Фоменко: Реальність така, що дві зустрічі зі Словенією вирішать долю команди

Головний тренер національної збірної України Михайло Фоменко відповів на запитання напередодні стикових матчів зі Словенією.

— Михайле Івановичу, наскільки для вас принципово те, що 14-го числа зіграємо у Львові?

— По-перше, УЄФА не залишив нам великого простору для маневру, маємо право виступати лише на трьох стадіонах. По-друге, я виходжу з того, що Львів, Київ, Дніпропетровськ — усе це Україна, наша з вами Батьківщина. Ось це принципово для мене.

— А як же твердження проособливу — шалену — ауру вболівання галичан?

— Десь маєте слушність, але, наголошую, для мене важливіший інший фактор: це одне з українських міст, кожне по-своєму рідне для мене.

— Наскільки національній команді може зашкодити "квитковий скандал"?

— Я помітив у вас специфічну звичку: запитувати про те, що не в моїй компетенції.

— Підозрюю, інтерес до ймовірних преміальних за прохід словенців із цієї ж категорії?

— Безумовно. Виходьте на зв’язок із Андрієм Васильовичем і цікавтесь у нього.

— Боюся продовжувати… Кілька тижнів тому деякі ЗМІ розповсюдили "взяту з достовірних джерел" новину про те, що ваша нинішня робота напряму залежить од результатів 14 та 17 числа.

— Ні зі мною, ні з ким іншим із тренерського штабу не розмовляли на цю тему. Керівництво ФФУ, маю на увазі. Я не можу коментувати, чому і як виникають такі повідом­лення, звідки їхні ноги ростуть. Згадайте: нещодавно хтось із ваших колег повідомив, буцімто мій контракт завершується 31 жовтня, насправді 31 листопада. Чи, можливо, деякі журналісти знають більше за мене? Чи то така вимога часу: вигадувати скандали, пікантні новини?

— Давайте про це: як би ви пояснили те, що напередодні гри з Іспанією й опісля неї різко зросла кількість негативних інсинуацій довкола збірної? Особ­ливо щодо постаті Зінченка, особливо з боку керівництва "Шахтаря".

— Очевидно, час такий сьогодні. Можливо, з виборами пов’язано? Озирніться, скільки негативу оточує нас! Багато хто освоїв нехитре ремесло: придумати щось і по тому вгризатись у це, кусати… Про Зінченка: все, що хотів сказати, сказав на прес-конференції після гри. А те, що деякі ваші колеги обширно «розвинули тему»… Поважаю журналістів, розумію, що кожен займається своєю ділянкою роботи, причому більшість працює на хорошому рівні, принаймні старається. Втім, дехто полюбляє, як ви сказали, інсинуації.

— Я, коли чесно, хотів іще поцікавитися питанням запізнілих — як здається багатьом — замін у вашому виконанні…

— Про це також багато написано й висловлено. Повторюю: в кожного своя місія. Крапка.

— За плечима української збірної п’ять поспіль невдалих плей-оф…

— Ви думаєте, я, мої помічники й підопічні не хочуть поїхати до Франції? Ми всі дуже хочемо! Інша справа, що й суперник живе з оцим бажанням… Реальність така, що дві зустрічі вирішать долю команди, можливо навіть, покоління. Не маємо іншого виходу, крім того, щоби віддати всі сили для перемоги.