Україна - Вельс 1:0. СТАНДАРТне обличчя команди Фоменка

Товариський матч

28 березня. Київ. НСК «Олімпійський». 20 000 глядачів

Україна - Вельс 1:0

Гол: Ярмоленко 28

Україна: П’ятов – Артем Федецький, Хачеріді, О-др Кучер, Шевчук – Ротань (к) (С. Сидорчук 59), Степаненко – Ярмоленко, В. Коваленко, Гармаш – Зозуля

Тренер – Михайло Фоменко

Вельс: В. Геннессі – Честер, Е. Вільямс (к) (Джаз Річардс 65), Бен Девіс - Ґантер, Н. Тейлор (Адам Генлі 72) – Аллен, Емір Г’юз (Джо Ледлі 79) – Джонатан Вільямс (Шон Макдональд 61), Т. Лоуренс (Том Бредшоу 73) – Черч (Воукс 61)

Тренер – Кріс Коулмен

Судді: Сердар Ґьозюбуюк – Ґоссенс, Бонман (усі – Нідерланди)

Попередження: Гармаш 22, Хачеріді 38, Артем Федецький 51 – Джаз Річардс 77

Трибуни під час останнього напередодні Євро-2016 домашнього поєдинку збірної України були практично порожніми. Звісно, ті, хто цей матч проіґнорував, мають тисячі виправдань – від цін на квитки, холодної погоди, до непривабливої гри команди в зустрічі з кіпріотами. Усе начебто й так і можна у вільний від походу на стадіон час, забризкуючи слиною клавіатуру, виплескувати свою ненависть на Фоменка-Хачеріді-Кучера-Шевченка на розмаїтих форумах. Дешево і сердито. Проте чи маємо ми після цього моральне право вимагати від першої команди країни чогось надзвичайного на полі?

Між тим, наставник української команди як і обіцяв, виставив на матч максимально наближений до бойового склад. Не вистачало лише травмованих Євгена Коноплянки, Ярослава Ракицького та Сергія Рибалки. У воротах грав Андрій П’ятов. У центрі оборони, вилікувавши ангіну, поряд із Олександром Кучером знову вийшов Євген Хачеріді. На флангах захисту діяли Артем Федецький (справа) та В’ячеслав Шевчук (зліва). В опорній зоні грала пара Руслан Ротань – Тарас Степаненко. Під нападником Романом Зозулею розташувалося тріо Андрій Ярмоленко – Віктор Коваленко – Денис Гармаш. Для донеччанина то перший у кар’єрі вихід в основі збірної, а Гармаш, мабуть, вперше у складі збірної грав з ухилом на лівий край.

Тренер валлійців Кріс Коулмен, як відомо, у двох березневих «товарняках» не міг розраховувати на лідерів команди – Ґарета Бейла та Арона Ремзі. Відповідно нехай і вимушено, але є нагода випробувати варіанти ведення атакувальної гри без зірок. Цього разу попереду вийшов Саймон Черч, а з глибини його підтримували Джонатан Вільямс і Том Лоуренс. За фланги відповідали двоє лінійних – Кріс Ґантер справа і Ніл Тейлор зліва. Пару опорних хавбеків склали Джо Аллен та Емір Г’юз. В центрі оборони грав капітан Ешлі Вільямс. Правіше від нього розташувався Джеймс Честер, лівіше – Бен Девіс. Ворота гостей, як зазвичай, захищав Вейн Геннессі.

Тактичні наміри Михайла Фоменка проявилися доволі чітко. Починаючи з дебютного відрізку, українці глибоко, усіма десятьма гравцями відходили на власну половину поля в сподіванні витягти суперників на себе і провести контратаку. Попервах не складалося лише з другою частиною завдання, а трохи згодом збої почала давати оборонна ланка. Спершу Ґантер поперечною передачею справа розрізав оборону суперників настільки, що Лоуренс несподівано навіть для себе опинився віч-на-віч із П’ятовим. Пробив Том відразу, а наш воротар, зачепивши м’яч кінчиками пальців, перевів кулю на кутовий. Трохи згодом у центральній зоні неподалік від карного майданчика зіткнулися Хачеріді й Кучер. М’яч відскочив у напрямку воріт і ситуацію врятував лише своєчасний вихід за межі 16-метрової зони П’ятова.

