Зубов: Пам'ятаю, як гравці Шахтаря в Києві боялися відпроситися у Лобановського на салют

Екс-гравець збірної України Геннадій Зубов розповів про найбільш пам'ятні моменти своєї кар'єри в національній команді.

- Геннадій, чим вам запам'ятався дебют в складі національної команди України?

- Звичайно, такі матчі не забуваються. Мій перший матч у збірній був в 1996 році, коли збірна України на своєму полі приймала Португалію. Було приємно і несподівано, що тренери довірили мені, молодому гравцеві, місце в основному складі. Пощастило, що я взяв участь в першому голі нашої команди. Після мого удару Вітор Байя зреагував, а ось на добиванні Сергій Попов виявився першим, і ми повели в рахунку.

Після матчу мені пощастило обмінятися футболками з Руйем Коштою. Звичайно, заснути в той день було складно, вже під ранок. Емоції переповнювали тоді ще дуже довго.

- Який матч у синьо-жовтій футболці був найбільш пам'ятним?

- Напевно, зустріч збірної проти збірної Німеччини в Києві в плей-офф ЧС-2002. Ми зіграли 1:1, а я забив гол нашої команди. Теж запам'яталася атмосфера на стадіоні, повні трибуни. Перед грою церемонія теж вразила, коли на стадіон виносили ігрові футболки футболістів з їх іменами. Матч був складним, суперник сильним. Була установка діяти максимально надійно і сконцентровано. Ми повели в рахунку, але, на жаль, втримати переможний рахунок не змогли - німці швидко відігралися. Ми дуже хотіли виграти в Києві, але не змогли. Проте, вважаю, що цей матч був одним з кращих для збірної в період мого виступу в складі синьо-жовтих.

- Самий курйозний момент, що стався з вами за час перебування в збірній?

- Пригадується історія, як ми, гравці Шахтаря приїхали в розташування збірної після ігор в чемпіонаті. Динамівцям Валерій Васильович Лобановський дав вихідний. Ми теж хотіли прогулятися по Києву, тим більше, що було свято, здається, День Києва. Вирішили відпроситися у Лобановського, але всі боялися до нього звернутися з таким проханням. У підсумку я пішов до нього в кімнату. Запитав, чи можна нам поїхати в місто, погуляти, подивитися салют. Він не був проти, тільки попросив не загуліваться до другої години ночі. Ми з'їздили в центр, подивилися салют і повернулися на базу без пригод.