Одинадцять легіонерів, які втратили шанс зіграти за збірну України

Прийняття Марлосом українського громадянства і його наступний виклик до національної команди - один з рідкісних випадків, коли зійшлися три умови для залучення колишнього легіонера в збірну України. Це, в першу чергу, бажання самого футболіста піти на серйозний крок і змінити громадянство, друге - зацікавленість тренерського штабу національної збірної, і третє - виконання законодавчих норм України і футбольного права.

В українському футбольному світі цікавитися у успішного легіонера, без досвіду виступу за свою збірну, чи не бажає він перейти під жовто-блакитні прапори - поширена практика. Досить відкрити більш-менш змістовне інтерв'ю з іноземцем, що, між фразами про українську культуру та їжу, побачити питання «чи не думали ви про зміну громадянства?». І якщо журналісти мають на меті ближче познайомити свого героя з публікою, то для керівників клубу це питання має інший, більш прагматичний характер. В умовах ліміту на легіонерів, будь-який іноземець з новим, українським паспортом, звільнив би місце в команді для ще одного гравця з іншої країни.

Історії про те, як хороший іноземний футболіст міг би стати громадянином України і викликатися до національної збірної найчастіше закінчувалися сумним кінцем саме тому, що випадки, де дві сторони мають однаково сильне бажання і має для цього правову основу, відбуваються вкрай нечасто. Нижче будуть викладені деякі історії, коли все закінчилося просто розмовами або бажання однієї сторони було недостатньо.

Тайсон

Вперше про зміну Тайсоном громадянства заговорили в 2013 році. За неофіційною інформацією, тоді ще 25-річний футболіст погодився на пропозицію "Шахтаря" про натуралізацію за 500 000 доларів. Очікувалося, що Тайсон стане громадянином України вже в грудні 2013 року. Однак нічого не змінювалося. Сезони змінювали один одного, а хавбек "Шахтаря" час від часу говорив, що готовий відгукнутися на пропозицію, але, як і кожен бразильський футболіст мріє про "пентакампеонів".

Прорив стався в серпні 2016 року. Тайсон отримав одночасно дві пропозиції - від збірної Бразилії і України і вибрав в результаті рідну країну. На даний момент в активі Тайсона чотири матчі за Бразилію і один гол, забитий збірної Австралії в товариському матчі.

Пізніше футболіст сказав, що дуже хотів би зіграти за національну збірну України на Євро-2016... але до нього просто ніхто не звернувся і не покликав.

Луїс Адріано

Не один рік про готовність змінити паспорт стверджував і кращий бомбардир в історії "Шахтаря". Починаючи з 2012 року, бразильський форвард говорив про Україну як про другу батьківщину і був готовий змінити громадянство, якщо його покличуть до збірної України. 2012-й рік був особливий для Луїса Адріано. Він став кращим бомбардиром "Шахтаря" в єврокубках, а ще забив скандальний гол у ворота данського "Нордшелланда" в Лізі чемпіонів.

Через рік Луїс Адріано підтвердив своє бажання, цього разу додавши, що отримав підтримку від своєї дружини. Однак не забув форвард сказати, що і хотів би побачити сильну зацікавленість в ньому з боку збірної і федерації. А її не було.

У 2014 році відношення Луїса Адріано до цього питання стало прохолоднішим: "Так, я мав намір отримати український паспорт. Це питання поки що відкрите, але все залежить від ситуації в Україні. Якщо все заспокоїться, то це, звичайно, відбудеться", - запевнив бразилець. Однак руху назустріч з боку тренерського штабу збірної на чолі з Фоменко не було.

Зрештою, звернув увагу на Луїса Адріано Дунга. Форвард "Шахтаря" зіграв свій перший матч за Бразилію проти Туреччини і потім ще три рази з'являвся у своїй національній команді.

З 2015 року Луїс Адріано перестав викликатися до збірної Бразилії. Спад форми екс-гірника в Мілані і Спартаку, а також поява нового покоління бразильських форвардів не змушують тренера пентакампеонів Тіте згадувати про Луїса Адріано.

Папа Гуйє

Головний тренер "Металіста" Мирон Маркевич і спортивний директор Євген Красніков витратили чимало сил і часу на безуспішну спробу натуралізації сенегальського захисника Папу Гуйє. У недовгий період в 2010 році, коли Маркевич керував і національною збірною, спроби залучення Гуйє ще більше активізувалися. Наставник національної команди говорив, що захисник навіть давав свою принципову угоду на зміну громадянства. Однак Маркевич пізніше пішов зі збірної і питання про натуралізацію завис в повітрі.

Через два роки Гуйє отримав виклик в збірну Сенегалу, за яку провів п'ять матчів. У 2013 і 2014 році він ще пару раз опинявся в збірній на лавці запасних. Останнім матчем Гуйє за "Львів Терангі" став поєдинок проти Кот д'Івуару.

У 2010 році здавалося, що питання з громадянством Гуйє вже буде вирішене, але крім самого футболіста, щонайменше, ще одна людина точно знала, що натуралізації не відбудеться. Тоді ще головний тренер "Волині" Віталій Кварцяний, який підписав Гуйє на зборі в Туреччині в 2005 році розповів, що як тільки сенегалець підписав контракт з "Волинню", йому пропонували прийняти українське громадянство, але він відразу відмовився, сказавши у відповідь: "Сенегал!"