Спробу перейти у позиційний наступ українці здійснили рівно в середині тайму. Щоправда, перша гострота поблизу воріт Геннессі виникла тоді, коли команди відійшли в середину поля. То Федецький зі свого краю кинув довгою передачею у прорив по місцю правого півсереднього Коваленка. Віктор на швидкості втік від Девіса, але увійшовши до карної зони і опинившись перед воротарем, котрий вибіг на зустріч, промахнувся по м’ячу.

Але не минуло трьох хвилин і той же Коваленко таки приклався до результативної атаки. Метрах в 27-ми прямо по центру від воріт суперника Віктор змусив фолити на собі Джонатана Вільямса. Українці отримали право виконати небезпечний штрафний. Вочевидь гості очікували від Ротаня прямого удару, але Руслан перекинув м’яч над стінкою «черпаком». Вперше у матчі залишений без опіки Ярмоленко пробив метрів з дев’яти, з неударної для себе правої ноги у ближній кут. Шансів зреагувати на постріл у Геннессі не було. Зачепивши м’яч, Вейн лише підкоригував політ кулі в сітку – 1:0. Цікаво, що то був перший у зустрічі удар нашої команди навіть у напрямку гостьових воріт.

До перерви валлійці не змогли створити навіть натяку на аргументи, які дали б їм змогу претендувати на гол у відповідь. Українці вміло «сушили» гру в середині поля, непогано розігрували «квадрату», втягнувши суперників у трясовиння пустої біганини. Єдиний момент, який вартувало б виділити у заключній третині тайму – штрафний метрів з 25-ти, який Лоуренс пробив надто неточно.

В дебюті другої половини українці відразу спробували вгамувати амбіції суперників з допомогою пресингу. Змусивши валлійців розігрувати м’яч у цейтноті навіть на власній половині, наша команда тим самим полегшила своє життя й обороні. Хоча першу гостроту в таймі все ж створили гості. Після навісу справа Тейлор скинув м’яч головою під удар Г’юзові, а Емір вистрелив сходу метрів з 20-ти в метрі над поперечиною. Не цуралася наша команда порушувати на дальніх підступах до карної зони при потребі правил. Благо, з розіграшем «стандартів» гості проблеми мали.

На 55-й хвилині знову нагадав про себе Ярмоленко. Під час контратаки Андрій отримав м’яч на фланзі, змістився ближче до центру і вистрелив метрів з 25-ти з лівої у дальній верхній кут – вийшло неточно. Гості відповіли на цю гостроту своєю майже миттєво. Аллен у зворотній атаці теж приклався до м’яча з далекої відстані – П’ятов витягнув кулю з-під поперечини не без труднощів.

Справді ж ідеальну нагоду подвоїти рахунок українці мали після чергового штрафного у виконанні Ротаня. Після навісу Руслана Кучер у стилі Зозулі підрізав м’яч з району одинадцятиметрової позначки головою в нижній кут. Куля розминулася зі стійкою на якісь сантиметри.

Для Ротаня, який таких штрафних у матчі виконав немало, ця дія була останньою, бо невдовзі Фоменко випустив замість капітана Сергія Сидорчука. Коулмен у свою чергу відповів відразу потрійною заміною. Дві з них – за позиціями: Сем Воукс вийшов замість Черча на вістря атаки, а Шон Макдональд, заступивши Джона Вільямса, наступав з глибини. Натомість Джаз Річардс, помінявши капітана Ешлі Вільямса, зайняв звичне місце правому краї оборони, а Ґантер перемістився у центр.

Зрештою, ні ці, ні дві наступних заміни суттєвим чином на хід гри не вплинули. Гості намагалися вийти вперед великими силами, але наша команда остудила цей запал кількома контратаками. Їх підопічні Фоменко до ударів не довели, але залякуючий ефект вийшов непоганий. І без того не надто сміливі валлійці стали ще обережнішими.

Михайло Іванович брехати не вміє. На вчорашній прес-конференції він сказав, що матчі з такими суперниками випадає грати нечасто, а отже вийдуть усі найсильніші. Тренер дав зрозуміти, що результат важливий і тактика на гру й мінімальна кількість замін це підтвердила. В заключних хвилин десять українці грали у закритій манері, зачинившись на власній половині поля майже повним складом. Погано, що в цьому відрізку господарі не продемонстрували жодного контраргументу. Добре, що оборона видимих провалів не допустила, а П’ятов забрав усе те, що й мав забрати. Зокрема – піймав м’яч намертво після удару Девіса після подачі кутового. Правда, в єдиному епізоді, коли гості могли вирівняти ситуацію, допомогти команді наш воротар уже не міг. На щастя, Воукс, замикаючи простріл зліва, у ворота не влучив.