Швед: У FIFA Зінченко поки що дійсно сильніший за мене

Форвард «Карпат» Мар'ян Швед розповів про свій дебют у збірній України.

- Емоції тільки найкращі, адже я перебував у національній збірній України. Там зібрані найкращі гравці нашої країни з УПЛ, і представники зарубіжних чемпіонатів. Приїхав до Львова і ще більше налаштований на роботу в «Карпатах». Адже без мого клубу не було б збірної. Буду доводити, що гідний отримувати систематичні виклики в головну команду країни.

- Твій дебют за збірну очікувався ще в протистоянні зі словаками. Потім були надії, що ти з'явишся в старті на матч з Туреччиною. Доводилося гадати, коли ти вийдеш на поле. Тренерський штаб заздалегідь повідомив тобі про те, коли саме ти зіграєш?

- Як такої домовленості не було. Вже під час другого поєдинку, коли я розминався, Андрій Миколайович сказав, щоб я готувався до виходу. У підсумку, перед матчем він повідомляв, що зіграють всі. Так і сталося.

- У твоєму активі - 13 хвилин в протистоянні з турками і зароблена жовта картка. Як оціниш проведений час в синьо-жовтій футболці?

- Напевно, проаналізую свої дії виключно для себе, щоб зробити правильні висновки. Також це прерогатива тренерського штабу. Щодо попередження можу сказати, що позначився настрій на гру. Я боровся за м'яч, вискочив і ліктем вдарив суперника.

- Абсолютна більшість українських хлопчаків в дитинстві хотіла бути схожим на Андрія Шевченка. Плакат на стіні або футболка геніального нападника були у маленького Мар'яна Шведа?

- Звичайно, Андрій Миколайович був моїм улюбленим футболістом дитинства. Тим більше що я грав на позиції форварда, як і мій кумир. Плаката в моїй кімнаті не було, але футболка «Мілана» з прізвищем «Шевченко» на спині у мене була.

- Традиційний пісенний обряд в збірній ти проходив разом з динамівцем Віталієм Миколенко. Кому належала ідея заспівати «Червону руту»?

- Навіть не знаю, чия це була ініціатива. Нам обом цей вибір був до душі, ми порадилися і вирішили заспівати цю пісню.

- До твоєї персони прикута чимала увага. Тільки за останні кілька днів ти роздав, мабуть, з півдесятка інтерв'ю. Такий публічний інтерес сприймаєш позитивно?

- Можливо, це не завжди зручно, часом не дуже хочеться давати інтерв'ю. Однак у журналістів своя робота, і до цього треба ставитися з розумінням і повагою. Намагаюся не відмовляти нікому. Якщо клуб дозволяє або в збірній необхідно, то я теж не заперечую.

- Ти справляєш враження дуже спокійного і зваженого людини. Така новина, як виклик в збірну, може вивести тебе з рівноваги в позитивному плані?

- Це правда, я від природи спокійна людина. Бувають моменти, коли веду себе експресивно, проте на людях цього не демонструю. Я теж переживаю і засмучуюсь, і радію, просто це залишається за кадром.

- Твій батько відзначив, що в нинішню збірну України було викликано два вихованці карпатівського тренера Василя Леськіва. Правда, гравець іспанського «Луго» Василь Кравець через травму трохи раніше покинув розташування команди ...

- З Василем ми практично щодня розмовляємо по телефону. Був дуже радий його бачити в національній збірній. Приємно, що нас обох викликали в збірну. Крім того, я спілкувався з усіма хлопцями, багатьох знав раніше. Цікаво було послухати розповіді Євгена Коноплянки. З Олександром Зінченком, наприклад, грали в FIFA.

- Свого часу цей гравець «Манчестер Сіті» змусив одноклубника Рахіма Стерлінга виконувати своє бажання після поразки в комп'ютерній грі. Зінченко дійсно так сильний гравець у віртуальний футбол?

- На даний момент, він дійсно сильніший за мене (посміхається).

- У розташування клубу ти повернувся натхненним. Як тебе зустріли партнери по «Карпатам»?

- Всі хлопці вітали мене і вітали з дебютом. Тепер прийшов час зануритися в командні справи, адже нас чекає цікава кінцівка чемпіонату.