Коноплянка: Коли бачу Андрія Шевченка, я не можу сказати, що бачу легенду

Вінгер збірної України Євген Коноплянка розповів про роботу під керівництвом Андрія Шевченка.

- Цей цикл для вас - другий під керівництвом Андрія Шевченка. Які враження від роботи з ним? Наскільки довго потрібно було звикати до нього як до тренера, а не партнера по команді? Було важко?

- Для мене це було нормально. Я не так багато матчів зіграв з Андрієм Миколайовичем в одній команді. Добре пам’ятаю поєдинок проти Швеції на Євро-2012, коли він забив двічі, і ми перемогли. Було ще кілька матчів. Відтак я не звик до нього як до гравця. Для мене цілком нормально, що він зараз тренер. До того ж він - не один, у нього є багато асистентів, кожен з яких робить чималий внесок у тренувальний процес.

Відверто кажучи, з усіма спеціалістами у збірній дуже приємно працювати. Це - великий плюс і для всіх гравців, і для головного тренера. Нинішні тренери колись були дуже хорошими гравцями, вони - топ-фахівці, найкращі професіонали. У нас також був Рауль, про якого можу сказати лише добрі слова: ми втратили дуже класного професіонала. Але це - життя, це - футбол, він обрав свій шлях, і я бажаю йому успіху. Тепер, коли до тренерського штабу приєднався Олександр Шовковський, я впевнений, що його досвід буде для нас ще одним плюсом. У команді є достатньо досвідчених людей, які можуть пояснити й підказати, як грати й правильно готуватися до будь-якої гри.

- Чи викликає у вас якісь особливі почуття той факт, що ваш тренер є, мабуть, найбільшою легендою в українському футболі? Чи він для вас суто тренер?

- Другий варіант. Я ніколи його так не сприймав... Можливо, тому, що в молодості я був фанатом «Ювентусу», може, саме тому! (Сміється.) Ні, це нормально для мене. З усією повагою до Андрія Миколайовича, коли я його бачу, я не можу сказати, що бачу легенду. Але це нормально в нашому колі: ми бачимо один одного щодня, коли перебуваємо в збірній, і, можливо, через це я спокійно ставлюся до його досягнень у минулому.

- Нещодавно експерти знову відзначили, що українська команда змінює свій стиль гри під керівництвом Андрія Шевченка. Вам до вподоби ці зміни - з акцентом на володінні м’ячем? Чи ви сприймаєте тренерські рішення як належне?

- А хто ж не любить грати у футбол, коли ти домінуєш на полі, контролюючи м'яч? Коли ми його не вибиваємо абикуди, і володіння м’ячем більше, ніж в опонентів! Це - уже очевидна перевага. Подивіться на Пепа Гвардіолу. Певно, він не просто так наполегливо закликає свою команду тримати м'яч 80 відсотків ігрового часу. Можливо, це й є фундаментом їхніх перемог. Мені дуже подобається нинішній стиль збірної, оскільки в команді присутня велика група виконавців, в яких є всі дані для того, щоб тримати м’яч і керувати грою. І в останніх матчах у нас це дуже добре виходило. Тож рухаймося далі у правильному напрямку!