмы и Януковича, хотя по последнему давно уже эшафот плачет! В принципе, но фоне того, что происходит в Украине, не исключаю, что граждане Беларуси молятся на свою милицию:)
Ответить
+7
-8
Lion Killer (Львів)
ви значить не були на матчах в цих країнах. принаймні в Німеччині фанати таке витворяють в метро і ін засобах транспорту, що наші в порівнянні з ними, шкідлива малеча. На власному досвіді переконався.
Ответить
+10
-3
Joyce (Donetsk)
Я не просто там был! Я стоял в центре фанов дотмундской Боруссии на матче с Шальке, когда тупые турки нас забрасывали бутылками - спасибо полиции и немецким овчаркам! А если учесть, что нас там было с гулькин нос, могу представить, чтобы после нас осталось! Вот поэтому я всегда рад встречам с немецкой полицией:) А вот после матча все фаны шли строевым шагом, не рискуя злить полицейских!!!
+5
0
Lion Killer (Львів)
коли навколо люди в погонах, то й наші смирненькі.)
я теж, звичайно, за вболівання в межах розумного. співати це одне, а дибоширити - інше.
в кожному натовпі знаходяться декілька гарячих голів, тому я за те, щоб правоохоронні органи хоча б в невеликій кількості, але охороняли порядки на стадіонах.
+9
0
George_D (Харьков)
[quote datetime=" 11.10.2014 22:52 " author="Lion Killer (Львів)"] " А якщо Білорусь швидше побудує в себе європейські стандарти, я буду тільки радий." [/quote] Доречі, одна зі складових тих самих європейських стандартів - це дотримання суспільного порядку та незаважання оточуючим.
Ответить
+9
-1
Lion Killer (Львів)
є моменти, коли до дупи дотримання суспільних порядків. ви згадайте ніч, коли Шахтар здобув кубок УЄФА або ніч, коли зб втулила двійку м,ячів жабоїдів. Мені (як і більшості) була приємна радість, пісні, святкування на вулицях і взагалі навколо. На те вони фанати, щоб фанатіти:)
більше шкоди від гопоти на вулицях.
Ответить
+9
-1
George_D (Харьков)
Ну если бы в харьковском метро, к примеру, немецкие фанаты заволалы "Дойчланд убер аллес", то это тоже ни у кого энтузиазма не вызвало бы. И не из-за содержания даже, просто за день накувыркаешься, сядешь в метро, а там начинается - музыканты бездарные на гитарах бренчат, распространители пластырей телеснорго цвета толкаются, хромые-слепые-безногие коты Базилио, собиратели "на операцию"... так поди ж ты, еще и фанаты будут глотку рвать? Хочешь петь - на стадио, или на спивоче поле.
Ответить
+7
-14
Lion Killer (Львів)
Фанати вчора вшанували пам,ять білоруського героя. Слава Україні! Живи Беларусь!
п.с. тіки що з кварталу:
"Я зажгу в церквях все свечи. Но одну… одну оставлю.
Для того, кто Украину на войну идти заставил.
Для того, о ком поется в песне харьковских фанатов.
Для того, кто очень щедро раздавал свинец ребятам".
cce80b44a2dcc76_tmp
Ответить
+18
-5
moderator

genev09 (Донецк)
11.10.2014 21:41
Попередження п. 4.8
Ответить
+11
-8
Lion Killer (Львів)
Цікаві пригоди.
А бацька закінчить як і інші диктатори. Інакше бути не може.
Ответить
+14
-6
vazil (СДонецк-Харьков)
В Белоруссии поддержка президента реальная больше 70 процентов, вы очень плохо знаете эту страну и как люди живут там, а еще о диктаторстве говорите, кстати белорусы быстрее в ес вступят, чем украина
Ответить
+13
-15
Lion Killer (Львів)
В Росії ще більша підтримка Путіна. В фашистській Німеччині більше 90% громадян підтримувала Гітлера, але ж це не значить, що він не був втіленням суцільного зла.
А якщо Білорусь швидше побудує в себе європейські стандарти, я буду тільки радий.
+17
-5
Joyce (Donetsk)
Тогда ей предстоит пройти путь Украины, хотя ему - пути - пока конца и края не видно.
С другой стороны, возможно, новые-старые путины сделают выводы и сами начнут движение в сторону евроазиации, но с элементами реальной демократии.
Сегодня будущее СССР - в прямом и переносном смысле - полностью зависит от Украины и украинцев.
Хотя хуже, чем было, представить уже невозможно в принципе - разве что 3-я Мировая!
+7
-2
Lion Killer (Львів)
все буде хорошо в нас. потрібні зусилля і віра кожного. і політики достойні виростуть разом з новим поколінням.
п.с.але шойно поляки дали німцям газу)
+11
-2
George_D (Харьков)
Ну это только если в Беларуси вдруг откроются залежи нефти, то тогда судьбы Каддафи и Хусейна Бацьке не миновать. А пока - вряд ли.
Ответить
+4
-9
vazil (СДонецк-Харьков)
Фанта
Ответить
+4
-6
vazil (СДонецк-Харьков)
Интересно как автор покупал рубли белорусские. В магазинах фантаст стоит 8-10 тысяч литровая, но никак не 20 гривень
Ответить
+5
-11
Volic_ (Днепропетровск)
Спасибо за статью. Беларусь конечно живе, но главное не попадать на гачок к ментам. Очень строго... Спасибо за путин уйло
Ответить
+24
-3
genev09 (Донецк)
вообще-то, понять тех, кто не хотел пускать украинских болел в Беларусь, в принципе можно: в нашей стране - война, футбольные ультрас - одни из самых активных, так сказать, "членов общества"... и далеко не всегда настроены миролюбиво...
со стороны государства-соседа понятно желание "не пущать!" - зачем они нужны, проблемы-то?

но наверняка было еще и обычное для наших стран рьяное исполнение, когда одни (наверху) сказали "пустить, но контролировать, иначе..!", а другие (которые пониже) взяли под козырек и "повиновались по полной, с запасом, наверняка"...


да, Ивану Вербицкому - отдельный минус за постоянные заносы в политику...
Ответить
+13
-32
kotigorok (Чернігів)
Білорусь - у Європу, Лукашенка - відповідно до рими...
Ответить
+14
-3


Новини Футболу

Кращі букмекери

Букмекер
Бонус

загрузка...