Сергій Ковалець: Збірна перетворюється з середняка в команду, яка хоче грати на рівних з топами

Кореспондент UA-Футбол поговорив з колишнім гравцем "Динамо", національної збірної, а також колишнім тренером словацького "Татрана" і молодіжної збірної, а нині наставником "Оболоні-Бровар" Сергієм Ковальцем про майбутній матч збірної України в рамках групового етапу Ліги Націй проти збірної Словаччини.

• Словаччина - Україна. Анонс та прогноз на матч Ліги Націй

- Сергію, ви як ніхто знаєте словацький футбол зсередини. Вам доводилося працювати з командою "Татран" з Прешова в сезонах 2012 і 2017-18 років. Чим запам'ятався той період?

- Залишилися тільки приємні спогади. У чемпіонаті Словаччини дуже жорсткі вимоги до інфраструктури стадіонів. Якщо клуб не має поля з підігрівом, то не може перейти в Першу лігу (аналог нашої Прем'єр-ліги), навіть за умови, що завоював перше місце. Так, тобі вручать золоті медалі, але залишишся грати у другій лізі (аналог нашої Першої ліги). Це перше.

Друге, спорт №1 в Словаччині - це хокей. А мета футболу - підготовка гравців, яких можна буде продати в топові європейські клуби. Чисто економічний підхід. І якщо молодий гравець показав себе, його відразу продають. До того ж у словаків є перевага - вони не є легіонерами в клубах топ-чемпіонатів, так як у них є паспорт Євросоюзу.

Якось ми грали в Братиславі в чемпіонаті проти "Слована". На нашій грі були присутні близько ста агентів з багатьох країн: Австрії, Італії, Німеччини, Франції та багатьох інших. Тому ми знаємо словацький футбол, як організований, дисциплінований, з хорошою обороною. Клуби реально оцінюють свої можливості, розуміючи, що їх фінансовий дохід залежить від якісної підготовки молодих гравців з подальшим продажем.

Як приклад, можна навести вдалий трансфер Мілана Шкрініара вартістю 10 мільйонів євро. Раніше він виступав за "Жиліну". А зараз Мілан є провідним захисником "Інтера". У "Жиліни" вибудувана хороша система підготовки резерву. За рахунок таких вдалих угод багато клубів існують. А чим більше футболістів гратимуть у провідних клубах Європи, тим сильнішою буде національна збірна.

Ще один цікавий момент. Якщо клуб грає в Першій лізі, то у нього немає молодіжної команди, але він зобов'язаний мати другу команду, при цьому в обох команд спільна заявка. У 2012 році "Татран" грав у другій лізі, а наш дубль в третій. Матчі основного складу проходили по суботах, а дубля по неділях. І ті гравці, які з якихось причин не грали в суботу, могли грати в неділю. Фактично, молодь грала не проти молоді, а "рубалась" по-справжньому в дорослому футболі. Таким чином, футболісти швидше міцнішали і ставали зрілими бійцями.

Така система проведення чемпіонату виправдана. Друга і третя ліги побудовані економічно грамотно. Думаю, і нам потрібно прийти до проведення чемпіонату з такою системою. Необхідно відмовитися від молодіжних команд U-21, які варяться у власному соку, граючи між собою. Командам Прем'єр-ліги буде користь, якщо резерв буде грати у Першій і Другій лігах, де футболісти швидше адаптуються для переходу з юнацького у дорослий футбол. Плюс одна заявка, де б була можливість футболістам грати за обидві команди. Якщо 3-4 майстри грають за другу команду, то молодь буде швидше рости, граючи пліч-о-пліч з такими "вчителями".

У нас же перехід з юнацького в молодіжний футбол проходить безболісно, ​​а ось на стадії переходу з молодіжного у дорослий ми часто втрачаємо гравців. Уявіть, що "Динамо-2" або "Десна-2" беруть участь у Першій або Другій лігах. Від цього буде користь як клубам, так і українському футболу.

- Ви за 12 чи 16 команд в нашому чемпіонаті?

- В такому питанні дуже важливо, щоб клуби Прем'єр-ліги були стабільні, як фінансово, так і по інфраструктурі. Тільки футбольний клуб повинен оцінювати свої можливості. Звичайно, у великій країні потрібно більше клубів. Згадалася ситуація з "Олександрією". Команда вийшла в Прем'єр-лігу, але президент оцінив всі ризики і відмовився від участі в еліті. Минув час, клуб зміцнів фінансово, вирішив задачу з підвищенням, і зараз це один з найбільш стабільних клубів в УПЛ. Тому тут потрібно сто разів подумати, щоб прийняти правильне рішення.

- За останні вісім років ми бачили чималі досягнення на світовому форумі збірної Словаччини.

- Про досягнення словаків кажуть факти. Учасник фінальної частини ЧС-2010, учасник фінальної частини Чемпіонату Європи 2016, в обох турнірах збірна дійшли 1/8 фіналу. Може зараз у них невеликий спад, але в наступному циклі можуть знову вистрілити. Їх лідери грають в дуже сильних клубах: Гамшик в "Наполі", Шкртел довго грав за "Ліверпуль", Дуда - лідер в "Герті".

Ми пам'ятаємо, як наші зірки Шевченко, Воронін приїжджали в збірну, граючи за закордонні клуби, і змушували нервувати суперників. Гамшик і Шкртел об'єднують біля себе молодь, яка хоче бути схожою на лідерів, також грати в сильних європейських клубах. Плюс хороший тренерський штаб. Зараз Ян Козак, який вважається одним з провідних тренерів Словаччини, пішов. Але він залишив своєму наступнику Хапалу добротну команду з грамотною тактичною дисципліною.

