Сергій Попов: У гравців збірної України є психологічна стійкість, щоб битися з грандами

Сергій Попов залишив помітний слід в історії збірної України. За десять років виступів у складі синьо-жовтих легенда "Шахтаря" зіграв понад півсотні матчів, забивши при цьому п'ять голів. Один з них - в пам'ятному поєдинку проти збірної Португалії в 1996-му, який допоміг українській команді здобути першу перемогу над суперником топ-рівня. Напередодні нової зустрічі з піренейцями кореспондент UA-Футбол поговорив з Сергієм Олександровичем про минуле і попросив оцінити перспективи нинішньої національної збірної України.

- Напевно ви пам'ятаєте свій дебют і перший гол за національну збірну?

- Це був 1993 год. Олег Базилевич запросив до лав збірної на товариський матч, який повинен був пройти в Польщі, але, щоправда, не під егідою ФІФА, тому дебют і гол не можна назвати офіційними. В ту пору шукали будь-які варіанти і кандидатів для спарингу. Що найцікавіше, зараз уявити це неможливо, добиралися до Львова, а звідти автобусом їхали в Польщу. У тому матчі забив перший гол за збірну, але оскільки поєдинок не увійшов до реєстру ФІФА, то його немає і в статистиці. Зіграли 3:3. Тому той забитий м'яч можна вважати першим, але не офіційним.

А ось після Польщі вже грали на офіційному рівні під егідою ФІФА зі збірною Ізраїлю в Одесі (авт. - 27 квітень 1993 го). Матч завершився з рахунком 1:1, по ходу програвали, але, якщо мені не зраджує пам'ять, гол забив Коновалов.

У тому ж 1993 року ми грали тільки товариські матчі, провели 5 або 6 поєдинків, причому 3 зіграли в США - два проти господарів і один зі збірною Мексики. У другій грі проти США (авт. - 23 жовтня 1993 го) виграли 1: , і мені пощастило забити переможний і, як виявилося, дебютний м'яч за збірну.

- Наступний гол довелося чекати цілих три роки. П'яте жовтня 1996-го. Матч проти Португалії в Києві ви виграли 2:1. Ваш м'яч зіграв свою роль в протистоянні на той момент з дуже сильною збірною Португалії.

- Зубов наблизився до штрафного майданчика, пробив, воротар відбив, м'яч вдарився об газон, а я добив головою. А потім в кінці матчу красивий і переможний гол забив Юрій Віліч (Максимов - прим., сміється). Було приємно обіграти сильну збірну, тим більше в 1996 році ми грали проти топового суперника. Для нас це був серйозний виклик, але довели, що можемо грати на рівних і перемагати, незважаючи ні на які авторитети. Для мене це одна з ігор, що запам'яталися в кар'єрі.

- Граючи за збірну, ви забили 5 м'ячів. Чи всі пам'ятаєте? Які вважаєте найціннішими?

- Крім Португалії, безсумнівно, гол збірній Росії у відборі до чемпіонату Європи (авт. - 5 вересня 1998-го). За підтримки рідних вболівальників, на переповненому стадіоні виграли 3:2. Цим голом відкрив рахунок, що додало нам впевненості, сприятливо вплинуло на подальший хід подій. Пам'ятаю, що всі п'ять м'ячів в кар'єрі забив головою.

- Зараз модно, коли кандидат потрапляє вперше на збір національної дружини, то повинен перед колективом заспівати пісню. У ваш час була така традиція посвяти?

- Раніш такого не було. Це нововведення хлопців, які пройшли європейський рівень, і принесли цю традицію до нас в футбол.

- Через 23 роки наша збірна знову зустрінеться зі збірною Португалії, де особливо виблискує зірка Роналду. Щоб порадив би захисник Попов? Як можна нейтралізувати нападника?

- Сподіваюся, тренерський штаб вивчить суперника, вивчить дії нападника, так як гра Роналду в клубі і збірній різняться. Мені важко, не бачачи нашу збірну і суперника говорити про якусь тактику, схему гри, не знаючи стартовий склад, не бачачи кондиції хлопців. Щоб конкретно говорити, потрібно бути всередині команди.

За два останніх роки збірна здобула ще більше позитивного міжнародного досвіду, і не тушується перед грандами - це великий плюс. Перемоги в Лізі націй дають нам впевненість, що можемо гідно зіграти в Португалії і сподіватися на позитивний результат. Багато збірників грають в європейських клубах, в сильних чемпіонатах, побачили багато чого, у них є психологічна стійкість, щоб битися з грандами.

- Ви спокійні за лінію захисту чи є проблеми?

- У Лізі націй награвалися певні схеми, що давало результат, з прицілом на відбір до Євро. Але зараз з якихось причин випав Ракицький. Порушено ланку цілісного механізму, і це є проблема. Тренерам доведеться в терміновому порядку усунути цю прогалину. Іншому гравцеві потрібен час притертися, звикнути, зловити ритм гри збірної.

- Зате збірна придбала якісного нападника в особі натуралізованого бразильця Мораєса. Багато хто ставиться негативно до такого процесу, кажучи, що він забирає місце для доморощених талантів. Яка ваша думка з цього приводу?

- Вважаю, все, що йде на посилення збірної, приносить користь. Якщо він підходить команді, влаштовує тренерський штаб, створить конкуренцію і посилить гру, то чому б і ні.

- У групі три сильні збірні: Україна і наші прямі конкуренти - Португалія і Сербія. Оцініть шанси на потрапляння до фінальної стадії?

- Коли мені задають питання, яке ми повинні зайняти місце для просування вперед, завжди відповідаю: місце, що дозволяє пройти у фінальну стадію. Це буде перше або друге - не важливо. Але і інші збірні - Литви та Люксембургу - не можна недооцінювати. Вони можуть в будь-який момент підставити підніжку фаворитам групи. Зараз просто вийти і сподіватися обіграти когось на одній нозі, не вийде.

• UA-Футбол представляє суперника: збірна Португалії

- Ви працювали зі збірними U-16, U-17, U-18, а останнім часом з U-19, і раптом вирішили піти. Захотілося попрацювати в дорослому футболі?

- У вашому питанні одразу є відповідь. Протягом багатьох років довелося працювати з юнаками, а зараз прийшов час і головне бажання спробувати себе в команді майстрів. У наш час у багатьох є бажання, але немає можливостей. Мені подзвонив Юрій Вернидуб і запропонував попрацювати з ним. Відповідь була позитивною. Щоправда, рішення далося складно. З одного боку, був радий попрацювати в "Зорі", але з іншого на мені лежала відповідальність за збірну. Протягом довгого часу готував хлопців до еліт-раунду, який якраз стартував (в середу збірна України U-19 зіграла внічию з Сербією 2:2), і в один момент потрібно було прийняти нелегке рішення. Поговорив з керівництвом ФФУ, вони зрозуміли мене, відпустили, за що і вдячний їм.

Моє бажання перейти на професійний рівень взяло гору, хоча і юнацький футбол дав мені багато професійних навичок і знань. Тим більше не всіх запрошують в "Зорю". Клуб з амбіціями, ставить високі цілі перед собою. Попереду відкриваються нові перспективи і можливості.