Страшний сон Луческу. Про суддівство матчу Україна – Туреччина

Чогось неладного від суддівства матчу Україна - Туреччина можна було чекати – зважаючи на те, яку країну представляла бригада арбітрів. Іспанці – передовики у футболі, але не в питанні арбітражу. В Прімері часто відбуваються скандали, зумовлені відвертими суддівськими помилками. І ось – один з прикладів таких помилок на міжнародному рівні.

Звичайно, цього разу арбітри помилилися на користь України. Але вже завтра-післязавтра можуть помилитися проти. Тому про суддівство бригади на чолі з Давідом Фернандесом Борбаланом потрібно говорити, абстрагувавшись від того, на чию користь були ці помилки.

- Ніби й проявлявся рівень арбітра – дозволяв грати, слушно застосовував санкції. Але під час голів, а також порушень правил, які тягнули на призначення одинадцятиметрового, Давід Фернандес Борбалан втрачав концентрацію – як і його помічники, - аналізує ситуацію екс-арбітр ФІФА Мирослав Ступар. - В одному матчі відбулося аж занадто багато моментів, які вплинули на результат гри.

В першому випадку Ярмоленко відкрився під пас Коваленка, але був у положенні "поза грою". Можливо, тут концентрацію уваги втратив асистент. М'яч не можна було зараховувати. Під час другого взяття воріт асистентові було важко, бо ситуація розгорталася не з його боку. Коноплянка вицарапав м'яча, але, таке враження, снаряд перетнув лінію воріт і Євген виконав передачу вже з-за меж футбольного поля.

Тут більше запитань до асистента, а ось в другому таймі відбулися два епізоди, в яких не розібрався вже арбітр в полі, - каже експерт. – На 76-й хвилині Сергій Кривцов за руку схопив 17-го номера збірної Туреччини, розвернув його і завадив нанести прицільного удару по воротах. Це повинен був бути одинадцятиметровий удар.

А приблизно за дві хвилини той же Кривцов підключився до подачі кутового, а опонент збив його з ніг поштовхом у спину. Це теж тягнуло на одинадцятиметровий.

При тотальній перевазі нашої збірної, м'ячі були забиті після порушень правил. А там, де не було порушень, забити було важко, – резюмував Мирослав Іванович.

Ось таким виявився дебют Мірчі Луческу на посаді головного тренера збірної Туреччини. Вірно говорять: те, чого найбільше боїшся, тебе й переслідує по життю.