- Вам доводилося тісно контактувати з Яном Козаком?

- Доводилося і не раз. Коли працював в Прешові, Козак прийняв команду "Кошице", а це міста в 30 кілометрах один від одного. Природно такі матчі звуться дербі. Перед нашою зустріччю "Кошице" програв шість матчів поспіль, а ми були на ходу, не програючи в восьми поєдинках. У вболівальників обох команд було гасло: ви можете програти кому завгодно, але повинні виграти вирішальний матч сезону у наших сусідів. Ми зіграли 0-0. На післяматчевій прес-конференції Козак сказав: "Ми грали з дуже хорошою командою, яка не програє, і ми раді, що зіграли внічию". Після цього ми не раз з ним зустрічалися і у нас склалися, можна сказати, дружні стосунки.

- У вас був період роботи в молодіжній збірній. Через "ваші руки" пройшли нинішні футболісти національної збірної (Малиновський, Буяльський, Караваєв, Яремчук, Бурда, Зінченко, Болбат, Петряк, Ордець, Кулач, Соболь - прим.). Була впевненість, що вони доб'ються таких успіхів?

- Ми провели велику селекцію гравців. Доводилося їздити по всій Україні, переглядати матчі дублюючих команд. Як ми знайшли Малиновського? Полетів до Криму на матч дубля "Севастополь" - "Чорноморець", де і побачив Руслана. Він сам з академії "Шахтаря". Директор академії Олександр Фундерат запропонував звернути увагу на молодого гравця. Придивився. І дійсно, побачив гравця з хорошим пасом, з умінням вести гру, але не вистачало фізичних кондицій. У тому ж матчі побачив і Олега Данченка. Обох запросив на товариський матч. Після цього і почалася сходження гравців до вершин.

За рік ми переглядали близько 72-х футболістів, даючи всім шанс проявити себе. Нам говорили, що це багато. Але в Італії переглядають 82 гравця. Молодіжні збірні - це селекція. Шанс для молодих гравців в подальшому зіграти у футболці національної збірної.

Зараз Андрій Шевченко привертає багато молоді. Познайомитись, поспілкуватись, оцінити їх якості, і відкрити їм дорогу в майбутнє. В цьому плані приємно, що гравці, які були перераховані, задіяні в головній команді. Значить, наша робота була плідною.

У нас завжди були тісні контакти з головними тренерами клубів: Павловим, Луческу, Ребровим, Маркевичем та іншими. Ми розуміли один одного. Якщо треба - на їхнє прохання залишали гравця в клубі, якщо треба - тренери давали гравців для збірної в будь-який час. Радує, що хлопці грають в національній дружині і в своїх клубах на провідних ролях.

- Чим відрізняється команда Шевченка зразка 2016 року від команди Шевченка 2018 року?

- Перш за все, Андрій Шевченко набув досвіду. Поки це "вершина" його тренерської роботи. Для нього це був новий виклик в житті. Адже гравець і тренер - це абсолютно різні категорії. Потрібно віддати належне, що Андрій взяв собі досвідчених помічників, які допомогли йому адаптуватися в ролі тренера. Подобається, що не боїться омолоджувати склад. Гру будує на контролі м'яча, дотримується обраного курсу і не сахається з боку в бік. Є одна схема, за якою грає команда.

За два роки прийшла стабільність, а з нею і впевненість. А найголовніше, він дає шанс молодим хлопцям. У збірній панує гарна атмосфера. І хочеться побажати тренерам і футболістам розвиватися, показувати хорошу гру.

Показовим в плані прояву характеру був матч проти Італії. Перший тайм зіграли невдало, але в другому перебороли себе, включили швидкості, і продемонстрували, що ми можемо і з сильними збірними грати на рівних. Після таких матчів приходить впевненість, яка стає в нагоді в подальших баталіях.

- Наша збірна вирішила завдання в групі. Як думаєте, чи буде Шевченко експериментувати зі складом проти Словаччини?

- Якщо ми говоримо про юнацькі та молодіжні збірні, то там потрібно якість. Головне завдання цих збірних - підготовка гравців до національної команди. Про це говорили тренери збірної Німеччини, Франції. Коли буде організація і якість гри, прийде і результат. Андрій Шевченко підкреслив, що буде експериментувати зі складом. Але думаю, експеримент буде акуратним, деякі гравці отримають шанс. Що стосується національної збірної, важливо як якість гри, так і стовідсотковий результат.

- Чи буде наша збірна грати першим номером? Хто є фаворитом в даній грі?

- Згадаймо першу гру у Львові. Перемога далася нам з неймовірним зусиллям завдяки 11-метровому удару. Збірна Словаччини також не відходить від свого принципу: акцент на оборону з швидким переходом в атаку. Мені довелося в процесі роботи в Словаччині спостерігати матчі юнацьких та молодіжних збірних, які дуже багато працюють над тактикою.

У словацької збірної дуже хороша атака: Стох, Гамшик, Вайс. Але за рівнем все одно ми сильніші і є фаворитами в матчі. Ми граємо з позиції сили, хоча перемоги здобувалися з чималими зусиллями. Матчі зі Словаччиною і Туреччиною повинні затвердити якість гри і показати домінування наших футболістів. Збірна проходить процес перетворення з міцного середняка в команду, яка прагне грати на рівних з топовими суперникам.