Пізніше Гуйє пояснив свою принциповість у цьому питанні: "мій тато політик, він мер міста в Сенегалі, і якщо його син буде грати за іншу країну, в Сенегалі буде скандал".

Лео Матос

Лео Матос був одним з кращих легіонерів в історії "Чорноморця". У сезоні 2011/12 рр. став найкращим бомбардиром моряків, був віце-капітаном команди, став першим легіонером, який провів більше 100 матчів.

Бразилець звик до Одеси, місцевої культурі, і відкрито говорив, що після п'яти прожитих років в Україні (починаючи з 2010 року), хотів би прийняти громадянство, і, може, зіграти за збірну України.

Це був 2013 рік, і УПЛ перебувала в мильній бульбашці благополуччя. Наступний рік став переломним для України, а Чорноморець став першим клубом, які пережили масовий відхід легіонерів.

Лео Матос залишився в Україні, став гравцем "Дніпра", але в новому клубі мав уже інший статус. Можливо тоді змінився і настрій Матоса, і про зміну громадянства він більше не говорив.

В даний момент Матос досить успішно виступає за грецький ПАОК з іншим екс-днепрянином Євгеном Шаховим.

Даніло Сілва

Данило Сілва провів сім довгих і успішних років в "Динамо". Бразильський фланговий захисник був стабільним гравцем стартового складу киян і ніколи не скаржився на адаптацію і українські реалії. У футболіста народився в Україні син, і Данило Сілва сам говорив, що відчуває себе наполовину українцем, і наш гімн для нього - не порожні слова.

Навесні цього року Сілва покинув Україну, все ж будучи бразильцем по паспорту. Цілком ймовірно, що тренерський штаб збірної і федерація ніколи і не думали про те, щоб натуралізувати захисника "Динамо".

Матеус

Добре прижився в Україні і бразильський форвард "Дніпра" Матеус. Через рік після переходу з "Браги" в 2011 році Матеус одружився з українкою, і міг претендувати на українське громадянство.

"Мені поки що не вдалося зіграти за національну збірну, і хто його знає, може, якщо я стану громадянином України, моя мрія здійсниться", - відзначав футболіст. У 2016 році, як раз, коли минуло п'ять років після приїзду Матеуса в Україну, він покинув Дніпро і зараз грає за "Шицзячжуан Евер Брайт", який виступає у другій за рангом китайської лізі.

Брандао/Алекс Тейшейра

З огляду на принципи селекції "Шахтаря", натуралізація кого-небудь з бразильських легіонерів була б великим успіхом.

Коли бразильський форвард Брандао, який провів шість пам'ятних сезонів за Шахтар, отримував французьке громадянство, вже граючи за "Сент-Етьєн", то зізнався, що мав шанс і стати громадянином України. "Я міг зіграти на чемпіонаті світу-2006 у складі України", - запевняв гравець. Однак він вирішив не робити цього. До Франції ж у нього було інакше ставлення.

Тейшейра називав збірну України "дуже хорошою командою" і говорив, що в один прекрасний день все можливо. Питання відпало саме собою, коли Тейшейра був проданий в "Цзянсу Сунін". В основну збірну Бразилії 27-річний хавбек поки не викликався.

Жуніор Мораєс

Форвард "Динамо" був в тісному контакті з Андрієм Шевченком, а також знаходиться в хороших відносинах з його помічником Раулем Ріанчо. В кінці минулого року Мораєс сказав, що у нього є час на роздуми до липня 2017 року. Так як нічого не нового про комбінації форварда "Динамо" зі збірною України ми не нічого не чуємо, цілком ймовірно, Мораес все ще вірить в свою мрію потрапити в національну збірну Бразилії.

Лакі Ідахор/Діого Рінкон

Лакі Ідахор - ветеран вищого дивізіону, який провів в українських клубах 238 матчів за 13 сезонів. Нігерійський форвард зізнавався, що коли перейшов в "Динамо", то міг отримати українське громадянство. У той час ще юний форвард відмовився, так як хотів грати за збірну Нігерії.

Надходила пропозиція і Діого Рінкону, одному з кращих динамівських легіонерів першої половини 2000-х. Бразилець ввічливо сказав, що розглядав цю пропозицію, але не погодився, тому що не міг виступати за збірну України через досвіду гри за молодіжну збірну Бразилії.

Бонус

Одним з перших приводів для української громадськості активно обговорити питання натуралізації стала сенсаційна новина з 2001 року: "Чотири аргентинських футболістів з українським походженням: Патрісіо Кампс, Хуліан Кметь, Хосе Чатрук і Дієго Клімович - готові виступати за збірну України" - писали засоби масові інформації. Треба визнати, тоді до цього ще ніхто не був готовий. Через 10 років після розвалу Союзу Україна все ще знаходилося в стороні від світових процесів глобалізації, і ФФУ не змогла якось адекватно сприйняти цю новину, нічого не роблячи. З цієї четвірки в результаті самим відомим футболістом став нападник Климович, який провів кілька дуже хороших сезонів в Бундеслізі.